Слава навіки Богу!
Дорога п. Любо, я так зрозумів з цього листа, що Ви йдете до сповіді без покаяння. Така сповідь не є сповіддю, а є святокрадством, і це є дуже, дуже небезпечно! Священник, якщо не знаходить у сповіді матерії-гріха, а головне, якщо за той гріх немає розкаяння, надприродного жалю та твердої постанови на поправу, не може дати розрішення такій людині, але якщо людина в якийсь спосіб обдурить cвященника і отримає розрішення і Святе Причастя, то тим самим, як каже Апостол, сама собі для душі заподіяла смерть! Буду молитись, щоб сила Святого Духа направила Вас на правильну дорогу.

Слава Ісусу Христу!
Дякую за відповідь. Отче, може я щось не так пояснила, але Ви мене не так зрозуміли. Я йду до сповіді з покаянням. Я каюся в своїх гріхах. Але я прошу Вас мені пояснити, чи є гріхом, що я в силу життєвих обставин знаходжуся поряд з людиною, яка надіється на продовження гріховного життя зі мною? Я не хочу, щоб так було, і цього не буде. Я сама навіть не сподівалася, що я так можу змінитися, всі поступки узгоджуючи з Божою волею. Я не без гріха, як і всі земні люди. Але я змінилася. Навіть про те, що мій колишній коханець-начальник, до мене чіпляється, я казала при сповіді. Священник сказав, що це не мій гріх. Але я не можу розібратися, чи є гріхом, що я знаходжуся поряд з людиною, з якою довгі роки були серйозні стосунки, з людиною, яка твердо заявляє, що надіється на їх продовження? Чи є гріхом залишатися поряд в зв'язку з працею, знаючи, що моя присутність викликає в нього гріховні помисли, тим більше після того, що між нами було? Я знаю, що краще би було звільнитися з роботи, але, на жаль, мені поки що не вдається знайти інше місце праці, хоч я робила спроби поміняти роботу. Тому я хочу знайти для себе відповідь, чи я правильно висповідалася? Я твердо розкаялася, але є сумніви на рахунок того, що моя присутність викликає в людини постійні гріховні помисли, і його бесіди майже завжди зводяться до цієї теми, при цьому його поведінка на мене не впливає так, як він на це надіється. Допоможіть, будь ласка, розібратися в цій ситуації. Якщо Ви дійсно вважаєте, що я не так висповідалася, то поясніть, будь ласка, як це все правильно пояснити? Заздлегідь вдячна за відповідь. Також дякую за молитовну підтримку.

Люба
Львів
Україна
Католичка

Слава навіки Богу!
Що значить покаятися? Свідомо визнати свій вчинок перед Богом гріхом, переступленням, порушенням Божої волі, самій себе осудити за гріх, твердо постановити до того вчинку більш не вертатись, а відтак попросити від Бога, щоб Він відпустив гріх. Все це розкаяння повинно відбуватися виключно з наміром зміни стилю життя, наверненням на дорогу спасіння, а вона вузенька і терниста, і йти нею набагато важче, ніж іти дорогою, якою людина ішла. Розкаяння повинно бути не з причини страху перед покаранням за гріхи, а виключно з любові до Бога!!!
Священник Вам у сповіді добре пояснив - до гріха більше не вертатись! Те, що до Вас чіпляються, не Ваш гріх, якщо Ви на такі дії не провокуєте!!! Дорога навернення до Бога є сама по собі складною і зовсім відмінною від грішної! Єва не хотіла, як і Адам, визнати перед Богом свій гріх, а звалили його - Єва на змія, Адам на Єву. Це не є покаяння!!! А відтак наслідок знаєте.

Слава Ісусу Христу!
Дякую за допомогу в намаганні розібратися в собі. Я нарешті зрозуміла, чому мене мучить навіть після сповіді. Я висповідалася, навіть не одному cвященнику згадувала цю мою ситуацію. Але все не можу зрозуміти, що не так. Тепер я зрозуміла, що все одно є відчуття бруду, ніби я не відмилася від болота. Я дійсно покаялася, як Ви кажете, не від страху через покарання за гріх, а з любові до Господа. Я вже не відчуваю в собі гріха перелюбу, змінилася моя думка на таке кохання, навіть якщо я розумію, що нібито взаєморозуміння, нібито «як в кіно». Але це все позаду, в минулому. Я зі своїм колишнім коханцем нічого спільного особистого не маю наміру знову починати, але проблема в тому, що, не даючи йому ніякої надії своєю поведінкою, не провокую особисто, але є відчуття бруду, бо я в силу обставин працевлаштування є поруч нього. Бо, як не дивно, він має якусь надію на продовження. Каже, що не може бути, що я так кардинально, ні з того, ні з цього, змінилася. Я не знаю, як там його особисте життя тепер, але я знаю, і в тому впевнена, що коли почалися наші стосунки, то закінчилися його інтимні стосунки з власною дружиною, навіть живучи з нею під одним дахом. Каже, що йому ніхто не потрібен, крім мене, навіть якщо мене близько нема. Відчуття бруду від того, що мабудь своєю присутністю я ще більше провокую. Я йому вже навіть Закон Божий цитую, але його це хіба що дивує, з його відповідей хіба що зрозуміло, що і до того я згадувала Бога. Виявляється, у нас зовсім різні погляди на життя. Я знаю, що найкраще мені покинути цю працю разом з її директором, але мені, на жаль, поки що не вдається знайти інше місце праці, хоч я і пробувала, є така можливість, бо тут робота в мене непостійна. Це все, що я Вам пишу, зі сторони мені самій нагадує якусь меланхолійно-безпорадну розповідь, хоч по по житті я оптиміст. Просто мені важко жити з цим відчуттям бруду. Найкраще би було мати інше місце праці, створити нарешті свою сім'ю. Але… Я молюся, але Бог цього мені наразі не дає. Я раніше навіть не звертала уваги, що в першу чергу я надіюся на Бога, на його допомогу. Навіть якщо щось не так йде, то я впевнена, що Бог все одно мені допоможе. Хоча, чесно кажучи, були моменти відчаю, про які я згадувала при сповіді cвященнику. Але я в першу чергу шукаю причину в собі, що я щось не так роблю. Отче, допоможіть мені, будь ласка, розібратися в собі, зняти відчуття цього бруду. Як мені бути? Може, я при сповіді щось не так розказувала? Я дійсно хочу йти дорогою Божої Любові, хоч вона вузька і терниста, але в цій ситуації я не можу сама розібратися. Дякую Вам за допомогу. Слава Ісусу Христу!

