Запитання cвященнику УГКЦ - Він і вона. Частина 5. Християнство
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Запитання cвященнику УГКЦ: Він і вона. Частина 5.
   

Читайте також: частина 1, частина 2, частина 3, частина 4

 
 
Слава Богу.
Допоможіть, будь ласка! Я вірянка УПЦ, щомісяця відвідую храм, сповідаюсь рази три на рік, більш 10 раз їздила в паломницькі поїздки... Та останні півроку змінили моє життя з ніг на голову. В шлюбі 10 років (вінчані, до шлюбу відносин не мала), двоє діток, завжди була хорошою дружиною, навіть думки про когось іншого в голові не було, а от думки про розлучення виникали і часто... Чоловік декілька раз піднімав руку, постійне психологічне насилля, не приділяв часу дітям... Не підтримував у тяжких обставинах і т.д. Тому це призвело до того, що більш жили по різним кімнатам, ніж разом, як квартиранти, і з мого боку любов до нього просто пропала, але завжди зупиняло розлучення саме те, що вінчана... Це насправді тяжко, коли чоловік хоче тебе обійняти, а в мене реакція уникнути цього... Не хочеться, щоб і на метр підходив... І в якомусь відчаї я зайшла на сайт знайомств, де познайомилась з чоловіком УПЦ, який сам виховує 2-річну дитину... І з першого дня я зрозуміла, що це якась рідна душа... Ми багато спілкувались про релігію, життя. Лише згодом обмінялись фото, були підтримкою один одному, в нас спільні життєві цінності. І так все закрутилось взаємно! Через 5 місяців дуже глибокого спілкування ми побачились, і вживу він мені ще більш сподобався, і фізично сильно тягнуло до людини... Він на повному серйозі говорив, що "розлучайся і будеш моєю дружиною, я все життя тебе шукав, хочу нарешті бути щасливим, дитині мама потрібна, бери своїх дітей і приїзди". Зустріч завершилась в ліжку. Я цього не планувала, бо розуміла, що гріх. Спочатку б розлучитись, та не змогла сказати "ні" людині, яку люблю, з якою поруч добре, таке враження що вже знаю його багато років. А чоловік все знав... Я з першого дня переписки зрозуміла, що це щось серйозне, і сказала чоловіку, що спілкуюсь з іншим... І думала, раз спілкуюсь, то до літа діти хай школу закінчать, а тоді розлучусь, щоб діти не бачили скандалів вдома... І чоловік, з яким я переписувалась, знав про це і знав, що я з чоловіком в одному ліжку не сплю вже досить тривалий час. А чоловік мій думав, це просто спілкування, казав, та кому ти потрібна з двома дітьми, бачив, як я постійно пишу комусь... І п'ять місяців нічого не робив, а потім, коли я сказала, що поїду на зустріч, то звичайно не хотів цього, став намагатись бути краще... Та вже пізно було, бо в думках інший. І про зраду я йому теж сказала. Каже, вибачу, тільки будь зі мною. І я вже два тижні не сплю, нічого не миле, думаю, як же так мене таку, яка завжди якось правильно жила, так попало. Який же вибір зробити? Бо погано всім трьом.
1.Ради дітей жити з чоловіком по різним кімнатам, бо почуттів нема, але як подумаю, що діти виростуть та роз'їдуться, і я лишусь з ним... Не хочеться так... Бо реально живу лиш дітьми. От має з роботи прийти, в мене зразу настрій пропадає, каже "люблю"... На словах - так, гроші заробляє та підтримки, допомоги нема і не буде.
2. Розлучення і поїхати до людини, яку люблю і яка мріє про мене... Там житлові умови в 5 разів гірші, прийдеться бідніше жити, можливо, і виживати та та людина живе з Богом і хоче лише серйозних відносин, на православних засадах. Я впевнена, що при будь-якій складній обставині він подасть руку... Я вірю йому, та дитинки жалко, яка без мами росте. Та розумію, що дітям моїм це буде стрес. Вибір потрібно робити уже, а я день думаю про те, що хочеться бути щасливою і обіймати кохану людину, яка в серці, а не ту, від якої, вибачте, верне, хай і бідніше жити, та в порозумінні... А іншого дня думаю, що всі мости спалити, дітям гірші умови життя зробити. І так і жити заради дітей і нещасною, як жінка, з таким чоловіком. Вибачте за таке довге повідомлення. Порадьте щось...


Жанна
Рівне
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 11 Jun 2024, 07:29:19
Слава навіки Богу!
Дорога Жанночко, складна у Вас ситуація і порадити відразу щось слушне важко. Ви маєте Богом благословенну сім'ю, дітки, чоловік. Те, що Ви допустилася гріха, випадок бувалий, але може пройде мало часу і розкаєтесь у ньому. Бог того, хто кається, прощає, тим паче, чоловік Вас простить. Почекайте, добре про все розважте, прорахуйте все наперед, бо такі радикальні вчинки не все виходять на добро.
Слава Ісусу Христу. В мене є хлопець, з яким ми зустрічаємось, він атеїст, а шлюб він хоче в РАЦСІ. Я - православна і хочу шлюб церковний, а в церкві він не хоче. Порадьте, будь ласка, чи вважається гріхом перед Богом шлюб без Таїнства?

Тетяна
Львів
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 01 May 2024, 09:13:36
Слава навіки Богу.
Цивільний шлюб - це тільки юридичне державне зобов'язання і матеріальна відповідальність, але не Богом благословенне подружжя, як чоловік і жінка. Така пара - не пара і будуть жити в гріхові чужоложства, діти будуть не законно народжені та й можуть бути проблеми по житті.
Слава Ісусу Христу! Мене звати Богдана, мені 27. У мене досить банальна ситуація в особистому житті. Мій хлопець, з яким я зустрічалась, завжди наголошував на тому, що вірить в Бога. Але. Хотів, аби ми просто разом жили, а там буде видно. Я ж відмовила йому в цьому. Одразу сказала, що хочу створити сім'ю, тому хочу, аби наші стосунки розвивались поетапно. Не хочу жити інтимним життям до того, як ми візьмемо шлюб. Ми зустрічались 2 місяці. І за цей час він дуже багато разів піднімав це питання. Потім через цю тему ми і розійшлись. Не спілкувались 4 місяці. Хоч періодично він міг щось написати. І писав, що йому шкода, і як він зрозумів, що втратив найголовніше, тобто мене. Тоді я йому наснилась, коли була практично в біді. Він приїхав і мене підтримав морально і фінансово. Ми обоє мали сподівання, що цього разу буде інакше, краще. Але. Незабаром знову піднялась ця тема. На що він сказав, що думав, наче я почну думати по-дорослому і виберу щастя замість своїх принципів. Я знову відмовила. І тоді понеслись образи, що мої принципи забиті, думки неправильні, що мені важко буде знайти хлопця... Коротше, дуже багато образ в мою сторону. Я не хочу такого відношення до себе. Скажіть, будь ласка, чи правильно я зробила? Зараз так побудований світ, що багато людей живуть разом, тобто в цивільному шлюбі. Я ж так не хочу... Іноді вже не знаю, чому до мене такі претензії... Бо це вже не перший випадок з такими стосунками...

Богдана
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 23 Apr 2024, 12:43:23
Слава навіки Богу!
Дорога Богданко, Ви поступила цілком правильно, до тих пір, поки Ви недотрога, Ви маєте ціну, але, не дай Боже, похитнетесь - втратите все. Ваш принцип правильний.

о. Михайло Шелемба

* * *

Шановна п.Богдано!
(Не)випадково натрапив на Вашу історію і захотілось Вас хоч якось підтримати. Я не священник, тому дозволю собі висловитись у трохи іншому стилі.
По-перше, навіть на мою, чоловічу, думку, Ви все зробили правильно.
По-друге, передайте тому "хлопцю" (саме так, в лапках!), що він... як би то м'якше сказати... "хлопець в лапках". Ним він був, ним є, ним може і залишитись, якщо дечого в житті не переосмислить і дійсно не зрозуміє, що втратив... "Пожити разом" для чого? Щоб що? Якщо хоче жити разом, то нехай робить пропозицію, бере Вас за дружину і, як кажуть французи, вуаля! У чому проблема? Коротше, ніякий "цивільний шлюб" Вам не потрібен і такі "стосунки" теж. А хлопця (цього разу без лапок) Ви рано чи пізно знайдете. Просто про це не думайте - усьому, як то кажуть, свій час.
Взагалі священник гарно сказав, що зараз Ви маєте ціну, а я трохи доповню: поки дотримуватиметесь своїх принципів - Ви ту ціну і визначатимете! Не погоджуйтесь на менше і знайте, що тепер Вас підтримують, як мінімум, дві людини - той священник і я) Насправді ж - купа інших людей, які теж Ваше запитання прочитали, але не захотіли, не наважились чи просто не знали, як Вам написати.
Дякую за увагу!
Бережіть себе!

P.S. Цікаво, а чи хотів би той "хлопець" отак "просто жити разом", якби, скажімо, завагітніти міг би він, а не Ви? Певно, відразу би, як сам виразився, "думати по-дорослому" почав...

Василь
Івано-Франківськ
Україна
Греко-католик
Дата - Tuesday, 21 May 2024, 19:19:51

* * *

Христос Воскрес!
Я сьогодні доволі здивована, зайшовши на електронку...
Дорогий Васильку, дякую Вам за лист...

Богдана
Львів
Україна
Слава Ісусу Христу!
В мене 2 питання.
1. Чи можу я розписатися (ЗАГС) з жінкою, якщо розлучений з першою (ЗАГС), але є в церковному шлюбі?
2. Чи впливає високосний (2024) наступний рік на шлюб? Сам думаю, що це все вигадки, що не бажано одружуватись в високосний рік. Дякую!


Іван
Львів
Україна
Греко-католик
Дата - Tuesday, 14 Nov 2023, 09:37:25
Слава навіки Богу!
Розписатися, думаю, можете, але це не вирішує Ваші шлюбні відносини, Ви будете жити з гріхом, і сповідь та Причастя приймати неможна, до поки не буде шлюб благословенний Церквою. Вірити треба Богу, а не високосним рокам.
Слава Ісусу Христу!
У мене є питання до Вас, Отче. За свої 22 роки я ніколи не відчувала закоханість до хлопців, тобто ніколи не була в них закохана. Але мені вдавались відносини з дівчатами. Можете порадити, що мені робити і як відчути справжнє щастя? Як покохати парубка і створити сім'ю?


Катерина
Київ
Україна
Православна
Дата - Saturday, 09 Sep 2023, 10:48:59
Слава навіки Богу!
Дорога Катеринко, закохатися у парубка і створити з ним християнську родину, народжувати діток - це є природно, так устроїв Творець світ і життя на ньому. Потяг до дівчат, одностатеві відносини є гріхом, а щоб цього позбутися, напевно, потрібно дуже-дуже багато над собою працювати та щиро просити від Бога в цьому випадку допомоги.
Слава Ісусу Христу!
Одружена 16 років. У нас 4 дітей. Недавно дізналася, що чоловік мені зраджує, казав мені, що її любить і хоче зі мною розлучитися. З моєї ініціативи ми пішли до церкви і посповідались. Через деякий час після сповіді ми ніби знов зійшлися, і він каже, що більше до іншої не ходить і не дзвонить, але я не знаю, чи йому вірити, бо в інших питаннях (і у фінансових) він продовжує мені брехати. Чи варто боротись за такий шлюб, в якому з його сторони все побудовано на брехні? Він знаходиться за кордоном і не дуже хоче, щоб я до нього приїжджала, бо, по його словах, я маю бути біля дітей. Чи можна в такому випадку взяти церковний розвід, щоб я могла ходити до сповіді і до св.Причастя?


