Слава Ісусу Христу! Шкода, що таке сталося. Порадьтеся з Вашим священником, може, він щось запропонує.

Слава навіки Богу!
Дорога Анастасія, на жаль, ми, батьки, не всі є добрими педагогами, але при всіх мінусах ми залишаємось батьками, до котрих належить відноситися згідно Божої Заповіді - Шануй... і буде тобі добре. Виходячи з теми Вашого листа, нехай виховання Ваших батьків послужить Вам за науку, як не потрібно виховувати діток. Добре лагідне слово, а відповідно така ж і поведінка багато чого зробить у вихованні Ваших діток. Тепер Ви вже повнолітня і прийдеться самій виховувати рідних діток; не повторіть батьківських методів виховання, бо і сама їх не схвалюєте. Зло на батьків не носіть, вони Вас народили. Переступіть сама через себе і сходіть до сповіді. Ви відчуєте в душі Божу благодать, а в житті піде все набагато краще. Спробуйте і побачите! Щасти Вам.

Воістину Воскрес!
Дитина і храм тут ні до чого, шукайте причину в батьках.

Лілія, правда добре, що є Інтернет, можна відкрито про все поспілкуватися. Ви вже мені писала про своє життя. Відверто кажучи, я би хотів бачити Вашу вроду, що чоловіки знайшли таке солодке і з тим стільки нагрішили, але чисто по-людськи. Я розумію Ваше нарікання, але Ви повинна розуміти, що Бог створив людину вільною, обдарував її свобідною волею, але для того, щоб вона не зловживала свободою, обдарував її ще й розумом, щоб, користуючись розумом, зберегла свою душу від пекла. Ви нарікаєте, це природно, всі винуваті, але тільки не я. Єва так само казала, - винувата не вона, а змій. Інколи можна почути, що грішна людина доживає майже до 100 років, але це не значить, що вона заслужила ці роки від Бога, це Бог продовжує їй вік, щоб розкаялась за гріхи свої, що на жаль не всі Бога розуміють. Вам Бог дав діток, щоб Ви упорядкувала своє життя, щоб зрозуміла, що без Бога немає сенсу на життя, а Ви шукаєте винуватих у своїх гріхах. За гріхи потрібно каятися, якщо таке розкаяння є, а Бог, - Любов - все простить.

Не грішать діти, вони так роблять, як їх батьки навчили вихованням.

Бог знає, кому що давати.

Це відбиток батьківських гріхів на дитині і цим все сказано. Налагоджувати потрібно там, де пошкоджено.

Чи несуть моральну відповідальність жінки, які покидають своїх дітей, не виховують їх? А також жінки, які пишуть відмову в пологовому будинку? Чи має гріх жінка, відмовляючись від дитини, якщо вона зачата в результаті згвалтування?

Лілія
Чортків
Україна
Греко-католичка
Дата - Thursday, 03 Dec 2020, 14:44:20

Слава Ісусу Христу!
Несуть відповідальність. Гріх відмовлятись від дитини.

Слава Ісусу Христу!
Будуть, дорога Лілія, і обов'язково будуть.

Слава Ісусу Христу!
В храмі прислуговувати може і це є похвально. Вдома може собі молитися приватну молитву. Може молитися різні молитви - молебні, утрені, вечірні - все це є приватна молитва. Літургія - це вже є Тайна, і він може просто прочитувати молитви, але все залишиться так, яким було: хліб - хлібом, вино - вином. Церква схвалює приватні молитви так, як воно і є написано у молитовнику. Там, де написано, що молиться cвященник, то молитва cвященника; а де написано, що люди, то молитва людей.

Слава Ісусу Христу!
Дорога Наталочко, це є не дуже добре, бо, як то кажуть у народі, не допусти Боже, скаже щось при емоціях в таку мить, а потім буде все життя жаліти. Мусите йому пояснити, що вже краще покарати прутом, а ніж припрошувати. Потрібно б піти до сповіді і про все розповісти, а там дадуть конкретну пораду.