Люба
Львів
Україна
Католичка

Слава навіки Богу!
Життя досить-таки складне саме по собі, але часто людина сама собі життя ускладнює, наробить помилок, а потім совість докоряє. Гадаю, Ви є на добрій дорозі, бо саме так, потрібно найперше помінятися людині самій у собі, потім роботу і так далі.
Совість буде ще деякий час докоряти, і воно може й добре, що людина не відразу забуває за свої помилки. Бог, якщо людина розкаялась, висповідалась, нічого не втаїла і не прикрасила оправдуванням, приступила з вірою та страхом Божим до Євхаристійного Ісуса і це зробила декілька раз, - про все забув. Совість людська немов оті фарисеї, які піймали жінку на чужолозтві і хотіли її каменувати.

Слава навіки Богу!
Дорога Вікторія, розуміючи Тебе, як живу, молоду, повну енергії, мушу казати, що все, що чуєш через стінку та називаєш статевими стосунками між батьками, є виконання саме тої присяги, яку вони дали собі одне одному в Церковному шлюбі: "...обіцяю тобі любов!!!" Гадаю, небагато пройде часу, й Ти так само будеш мати свою сім'ю. І саме в такий спосіб будеш проявляти свою любов до чоловіка. І це є природно, бо так створив людей Творець! Це придумала не людина, а Творець так запрограмував людину - тебе буде тягнути до Адама, а він буде панувати над тобою!
Священник при сповіді повинен бачити людину, але Ти не переживай, дитино, він іде до сповідальниці, щоб допомогти Тобі, а не осудити Тебе.

Слава навіки Богу!
Церква взагалі вважає, що людина до своїх 6-7 років гріха не має, бо гріхом являється свідоме і добровільне порушення Волі Божої, а у 3-4 роки які можуть бути гріхи, а тим більше ще з чужих розповідей?

Христос Воскрес!
В мене до Вас надзвичайно важливе запитання. Колись, замолоду ще, будучи вагітною своєю донькою, я при сварці з чоловіком, щоб доказати йому там щось, поклялася ще ненародженою дитиною. Моя донечка дуже хворіє, весь час її переслідують якісь неприємності і навіть нещастя. В цьому всьому я звинувачую лише себе і свій злий язик. Порадьте, будь ласка, як мені її відмолити і зняти це зло з неї? Безмежно її люблю і шкодую та каюся про вчинене. Наперед дякую.

Тетяна
Коломия
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 06 May 2014, 18:22:28

Воістину Воскрес!
Дорога Тетяно, коли будете йти до сповіді, мусите про це сказати cвященникові у сповіді, щоб він дав розрішення від клятвенного союзу.

Воістину Воскрес!
Дорога Соломія, щиро Вам дякую за це запитання, бо відповідь на нього, надіюсь, допоможе багатьом.
Ви все правильно пишете, що Господь постраждав за всі гріхи наші, але за гріхи, в котрих людина розкаялась, висповідалась і за них спокутувала.
Хіба людина, котра грішить і не сповідається, бо має надмірну надію на Боже милосердя, мовляв, Господь і так всі гріхи забрав на себе, може бути пробачена? Або не йде до сповіді, бо має сумнів у Божому милосерді, мовляв, Бог такий гріх не відпустить. Або, людина починає філософствувати у правдах християнської віри, наприклад, Боже милосердя для спасіння конче потрібне.
Бог дає кожній людині таланти на Свій розсуд, а тому той, котрий отримує одного й закопує його, проявляє претензію до Бога і заздрість ближньому Божої ласки. Якщо людина прожила досить довге життя без Бога і в гріхах, а Церква нагадує, що бажано навернутись до Бога, людина це не сприймає, то про яке відпущення гріхів тут може йти мова, і це в принципі і є нерозкаяність, і якщо вона буде тривати аж до смерті, тоді за що спокутує Син Божий на хресті?

Воістину Воскрес!
Дорога Соломія, побутує така практика, що людина для того, щоб відчути після сповіді бажане полегшення на душі, через деякий час відбуває загальну сповідь за все свідоме життя, але це робить не від сумніву, що Господь гріхи не відпустив, а тому, щоб просто-напросто не мучили сумніви, чи сказав за всі гріхи.

Слава навіки Богу!
Дорога Жанно, дякую за запитання. Колись, на початку 90-тих років, коли наша Церква вийшла з підпілля і почала відкрито діяти, вірники, що практикували свою віру в тайні, сповідалися та приступали до Причастя десь по хатах і так далі, почали це робити вже явно. Тоді Церква наповнилась вщент. Багато прийшло таких, котрі відвідували РПЦ, де практикували перед Паскою приходити в храм за разовим розрішенням і разовим Причастям. На тому їх віра і практикування віри кінчалось. Коли ці християни побачили в храмах черги до Святого Причастя кожної Літургії, почали між собою перешіптуватись, мовляв, що вони кожного разу сповідаються? Це була не їх вина, що вони так це сприймали, а їх біда, бо їх так навчили там, де вони приходили за розрішенням. Були і такі, котрі все-таки десь в глибині своєї душі та совісті відчували відповідальність і дотримались думки - після сповіді одне Причастя, а далі людина все рівно згрішить. Так, важко прожити певний час між Причастям, щоб чимось не образити Бога, але, з іншого боку, потрібно на практикування своєї віри дивитись з іншого кута. Я Причастився чи Причастилась, і буду тепер остерігатись гріха, щоб знову можна було прийняти Євхаристійного Ісуса. І так, мало помалу, практикувати свою віру, йти дорогою до досконалості і дійти до неї вдається не відразу. Спокуси були, є і будуть, а тому потрібно з ними боротись, а в тій боротьбі допомагає Євхаристійний Ісус! З наступаючими Вас Пасхальними святами! Біжу на Плащаницю.

Слава навіки Богу!
Може, бо там немає покаяння. Беріть шлюб і (сповідуйтесь) без проблем.

Слава навіки Богу! Дорога Іринко, дякую за листа. За Твій гріх Ісус Христос давно вже перепросив Отця Небесного з хреста на Голгофі. Ісус закликає: "покайтеся", а з листа чітко відчутно про Твоє покаяння. Те, що легше відразу не стало на душі, - це і є своєрідна покута. Не можеш собі простити, це правда, бо людина важко прощає, але маєш плекати віру в собі, що Бог - не людина, і прощає гріх людині відразу після покаяння і сповіді, і більше не пам'ятає про Твій гріх. Прощення можна заслужити тільки вірою в Божу ласку, бо віра у всьому допомагає, і Тобі вона допоможе! В житті всяке може статися, бо різні люди трапляються нам на дорозі. Нехай цей випадок буде добрим уроком в Твоєму житті, а мрію про добру християнську родину та добрих і здорових діток потрібно, чим далі, тим дужче, плекати, просити Бога, щоб Його воля відбувалась, і буде все гаразд. Нехай +Бог благословить!