Галина
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Thursday, 10 Aug 2023, 20:04:34
Слава навіки Богу!
Ви можете ходити до сповіді і до Святого Причастя до тих пір, до поки живете сама з дітками.
Слава Ісусу Христу!
Отче, чи можна в католицькій Церкві одружуватися з жінкою, в якої шлюб з попереднім чоловіком Церква визнала недійсним, навіть якщо в них є спільна дитина? Наперед дякую за відповідь.


В'ячеслав
Івано-Франківськ
Україна
Греко-католик
Слава навіки Богу. Можна, шлюб уневажнений, вона вільна, не зважаючи на дитину.
Добрий день, о.Михаїл.
Будь ласка, дайте мені відповідь на такі запитання. Я прожила з чоловіком 20 років у шлюбі і ми вінчані. З цих 20 років половину життя була одна тому, що він був на заробітках в Чехії і до тепер. Так сталося, що він нам з дочкою зробив документи. І через який час приїхала до Праги і по сьогоднішній день тут. Вже майже 4 роки ми з ним не живемо, але розвід не можу получити із-за того, що чеські документи на його прізвищі, треба ще мені 1.5 роки почекати, щоб розвестися. Але ми один одному не заважаємо, він живе собі, а я - собі. Я недавно познайомилась з чоловіком, і ми стали жити. Він теж був жонатий, але розвівся, як 4 місяці, бо дружина йому жити не давала, і він пішов від неї, але ні я, ані цей чоловік - ми не розлучали наші сім’ї, і я, і він на той період вже не жили. Недавно цей чоловік вертається до цієї жінки, бо вона йому нав'язала, що він винен у її хворобі, і в те, що їхні сини дорослі, не такі, як треба, і він в цьому себе винить. Хоча, ще до мене у них не було нормального відношення, але вона його якимись магічними явищами повертала до себе, і тепер так само зробила на нього магічний приворот, що він крім неї нічого і нікого не слухає. А мені говорить, що я ще не розведена і до всього ще і вінчана, то це гріх бути нам поки що разом. А він тепер має бути з ними, бо він винен у всьому, що трапилося з ними, і він говорить, що він має цей гріх іскупити і принести себе якби в жертву до Бога, щоб Бог його простив за це. Будь ласка, підкажіть, що нам робити в цій нелегкій ситуації і як поступити правильно? Хоча, ми одне одного любим, тому що за три роки до нашого з ним життя ми прожили у мирі і злагоді і дякували Богу за все, що Він нам дає. З нетерпінням чекаю на відповідь.


Едіта
Свалява
Україна
Православна
Дата - Sunday, 06 Aug 2023, 14:06:40
Слава Ісусу Христу! Як людина, я Вас розумію, але з боку християнства це є суцільний гріх. Не шукайте собі проблем, а приведіть до порядку своє життя і буде все добре.
Отче, Слава Ісусу Христу!
Я наперед дякую, що Ви вислухаєте мене і порадите, тому що пряму відповідь Бога я не вмію чути, а Ваші слова будуть ним благословенні і зрозумілі.
В мене є проблема з довірою до коханої людини через попередній невдалий досвід, але ця проблема турбує настільки глибоко і боляче, що часом я відчуваю слабку віру і до самого Бога, і до своїх життєвих сил. Якось так повелось, що завжди мала на голові сотні обов’язків, як і ми всі, але в останні часи, видається, що все треба пильнувати, інакше завалиться. В щасливі моменти мого шлюбу я не можу насолодитись, бо мені видається, що це лише на 3-5 років. Мій чоловік, на щастя, мені говорить: в нас все буде добре, зрозумій, що люди не повторюються, я інший... Але ж мені болить одна страшна і водночас дурна фраза від попереднього партнера (це був хлопець, ми зустрічались 2 роки, до близькості не дійшло, бо помітила походи “наліво” та я як він казав жартома: “зібралась в монастир”): Наталь, нам треба розійтись, бо ти інша, розумієш, я не до життя, я полігамний, і коли ми одружимось, то ти на кухні варитимеш макарон, а я у вітальню приведу іншу жінку... (це другий рік зустрічей, бо він добре бачив, яка я, але в перший рік казав: я так хочу, щоб ми створили сім’ю, хочу від тебе синочка і донечку, але почекай на мене. Бо мені треба порвати з колишнім життям, чекай і пиши щоденник і не знайомся з ніким, особливо в автобусі, коли далеко їхатимеш або на роботі, де багато відвідувачів, це щось було а-ля доброзичливих жартівливих ревнощів... я і чекала, і писала, і, звісно, не знайомилась, але що ж, він покликав мене одного вечора в кафе і сказав ці речі про кухню, вітальню і макарон, одне добре зробив, що сказав правду, це допомогло простити) можливо, Вам, чоловіку, це схоже на мелодраму, але насправді ці слова мене тоді морально вбили, я мала почуття дуже світлі і була вірною людині, яка до цього казала: я дихаю тобою, не можу дочекатись нашої сім’ї, підтверджувала любов вчинками, а в той вечір призналась в численних походеньках, це після того, як я одну з тих походеньок застала наживо. Людина має право розлюбити, змінити партнера до шлюбу, якщо не вважає це гріховним, але мені боліло не це, а те, що це було паралельно наших серйозних взаємин, які він майстерно шліфував. Тоді. Побачивши цю зраду, я втратила в собі християнку, було відчуття безсилля, розриву душі, перестали цвісти квіти, все втратило колір, смак, настрій... Тоді я втратила, Отче, рідну людину, не його, а того чоловіка, яким він мені замаскувався, того, що хотів сім’ю, що дивився з любов’ю. А потім йшов до інших і знов до мене “свого Наталика”, який “єдиний промінчик в житті”, як тепер розумію, наївна дівчина, що не здогадувалась про ніщо. Час не лікував, але відсував ті події, вони губилися в роботі, в інших справах.
Та тоді я ще не знала, що коли буду в нових стосунках, в шлюбі, все це пережите накладе параною. Я вже не планувала нічого нового. Я сказала Богу, що смиренно відпущу це все, він ще приходив з іншими жінками в ролі то друзів, то пропозиції успішного ділового партнерства з “командою партнерів”, в лапках, бо у роботі він вишуковував успішних жінок у сфері бізнесу і крутив їм голову до завершення дедлайну, в моменти розпачу одна зі спільних знайомих мені в цьому всьому призналась, використав — пішов. Це, що кажу, так і було, не терплю ролі жертви і не хочу в чорному світлі подавати людину, бо окрім цього, якості хороші також були. Просто мене болить обман, бо залишив слід. Нас робота пов’язувала навіть після усього, була спільна сфера, бо тепер вже не пов’язує нічого, тільки от я не можу ніяк нормально жити. Нападають питання і страх: а що, як знов таке буде? А як цей теж таке зробить? А що, як це все маска? А діти? Якщо Бог дасть дітей, а він піде? Якщо я буду хвора, а він знайде заміну? А навіщо взагалі та сім’я? А може тікати, щоб не дожитись до цього болю знов? І в цьому скафандрі питань сидить моє серце, навіть зараз, коли пишу Вам, починає в грудях боліти і плачу від того, що на цей раз не даю ради розрулити, Отче, не даю собі впустити світло. А ще мій чоловік (нашій сім’ї неповний рік) дуже хороший, що мене ще більше лякає, одне тільки тішить, що часом мої недовіри обламуються об правду, яка виходить назовні і мені стає соромно за цю егоїстичну параною, я докладаю великих зусиль, щоб тримати це в собі і не псувати наші взаємини. Отче, якби я могла знову стати тією людиною, яка була до зради, тоді я ніколи не думала про подібні речі, раділа би чоловіку, а не боялась його відкинення. Це дуже несправедливо, коли хтось сумнівається в тобі, а ти до нього з щирим серцем. Я не можу простити собі цих сумнівів, чоловіка не гризу, не хворію контролем чи перевірками, але бувають дні внутрішніх болючих сумнівів, коли ридаю від болю, надуманих, накручених думок. Якщо Бог дасть нам донечку, я боятимусь так само за неї так же параноїдально. В такі моменти, Отче, мені здається, що може випередити подію і втекти, поки ми любимо одне одного. Мені відстань не завадить любити всім серцем свого чоловіка, і я пам’ятатиму наш щасливий шлюб, я не доживу до моменти цього краху, бо читаючи листи, які до Вас приходять, я бачу. що шлюби довго не тривають, деколи люди вже так стараються, а втомлюються і йдуть по-різному, я не вмію жити так, щоб цього не сталось, ніде не знаходжу відповіді, що мені робити, щоб з нами цього не сталось? Як мені цю віру розвинути заново? Як довіряти Богу? Дякую Вам, простіть. Що багато це мій мінус в листах, а вживо не маю моральної сили ділитись, плутаюсь, затинаюсь.


Наталія
Тернопіль
Україна
Греко-католичка
Дата - Wednesday, 19 Jul 2023, 10:53:16
Слава навіки Богу!
Дорога Наталя, дякую Вам за такого змістовного листа, вже від написаного напевно Вам стало легше. Я ніяк не можу зрозуміти, для чого священники проводять передшлюбні науки, молода пара повинна все як слід зважити ще до шлюбу, знаю багато таких, котрі після третьої, четвертої науки відкликали заяву і розійшлись. Шлюб - це пожертва себе партнеру, йому, або їй доповнення і це на все життя. Людина - це не взуття, щоб приміряти, підходить чи ні. Священник хіба Вам не пояснював значення Вашого притягання одне одному? Обіцяю...
Доброго дня, отець Михайло.
Недавно я задумалась над питанням, чи повинна жінка слухатись свого чоловіка? В інтернеті пишуть, що на покору може претендувати лише чоловік, який любить свою жінку і є лідером в сім'ї. Але чому жінка не може бути лідером сім'ї? Чому в Біблії пишеться про покору жінок своїм чоловікам?