Слава навіки Богу!
Дорога Наталя, я не досить точно зрозумів запитання, але постараюсь пояснити обширно. В нашому обряді дитинку можна нести до Причастя, ще коли вона є дуже немовлятком, і так помалу привчати її до Святого Причастя, а коли вона почне вже свідомо користуватись свідомістю, почне розрізняти добро і зло, їй виповниться 7, 8 і більше років, тоді потрібно її готувати до Першої сповіді та вже до Урочистого Причастя.

Слава навіки Богу!
Дорога Наталя, це великий гріх навмисного людиновбивства, це не фронт, де захищають Батьківщину, вбивають, це вбивство рідної дитини, яка ні в чому не провинилася. Наталя, не допустіть, щоб гріх увійшов у Вашу сім'ю. Діти - то є Боже благословіння, їх не вбивають, навіть якщо це зачаття сталося від грішної любові. Покладіть разом з чоловіком всі турботи щодо дитинки на Божу Волю. Все буде добре, лише не вбийте. Той гріх однаково буде висіти на обох вас.

Слава Ісусу Христу!
Ви напевно мав на увазі святе знамення хреста? Якщо так, то можна.

Слава навіки Богу!
Дорогий Андрію, це погано і в цьому є Ваш гріх. У 16 років хлопець мав би вже пройти школу катехізації, пройти Першу сповідь, Перше Причастя і сформуватися, як правдивий християнин. Зверніться за порадою до свого cвященника.

Славімо Його!
Дорога Надіє, істерика - це дуже погано, і як поведінка, і як поганий приклад для дитини, і так само негативно впливає на здоров'я. Це є не найкращий варіант. Для заспокоєння - жодні батьки не хочуть дітям погане в житті.

Слава навіки Богу!
Дорога Олено, за поважну причину пропущення Літургії по неділях Церква визнає виключно хворобу, але, звичайно, можуть бути й інші, тому потрібно тримати зі cвященником постійний контакт. В нас практикується сповідь один раз на місяць, на першу п'ятницю, суботу чи неділю. Людина, практикуючий християнин, не допустившись жодного гріха, може і довший час приступати до Причастя, але чи можна так жити, щоб не грішити? Дитину потрібно до цього так само привчати, а у неділю в Ужгороді служби служаться з ранку до вечора.

Слава навіки Богу!
Поважною причиною пропуску Святої Літургії є хвороба і тоді до сповіді не потрібно, але у всіх інших випадках потрібно, хоча при першій же сповіді потрібно сказати і про те, що пропущена Літургія з причини хвороби. Сповідь - це така справа, де не може бути якогось певного графіку, бо до сповіді людина приступає тоді, коли відчуває докір совісті за певний гріх, або гріхи, відчуває розкаяння і тоді приступає до сповіді. Є таке загальноприйняте правило, що практикуючі вірники сповідаються один раз на місяць по перших п'ятницях.

Слава навіки Богу!
Дорогий Євгене, це є дуже благородна справа. Виховати дитину, щоб вона відчула себе, як у родині, - це є дуже добре, бо багато сиріт по дитячих притулках дуже того бажають.

Слава Ісусу Христу!
Дорогий Сашко, дякую Тобі за листа, він хоч дуже короткий, але дуже важкий. Дуже шкода, що зустрічаються подібні родини й подібні матері, але подивімось на ситуацію з незалежного боку. Мати, котра приносить на світ нове життя, має радіти тому життю, але коли трапляється подібне, значить щось воно не так, як би мало бути. Що саме - знає тільки мама. Не потрібно її судити за не зовсім материнську грубу поведінку. Вона може не раз сама себе картає, але вже як є - так є. Сашко, думаю, що мама Тебе любить, хоча пояснити її грубість не можу, але головне Тебе любить Отець Небесний, бо Він дає життя, а раз дав Тобі життя, то і має свій план щодо Тебе. Нехай Тобі щастить по житті і Боже +Благословіння буде завжди з Тобою.