Слава навіки Богу! Дорога Улянко, Ви так описуєте за свій вчинок, що відчутне явне покаяння, а тому потрібно про той гріх висповідатись, розповісти cвященникові у сповіді, а потім про все забути і нікому про нього не говорити і не згадувати, чоловіка дуже любити, відчуваючи свою вину вже перед Богом, котру Він Вам простив.

Слава навіки Богу! Дорога Оксанко, не уникайте сповіді, це по-перше, а те, що ви не готові до народження і виховання другої дитинки, то ви всю цю справу покладіть на Бога, бо Бог на все готовий. Сподіваюсь на Ваше порозуміння.

Слава навіки Богу! Дорога Інночко, всяке буває у житті, людина падає в гріх і не знає, як то воно сталося, що вона образила Господа свого гріхом, в той час, коли Господь задовольняє всі наші забаганки. Таке воно то життя. Але, ніколи не можна забути про те, що Отець наш Небесний, хоч важко переживає за гріхи людини, постійно чекає на навернення грішника і готовий відпустити всі, навіть самі важкі гріхи. Все залежить від нас, як ми каємось і чи каємось за скоєне, та чи є тверда постанова до гріха того чи іншого вже більше не вертатись. Бог все простить, головне приступити до сповіді з розкаянням та надприродним жалем і твердою постановою вже більше так не грішити. Інночко, потрібно зробити собі перед Богом тверду постанову до подібного гріха більше не вертатись, і не лише до такого, але й інших, висповідатись, та щиро дякувати Богу, що про зраду не знає чоловік, та проси Бога, щоб чоловік ніколи й не узнав, бо Бог гріх простить, але чоловік може й не пробачити.

Слав навіки Богу!
Єпитрахиль у cвященника - це є символ Благодаті Божої, через котру cвященник з мертвого грішника за владою, йому Богом даною, робить того грішника дитиною Божою.

Слава навіки Богу!
За гріх потрібно каятися і сповідатися, а cвященник скаже, яку молитву потрібно молитись. В майбутньому спочатку бажано думати, що казати, а вже відтак говорити.

Слава Ісусу Христу! Якщо Ви каєтесь, підіть до сповіді, і все минеться.

Слава Ісусу Христу!
Зізнатись у гріхові можна, але розрішення за нього електронним листом дати не можна.

Олег
Україна
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 17 Sep 2013, 20:29:17

Слава навіки Богу!
Дорогий Олег, так потрібно і казати у сповіді: начитався всякого, але щось не так зрозумів і закрались сумніви. Дідько дуже хитрий, а тому не потрібно затягати зі сповіддю.

Оля
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 20 Aug 2013, 20:05:58

Слава навіки Богу!
Просто сказати про гріх і практикувати в майбутньому сповідь.

Людмила
Чортків
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 07 Aug 2013, 06:29:03

Слава навіки Богу!
На жаль, всі сповіді, коли в них свідомо затаїла гріх, були святотатськими. Вам потрібна генеральна сповідь.

Уляна
Львів
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 29 Jan 2013, 18:58:06

Слава навіки Богу!
Уляно, cвященник - не прокурор, і не суддя, і не якийсь інший обвинувач, а представник Ісуса Христа на Землі, котрий не кидає камінням у грішників, а розв'язує їх від гріхів і прощає гріхи.

Володимир
Івано-Франківськ
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 09 Jul 2013, 18:49:52

Слава навіки Богу!
1. Коли людина кається за свої гріхи, то у її душі діється щось надприродне і, звичайно, вона хвилюється і стидається. Не стидаються за гріх тільки такі, які не мають віри і совісті також. Це є природно. Інколи потрібно пояснити у сповіді, за яких обставин скоєний гріх, бо і cвященник інколи, щоб визначити важкість гріха, запитує, при яких обставинах був скоєний гріх, так що тут все гаразд, головне, щоб розкаяння перед Богом було щире.
2. Все добре зробив, а при нагоді потрібно у сповіді про той гріх сказати і пояснити, що просто забув за нього.
3. Все залежить від людини, від стану її душі, Бог про нас знає все і бачить нашу душу, головне - не старатись від Нього щось свідомо приховати.

Ірина
Долина
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 26 Jun 2013, 20:40:39

Слава навіки Богу! Моліться, Іринко, і просіть Бога Творця, щоб простив Вам, що Ви проявила до Нього свою невіру і відмовилась співпрацювати з Ним у продовжені роду людського.

Олег
Львів
Україна
Католик
Дата - Thursday, 27 Jun 2013, 21:05:58

Слава навіки Богу!
Добре, Олежку, і ще й дуже добре, бо так Ти впевнений, що нічого не забув, тільки того листка потрібно після сповіді знищити.

Анастасія
Бережани
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 26 Jun 2013, 15:56:32

Слава Ісусу Христу!
Анастасія, якщо цей лист є Твоїм розкаянням за скоєне, і Ти направду каєшся і щиро жалієш, що так поступила, тоді з тим розкаянням піди до сповіді, щоб cвященник дав Тобі розрішення від гріха, гроші поверни і попроси, щоб cвященник Тебе також розрішив від клятвеного союза. Але, якщо ти просто написала цього листа із цікавості, тоді залишмо все без коментарів.

Віталій
Вінниця
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 29 May 2013, 18:18:40

Христос Воскрес!
Дорогий Віталій, сповідь є наступним кроком після покаяння, що значить - після іспиту совісті людина знаходить за собою гріхи, кається (жаліє надприродним жалем, куди входить і сором за гріх), осуджує себе перед Богом за скоєне так, щоб совість вже більше за накоєне не докучала, йде сповідається так само, щоб потім совість не гризла, що може щось не так сказав, чи може не до кінця розказав, говорив не зрозуміло, навіть так, що і сам не розумів, що наговорив у сповіді, і коли відчув на душі і серці полегшення від сповіді, потрібно просити від cвященника покуту і розгрішення за гріхи. Після такої доброї сповіді певний час жодних запитань не буде виникати, бо освячуюча Божа ласка буде присутня в душі.

Оксана
Тернопіль
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 29 May 2013, 14:23:38

Воістину Воскрес!
Дорога п.Оксано, це є нашою бідою, що ми звикли іти до сповіді дуже рідко, а може тільки раз у році, а тому сповідь виходить досить таки довгою, а людей багато, всі хочуть висповідатись і cвященник хоче всім допомогти, і ось таке стається.
Оксанко, якщо відчуваєте на душі якийсь неспокій, оновіть свою сповідь деінде і тоді все стане на свої місця.