Дар'я
с. Балки
Україна
Православна
Дата - Sunday, 25 Jun 2023, 10:48:34
Слава Ісусу Христу!
Дорога Дар'я, Ви, коли брала з чоловіком шлюб, що йому обіцяла? Правильно: любов і послух подружній. Тут і відповідь.
Отче, слава Ісусу Христу!
Я наперед дякую, що Ви вислухаєте мене і порадите, тому що пряму відповідь Бога я не вмію чути, а Ваші слова будуть ним благословенні і зрозумілі.
В мене є проблема з довірою до коханої людини через попередній невдалий досвід, але ця проблема турбує настільки глибоко і боляче, що часом я відчуваю слабку віру і до самого Бога, і до своїх життєвих сил. Якось так повелось, що завжди мала на голові сотні обов’язків, як і ми всі, але в останні часи, видається, що все треба пильнувати, інакше завалиться. В щасливі моменти мого шлюбу я не можу насолодитись, бо мені видається, що це лише на 3-5 років. Мій чоловік, на щастя, мені говорить: в нас все буде добре, зрозумій, що люди не повторюються, я інший... Але ж мені болить одна страшна і водночас дурна фраза від попереднього партнера (це був хлопець, ми зустрічались 2 роки, до близькості не дійшло, бо помітила походи “наліво”, та я як він казав жартома: “зібралась в монастир”): "Наталь, нам треба розійтись, бо ти інша, розумієш, я не до життя, я полігамний, і коли ми одружимось, то ти на кухні варитимеш макарон, а я у вітальню приведу іншу жінку..." Це другий рік зустрічей, бо він добре бачив, яка я, але в перший рік казав: "Я так хочу, щоб ми створили сім’ю, хочу від тебе синочка і донечку, але почекай на мене. Бо мені треба порвати з колишнім життям, чекай і пиши щоденник і не знайомся з ніким, особливо в автобусі, коли далеко їхатимеш, або на роботі, де багато відвідувачів, це щось було а-ля доброзичливих жартівливих ревнощів... Я і чекала, і писала, і звісно не знайомилась, але що ж він покликав мене одного вечора в кафе і сказав ці речі про кухню, вітальню і макарон, одне добре зробив, що сказав правду, це допомогло простити. Можливо, Вам, чоловіку, це схоже на мелодраму, але насправді ці слова мене тоді морально вбили, я мала почуття дуже світлі і була вірною людині, яка до цього казала: "я дихаю тобою, не можу дочекатись нашої сім’ї", підтверджувала любов вчинками, а в той вечір призналась в численних походеньках, це після того, як я одну з тих походеньок застала наживо. Людина має право розлюбити, змінити партнера до шлюбу, якщо не вважає це гріховним, але мені боліло не це, а те, що це було паралельно наших серйозних взаємин, які він майстерно шліфував. Тоді. Побачивши цю зраду, я втратила в собі християнку, було відчуття безсилля, розриву душі, перестали цвісти квіти, все втратило колір, смак, настрій... Тоді я втратила, Отче, рідну людину, не його, а того чоловіка, яким він мені замаскувався, того, що хотів сім’ю, що дивився з любов’ю. А потім йшов до інших і знов до мене, “свого Наталика”, який “єдиний промінчик в житті”, як тепер розумію, наївна дівчина, що не здогадувалась про ніщо. Час не лікував, але відсував ті події, вони губилися в роботі, в інших справах.
Та тоді я ще не знала, що коли буду в нових стосунках, в шлюбі, все це пережите накладе параною. Я вже не планувала нічого нового. Я сказала Богу, що смиренно відпущу це все, він ще приходив з іншими жінками в ролі то друзів, то пропозиції успішного ділового партнерства з “командою партнерів”, в лапках, бо у роботі він вишуковував успішних жінок у сфері бізнесу і крутив їм голову до завершення дедлайну, в моменти розпачу одна зі спільних знайомих мені в цьому всьому призналась, використав — пішов. Це, що кажу, так і було, не терплю ролі жертви, і не хочу в чорному світлі подавати людину, бо, окрім цього, якості хороші також були. Просто мене болить обман, бо залишив слід. Нас робота пов’язувала навіть після усього, була спільна сфера, бо тепер вже не пов’язує нічого, тільки от я не можу ніяк нормально жити. Нападають питання і страх: а що, як знов таке буде? А як цей теж таке зробить? А що, як це все маска? А діти? Якщо Бог дасть дітей, а він піде? Якщо я буду хвора, а він знайде заміну? А навіщо взагалі та сім’я? А може тікати, щоб не дожитись до цього болю знов? І в цьому скафандрі питань сидить моє серце, навіть зараз, коли пишу Вам, починає в грудях боліти і плачу від того, що на цей раз не даю ради розрулити, Отче, не даю собі впустити світло. А ще мій чоловік (нашій сім’ї неповний рік) дуже хороший, що мене ще більше лякає, одне тільки тішить, що часом мої недовіри обламуються об правду, яка виходить назовні, і мені стає соромно за цю егоїстичну параною, я докладаю великих зусиль, щоб тримати це в собі і не псувати наші взаємини. Отче, якби я могла знову стати тією людиною, яка була до зради, тоді я ніколи не думала про подібні речі, раділа би чоловіку, а не боялась його відкинення. Це дуже несправедливо, коли хтось сумнівається в тобі, а ти до нього з щирим серцем. Я не можу простити собі цих сумнівів, чоловіка не гризу, не хворію контролем чи перевірками, але бувають дні внутрішніх болючих сумнівів, коли ридаю від болю, надуманих, накручених думок. Якщо Бог дасть нам донечку, я боятимусь так само за неї, так же параноїдально. В такі моменти, Отче, мені здається, що може випередити подію і втекти, поки ми любимо одне одного. Мені відстань не завадить любити всім серцем свого чоловіка, і я пам’ятатиму наш щасливий шлюб, я не доживу до моменту цього краху, бо, читаючи листи, які до Вас приходять, я бачу, що шлюби довго не тривають, деколи люди вже так стараються, а втомлюються і йдуть по-різному, я не вмію жити так, щоб цього не сталось, ніде не знаходжу відповіді, що мені робити, щоб з нами цього не сталось? Як мені цю віру розвинути заново? Як довіряти Богу? Дякую Вам, простіть. Що багато це мій мінус в листах, а вживо не маю моральної сили ділитись, плутаюсь, затинаюсь.


Наталія
Тернопіль
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 30 May 2023, 13:39:56
Слава навіки Богу!
Наталочко, дякую за лист. Хочу Вам порадити, щоб Ви не повторила помилку, допущену з першим, бо багато в чому він був прав. Життя Бог дарує людині один раз, не потрібно його собі ускладнювати, а пам'ятати, що кожна проблема, допущена Богом у нашому житті, є нам на користь, щоб зробити правильні висновки у майбутньому. Щасти Вам.
Христос воскрес!
Дуже подобається один семінарист, але боюсь перша до нього писати, оскільки думаю, що він мене засміє! І от вже бачила, що він мав піддияконські посвячення, і не знаю, чи можна йому тепер одружуватися? І чи взагалі потрібно йому про це говорити, так би мовити, "відкривати свої думки і серце", у житті ще не мала хлопця і не зустрічалась ні з ким. Отче, допоможіть розібратись у собі!


Таня
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Monday, 22 May 2023, 14:23:12
Воістину воскрес!
Ще можна женитися, але ті часи, коли імость була пані, минулись, це важка ноша, хоч і почесна.
Христос Воскрес.
Маю такий гріх, як дошлюбні статеві стосунки. Через це у мене депресія, страх, відсутність радості в житті, пропало бажання до всього. Після сповіді проходить небагато часу, як знову повторюється цей гріх. Після цього у мене з'являється великий страх, бо розумію, що це важкий гріх. Кожного разу на сповіді говорю про цей гріх і більше схиляюсь до того, що він знову повториться і з'являється + одне переживання, чи дійсна ця сповідь. Перед тим, як вчинити цей гріх, я часто думаю, що «я і так піду до сповіді і розкажу про це». Я стараюсь молитись про відкинення цього гріха, але воно якось не виходиить так щиро, ніби я справді того хочу, мені не зовсім ніби хочеться, щоб цей гріх зник, але і перебувати в ньому не хочу, бо стає погано і страшно. І в загальному моє життя перетворилось на дні, сповнені тривожністю. Я не знаю навіть, чи йти мені до сповіді, і якщо я знаю, що цей гріх повториться. І після сповіді мені стає страшно, якщо той гріх знову буде. Сподіваюсь на Вашу відповідь.


Мар'яна
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Friday, 05 May 2023, 10:21:36
Христос воістину воскрес!
Я так і не зрозумів запитання. Відповідь по темі проста - беріть шлюб або припиніть зустрічатися.
У мене є декілька питань, на які я б хотіла отримати відповіді:

1. Чи можна з чоловіком займатися оральними ласками (так/ні)?

2. Чи може дружина пестити своїми вустами або язиком його чоловічий орган? На рахунок того, щоб чоловік пестив "скарбницю" дівчини, робив кунілігнус, то я проти цього, це огидно, для мене - хотіти такої "насолоди", не прагну - фу!!!?

3. Схоже питання. Чи може чоловік також пестити своїми вустами груди жінки?

4. Чи можна подружжю займатися сексом під час менструації у жінки (так/ні)?

5. Чи можна займатися коханням, використовуючи пози з "Камасутри", якщо в ній не брати до використання анальний секс, кунілігнус; як на мене, це огидно!?

P.S. Я прошу, Вас, пане отець, дати відповідь на усі запитання, для мене це вкрай необхідно знати, бо я цнотлива, мені двадцять пʼять років; я хочу знати, що допустимо, а що не припустимо в подружній парі, не хочу бути зіпсованою в стосунках з своїм майбутнім чоловіком. І як, що сказати чоловіку про те, що до шлюбу не хочу статевих стосунків, проте я розумію, що козаки, богатирі, лицарі, джентльмени - вимерли!!! Не кожен чоловік буде терпіти до шлюбу; я знаю, що сказати йому на рахунок відмови, до регістрації шлюбу, вінчання, але чи це зачепить його, і він передумає / відмовить його, на це?
Я про те, що не хочу бути "повією" для нього, а бути чистою, цнотливою, незайманою, невинною жінкою, до шлюбу і під час подружнього життя.


Марія
Луцьк
Україна
Православна
Дата - Thursday, 27 Apr 2023, 17:04:40
Христос воскрес!
Дякую за запитання, давати на нього відповідь: так, чи ні. Так, дам. З листа зрозумів, що збираєтесь брати шлюб. Дуже добре. Вітаю. Не знаю, яка Ви християнка, але з листа зрозуміло, що багато в чому ой як обізнана. Відповідь така: Христова Церква благословляє шлюб тільки після проходження нареченим передшлюбних наук. Такі підготовчі дошлюбні науки повинен давати нареченим той священник, котрий буде благословити шлюб. Добра нагода для Вас запитати саме від нього - робити, так чи ні. Це буде справедливо і по-чесному.
Христос Воскрес!
Мабуть, гріх думати про таке питання, але я більше сама ради не дам. Отче, поможіть. Ми з чоловіком у шлюбі, але він постійно до мене аресивно відноситься. Каже, що не любить, а після того каже, що не може без мене. Ми разом вже близько 20 років. А я більше не маю сил терпіти. В нас донька 15 років. І я не хочу грішити, бо думки про розлучення мене не покидають. А розмови з ним ні до чого не приводять. Він від доньки теж віддалений, донька з ним вже не хоче проводити час. Я в розпачі.


Наталя
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Sunday, 16 Apr 2023, 05:02:33
Воістину воскрес!
Родина - це щось таке, де порада з боку може навіть зашкодити, а не допомогти, а тому потрібно використати всі варіанти для налагодження відносин.
Слава Ісусу Христу!
Маю не дуже зручне запитання - чи вважається гріхом, якщо чоловік і дружина під час інтимної близькості використовують "там" руки, рот чи предмети із спеціального магазину? Повторюся - мова йде про тих, що у шлюбі! Дякую.


Роман
Тернопіль
Україна
Греко-католик
Дата - Sunday, 09 Apr 2023, 11:43:57
Слава навіки Богу! Думаю, що це є гріхом, бо кожна частина людського тіла є створена Творцем для певної користі і використання.
Слава Ісусу Христу!
В мене є молодша сестра, якій не щастить в особистому житті - їй майже 30, а в неї ніколи ще не було хлопця. Вона розумна, симпатична, дуже побожна, багато молиться, і ми всі молимося за неї, за її щасливе заміжжя. Та сестра вже втратила надію. Дуже боляче дивитися на те, як вона впадає в депресію від тої самотності, але не знаю, як їй допомогти. Я знаю, що Бог чує наші молитви, і знаю, що у Нього на все свій план, і що деякі люди так і залишаються самотніми, але дуже переживаю за сестру і не хочеться такої долі для неї. Підкажіть, які молитви ще можна молитися, чи яким ще чином можна їй допомогти знайти нарешті свою половинку? Вона старається спілкуватися з багатьма людьми вживу і на сайтах знайомств, але все марно. Ми її підтримуємо, але і самі починаємо впадати у відчай.