Христос воскрес!
Дорога Юлько, дуже важке запитання. Справа в тому, що cвященник міг дитину запричастити, а всі ті запитання після Літургії адресувати Вам, щоб Ви, як мама, пояснила дитині, що то не є простий хліб і просто вино, а то є Тіло і Кров Ісуса Христа. Це для того, щоб дитина розуміла різницю вже з дитинства, що то є фізично присутній у Тілі і Крові Сам Бог, а не просто хліб. На кінець, хочу вибачитись перед Вами за свого Олтарного Брата. Він хотів напевно провести катехизацію з дитиною, але не у відповідний час.
Вибачте і Божого Вам +Благословіння.

Слава Ісусу Христу!
Закритих, як таких шкіл, Церква не має, але в майбутньому, думаю, щось подібне буде. Є Духовні семінарії, Теологічний інститут і УКУ. Підлітків формують, починаючи ще з дитячих років, у місцевих приходських громадах при вивчанні Катехизму, починаючи з підготовки до Першої урочистої сповіді та Першого урочистого Причастя. Так Церква разом з батьками формує практикуючих християн.

Слава Ісусу Христу!
Це вираз того, що навіть немовлята відчувають святість, чого інколи бракує в дорослих і мудрих.

Слава Ісусу Христу!
Бог - Любов, що всюди перебуває, про все знає і всім управляє, а тому потрібно жити в любові до Бога й ближнього, щоб Бог перебував між нами.

Слава навіки Богу!
Дорога п.Світлано, материнська молитва має велику силу, але у такому віці, як Ваш син, Бог бажає вже молитви і самої дитини. Ісус якось казав: "Пустіть дітей, нехай ідуть до Мене, не бороніть їм". У такому віці діти католиків вже починають бути практикуючими християнами. Вони вже проходять школу катехизації, проходять науку до Першого Причастя і звичайно Першої урочистої сповіді. Тому мусите обов'язково піти з ним до cвященника.

Слава навіки Богу!
Дорога Наталочко, не потрібно на дитину звертати увагу, а слухати Службу Божу. Дитина у такий спосіб молиться. Те, що Ви за ним бігаєте, - не проблема, Бог все прекрасно розуміє! Люди може й не розуміють, але від того Літургію пропускати не потрібно. Нехай здоровий росте Богу на славу, а Вам на радість та помалу привикає до Церкви!

Слава навіки Богу!
Дорога Наталочко, не потрібно переживати, бо всьому прийде свій час, і Ви з чоловіком також народите собі дитятко і будете йому радіти. Життя, бачите, яке - Бог має також свої плани так, як вони були і у Вас з чоловіком. Якщо Бог не дає нам відразу те, що ми від Нього просимо, то значить тільки одне - Він хоче нам дати щось краще й ліпше. Буду згадувати про Вас у молитвах.

Слава навіки Богу!
Ви є мама і мусите відчувати, що несете повну відповідальність за майбутнє дочки, бо, не дай Боже, щось трапиться з Вашого вседозволення. Сама ж дитина буде у всіх бідах винуватити саме Вас!!!

Іра
Львів
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 30 Aug 2012, 10:41:18

Слава навіки Богу!
Дорога п.Іринко, важко порадити у подібних ситуаціях якоюсь соломоновською порадою. Але коли Ваш чоловік буде в доброму гуморі, Ви у такому доброму лагідному тоні запитайте його, як він собі гадає, яке відчуття він, як батько своїх дітей, буде мати у серці своїм у випадку (борони Боже), коли діти, котрих народили, вивели в люди, чим могли, допомагали і раділи в Бозі за них, не будуть вас навідувати, будуть вами ігнорувати, немов би вас і не було? Таке суспільне життя навіть є нелюдським, не кажучи вже про християнське життя.
Іринко, мені щось так здається, що лагідно і благо можна все вирішити. Вам потрібно задіяти у цьому Вашому питанні Вашу жіночу мудрість, лагідність і любов до чоловіка. Побачите, у Вас все вийде на користь батькам і Вам у тому числі. Нехай щастить!