Оксана
Тернопіль
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 30 May 2013, 10:21:59

Воістину Воскрес!
Молодець, Оксанко! Дякую за порозуміння і нехай + Бог благословить! Буду старатись згадувати про Вас і родину у молитвах.

Ірина
Броди
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 15 May 2013, 18:06:54

Христос Воскрес!
Дорога Іринко, розуміючи Вашу щирість, буду старатись щось Вам порадити, але найперше хочу Вас попросити не тримати у серці своїм гніву, або неприязні до того cвященника, бо він не лише представник Ісуса Христа на Землі, а ще й людина з своїми + і -. Ми, люди, якось ту заповідь, що сповідатися один раз у році потрібно обов'язково кожному християнинові, розуміємо так, що сповідатись потрібно тільки один раз і борони Боже приступити до сповіді десь у інший час, а не у часі Великоднього Посту. Священник хоче всім допомогти, а тому сильно змучується, і міг таке від перевтоми сказати. Вибачте моєму Олтарному братові.
Ви мусите собі добре розсудити своє родинне становище, хочете Ви жити з своїм чоловіком, чи не хочете, а вже добре зваживши всі за і проти, взяти з ним шлюб, а якщо цього зробити неможливо через певні перепони, тоді мусите порадитись зі своїм cвященником, як би ту Вашу проблему направити так, щоб Ви могла приступати до сповіді і Святого Причастя. Є ще така процедура, як оздоровлення у корені, коли Ви отримаєте можливість так само користатися Божих Ласк.

Марія
Надвірна
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 25 Apr 2013, 16:28:39

Слава навіки Богу!
Постарайтесь поновити свою сповідь. Хвилювання і сором - воно є від сатани спокусника, бо коли він людину наговорює грішити, тоді сором кудись пропадає, але коли потрібно за гріх сповідатись, тоді той сатана наганяє на людину сором, щоб вона і надалі залишалась з гріхом. Потрібно поновити сповідь і буде все гаразд.

Анна
Київ
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 17 Apr 2013, 10:37:14

Слава навіки Богу!
Це все залежить від Вас, якщо той поцілунок був таким, яким Ви цілуєте свою маму, тата, братів або сестер, а не такий, як Ви цілуєтесь з своїм чоловіком, з певним наміром і почуттям, казати про нього не потрібно, але, якщо все-таки той поцілунок був з наміром, тоді потрібно сказати, щоб сумління не мучило.

Рома
Львів
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 27 Mar 2013, 10:23:26

Слава навіки Богу!
Дорога Рома, для Бога нічого більше не потрібно, окрім щирого розкаяння за гріхи і навіть за грішні думки, а те, що Вас час від часу совість мучить, то воно є добре, і це для того, щоб знову не впасти у таку ж халепу.

Мирослава
Тернопіль
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 13 Feb 2013, 10:51:58

Слава навіки Богу!
Мирослава, сповідь - це Свята Тайна покаяння, коли людина кається у своїх гріхах без винятку, а лише після йде до сповіді, висповідається з них і після сповіді до гріха не вертається!!! А у Вас як???

Володимир
Монастириська
Україна
Православний
Дата - Tuesday, 12 Feb 2013, 16:36:17

Слава Ісусу Христу!
Якщо, на Ваш погляд, гріх був скоєний тільки проти цих заповідей і не виходив за їх рамки, що може мати вже ознаки порушення іншої заповіді і вже буде іншим гріхом, тоді сповідь була доброю. У сповіді не обов'язково занадто деталізувати гріх і розкладати по поличках, бо воно може дійти до того, що з покаяння вийде оправдання, чого у сповіді не повинно бути.

Анна
Львів
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 30 Jan 2013, 20:54:46

Славімо Його!
Ні, ні не потрібно казати на сповіді, бо статевий акт відбувся у природній спосіб.

Саша
Тернопіль
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 08 Jan 2013, 09:15:52

Христос Рождається!
Олександре, так і потрібно сказати у сповіді, як Ти написав у листі, а те, що тобі соромно, то це нормально, воно так повинно бути.

Олег
Україна
Україна
Католик
Дата - Thursday, 22 Nov 2012, 15:42:29

Слава Ісусу Христу!
Бог прощає всі гріхи, не прощає тільки гріхи проти Святого Духа, а це гріх, коли людина не розкаюється з різної причини за скоєні гріхи.
Для того, щоб Бог простив гріхи, найперше людина повинна розкаятись за всі гріхи, не вибірково, приступити до сповіді і з глибоким розкаянням, жалем і соромом про все у сповіді розповісти, не виправдовуючи гріховні вчинки, а називати речі своїми іменами. Говорити конкретно за свої гріхи, не впутуючи до своїх гріхів ще когось. І якщо людина про все у сповіді розповіла із глибоким розкаянням, Бог все простив і про висповідані гріхи у наступних сповідях говорити не потрібно, бо їх вже немає. Якщо людина при сповіді від хвилювання або ще з якоїсь причини забула сказати про якийсь гріх, але забула, а не навмисно втаїла, тоді при наступній сповіді просто потрібно про нього сказати і все.

Василь
Львів
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 13 Nov 2012, 10:34:52

Слава Ісусу Христу!
Дорогий п. Василю, це добра прикмета, коли совість людині докоряє. Перш за все, потрібно на грунті отих докорів розкаятись за скоєне, а раз є розкаяння, приступити до сповіді, а cвященник скаже, які молитви потрібно молитись, і так помалу совість заспокоїться.

Тарас
Львів
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 22 Aug 2012, 10:00:17

Слава навіки Богу!
Дорогий Тарасе, Твої плани є дуже добрі. Те, що Ти собі запланував і добровільно Богу пообіцяв якусь пожертву на Церкву, - потрібно все виконати, щоб потім знову не докоряло сумління.
Відпуст - це відпущення Церквою дочасної покути - символічної кари за скоєні, висповідані і розгрішені гріхи.

Ірина
Івано-Франківськ
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 23 Oct 2012, 19:35:09

Слава Ісусу Христу!
У сповіді потрібно казати за гріх точно так, як той чи інший гріх людина допустила, нічого не скриваючи, не виправдовуючи його, а в розкаянні, зі щирим жалем про все розповісти, і не якимись натяками, а прямо. Якщо у сповіді людина свідомо забуває сказати, тоді це гріх.

Василь
Коломийський р-н.
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 08 Aug 2012, 15:56:35

Слава навіки Богу!
Дорогий Васильку, у Церкві нашій такого немає, бо сповідь може бути тільки особиста - грішника перед Богом через cвященника.

Олег
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 07 Aug 2012, 22:45:13

Слава Ісусу Христу! Приступи до Сповіді і попроси поради у отця.