Яна
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Sunday, 19 Mar 2023, 20:51:52
Слава навіки Богу!
Думаю, у Бога свої плани щодо Вашої сестрички, а Ви дякуйте Йому за все і буде добре.
Слава Ісусу Христу!
Отче, підкажіть, будь ласка, чи гріх утримуватися від вагітності під час війни? Не так давно одружилися і вважаємо з чоловіком, що дитину можна завести лише після війни, але при цьому відчуваю важкість, у тому плані, що ніби не довіряю Богові своє життя і життя своєї дитини, думаю, що захищу своїм розумом більше, ніж упованням на Господа, такі думки дуже тривожать мою душу.


Христина
Львів
Україна
Православна
Дата - Friday, 24 Feb 2023, 15:00:53
Слава навіки Богу! Утримуватися вже є гріхом, Бог благословив їх чоловіком і жінкою і наказав, любіться і плодіться, наповнюйте землю, а Ви це Боже Благословіння та пряме доручення не виконуєте. Де Ваша віра, а ну негайно поповнюйте генофонд.
Слава Ісусу Христу!
У мене сталась ситуація, якої я дуже боялась. Хлопець, з яким я не зустрічаюсь, був дуже зі мною відвертий, і у нас майже відбувся інтим. Я людина дуже віруюча і боюсь, що у такі моменти, коли я себе не можу контролювати, Бог відвернеться від мене.
Порадьте, що у такому випадку робити?
І як я маю правильно поступити з цим гріхом?

Наталя
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Saturday, 18 Feb 2023, 08:00:54
Слава навіки Богу!
Наталочко, я щось не до кінця зрозумів питання. Так був інтим, чи не був?
Якщо був і Ви каєтеся, то до сповіді, а якщо не був, тоді нічого переживати.
Слава Ісусу Христу. Отче, у мене така ситуація: я зустрічаюсь з хлопцем тривалий період. Все ніби добре, але моя мама не підтримує наші відносини. Вона вважає, що він мені не рівня, хоче, щоб я мала багатого хлопця, а про мого теперішнього і чути не хоче, весь час просить з ним розійтись. Допоможіть, що мені робити? І його люблю, і маму не хочу обідити.

Марія
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Sunday, 12 Feb 2023, 12:31:28

Слава навіки Богу! Для шлюбу потрібно мати батьківське Благословіння, а коли у вас така ситуація, думаю, краще прислухатися до маминої поради.

Доброго дня. Порадьте, будь ласка, чи можна одружитися з дівчиною, яка прожила з іншим чоловіком 15 років, але не в одруженні?

Олексiй
Київ
Україна
Православний
Дата - Sunday, 15 Jan 2023, 09:31:37

Слава Ісусу Христу!
Дорогий Олексію, такий шлюб Церква благословляє, бо вона не має жодних обов'язків ні перед ким.

Слава Ісусу Христу.
Маю питання. Я перебуваю у цивільному шлюбі з чоловіком. У нас є дитина. Коли одружувались, то просто розписались, мова про шлюб не йшла. Я християнка, далека від зразкової, але виховали мене згідно християнських принципів, і зараз я розумію, що шлюб для мене церковний є важливим, я б цього хотіла. Мій чоловік не вірить у Бога, я це знаю, і для нього шлюб церковний точно значення не має.
Але він не проти його взяти, якщо я цього хочу.
Мені потрібна відповідь. Наскільки це правильно - заставляти людину робити те, що я хочу, якщо чоловік не вірить у це все, хіба шлюб буде священним? Буду вдячна за відповідь і Вашу думку.


Олена
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Monday, 26 Dec 2022, 17:23:42

Слава навіки Богу! Христос Рождається!
Невіруючий чоловік спасається через віруючу жінку, а жінка - через дітонародження. Запросіть на весілля.

Слава Ісусу Христу.
Отче, маю питання відносно контрацепції. Багато суперечок заходить з чоловіком, і в ході них виникли і у мене питання. При методах планування сім'ї, запропонованих Церквою, ми навмисно вираховуємо плідні і неплідні дні для того, аби уникнути чи запланувати вагітність. При точних розрахунках вірогідність настання вагітності фактично нульова.
Чому ж тоді Церквою заборонені, наприклад, комбіновані оральні контрацептиви?
Сучасні таблетовані форми не мають абортивного ефекту. Вони працюють виключно на те, аби овуляція не відбулась. Настання запліднення яйцеклітини неможливе в такому разі апріорі.
В чому полягає різниця? Чому один метод уникнути вагітності є ок, а інший ні?
Що те, що інше є свідомим втручанням. Що в одному, що в іншому випадку ми плануємо чи, навпаки, уникаємо. Зазначу, що ми вже маємо дитину. Хочемо згодом ще, як мінімум, двох діток. Але життєві обставини такі, що зараз у нас немає житла. Живемо в крихітній кімнатці, без теплої води, душу і будь-яких умов. Я ще годую грудьми, цикл нестабільний, вираховування днів зараз - це мука. В результаті роздратовані всі. Я - щоденними розрахунками, міряннями температури і т.д., чоловік - постійними відмовами, а ми обоє разом, коли затримка, бо зараз, в час війни і відсутності житла і роботи, то справді лячно.
Як бути? Що є відповідальнішим і правильнішим?


Анастасія
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 15 Nov 2022, 12:44:

Слава навіки Богу!
Дорога Анастісія, це таке питання, котре з одного боку здається не виришальне, але з іншого боку, якщо людина практикує свою віру, дуже легко за допомогою свого духівника, котрий має на те право, вирішується. Тому моя відповідь, а радше порада, - скористайтеся порадою і проводом Вашого духівника, священника.

Слава Ісусу Христу.
Мене дуже тривожить одне питання. Мій чоловік часто піднімає на мене руку, вже були неодноразові розмови з ним, щоб він припинив, але все марно. Росте дитина, яка усе бачить. Ми вінчані. Він хороший батько, але існує така проблема - щось не так і зразу руки. Маю намір, якщо це буде продовжуватися, покинути чоловіка. Важко таке терпіти, крім того, я не хочу, щоб дитина бачила ці моменти. Чи це гріх з моєї сторони? Чи можу я в майбутньому будувати якісь стосунки, адже я ще зовсім молода дівчина і ми вінчані?


Вікторія
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Saturday, 12 Nov 2022, 12:16:30

Слава навіки Богу! Всякі стосунки при живому чоловікові є гріхом, навіть якщо Ви ще молода дівчина.

Слава Ісусу Христу. Вибачте, будь ласка, можна уточнююче запитання, бо не знаю як правильно поступити. Якщо чоловік піднімає на мене руку і хоче розлучення, я, як можу, хочу зберегти сім‘ю, проте, зараз мені важко і не знаю, чи фізично і морально зможу таке терпіти далі. Щоб я не згрішила в даній ситуації, я маю старатися зберегти сім‘ю при будь-якій ситуації і навіть якщо чоловік мене залишить, маю до кінця життя бути вірна йому?

Вікторія
Львів
Україна
Греко-католичка

Слава навіки Богу! У кожній ситуації є вирішення проблеми. Вам потрібно порадитися з своїм священником, а він підкаже, що маєте робити.

Слава Ісусу Христу! Чи можна взяти шлюб 25 або 31 грудня?

Наталя
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Sunday, 06 Nov 2022, 17:55:20

Слава навіки Богу!
Шлюб можна взяти, маю на увазі саму Тайну подружжя, але такі питання вирішує той священник, у кого плануєте вінчатися, а перед тим мають відбутися передшлюбні науки.

Слава Ісусу Христу!
Звертаюсь до Вас за порадою, оскільки маю таку незвичайну ситуацію і ніде не можу знайти релігійної інформації, як поступати правильно. Пару місяців тому я почала спілкуватись через соціальну мережу з хлопцем, якого знаю вже давно. Ми не бачимось, але спілкування з ним мені приносить багато хороших емоцій і скажу навіть, що почуттів до нього. Проблема у тому, що він засуджений у в'язниці за виготовлення наркотичних речовин. Я розумію, що це звучить дуже і дуже погано, і що я не мала би з ним спілкуватись, знаю, що про це навіть не можу нікому розказати, адже це соромно. По ньому я бачу, що він визнає свою провину і кається у цьому, каже, що коли вийде звідти, хоче першим ділом приступити до сповіді і очистити свою душу від минулих гріхів. За час перебування там він каже, що переосмислив своє життя і хоче навернутись до Бога, бо йшов неправильним шляхом до цього. Там він почав молитися і навіть просить мене надсилати йому молитви, я кажу йому молитися 90 Псалом, і він до мене прислухається. Не можу це пояснити, але я вірю у його щирі наміри. Для мене є дуже важливим, щоб людина була віруючою, так як я росла у релігійному вихованні. Але якось так склалось, що коли ми почали спілкуватись, я не змогла відкинути його, хоча напевно мала би. Я знаю його давно і знаю, що як людина він хороший і розумний, його поступки оправдовую тим, що він жив без Бога і тому пішов не тим шляхом через прагнення грошей і тому потрапив у в'язницю. Я не знаю, чи поступаю правильно, але я хочу спілкуватись з ним, мені з ним добре, я молюся за нього і вірю у те, що він буде жити по-новому тепер.
Підкажіть, будь ласка, чи не поступаю я грішно, що спілкуюсь з людиною в такому становищі? Постійно думаю про те, чи у таких людей може бути добре майбутнє у Бога. Щиро дякую за розуміння і прошу Вашої поради.


Софія
Івано-Франківськ
Україна
Греко-католичка
Дата - Wednesday, 19 Oct 2022, 09:43:54

Слава навіки Богу!
Дорога Софійко, Ваш характер відповідає Вашому імені. Молодець! Я зрозумів запитання і хочу найперше похвалити Вас за таку добру працю, котру Ви виконуєте по відношенню до того хлопця. Життя дуже складне і може статися все, що завгодно. Часто людина спочатку щось робить, а лише після аналізує свій вчинок і у таких випадках потребує підтримку з боку. Так тримати, Софійко, допоможіть людині стати на правильну дорогу і в такий спосіб придбаєте до Царства Божого ще одну овечку.

Слава Ісусу Христу.
Отче, у мене складна ситуація, і я не знаю, як мені правильно поступити? Мій чоловік - француз і ми хочемо повінчатися (вірніше, це потрібно мені, бо я не можу приступити до сповіді і до Причастя). Але він не хрещений. А щоб похреститися, треба десь 6 місяців, а то і більше, йому ходити до церкви і вчитися. Зараз він того робити не буде, тому що він багато працює і не дуже хоче. Можливо, згодом я його умовою. А французький священник сказав, що може нас обвінчати негайно, а потім його похрестити. Я просто вже два роки живу в гріху і не хочу більше грішити. У нас виникають суперечки через ліжко, бо я розумію, що це гріх, а він того не розуміє. Наскільки я знаю, в нас в Україні не можна вінчатися без хрещення. Що мені робити і як поступити? Дякую.