Добрый день, о.Александр.
У меня сложная ситуация в семье.
Мне 21 год. Уже 3 года, как венчана с мужем Алексеем, ему 26.
Когда я забеременела, он начал меня ругать, материть и бить по-черному за разные пустяки - типа неправильно застелила, неправильно сварила суп, и было даже такое, что не туда положила «флешку» - угрожал мне ножом. Даже когда я была беременна, то он мне отказывался при болезни грипп с температурой 39 покупать лекарства... Я перед ним на коленях ползала, чтобы он мне купил их среди ночи, а он меня избил, что я чуть не потеряла ребенка... В итоге, когда я родила, муж смирился и нянчился с ребенком, а потом, начиная с августа месяца по декабрь 2011 года, он меня толкал, унижал, бил за все то, что я неправильно делаю, и даже было такое, что дочь плакала, я ее успокаивала и давала грудь (кормила), то муж меня об стенку головой и орал почему дитё кричит... Были от мужа угрозы, что если за побой позвоню в милицию, то он меня лишит родительских прав... Вот когда снова случился побой, уже приехала скорая за мной, а через три дня он приехал за вещами, я пыталась с мужем поговорить и помочь вещи собрать, он мне по лицу кулаком. Я не выдержала и вызвала милицию... В итоге, с декабря по май мы не живем, и вот недавно он мне заявил, что подал на развод. И мне прямо в лицо сказал, что мириться не хочет, и я во всем виновата, и виновата, что я родилась на свет. Как Вы думаете, мне будет сильный грех за то, что мы нарушим святой союз? Я очень за это переживаю, постоянно молюсь, плачу, даже был с мужем на эту тему разговор, что типа у нас союз Божий, и мы венчанные, а муж мне отвечает, что это все бред и Бога нет. Как мне жить дальше? Могу ли я найти в будущем замену папе дочери, просто мой муж-то не отказывается от ребенка... Но на меня ему наплевать... Его слова цитирую: «Если что-то с тобою случится, то я заберу дочку, а на тебя мне плевать». Как Вы думаете, сильный ли я грех совершу, если найду нового мужа для себя, а для дочери папу? Или этого не надо делать, не надо искать мужа и в монашки пойти? Хотя, я выучилась и мне в любом случае надо выйти на работу, потому что на пенсию родителей не прокормишься, и не прокормишь ребенка, и даже алименты не помогут... Придется выходить на работу... Как Вы думаете, на моего мужа сильный грех будет, если у него любовница появилась? И он бросил нас - меня и ребенка своего?

Любовь
Обухов
Украина
Православна
Дата - Wednesday, 02 May 2012, 21:47:58

Наталя
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 03 Apr 2012, 10:51:53

Слава навіки Богу! Дорога Наталочко, я не можу Вам пояснити, чому батюшка так відповів молодій мамі, це потрібно запитати в його, а я можу Вас запевнити в одному, що життя дає Бог, а тіло - батьки. Тож якщо Бог дав у тіло дитинки душу, Він має якийсь план у цій дитині, і жодний батюшка, навіть самого високого рангу, не спроможний цей план Божий корегувати. Народжуйте і нехай дітки виростають на славу Божу, а Вам на радість. Все у Божих руках, а не в руках батюшки.

Оксана
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 14 Jun 2011, 14:24:46

Слава навіки Богу! Дорога п.Оксано, нажаль, в нашому житті всяке трапляється, й інколи ми не знаємо, як правильно поступити в тій чи іншій ситуації. Бувають і такі, на перший погляд, тупікові, безвихідні ситуації, але Спаситель закликає нас: "Прийдіть до Мене всі обтяжені своїми турботами..." Ісус чекає на наші прохання, Він чекає і на Ваші, п. Оксано, а тому продовжуйте молитися з непохитною вірою, і Бог Вам допоможе. Пригадайте матір Самаритянку, що благала Ісуса за свою дочку. Ісус не відразу відповів бідолашній мамі на її прохання, але вже згодом, коли вже і апостоли почали Його просити про допомогу тій жінці, та й коли вона проявила свою непохитну віру в Ісуса, Ісус каже: "Віра твоя тобі допомогла і дочка твоя зцілилася". Ви так само не переставайте благати за свою дочку в молитвах своїх Всемилостивого, що сказав жінці чужоложниці: "Іди і вже більше не гріши". Може навіть простими словами моліться, моліться і вервичку. Бог вислухає молитви Ваші, - тільки віруйте.