Інна
Львів
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 02 Aug 2012, 10:06:49

Слава навіки Богу!
Дорога Інночко, прощення гріхів залежить виключно від самого грішника, якщо він, слухаючи заклик Ісуса Христа: "покайтеся", покаявся за скоєні гріхи чи гріх, і зробив це з надприродним сердечним жалем, то немає такого гріха, котрий би Бог не відпустив. Відтак, Бог простить і той гріх, про котрий пишете, а що можна доброго зробити за цей гріх, то найперше - ніколи більше його не повторити, а якщо Бог пошле Вам свою ласку і захоче Вашої співпраці у продовженні роду людського, то обов'язково потрібно народити. Кожна жінка повинна сповна виконати задум Творця.

Влад
--------------
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 17 Jul 2012, 14:19:48

Слава навіки Богу! Потрібно приступити до Сповіді, і все подрібно у Сповіді розповісти, а cвященник порадить, з якою спокусою і як потрібно боротись.

Влад
Івано-Франківськ
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 24 Jul 2012, 19:09:36

Слава Ісусу Христу! Про все, що мучить совість, потрібно казати на Сповіді, а cвященник порадить, що маєш робити за кожний гріховний випадок.

Оляна
Львів
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 05 Jul 2012, 22:12:16

Слава Ісусу Христу!
Дорога Оляна, кожна людина є неповторною до іншої людини, маю на увазі її характер. Одна є дуже скрупульозна у своїх гріховних вчинках, інша менш є такою. Буває така людина, котра бачить гріх і там, де його немає, а буває і така, що відноситься до своїх гріхів так, якби тих гріхів у неї і не було. Виходячи з того, що cвященники, які довго є на парафіях і майже вивчили характер своїх духовних дітей, і коли такі приступають до сповіді, а у сповіді розповідають цілу казку про свої гріхи, коли там потрібно казати з глибоким розкаянням і самоосудом тільки про гріх, а не про його причину, cвященник, зрозумівши про гріх, може дати розгрішення. Звичайно, таке не відноситься до великих смертельних гріхів, де cвященник мусить дати пораду.

Олег
Чортків
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 27 Jun 2012, 18:57:50

Слава навіки Богу!
Олег, Ти не далеко від Царства! Ісус каже: "прийдіть до мене всі обтяжені... і Я облегшу вам життя..." Ісус приймає всіх, що каються. Він не сказав, що скільки раз можна каятись. Всі спокуси Ісус переніс на собі, а тому знає силу спокусну і просить нас до покаяння за гріхи. Все залежить від нас, якщо є жаль і покаяння, постанова більше не грішити, Бог гріхи прощає.

Наталя
Тернопіль
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 20 Jun 2012, 13:57:00

Слава навіки Богу! Дорога Наталочко, покаятись, - це значить більше такого гріха не робити, а тому ніколи в житті не кляніться. Ви пишете, що покаялась і висповідалась з того, що присягала криво, якщо воно так, то cвященник дав розрішення, а в тій молитві розрішення є такі слова: "...прощаю і розрішаю від всякого союзу клятвенного...". Ви виконала покуту і віруйте, що Бог гріх простив, бо сумніви у Тайні Покаяння також є гріхом.
Моліться, не забувайте про Бога і пам'ятайте, що Бог є Милостивим, приступайте до частої Тайни Покаяння, до Пресвятої Євхаристії, одним словом, станьте практикуючою християнкою, і у Вас буде перебувати Чистий Ісус Христос: "Хто їсть Моє Тіло і п'є Мою Кров, у Мені перебуває, а Я у ньому"!

Марія
Чернівці
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 19 Jun 2012, 09:35:46

Слава навіки Богу! Дорога Маріє, якщо людина, грішник, щиро кається у своїх гріхах, жаліє, що своїми гріхами образила Бога і твердо постановила вже більше ніколи до гріха не вертатись, а жити в мирі з Богом, cвященник розрішення дасть, дасть повчання і покуту. За великі гріхи, якщо людина за них щиро кається і не бажає до них вертатись, а бажає їх позбутись, ніколи у сповіді про них сказати не забуде, може їх просто свідомо затаїти від сорому, а це також є гріх і при нагоді у сповіді обов'язково потрібно про це сказати. Я не розумію, як це, що діти будуть не від Вашого чоловіка?

Вікторія
Тернопіль
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 13 Jun 2012, 10:32:19

Слава навіки Богу!
Як будете сповідатись, то потрібно сказати у сповіді, щоб сумління не мучило, а cвященник скаже Вам, як бути далі. Просіть Отця Небесного, щоб не вислухав Ваших слів, бо вони були сказані емоційно, та й просіть Його, щоб додав Вам сили у терпінні, і буде все гаразд.

Мар'яна
Львів
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 13 Jun 2012, 08:58:07

Cлава Ісусу Христу!
Залежно від того, з якої причини був той поцілунок, і які відчуття після поцілунку залишились у Вас, можна визначити його гріховність, а це може зробити виключно Ваша совість.

Наталія
Львів
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 06 Jun 2012, 17:43:04

Слава навіки Богу!
Поки людина не допустилась важкого гріха, може і потрібно приступати до Св. Причастя, але, якщо людина є практикуючим християнином і періодично поновлює сповідь. Якщо Ви є така свідома вірниця, то, гадаю, такого гріха, котрий би не дозволяв причаститися Вам, Ви напевно не допустите. Про гріхи написано в кожному молитовникові у катихизмовій частині. Якщо Ви просто посварилась, але не тримаєте гніву в душі на людину, тоді дозволено. Часто можна почути - гніву не тримаю, але забути не можу, але та пам'ять повинна бути без відтінку помсти, чи з гірким осадком, а не просто пам'ять, як про факт, що стався у житті. Обман має дуже широке поняття і гадаю, що Ви це добре розумієте, так що дивлячись, який обман. Часто-густо ми не до кінця розуміємо, що містить у собі сповідь, а що вміщає покаяння. Христос закликає нас: "Покайтесь, Царство Боже наблизилось". Він закликає проаналізувати своє життя, звернути з хибної дороги з твердою постановою більше до гріха не повертати, а вже потім приступити до сповіді і там перед Божим лицем себе осудити за скоєні гріхи і пообіцяти Йому поправити своє життя. Людина інколи це розуміє так: прийшов, розповів cвященнику про гріхи, без всякої ознаки покаяння, причастився - і вже святий, вернувся додому і знову за своє.
Священник добре каже, що потрібно нам всім працювати в тому, щоб віднайти оту загублену овечку.

Юлія
Червоноград
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 29 May 2012, 07:14:08

Слава навіки Богу!
Та те й робіть, від чого стає легше на душі, а головне - гріх не повторіть.