Світлана
Saint Michel de Maurienne
Франція
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 04 Oct 2022, 14:33:26

Слава навіки Богу!
Бачу, все добре розумієте і головне знаєте. Цю проблему потрібно вирішувати по місцю Вашого проживання.

Прошу Вашої допомоги і підказки. Мій племінник зустрічається з дівчиною, а як виявилося, ця дівчина є троюрідною сестрою мого племінника, але по одній гілочці - по своєму дідусеві. Тобто, її дідусь є сином мого діда. Чи це є гріхом? Чи можна цим дітям продовжувати спілкуватися, створювати сім'ю?
Чекаю Вашої відповіді. Дякую.


Алла
Рівне
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 07 Sep 2022, 13:00:08

Слава Ісусу Христу!
Дорога Алло, Церква не благословляє шлюб між нареченими до четвертого роду включно.

Слава Ісусу Христу.
У мене до Вас є одне делікатне питання. Чи дозволено троюрідному дядькові одружуватися на своїй чотириюрідній племінниці? Дякую.


Ольга
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 30 Aug 2022, 07:26:04

Слава навіки Богу!
Дорога Ольго, Ви якось так запутано описала рідство, що я не можу вирахувати, у якому ви родстві, але відповім Вам так, як цього вимагає Церква. Церква благословляє шлюб тільки від п'ятого роду, а до четвертого включно не благословляє.

Слава Богу та Ісусу Христу.
Ми з дружиною в шлюбі вже 19 років, є діти, в інтимному сенсі все у нас добре, але є два питання.
1. Оральний секс, поєднаний з традиційним, між чоловіком та дружиною - це є гріх?
2. Коли ми на відстані тривалий час по іншим містам, я прошу її оголитися, оскільки хочеться її побачити до нестями, чи прошу її фото оголеної - це є гріхом?
3. Дивлячись один на одного оголених на відстані, коли ми по різним містам і довго не було стосунків між нами, а в середині все кіпить, чи маструбація в такому разі є гріхом?
Дякую!


Рома
Житомир
Україна
Протестант
Дата - Wednesday, 27 Jul 2022, 22:48:36

Слава навіки Богу!
Дорогий Рома, дякую Вам за запитання і відповідь, котру Ви сам собі написав.
Хай щастить.

Батюшка, прошу разъяснить. Живем с мужем в браке 46 лет. Очень хочу повенчаться с ним. И мечтаю, чтобы нас венчали венцами, которые я куплю сама. А затем я хотела их хранить дома. И передавать по наследству из поколения в поколение. Т.к. у меня 2 дочки и 3 внучки и я мечтала, чтобы этими венцами они венчались тоже. Т.е. чтобы эти венцы стали нашей семейной реликвией. Батюшка сказал, что венцы можно хранить только в церкви. А мне хотелось бы, чтобы к ним в моей семье относились очень трепетно, как и к самому венчанию. Прошу, разъясните, пожалуйста.

С уважением, Надежда.

Слава Ісусу Христу!
Вінчальні віночки освячуються при вінчанні і зберігаються саме в сім'ї, котра в цих віночках вінчалася. В церкві зберігаються спеціальні корони, котрими вінчають всіх підряд.

Слава Ісусу Христу!
Отче, в мене таке питання. Мені зараз дуже важко. Так сталося, що я зрадила своєму чоловіку, він дізнався. Ми були разом у Польщі, і він звідси поїхав на війну. А мені так від цього важко. Зараз можливості висповідатися не маю. Як тільки з'явиться ця можливість, я обов'язково піду. Я не знаю, як зараз його повернути, як випросити в чоловіка і Господа Бога прощення?? Так хочеться, щоб він мене пробачив. Я зрозуміла і дуже хочу його повернути. Я розумію, що, як колись, не буде. Та я буду старатися все робити. У мене на душі така важкість, як її позбутися? І заслужити прощення?? Буду дуже вдячна за відповідь!!! Зараз просто опускаються руки.


Христина
Івано-Франківськ
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 22 Jun 2022, 07:18:23

Слава навіки Богу!
Дорога Христинко, розумію Вашу стурбованість, душевну важкість та неспокій. Плани Ваші правильні, до сповіді обов'язково потрібно приступити. До Причастя постарайтеся приступити не лише один раз, а бажано декілька раз. Моліться за чоловіка, а поведінка Ваша що до чоловіка мусить бути такою, щоб він зрозумів Ваше розкаяння. За щастя потрібно боротися, бажаю успіхів.

Слава Ісусу Христу!!!
Я вже Вам писала свою проблему. Про те, що зрадила чоловіка.
Але зараз мені знову важко, я молюся і ходила до сповіді, і знову хочу у неділю піти. Але до неділі є час, може Ви мені порадите, в мене зараз так, що я нічого не хочу, навіть жити, ніби помирати не хочу. Але і жити не бачу ніякого сенсу, і дуже сильно розчарувалася в людях. А також багато плачу, мене дуже сильно мучить совість, що сама так зробила. Хоча, ніколи такого не було, і ніколи я знала, що не могла таке зробити. І від цього в мене розпач, біль і пустота на душі.
Я зв’язалася не з тими людьми, які заполонили моє життя, я і сама не зрозуміла, коли я більше часу проводила з ними, а не із сім’єю, і так сталося, що зрадила чоловікові. І коли я зрозуміла, я почала багато молитися, бо в мене як паніка від того, що зробила. І Господь відвернув їх від мене, бо я від них сама відсунулася, та втратила чоловіка. Вони навіть нам завжди завидували, що в нас добре, що чоловік заробляє. Я це знала, і якось не захистила свою сім’ю. А, навпаки, впала в гріх.
Це була сестра і її брат, де ми зустрілися в Польщі!!
Зараз у мене дуже сильний відчай, розумію, що маю заради дітей жити, та не можу із силами зібратися. Тут, у Польщі, до церкви іду кожної недільки, в церкві відчуваю спокій, так мені добре. А вже дома нічого не хочу, і навіть жити. Але про те, щоб вчинити самогубство, то таких думок немає. Просто розчарованість в людях, і те, що я втратила чоловіка через свої дурниці і велику довіру не тим людям.
Може Ви мені допоможете якось із цього вийти? Може можна якісь молитви молитися?
Молюся 90 псалом за чоловіка, бо він на війні, молилася до св. Тадея дев'ятницю, щоб чоловік пробачив і повернувся до нас, то зараз чоловік почав спілкуватися та каже, що не пробачить. І вже як 4 день молюся Помпейську дев'ятницю також за те, щоб чоловік повернувся і зміг пробачити. Перед початком дев'ятниці була на сповіді, але у cвященника благословення не брала, та відчуваю силу, коли молюся. І також інколи закрадаються маленькі сумніви, що чоловік ніяк не пробачить. Але молитися не зупиняюся, бо після дев'ятниці Юді Тадея чоловік почав зі мною краще говорити.
Щиро вдячна буду за відповідь! Бо минулий раз Ви мені допомогли, я була в гіршому стані.
А зараз є надія. Дякую Вам!!!


Христина
Івано-Франківськ
Україна
Православна

Слава навіки Богу!
Христинко, продовжуйте в тому ж дусі, сповідь і часте Святе Причастя - і все буде ОК.

Слава Ісусу Христу!
Підкажіть, будь ласка, чи можливо взяти церковний шлюб без державної реєстрації шлюбу (розписки) в воєнний час?


Оксана
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 14 Jun 2022, 08:01:33

Слава навіки Богу!
Думаю, що можна, все залежить від cвященника, чи він захоче.

Слава Ісусу Христу!
Допоможіть мені. Мені 35 років, особисте щось не складається. Зараз я думаю, що навернулась до Господа, вже більше двох років я хожу до церкви в неділю і в будні дні, коли не на роботі. Молюсь щодня. Зустрічалась з хлопцем два роки, він зробив пропозицію, але через п'ять місяців ми розійшлись. Він вживає алкоголь, майже щодня, а я не хочу алкоголю в своїй сім'ї. Я дуже хочу створити сім'ю свою. Що мені робити, яку молитву молитись? Боюсь, що Господь мене наказує за гріхи мої. Дайте мені хоч якусь пораду, бажаю Вам Божих Благословінь і всього доброго.


Анонімно
Тернопіль
Україна
Греко-католичка
Дата - Wednesday, 23 Feb 2022, 23:46:47

Слава навіки Богу!
Дорога Анонімна, Бог нікого не наказує, бо Бог - це Любов, і Він, у принципі, такого робити не може! Те, що Вам здається, мовляв, Вас наказав Бог, воно не є так. Це наслідок Ваших порушень Божих попереджень, котрі ми звикли називати Заповідями. Потрібно поміняти свій стиль життя!

Слава Ісусу Христу.
Як можна повернути дружину, яка на емоціях подала на розлучення? Не було ні зрад, ні інших важких проблем. Причина більше в поганій комунікації. Як достукатися до її серця?


Андрій
Старий Яричів
Україна
Православний
Дата - Wednesday, 19 Jan 2022, 09:24:12

Слава навіки Богу!
Потрібно поміняти свою поведінку, стиль життя.

Слава Ісусу Христу!
Недавно я познайомилася із хлопцем, спочатку все було добре, але потім він мені зізнався, що він атеїст. Чи можу я надалі з ним спілкуватися? Чи це гріх? Бо я зрозуміла, що закохалася в нього. Я не буду з ним зустрічатися, а тим більше одружуватися, бо розумію, що стосунки християнки та атеїста — гріх. Нема майбутнього з ним. Але просто дружити можна з ним?
Дякую.


Мирослава
Міжгір'я
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 23 Nov 2021, 12:36:06

Слава навіки Богу!
Дорога Мирославко, краще буде навіть і не дружити.

Слава Ісусу Христу!
Дорогий Святий Отче, звертаюся до Вас не вперше і, як завжди, сподіваюся на мудру пораду. Справа така: колись давно (приблизно 5-6 років тому) зустрічалася з хлопцем 5 років (перше кохання і все таке)... Йшло все до весілля, та якось не склалося, бо були різного роду непорозуміння (про все йдеться у попередніх листах, якшо цікаво)... Весь період часу після розставання я була одна, нікого не шукаючи. І, одним словом, дуже важко все пережила. Так от, вже приблизно як 10 місяців зустрічаюсь з молодим чоловіком, ніби все добре. Здається, що він гарно до мене відноситься і він мені небайдужий. І ніби все добре, хоча, звичайно, є певні труднощі фінансові, але стараємось обоє на перспективу. Заміж поки не кличе, так як на ногах стоїмо не дуже впевнено... А мене постійно мучать думки про колишнього (постійно - це значить, кожного дня). Все думаю: а якби так, чи отак, що мудрості мені тоді не вистачило в 20 років, і що можна було все зберегти, ну і все таке... Водночас розумію, що це дуже неправильно по відношенню до теперішнього життя і треба думати про майбутнє... Та щось мені заважає. Як цього позбутися? Не знаю, що робити, бо вже все перепробувала...
P.S. Ви тільки не подумайте, що я нічим не зайнята, і є час на такі речі. Я постійно і багато працюю, але думки десь там...