Ірина
Кривий Ріг
Україна
Православна
Дата - Thursday, 23 Dec 2010, 21:34:35

Вітаю Вас, п.Ірина. Я так зрозумів, що батюшка про все знає. Які в нього аргументи щодо 2004-го року?

Ірина
Кривий Ріг
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 12 Jan 2011, 07:15:36

Слава навіки Богу! Христос рождається! Іринко, кожна жінка є створена Творцем, як потенційна мама. Народжуючи на світ дитинку, жінка стає співучасницею з Богом Творцем у продовженні людського роду. Якщо жінка живе у законному Церковному шлюбі із своїм чоловіком, а я надіюсь, що у Вас є все саме так, шлюб брали у Церкві для того, щоб одне одного доповнити й народжувати дітей. Тоді які проблеми? Нехай Господь благословить Ваш намір, підтримає Вашу вагітність, дасть легкі роди, а потомство нехай виросте на Божу славу і Вашу радість.

Влад
Запорізька обл.
Україна
Інше
Дата - Sunday, 14 Nov 2010, 11:25:41

Cлава навіки Богу! Влад, такі чоловіки досить рідко зустрічаються, маю на увазі не тих, хто переступає заповідь подружньої вірності, а тих, котрі переступили так неудачно, як це сталось у Вас, але совість мучить за судьбу рідної кровинки. Так сталося, бо сталося, і Ви, як я розумію, маєте в тому глибоке розкаяння і готовий визнати дитину своєю, якщо воно буде доведено. Це добре. Життя складне, інколи ми самі собі, не усвідомлюючи того, робимо його ще більш складнішим. Ви пишете, що готовий понести покарання за гріх. Саме гірше (по-християнськи - гідне) покарання, є те, що Ви відчуваєте за його докір совісті. Дякуючи цьому, Ви й наважився про все описати в розкаянні, а це перший крок до Бога. На цьому не зупиніться, а при нагоді потрібно приступити до сповіді. Гадаю, Ви поступите мудро, щоб дочка виросла і не відчувала, що в неї немає ні батька, ні мами (пишете, що вона наркоманка та й повія), а такі є поганими мамами. Надіюсь на Ваш мудрий поступок! Хай не ростуть діти сиротами при живих батьках. Нехай щастить.

Інна
Тернопіль
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 28 Sep 2010, 08:58:48

Слава навіки Богу! Дорога Інночко, ви є мама, а серце мами сприймає все дуже близько та збільшено. Ваша донечка проучилась, так розумію, у Вузі ще менше місяця, а Ви все так сильно драматизуєте. То є дуже добре, що вона багато вчить, так і треба. Ви мусите розуміти, що їй вся ота наука є зовсім новою і не так легко на перший раз засвоюється. Юлька скучає за мамкою, за домівкою, за старими друзями, тепер все нове, не все зрозуміле, все насторожує - і все це є природно, так іде життя. Ви, як мама, не маєте права падати у відчай разом з дочкою, це небезпечно. Підбадьорюйте її, укріпляйте її віру тим, що вона все переборе і буде все гаразд. Наука піде так, як і у школі було (відмінно?), початки важкі всюди. Звичайно, потрібно молитися до Святого Духа, щоб допомагав у науці і Вам, і Юльці, а я також буду мати намір у Літургії за призвання допомоги від Духа Святого.

Аліна
Львів
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 17 Aug 2010, 10:02:31

Слава навіки Богу! Дорога Алінко, щоб відповісти на запитання Ваше, - Ви мусите назвати мені джерело (тітоньки на лавці казали - не являється слушним джерелом), з котрого Ви взнала, що у пості не можна зачати дитину, тоді зможу Вам назвати молитву, яку маєте молитися, а поки шукаєте джерело, моліться так, як і молилася, може ще додайте до неї духовної ревності, обмежте себе пустими бесідами та вислуховуванням "канонічних" порад тих, котрі про все знають і про все чули. А як народите, Алінко, покличте мене на христини, бо та дитина буде щасливою в житті і Ви так само, - як її батьки.