Олег
Львів
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 22 May 2012, 22:51:28

Якщо забув від хвилювання, тоді це не є гріхом. У найближчій сповіді потрібно про них розказати і уточнити, що забув за них, але якщо навмисно затаїв, тоді сповідь не є дійсною, а всі гріхи тільки помножились.

Слава навіки Богу! Щиро дякую, п.Надія, за привітання, я Вам так само бажаю, щоб Воскреслий Христос постійно перебував у Вашому серці і провадив до спасіння. Що до Вашого запитання, то тут краще слухати Церкву та cвященників, аніж слухати знайомих. Сповідь не вимагає передсповідного посту, а Святе Причастя вимагає 2-х годинного посту - так вчить Церква.

Стас
Тернопіль
Україна
Православний
Дата - Tuesday, 10 Apr 2012, 15:15:23

Слава навіки Богу! Стасику, у принципі, у такому віці дитина не свідома того, що грішить, бо гріх - це свідоме і добровільне переступання Божої волі. Але, якщо Ти його тепер собі пригадав, то краще скажи у сповіді, щоб совість не гризла.

Ігор
Львів
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 28 Mar 2012, 20:18:37

Слава навіки Богу! Тепер майже всі йдуть до сповіді, підеш і Ти, надіюсь. А у Сповіді так і скажи, що сповідався, гріха не затаїв і не мав у намірі затаїти, а просто забув за нього, тепер пригадую собі його, каючись, сповідаєшся з того гріха. І все.

Ігор
Запоріжжя
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 28 Mar 2012, 22:26:46

Слава навіки Богу! У Сповіді так і потрібно говорити, як воно було, не оправдовуючись, а каючись, засуджуючи самого себе. Ісус закликає - покайтесь, Царство Боже близько.

Олег
Україна
Католик
Дата - Thursday, 22 Mar 2012, 19:48:01

Слава Ісусу Христу! Дорогий Олег, те, що Тобі соромно за скоєний гріх, є дуже добре. А чому? Та тому, що в наш час часто можна зустрітись з таким явищем, що колись було соромно за скоєне, а тепер тим гордяться, а тим, чим потрібно гордитися, тим соромляться. Сором - це докір совісті, котрий вимушує людину до покаяння і Сповіді, а тому потрібно піти до Сповіді, і про все гарно розкаюючись, розповісти, без всякого оправдовування. Можеш бути впевнений, cвященник відразу про все, що Ти скажеш у Сповіді, забув.

Олег
Україна
Католик
Дата - Thursday, 22 Mar 2012, 19:46:29

Слава Ісусу Христу! Олег, я таке Тобі не писав. Якщо Ти покаявся за гріх, сповідався з цього гріха і з усіх інших, які ти зробив, отримав від cвященника науку, розрішення і покуту. Виконавши покуту, Ти маєш право приступати до Святого Причастя. Ось яка моя відповідь.

Євген
місто Стрий
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 21 Mar 2012, 18:16:32

Слава навіки Богу!
Дорогий п.Євген, Вас слід за такі справи добре насварити, але позаяк Ви вже каєтесь, гадаю, щиро, бо шукаєте можливості до Сповіді, то Бог такий стан душі приймає і прощає гріхи. Ви добре сказав, що не всі cвященники мають юрисдикцію такі важкі гріхи відпускати, але Ваш cвященник скаже Вам, хто у вашому Стрийському деканаті має таке право. Стрий - місто, і там повинен бути такий cвященник. Імені його я не знаю.

Олег
Україна
Україна
Католик
Дата - Thursday, 15 Mar 2012, 14:53:37

Олег, Ти напевно мав на увазі, чи можна приступати до Святого Причастя, висповідавшись з содомського гріха. Якщо саме так хотів запитати, тоді відповідь така: якщо Ти розкаявся і сповідався за всі свої гріхи, і за содомський також, отримав від cвященника після Сповіді науку, покуту і розрішення, - то, виконавши покуту, можеш приступати до Святого Причастя до тих пір, поки знову не відчуєш докір совісті за гріхи.

Володя
Львів
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 06 Mar 2012, 18:55:47

Слава навіки Богу! Так, як згрішив, так і сказати, cвященник не суддя грішникові, а оправдувач.

Станіслав
Львів
Україна
Православний
Дата - Wednesday, 22 Feb 2012, 18:07:29

Слава навіки Богу! У Сповіді потрібно так казати, як воно є. Справа в тім, що думка сама по собі ще не є гріхом, але її обов'язково потрібно гасити, коли вона ще є лише думкою, а тому потрібно порадитись із cвященником, у котрого будете сповідатись, як їх краще позбутись.

Наталка
Кіровоград
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 25 Oct 2011, 08:23:34

Слава навіки Богу!
Наталко, Ви - молодець!
Хочу вірити в те, що Ви на власному досвіді переконалась, який є добрий і люблячий нас - наш Небесний Отець. Вже тоді, коли Ви усвідомила, що Бога обманути неможливо, і Ви пожаліла за невиконання своєї обітниці Богу, - Бог прийняв Ваше розкаяння і лише чекає, коли Ви на Сповіді скажете так, як і написала: "Порушила обіцянку, дану Богові!" Цього буде достатньо, бо Бог бачить наші серця і те, що в них діється! Священник може попросити уточнення, тоді коротко можете пояснити йому ситуацію.
Нехай щастить!

Оксана
Тернопіль
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 06 Sep 2011, 21:34:29

Слава навіки Богу!
Дорога Оксано, бачите, яке складне життя - одна людина бажає Бога і щиро хоче відкрити своє серце для того Євхаристійного Ісуса, а дехто все те собі вважає за ніщо. Хочу Вас, Оксано, запевнити, що Ваші бажання Бог бачить. Може суд цього не бачить, але Бог у всьому має ясність. Ваш чоловік нехай не зупиняється на тому, що, мов, отримав відмову, бо немає свідків і все. Свідки мусять бути, якщо то є поважна причина, і не обов'язково мусить бути колишня жінка. Нехай чоловік спробує ще раз, нехай порадиться зі cвященником, а cвященник, вислухавши всі причини розлучення, порадить, які мають бути свідки. Все це потрібно робити з молитвою, і Бог допоможе. Не тратьте віри і надії.

Тарас
Львів
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 10 Aug 2011, 08:31:08

Слава навіки Богу!
Тарас, Інтернет - добра штука, але він не може замінити ні сповідь, ні практикуючої віри, а тому при першій же Сповіді розкажи все тому cвященникові, у котрого будеш сповідатися, так, як ти написав у листі, і як cвященник скаже тобі зробити, так зроби, і воно буде добре.