Християнка
Закарпаття
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 19 Oct 2021, 09:57:10

Слава навіки Богу!
Я нічого не думаю, не думав і думати не буду, будьте спокійна. Перебирати чуже життя не у моїй звичці. Справа в тому, що зустрічатися п'ять років - це досить-таки солідний час і справді людина звикається одне з одним. Пам'ять людська - не память комп'ютерна, яку можна легко стерти, вона залишиться на все життя, а тому потрібно добре про все зважувати у майбутньому, як воно буде. Матеріальний стан також немало важний, бо інколи саме від якихось нестатків розходяться. Радьтеся, найперше, сама з собою, чи справді Ви його любите, чи зможете стерпіти якісь проблеми, або помилки його. Вам вже, як розумію, не 18, хоча, той вік самий підходящий для одруження. Такі одружуються, бо любляться і не думають, що буде далі, а після того віку вже розважають, хотя і розважати потрібно. Най Вам щастить.

Слава Ісусу Христу!
Мені 15 років, вже 2 роки я маю проблему мастурбації. Розумію, що це гріх, обіцяю більше цього не робити, але проходить 3-4 дні і далі те саме. Не можу сказати про це cвященнику на сповіді, тому що дуже соромно. Хотіла запитати, чи можна у такому випадку попросити у Бога прощення без сповіді з цього гріха?


Віка
Львів
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 12 Oct 2021, 14:39:48

Слава навіки Богу!
Віка, зрозуміло, що за кожний гріх є соромно, але це і є один з елементів розкаяння. Щоб Бог простив гріх, саме цього й треба, але прощає Бог гріхи саме у такий спосіб, через сповідь. Зроби так: час від часу йти сповідатися деінде, не вдома, але помалу мусиш від тої спокуси відвикати, бо Тобі потрібно вийти заміж і народжувати, а саме той гріх може Тобі в майбутньому заважати.

Слава Ісусу Христу!
Мені 35 років, а моїй дружині 30. В нас двоє малих дітей. Ми живемо в найманій квартирі. Працюю я один з середнім достатком (на основне вистачає, але деколи влазимо в борги). В дружини завжди було погане здоров'я. Вона перенесла декілька операцій з видалення доброякісних пухлин грудей та кісти з яєчника. З народження майже не бачить на одне око.
Рік назад дружина перенесла лімфому Ходжкіна (вид раку). Лікування було важке та сильно похитнуло її здоров'я. Лікарі їй сказали, що їй ні в якому разі не можна вагітніти, бо це може привести до рецидиву раку, вона не зможе виносити дитину або вона народиться з серйозними відхиленнями. Крім того, через погане здоров'я дружина може стати інвалідом чи навіть померти. Дружина дуже боїться, що якщо завагітніє, то один з цих прогнозів справдиться, і наші діти залишаться без матері, або вона не зможе про них дбати, а стане тягарем. Страх настільки сильний, що вона готова зробити аборт в разі вагітності.
Я її дуже люблю і не хочу, щоб вона ставала перед вибором - життя, здоров'я чи гріх аборту. Я сам категорично проти аборту. На жаль, метод відслідковування плідних днів нам не підходить бо в неї не постійний цикл. Крім того, в неї варикоз та ендометріоз матки і якщо декілька днів немає близькості, то починаються болі в низу живота, так що необхідно пити знеболювальне, а потім дуже болючі місячні. Ми зараз користуємося презервативами. Але цей метод контрацепції не достатньо надійний, тому я думаю про те, щоб зробити вазектомію.
Чи можу я, враховуючи всі обставини, приступити до Причастя, якщо ми користуємося презервативами для запобігання вагітності? Та чи зможу я причащатися в майбутньому, якщо я зроблю вазектомію? І наскільки це великий гріх проти Бога в даному випадку?


Богдан
Одеса
Україна
Греко-католик
Дата - Tuesday, 05 Oct 2021, 07:48:33

Слава навіки Богу!
Дорогий Богдане, розуміючи Ваші проблеми, щоб коротко відповісти, скажу так - Церква не має влади давати дозвіл на гріх, але має владу розгрішати, відпускати гріхи. Вам було б добре про це все порадитись зі своїм cвященником, він як Ваш духовний наставник та провідник про все Вам розкаже дуже у доступній формі. Нехай щастить.

Слава Богу!
Зустрічаюся з хлопцем вже три роки, півроку я трималася і не спала з ним.
Одного разу осталися самі і вийшло, що скоїла гріх - переспала з ним. Я казала, до весілля не можна. Як мені боротися з цим?

Надія
Тернопіль
Україна
Православна
Дата - Friday, 06 Aug 2021, 10:31:02

Слава на віки!
Дорога Надійко, якщо Ти впевнена у своєму хлопцеві, повністю довіряєшся йому, щоб не грішити, просіть у батьків благословення, ідіть до cвященника, пройдіть передшлюбну науку і беріть шлюб.

Слава Ісусу Христу.
Отче, я віруючий, маю дівчину. Мені 20, їй 17 років, вона планує вступити у мій ВНЗ. Ми планували жити разом, але після розмови зі cвященником я дізнався, що навіть, якщо не грішити і утримуватись від спокуси (а це важко), то жити все одно не можна. Хочу запитати, як правильно вчинити? Плануємо просто поселитись в різні кімнати і утримуватись від спокус.
Також хотілось би взяти шлюб, я впевнений у ній, а вона - в мені, але вона неповнолітня, а в нашій УГКЦ, наскільки я знаю, шлюбний вік 18 років. Також у нас був і статевий акт, і різні гріхи блуду, ми любимо один одного не за тілесні утіхи, а відчуваємо ментально і душевно один одного і хочеться, щоб усе це було законно і не було тяжким гріхом перед Богом. Завжди після цих вчинених гріхів якось соромно, і я відчуваю вину, так як я старший і, тим більше, віруючий. Кожен раз молю Бога про прощення і сповідаюсь, каюсь і обіцяю собі не повторювати цього, але не завжди виходить.
Отче, підкажіть, як жити до шлюбу і утримуватись від спокус?


Назар
Київ
Україна
Греко-католик
Дата - Thursday, 05 Aug 2021, 17:03:20

Слава навіки Богу!
Дорогий Назаре, на мою думку, самий кращий варіант - це взяти шлюб, а його вам дадуть, ото для хлопця вік 18 років в Україні, а Церкви - взагалі від 15. Справа в тім, що як би ви не ховалися, як би ви не оберігалися, у різних кімнатах проживали, все рівно воно буде спричиняти всякі розмови та гріх. Тому, якщо ви впевнені в собі, впевнені, що підходите одне одному, повністю довіряєте одне одному, просіть від батьків благословення, ідіть до cвященника, заявіть йому про свої наміри, пройдіть передшлюбну науку, візьміть шлюб, мене на весілля запросіть і все, не ускладнюйте собі життя.

Слава Ісусу Христу.
Отче, мені 59 років, але попри те в сексуальному плані можу і, головне, дуже хочу. Натомість, дружина створила такі умови (постійні відмовки і т.д.), що вже другий рік у нас нічого немає. Що мені робити? Зраджувати - гріх, та і не хочу. Чи можна хоча б деколи для зняття напруження помастурбувати, бо тисне і на мозги, і на все решта?


Іван
Івано-Франківськ
Україна
Греко-католик
Дата - Tuesday, 03 Aug 2021, 19:41:29

Слава навіки Богу!
Дорогий Іване, апостол Павел пише: щоб чоловіки та жінки, перебуваючи у шлюбі, не ухилялися одне від одного, а віддавали належне одне одному, бо не мають влади над своїм тілом ні жінки, ні чоловіки. Ось так воно має бути.

Слава Ісусу Христу!
1. Чи є це гріхом, коли подружжя утримується від запліднення (створення дитини)?
2. Якщо гріх, то як поступити, коли жінка віруюча, а чоловік не хоче мати більше, ніж двох дітей? Продовжувати грішити і бігти щораз до сповіді???


Олівія
Коломия
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 03 Aug 2021, 17:05:40

Слава навіки Богу!
Дорога Олівія, всяке утримання при акті від зачаття є гріхом, так само і всякі засоби. Не хоче дітей? В чому проблема, нехай спить деінде, а не з жінкою. А до сповіді потрібно йти після кожного гріха, якщо не хочеться до пекла.

Слава Ісусу Христу!
Хочу запитати, як мені діяти.
Мені 17 років, завжди в молитві прошу Бога, щоб Він мені дав хорошого хлопця/чоловіка у майбутньому.
І навпевно мої молитви були вислухані, я познайомилась з хлопцем, через декілька днів ми зустрілись. Цей же хлопець одразу ліз до мене цілуватися, хоча ми навіть ще добре не знайомі, і я взагалі проти того, щоб при першій зустрічі цілуватись. При другій зустрічі - навіть більше, слава Богу, що ще до інтиму не дійшло. Ми уже спілкуємось довгий час, але почуття у мене не зароджуються, напевно все ж таки через той поцілунок, коли я не хотіла цілуватись і так далі, він змушував і після цього у мене якась відраза до цього хлопця. І він же планує найближчим часом одружуватись і хоче інтиму, хоча у мене у планах найближчим часом одруження і інтиму ще нема. Скажіть, як вчинити у цій ситуації, якщо ми припинимо спілкування, то таким чином я відкину хлопця, якого Бог послав мені?
Бо боюся, що, відкинувши цього хлопця, більше в майбутньому не зможу собі знайти нікого через те, що так вчинила. Але не можу так з ним бути, бо не відчуваю нічого до нього. І скажіть, будь ласка, чи є це гріхом - цілуватись з хлопцем і те, що він доторкається до мене?
Бо мене дуже мучить совість і не знаю, що робити…

Оля
Івано-Франківськ
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 20 Jul 2021, 10:28:56

Слава навіки Богу!
Дорога Олько, зрозумів Тебе і Твоє запитання, а тепер давай разом з Тобою порозважаємо. Те, що Ти просиш від Бога собі доброго хлопця, а відтак доброго чоловіка, є дуже прекрасно і по-справжньому в християнському дусі. Пишеш, що зустріла хлопця, але Ти впевнена, що саме його Тобі Бог послав як майбутнього чоловіка? Може, його і послав Бог, але як випробування для Тебе. Можливий такий варіант? Думаю, що так. Далі пишеш, що не бажаєш його втратити, бо може Бог другого не пошле. Олько, Ти думаєш за Бога, як за бідняка. Бог ще так не роздав, щоб вже не мав, що дати, в Бога все є тільки один такий, котрий є для Тебе приготований. Тримай себе в руках. Поки Ти недоступна, доти маєш ціну! Тепер він бігає за Тобою, а як станеться все, чого домагається, почнеш Ти бігати і не факт, що доженеш! Будь мудра.