Тарас
Львів
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 04 May 2011, 01:45:09

Воістину Воскрес! Говорити про ті гріхи, в котрих покаявся раніше, та вже казав у Сповіді про них, - не потрібно, бо воно буде виглядати, як недовіра до Сповіді. Казати потрібно тільки про ті гріхи, котрі поповнив, і ті, що свідомо втаїв, а до них додати і всі ті гріхи, де Ти вважаєш, що сповідь Твоя була святотацькою.

Марія
Шаргород
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 24 Feb 2011, 10:08:06

Слава навіки Богу. Саме до покаяння закликає нас Спаситель: "Покайтеся, бо Царство Боже близько!" Це значить, що слова Спасителя і Ви почула, бо пишете: "дуже каєтесь і важко на душі", це - глибокий надприродній жаль за скоєне Вами, саме цього, розкаяння, хоче від нас, грішних, ТОЙ, що бажає спасіння кожній душі, а не її смерті. З цієї ситуації вихід простий, до котрого Ви вже направила своє серце. Вам потрібно з тим глибоким розкаянням і тим надприроднім жалем за свій гріх приступити до Сповіді, бо все те, що до Сповіді потрібне, у Вас уже є. Висповідайте свій гріх, а cвященник визначить для Вас покуту, що маєте робити далі для свого полегшення. Сила наша - у нашій слабості, бо Він Святий, щоб нам прощати нашу слабість. Обільних Вам ласк Божих.

Ольга
Тернопіль
Україна
Католичка
Дата - Monday, 31 Jan 2011, 09:29:32

Слава Ісусу Христу! Дорога п. Ольга, сповідатися потрібно, бо Ви, оберігаючись від вагітності, вжили переривання статевого акту з наміром противозачатості, а всі противозачатні засоби є гріхом. Сповідатися потрібно і cвященник Вам дасть розрішення, але в майбутньому користуйтеся природнім часом, котрий Бог уділив, і Ви, як жінка, за нього добре повинна знати й звичайно тим часом сповна скористатись. Любові Вам, взаїмного порозуміння і міцного подружжя!

Ольга
Тернопіль
Україна
Католик
Дата - Tuesday, 01 Feb 2011, 07:35:46

Слава навіки Богу! Дорога Ольга, там, де я писав - "без обмеження маєте задовільнити одне одного", - потрібно розуміти: без обмеження у рамках християнської моралі, не допускаючись гріха - содомського, або вживання протизапліднюючих засобів, або ще щось надумати у цій делікатній справі, щоб якось оминути те, до чого закликає Господь наш Ісус Христос: покайтеся! Це значить, дорога Ольго, що Ісус, знаючи нашу людську слабку природу і в той час знаючи хитрість і силу сатанинської спокуси, закликає нас не до виправдування гріха через різні аргументи, а до покаяння за гріх. Бувають практикуючі християнські родини, або одне з подругів, жінка або чоловік, котрі собі постановляють у часі посту, або у пісні дні утримуватись від сексу. Так ось тут і повинна бути взаємна згода на такий вчинок, бо одне з подругів без доброї згоди іншої сторони не може собі так поступити. Приклад, жінка, практикуюча християнка, часто приступає до Сповіді, на кожній Літургії приступає до Св. Причастя, щоб зробити своє життя ще більш досконалим, на її думку, сама собі вирішить, що під час посту буде уникати з своїм чоловіком сексу, не погодивши свої плани з чоловіком. Або, допустимо, таке задумає собі вчинити чоловік, що з цього може вийти? Купа гріхів: підозра у зраді, зрада, сварки і так далі, купа всяких гріхів і, борони Боже, з доброго, побожного наміру може дійти до розлучення в родині. Тому я і писав, що на таке мусить бути добровільна взаємна згода, бо ні жінка, ні чоловік вже не належать самим собі, а одне одному!
І Ви правильно зрозуміла, що у подружжю все допускається у межах християнської моралі, бо секс поза шлюбом - гріх, і як би не мучили людину похоті, оправдання йому немає. Те, що подруги оберігаються від зачаття не природнім способом, бо кожна жінка повинна знати, що Бог виділив час, коли вона завагітніти не може, подібне до того - ви, будучи добрими господарями, орали й обробляли свою земельну ділянку, але так і не сіяли в той грунт нічого. Я розумію Вашу стурбованість, мовляв, вибираєте між гріхами - менший, щоб не вбивати, але тим не менше і те, що ви оберігаєтесь, є гріхом. Якщо Ви є практикуюча християнка і приступаєте раз на місяць до Сповіді, cвященник Вам дасть розрішення і порадить може щось більше. До Причастя потрібно приступати і кожного разу, як Ви є від початку до кінця Літургії, воно буде укріпляти Вашу волю.
Нехай Господь кріпить Вашу віру у всемилостивого Бога Отця!

Ольга
Львів
Україна
Католичка
Дата - Sunday, 02 Jan 2011, 21:03:44

Слава навіки Богу! Пані Ольга, якщо людина кається у своїх гріхах та сповідається з них, - цього вистачає, Бог гріх простив, бо якщо декілька раз про один і той самий гріх розказувати, це буде виглядати, що у людини бракує віри в Тайну покаяння. Ви ж пишете, що 4 роки тому в ньому покаялась. При Сповіді треба було так і сказати, що такий гріх був, але з нього вже покаялась та сповідалася. Щоб Вас совість не мучила, при наступній Сповіді розкажіть cвященникові про все. Христос рождається! Щасливих Вам Свят!

Батюшка, простите... Но я даже не знаю, могу ли спрашивать Вас о чем-либо... Я очень сильно согрешила и не знаю, как мне дальше с этим жить. Самое страшное, что я очень сильно обидела этим моего любимого человека, которого, как я думала, послал мне сам Господь... Я сильно соврала и не хочу больше мучить собой - живым напоминанием - людей, которых ввязала в это... Я хочу уйти от мира сего и до конца своих дней молить о прощении Господа. Как мне это сделать? Я серьезно думаю о монастыре, но примут ли меня туда? Мне кроме прощения больше ничего не нужно. Храни Вас Господь Бог!

Катерина
Донецьк
Україна
Православна
Дата - Frіday, 31 Dec 2010, 09:47:24

Вітаю Вас, пані Катеринко! Вже той сам факт, що Ви так щиро каєтеся за свій гріх, що Ви так сильно жалієте за скоєне, гарантує Вам Боже милосердя на відпущення гріха. Кожний намір, що його хоче виконати людина, мусить бути добре обдуманий і глибоко проаналізований. Я зрозумів так, що Ви маєте намір піти в монастир. Це є дуже Богоугодна справа, коли людина хоче повністю присвятити своє життя на Божу славу, хоча це можна робити і у світському житті, проповідуючи світові, своїм взірцевим життям - ХРИСТА. Катеринко, майте віру в Бога, Він не каратель, а ЛЮБЛЯЧИЙ БАТЬКО, і простить Вам Ваш гріх у Тайні Покаяння (Сповіді), якщо Ви щиро каєтеся і жалієте за скоєне. Підіть посповідайтесь у cвященника, а після, порадившись, все як слід зваживши, приймете правильне рішення. Обільних Вам Божих ласк!

Лариса
Киев
Украина
Православна
Дата - Thursday, 30 Dec 2010, 16:56:21

Можна, але розрішення за гріхи по Інтернету поки що Церква не узаконила і не практикує, хіба що може щось порадити.

Олена
Тенопіль
украина
Католичка
Дата - Frіday, 19 Nov 2010, 10:50:52

Слава навіки Богу! Ви мусите звернутися з цим питанням до Церковного суду, але там ці справи вирішують досить довго. Позаяк Ви маєте пройти лікування, я так розумію - операцію, або щось подібне, тоді Ви маєте право Сповіді і розрішення з умовою, на випадок загрози смерті.

Софія
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 21 Sep 2010, 03:58:51

Слава навіки Богу!
Дорога сестричко Софійко! То є добре, що Ви до Сповіді відноситесь не байдуже й подрібно робите собі іспит совісті, але ніколи не потрібно забувати, що при таких сповідях часто трапляється, що людина відціжує комара, а ковтає слона. При таких довгих сповідях часто покаяння переходить в оправдання, що вже не є сповідь. Найперше потрібно пам'ятати, що до Сповіді потрібно готуватись.
Причиною Сповіді є гріх, потім розкаяння за його скоєння, тверда постанова, з допомогою Божою, більше до того гріха не вертатись, про цей гріх розказати cвященникові точно так, як той гріх був скоєний і більше нічого не говорити, лише у випадку, якщо cвященник бажає щось уточнити і запитує. Сповідь - це Тайна покаяння, де грішник каючись за свої гріхи перед Богом, розповідає про них, осуджуючи себе, cвященникові. Сповідь не є місцем запитань і відповідей, а тоді вона буде змістовна і коротка. Якщо Ви є практикуюча католичка, потрібно хоча б раз на місяць приступати до Сповіді і до Св. Причастя.

Наталина
Москва
Россия
Католичка
Дата - Monday, 30 Aug 2010, 15:41:54

Слава навіки Богу! Дуже приємно, що виявила бажання бути у Вселенській Христовій Церкві. Ви найперше мусите віднайти католицький храм, а там мусить бути й cвященник. Він Вам про все розповість, там немає якихось особливих правил, сповідь щоб відбути, Вам і направду потрібно підготуватись духовно, а саме: Маєте зробити собі іспит совісті (ревізію свого життя), віднайти погані вчинки (гріхи), добре обміркувати над ними, розкаюєтесь в них, чи може й ні. Якщо каєтесь, зробити собі тверду постанову більше до таких гріхів не допускатись, розбудити в душі щирий жаль з розкаянням перед Богом, за образу гріхами. Тоді, як все пригадаєте, підете до Сповіді, на Сповіді про всі гріхи розкажете. Сповідь повинна буди з глибоким розкаянням і самоосудом, і ні в якому разі не з оправданням. Перед сповіддю є молитва і після Сповіді також. Думаю, в храмі, де Ви будете сповідатись, можна придбати собі відповідний молитовник і там такі молитви знайдете. Нехай Вам щастить.

Оля
Львів
Україна
Католичка
Дата - Sunday, 25 Jul 2010, 21:38:13

Слава навіки Богу! Оля, якщо cвященник не зрозумів Ваш гріх, він тоді перепитує, але якщо він від Вас не питав уточнення, значить, зрозумів. Та якщо Вас мучать сумніви і докоряє сумління, висповідайтеся так, щоб знову не вертатись до Сповіді одних і тих самих гріхів.

Оля
Львів
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 10 Jun 2010, 17:48:00

Можна, Ольго, можна, - інакше вона допуститься гріха пропуску Літургії без поважної причини, а поважна причина - хвороба, коли людина прикована до ліжка.

Галина
Самбір
Україна
Католичка
Дата - Saturday, 05 Jun 2010, 15:34:07

Cлава навіки Богу! Дорога сестро Галино, розуміючи Ваш душевний стан, мушу Вас запевнити, що він є саме таким, якого Всевишній, безгранично люблячий Отець Небесний, від Вас чекав за всі ті роки, поки Ви була від Нього повернута в бік гріха. За довгі роки Отець шукав слушної нагоди, щоб послати Вам черговий варіант Вашому прозрінню, а сталося так, що Ви його розпізнала тоді, коли втратила батька. Це говорить нам про те, що Бог бажає, щоб кожна душа спаслася. Ісус Христос, коли розпочав свою Місію на землі, першим Його закликом було: "покайтеся, Царство Боже наблизилось до вас", Він закликав не до формальної Сповіді, а до щирого покаяння, до сліз за гріхи, до сорому за гріхи, від котрого, Ви пишете, ледь встояла. Все це є добре, але щоб Вас не мучило сумління, що не добре висповідалася, є таке поняття, як загальна сповідь, про котру при нагоді мусите попередити cвященника про свій намір у Сповіді повторити всі вже колись висповідані і не висповідані, забуті й утаємничені гріхи. Підберіть час, коли cвященник має вдосталь часу Вас вислухати, немає черги до Сповіді, щоб Ви змогла добре про все, що мучить Вашу душу, йому розповісти. Розкажіть при Сповіді все так, як воно було, не виправдуючись, а осуджуючи себе. Після такої Сповіді Ви отримаєте зцілення - як для душі, так і тілу. Наберіться смілості, і вперед, а я Вам бажаю, щоб Святий Дух Вас у тому провадив. Напишіть мені про Ваші душевні відчуття після Сповіді, з християнською любов'ю, о. Михайло.

Вікторія
Івано-Франківськ
Україна
Католичка
Дата - Thursday, 20 May 2010, 15:15:13

Ну, якщо знаєте, що могли їх в п'яному стані скоїти, тоді потрібно казати.

Тільки після Тайни покаяння, після Сповіді.

Воістину Воскрес! Володимире, якщо Ви просто в розгубленні забули про якийсь гріх, коли сповідалися, тоді сповідь є дійсною, але якщо навмисно не сказали за гріх, а втаїли його, тоді Ви поповнили гріхи святотатським гріхом. Спробуйте піти знову до Сповіді, щоб Вас не мучили сумніви.

Дениску, ми будемо молитися за Тебе, але в першу чергу Ти сам мусиш щиро молитися, щоб Бог давав Тобі силу встояти перед спокусою того гріха.
А при першій нагоді мусиш приступити до Сповіді.