Слава Ісусу Христу.
Я одружений, маємо дитину. І маємо проблеми в стосунках, які б кроки не робив, нічого не міняється, віддалились один від одного, хоча я старався багато раз наблизитись до дружини, але вона мене відкидає, я потрібен тільки, якщо якась користь буде з мене. В мене серйозні проблеми із здоров'ям, а вона навіть ні разу за вісім років не запитала навіть, як я себе почуваю, не то щоб взагалі поцікавитись, допомогти в важкі моменти, немає цього. Статевих стосунків немає вже більше року, і я не знаю, як вона тримається, чи може зраджує, не хочу судити без доказів, просто вже різні думки, та й мені важко, я ж нормальний чоловік, потребую цього, просто навіть хоча б поцілунку, жіночої ласки, ніжності, але, нажаль, ні краплі. Я пробував по різному до неї достукатись, але вона каже мені - так, добре, ти собі сам по собі, а я - собі, але живемо разом, так ніби просто студенти в гуртожитку, навіть на різних ліжках спимо. Я, чесно кажучи, просто не маю сил вже, але живу просто лише заради дитини, бо він любить нас однаково. А я вже не маю взагалі до неї ніяких почуттів, напевно, як і вона до мене. Я, звичайно, не ідеал і пишу про себе не для того, щоб чимось хвалитись, але чесно, дуже важко, хвороба розсіяний склероз і ще приходиться постійно жити в тривозі і депресії, хоча я молюся завжди, ходжу в церкву, сповідаюсь, причащаюсь, вона також ходить, але не бачив, щоб сповідалась і причащалась, лиш просто ніби "для галочки", надіюсь, хоч молиться щиро, прости Господи, не хочу судити, не бажаю ніякого зла їй, хоча й бути біля неї не хочу, не можу, вона ще й постійно жорстка, постійно викрикує, постійно мене принижує за кожну дрібницю, не розуміючи, що я не ідеальний, є причини певні, якщо не так щось зробив, як би їй хотілось, вона постійно хоче командувати, а мене це змінило повністю, самооцінка нижче плінтуса, я втратив відчуття радості в житті. Звичайно, я пробував це обговорити та їй не цікаво, їй завжди було важливо - або я роблю все так, як вона хоче, або будуть тільки сварки, а багато в чому вона не права, я ж не можу сліпо виконувати все, що їй хочеться, та й в Біблії написано, що жінка повинна коритись чоловіку, але аж ніяк не навпаки. В мене вже постійно думки і навіть бажання, щоб вона знайшла когось на стороні і була собі з ним щаслива, раз я не такий для неї, а я собі буду своє жити. Я вже так упав психологічно, що здається я більше не цікавлю жінок, та й вона при суперечках постійно мені потикала, що ти нікому не потрібен. Вибачте, що так багато тут вилив всього, що в мені сидить. В мене доречі багато чудових друзів і рідні завжди підтримають словом і не тільки, хоча я в свої з нею стосунки нікого не пускаю і не обговорюю, хіба тільки з найкращим другом деколи, бо неможливо це все в собі тримати. Я бачу збоку, як інші щасливо живуть, просто, вдячні за кожну дрібницю один одному, а я що б не зробив, вона навіть не цінує, навіть не подякує, ні за квіти, які куплю їй, ні за те, що, не зважаючи на втому після роботи, часто приберу, помию посуд, але це для неї взагалі не показник. Я не мав змоги вживу так поговорити зі cвященником, тому написав тут, можливо, дасте мені якусь пораду? Дякую!


Петро
Україна
Греко-католик
Дата - Wednesday, 23 Jun 2021, 01:09:23

Слава навіки Богу!
Дорогий Петре, дякую Вам за лист і запевняю Вас, що зрозумів Вашу проблему. Що можу Вам порадити, як cвященник? Та майже нічого, але як чоловік чоловікові мушу сказати Вам - вже той факт, що ви не живете, як чоловік з жінкою, і приводить до того, що між вами такі стосунки. Те, що у народі говорять - "супружі обов'язки мають виконуватися", бо саме вони служать для найбільшого порозуміння у родині. Я так розумію, що ви є не стара родина, а ще молоде подружжя, а тому знайдіть спосіб, як спати на одному ліжку і побачите результат.

Слава Ісусу Христу!
1. Скажіть, будь ласка, чи посилає нам Господь одну людину (чоловіка) по житті, чи ми самі все ж таки робимо вибір? Можна вийти заміж не за «того» чоловіка, наприклад, поспішити?
2. Якщо дівчина вагітна до заміжжя, через вагітність одружується і це не по Божій волі, а в гріху виходить? В Бога були одні плани на цих людей, а люди самі змінили все? Бог же не відвернеться? Обдумую це питання вже декілька днів і не можу зрозуміти, вибачте за такі запитання.


Жанна
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Sunday, 13 Jun 2021, 20:21:30

Слава навіки Богу!
Дорога Жанно, все, про що Ви описуєте, якщо Ви вже є одружені, то такий шлюб є недійсним і його Трибунал Церковний негайно уневажнить. В житті всяке може трапитись, але коли людина задумується над усім, що наробила, і знайде щось не те та почне каятися, Бог гріхи відпустить, бо Він є Люблячий Батько. Але шлюб має бути по взаємній любові так добре обдуманий і не поспішно, щоб не натворити помилок.

Слава Ісусу Христу!
Отче, у мене запитання.
Ще раніше, коли я була молодшою, завжди молилась Богу, щоб послав мені доброго хлопця. Так і сталось. Бог дав мені хлопця, який мене любить, добре зі мною поводиться, але мої почуття до нього зовсім не такі, які у нього до мене (мені здається, я з ним просто через те, що знаю, що він до мене гарно ставиться, але не через любов). Ми вже довго разом і я не знаю, що робити. Продовжувати стосунки з ним, чи краще розстатись, бо не відчуваю до нього любові, але розумію, що Бог мені його послав. Допоможіть з порадою, як правильно вчинити?


Анонім
Івано-Франківськ
Україна
Греко-католичка
Дата - Thursday, 29 Apr 2021, 13:18:09

Слава навіки Богу!
Дорога Анонім, Ви просила у Бога, і Бог Вам дав. З Богом не сперечаються, Він краще знає, що для Вас буде ліпше. Безмежно любити і все життя терпіти щось та весь час каятись - набагато гірше, ніж все життя відчувати гарячу до себе любов та повагу.

Слава Ісусу Христу!
Цікавить питання, чому люди великого значення надають створенню сім'ї (одружитися / вийти заміж, народити дітей)? Адже в Святому Письмі сказано, що в раю "будуть, як ангели на небі, що ні женяться, ні заміж не виходять", тобто сімейні стосунки (в тому числі інтимні) - лише тимчасові, і є властиві грішному земному життю. За часів Старого Завіту народження дітей було необхідне для наповнення землі (Адам та Єва) і для зростання чисельності ізраїльського народу (за часів пророків та царів). Для чого тоді прив'язуватися до сімейних стосунків, якщо в небі їх не буде?
Чи вірно, що в людини є тільки два шляхи: або монашество, або одруження? Як бути людині, яка не відчуває монашого поклику, але з певних причин не може створити сім'ю?
Дякую!


Микола
Івано-Франківськ
Україна
Греко-католик
Дата - Wednesday, 28 Apr 2021, 14:21:19

Слава навіки Богу!
Дорогий Миколо, якщо оті певні причини є слушними, тоді жодних проблем - живіть, служіть Богу та ближньому.

Слава Ісусу Христу.
Маю кілька питань до Вас, отче.
Маю хлопця, наміри у нас серйозні, хочемо одружитися. До мене у нього була дівчина, з якою він жив (від певного нерозуміння гріховності таких дій), ну але потім вони розійшлися, і тільки тоді ми з ним познайомились та почали зустрічатись. Мене турбує таке питання - чи можна брати шлюб, якщо людина мала такий гріх у минулому, хоча наче це не є перешкодою, проте хотіла б почути Вашу думку стосовно цієї ситуації, пробачте за конспірацію. :)
Також цікавить питання, чи є гріхом покупка певної речі у розстрочку, якщо мені так зручніше виплачувати?


М
Д
Ukraine
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 20 Apr 2021, 21:26:45

Слава навіки Богу!
Дорога М, ніхто не буде відповідати за чужі гріхи, за кожний гріх повинен, і так воно є, несе покарання сам грішник. Ми часто собі уявляємо Бога, як якогось монстра, але насправді Бог - Любов, що дуже добре розуміє кожну людину, і Йому тоді зручно, коли людина так само відчуває в житті зручність.

Слава Ісусу Христу.
Також маю таке питання. Зі своєї глупості, коли зустрічалась з хлопцем, скидувала йому відверті фото, з часом я змінила своє ставлення до цього, зрозуміла, що ображаю Господа цим, посповідалась і шкодую, більше того не роблячи. Хлопця попросила фото видалити, проте, потім він зізнався, що кілька все ж залишив. Тепер мене це дуже мучить у тому плані, що навіть не знаю, чи можу йти до Причастя, бо знаю, що напевно не просто він ті фото розглядає, та навіть якби розглядав, то й те зле, і на прохання видалити їх віджартовується. Розумію, що сама собі винна, але вже ніяк не можу від нього того добитися. Підкажіть, як мені вчинити - чи сповідатись із того, чи можу йти до Причастя?


М
Д
Ukraine
Греко-католичка
Thu, 22 Apr 2021, 13:53

Слава навіки Богу!
Я так розумію, що власне сумління докоряє за вчинені проступки, але сповідь є саме для того, щоб сумління заспокоїти, як само - та так потрібно на сповіді все розповісти, як воно було, і все тут. Після доброї сповіді людина повинна відчути таку душевну полегшу, яку відчуває після хорошої ванни людське тіло. Сповідь мусить бути щирою перед Богом, не перед cвященником. Якщо немає довіри до cвященника, потрібно поміняти і сповідатися в того, кому повністю довіряє людина.

Дякую, отче. Насправді, я вже сповідалась саме так, можливо, я просто себе продовжую накручувати, адже переймаюсь про те, тому сумніваюсь, чи варто насправді згадувати на сповіді це ще раз, а з хлопцем порозмовляла, і він сказав мені, що все ж видалив фото, після цього також полегшало.

М
Д
Ukraine
Греко-католичка
Fri, 30 Apr 2021, 10:30

Якщо у сповіді сказано про гріх ясно й чітко, то за його більше говорити не потрібно у наступних сповідях.

Слава Ісусу Христу.
Я з дитинства прислуговую в церкві. Потім переїхав до іншого міста і продовжив ходити до церкви, згодом втратив віру. Зараз зустрічаюся з дівчиною, останні шість років. Вона вірить в Бога і хоче вінчатися. Чи можемо ми вінчатися при тому, що я не вірю в Бога? Прошу дати відповідь, бо це болюче запитання для нас.

Денис
Львів
Україна
Греко-католик
Дата - Wednesday, 24 Mar 2021, 21:44:34

Слава навіки Богу!
Денис, всяке у житті може статися та навіть таке, як і у Твоєму житті сталося з вірою. Справа в тому, що якщо Твоя наречена має віру в Бога, її не можна в тому обмежувати, а Тебе, звичайно, насилувати, щоб вірив у Бога, так само не бажано. Але, якщо наречена вірить у Бога, вона добре розуміє, що жити на віру, що значить не в шлюбі, є гріхом, і якщо Ти не бажаєш вінчатися, Ти просто насильно примусиш наречену грішити. Над цим варто подумати. Прийде такий час, коли Ти зрозумієш, що без Бога життя немає.

Слава Ісусу Христу!
Я є римо-католичка, хотіла б почути відповідь на своє запитання, чи можуть у целібатного cвященника бути хороші стосунки з дівчиною, і час від часу такий собі «флірт», який не приводить до жодної нечистоти або гріха?


Анна
Львів
Україна
Католичка
Дата - Wednesday, 24 Feb 2021, 17:48:46

Слава навіки Богу!
Може бути чисто християнске, в рамках моралі християнського життя і даної целібатної Богу обіцянки.

Христос рождається!
Мені 16 років. Я зустрічався з дівчиною один місяць і вирішив порвати стосунки, бо зрозумів, що це не та єдина, яку я шукаю. Дівчина постійно плаче через це. Чи вважається моє розлучення гріхом?


Олег
Львів
Україна
Греко-католик
Дата - Tuesday, 09 Feb 2021, 17:23:08

Славімо Його!
Олег, подібне розлучення вважається гріхом тільки у таких випадках, якщо Ти маєш перед дівчиною якесь зобов'язання.

Чи можна одружуватись з дочкою куми?

Степан
Сокаль
Україна
Греко-католик
Дата - Wednesday, 13 Jan 2021, 16:38:20

Христос Рождається!
Церква кумівство рахує за духовних родичів, а відтак не дозволяє, але якщо вже ні на кому одружитися, можна попросити такий дозвіл від місцевого єпископа.

Мені подобається хлопець, але він на мене не звертає уваги. Мені сказали, що можна провести обряд на молитвах, щоб він звернув увагу. Чи вважається це гріхом?

Христина
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Wednesday, 13 Jan 2021, 05:52:07

Христос Рождається!
Христинко, щоб таке не робила, бо це гріх, а відтак зробиш собі проблему на все життя.

Чи можливе майбутнє життя з хлопцем, який є меншим за ростом і старшим від мене на 7 років? Чи дозволяє це християнство? Просто люди на це звертають увагу. Не знаю, чи варто про це думати. Підкажіть, будь ласка, і дякую за увагу!

Життя, я так розумію, сімейне, можливе тоді, коли жодне з подругів не зважають на ріст партнера і не прислуховуються до того, на що люди звертають увагу. Християнство у цьому плані в сімейні справи не вмішується.

Чому мені катастрофічно не щастить в особистому житті? Зрештою, від молодості до зрілого віку. Як з хлопцями, так і з законними чоловіками. Нерозділена любов. Конфлікти з хлопцем. Пияцтво і скандали з першим чоловіком. Скандали з другим чоловіком. Два розводи. Це кара Божа чи випробування? Інші щасливо живуть і не розводяться, а в мене ніколи не було нормальної сім'ї. Це зі мною щось не так, чи дійсно чоловіки всі егоїстичні, погані і з них в принципі не можна чекати ніякого добра?

Лілія
Чортків
Україна
Греко-католичка
Дата - Wednesday, 09 Dec 2020, 11:07:49

Причину потрібно шукати в собі.

В чому сенс нерозділеного кохання? Навіщо і для чого воно дається Богом? Яку користь воно приносить, крім проблем? Чому, коли я молилась в юності за щасливу розділену любов і сім'ю (ще перед тим, як любила), Бог відповів тим, що дав мені замість цього нерозділену любов і одні страждання? Як тут розуміти Його волю? В чому тут сенс?

Лілія
Чортків
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 08 Dec 2020, 14:35:25

Бог тут ні при чому, кожна людина сама собі будує власну долю.

Слава Ісусу Христу, отче!
Маю до Вас декілька питань, але перед тим хочу розповісти історію. Я - дівчина, мені 20 років, маю хлопця, в нас в обох є двійко друзів, які між собою зустрічаються і ведуть активно інтимне життя. Я свого хлопця стараюсь запевнити, що в мене інші погляди на це, і я не хочу спокушатись. Проте, ці друзі намагаються влізти в моє, так би мовити, "ліжко", десь насміхаються, що я не віддаюсь хлопцеві, раз я була свідком, як цей друг мого хлопця бажав йому на день народження такими нецензурними словами (матами), щоб я нарешті це вже зробила і не випендрювалась. В мене дійсно є побоювання, що коли хлопці бачаться лише вдвох, вони обговорюють цю тему, і друг насміхається над тим, що я не сплю з хлопцем, над тим, що мій хлопець "обділений". Я змучилась від їхніх (цієї парочки) провокаційних питань і тем. Не можу повністю перервати з ними спілкування, бо цей друг мого хлопця - єдиний і найкращий його друг, не хочу мати конфліктів з милим.
1. Як мені бути по відношенню до цього друга?
2. Як справитись зі своїми страхами?
3. Як сильніше запевнити хлопця, що ця обрана мною стежина - правильна?


Анастасія
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 03 Nov 2020, 23:53:42

Слава навіки Богу!
Дорога Анастасіє, дошлюбні стосунки - це є гріх, а там вирішувати Тобі!

Слава Ісусу Христу!
Хотіла б задати питання Вам, отче! У мене рік назад помер тато. Мама любила його дуже, він у неї був один-єдиний. Тепер вона у розпачі, адже вона втратила коханого, та і вона молода жінка і вже залишилась сама. До неї залицяється чоловік, якому вона подобається. От вона і не знає, що робити, радиться зі мною, чи приймати його залицяння, чи ні, і чи не буде це гріхом?


Марта
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Thursday, 01 Oct 2020, 16:57:11

Слава навіки Богу!
Дорога Марто, у Тайні подружжя, коли молоді присягають одне одному подружню вірність, присягають її дочасно, що значить - поки обоє є живими. Після смерті одного з подругів інша половина, вдівець або вдова, є повністю вільні і мають право на другий шлюб без всякого обмеження або якогось гріха.

Слава Ісусу Христу.
В мене запитання: я розлучена офіційно, але церковний шлюб не уневажений. Виховую дочку.
Чоловік, з яким я втомилася, за кордоном створив нову сім'ю, з дочкою не спілкується.
Для своєї дочки я хочу, щоб вона жила в повній сім'ї і бачила, що сім'я - це де є і мама, і тато.
Але протягом багатьох років я не можу знайти гідну людину, яка б замінила їй батька... Ті стосунки, які були, потім кудись розходились дороги, я сприймала, як гріхопадіння. Підкажіть, будь ласка, чи взагалі я, як не можу сказати, що дуже віруюча, тому що гріхів за спиною немало, але чи маю я хоч якийсь шанс на те, щоб Бог мені вибачив, і я зустріла людину, яка б могла замінити моїй дочці батька, адже Бог бачить все і знає наміри кожної душі... Я була надто молода, емоційна і програла битву за сім'ю, чоловік не спілкувався з дочкою, в усьому винить мене, а одного разу сказав, що його друга жінка краща... Нехай, це вже їх життя, але що я можу зробити для того, щоб жити в спокої й захисті?.. І щоб хоча б психологічно розуміти, що я маю шанс від Господа?

Слава навіки Богу!
Дорога Леся, люди часто порівнюють Бога з людиною, але воно не так. Бог не прокурор, або якийсь наглядач, Бог люблячий Батько, Бог - Любов і відпускає всякий гріх і більше за людський гріх не пам'ятає. Мусимо пам'ятати і на те, що Бог самовільно не вмішується в людське життя, але, якщо людина просить Його про це, - тоді Він дає людині те, що для неї є корисне, бо людина просить Бога про різне, але не все є для неї корисним. Нехай Буде на все воля Божа, тоді буде все добре.

Слава Ісусу Христу!
Дорогий отче, пишу Вам знову з надією на пораду... Справа в тому, що мені подобається молодий хлопець, з яким ми разом працюємо. Він хороший і розумний (а головне - вільний, як і я). Та проблема в тому, що ніяких кроків він не робить, а мою симпатію або не помічає, або ж не хоче помічати. Зрозумійте правильно, ми дорослі 25-річні люди і я не знаю, що мені думати: є в нього щось до мене чи ні, а спитати ніколи не наважуся. Порадьте, будь ласка, як мені бути, щоб вирішити ситуацію і не принизитися, як дівчині (адже нам таке не личить)? Буду вдячна за відповідь.


Християнка
Закарпаття
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 11 Aug 2020, 12:41:25

Слава навіки Богу!
Дорога землячко, з власного досвіду роблю висновки. Приходять молодята і якщо вони до 20 років, то тримаються за руки. Починаю питати, образно кажучи, Марійко, чи Ти усвідомлюєш, у яку жертву Ти себе приносиш? Так, - відповідає, - бо я Івана люблю! Це молодята до 20 років, а вже коли їм 25, то починається філософія, - бо так треба, бо... і т.д. Для міцної християнської сім'ї найперше повинна бути любов і потяг між молодятами, батьківська згода та благословення. Шлюб в житті можливий один раз, тому потрібно, як кажуть в народі, сім раз міряти і тільки так відрізати. Бажаю щастя та чекаю запрошення на весілля.

Доброго дня.
Чи можете підказати, як далі бути і що робити? З дівчиною зустрічаємося сім місяців. За цей час дуже багато сталося: дівчина спілкувалася на інтимні розмови з іншими хлопцями, брехала щодо них багато, особливо про те, що з ними спілкувалась. Ось ми домовилися про те, що такого вона більше не робитиме. В один момент її мама почала дуже погано ставитися до наших стосунків, але між нами 400 кілометрів, зараз її мама категорично проти того, щоб ми були разом, але я зробив дівчині пропозицію, і вона дала згоду. Ми хочемо повінчатися та розписатися, але весілля зробити трішки пізніше. Підкажіть, будь ласка, що нам можна зробити, щоб бути разом, не дивлячись на її батьків?


Микола
Вінниця
Україна
Православний
Дата - Monday, 10 Aug 2020, 18:46:39

Слава Ісусу Христу!
Дорогий Миколо, найперше, для того щоб Церква дала двом молодим людям, дівчині та хлопцеві, шлюб, потрібне батьківське благословення. Церква на це дуже зважає. Це - найперше, а перед шлюбом потрібно добре про все розважити, бо шлюб в житті можливий тільки один раз. Пов'язати легко, а що потім? Це не той випадок, де потрібно спішити.

Слава Ісусу Христу!
Скажіть, будь ласка, чи можна брати в дружки заміжніх людей? В них немає діток, це справді друзі від Бога, які допомогли нам в труднощах сімейних. Ближчих за них ми не маєм, а решта вже не такі друзі, хто такий друг на весіллі?! І чому докоряють, що потрібно лише незаміжні?


Оксана
Вінниця
Україна
Протестантка
Дата - Saturday, 11 Jul 2020, 16:16:21

Слава навіки Богу!
Дорога Оксанко, в принципі, практикують запрошувати у свідки (дружба і дружка) не жонатих і не заміжних і цьому є кілька пояснень. Молода пара мають собі за приятелів майже все свобідних, а не сімейних, тому й їх запрошують. Є такі регіони, де дружки шиють так звану курагов, а дружби її несуть на весіллі всюди, куди проходить весілля. Колись весілля йшло селом пішки, то вже тепер все мобільне. Це не є Церковна догма, а просто народні традиції, а тому Вам вирішувати.

Слава Ісусу Христу.
Мене звати Людмила, я маю проблеми з чоловіком, і я звернулась до cвященника та все йому розказувала, і він мене підтримував в моїх проблемах. І в мене з'явились почуття до нього, я йому в цьому зізналась. Підкажить, будь ласка, як позбутися цих почуттів? Я дуже страждаю, в мене думки всі про нього.


Людмила
Іршава
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 08 Jul 2020, 22:56:03

Слава навіки Богу!
Дорога Людмилко, щоб позбутися тих почуттів, які відчуваєте до cвященника, мусите йому про те сказати, мовляв, хочете позбутися почуттів до нього, і він Вам допоможе у тому. В таких випадках лише він допоможе.

Слава Ісусу Христу!
Отче, звертаюся до Вас за порадою, як маю поступити. Живу у шлюбі з чоловіком два роки, живу у нього вдома, так як пішла за невістку. Але, крім нашої сім'ї, у тому домі живе ще його сестра з чоловіком і дитиною. Проблема в тому, що свекруха дуже маніпулює - що сином, що дочкою. Ні я, ні зять не можемо налагодити стосунки із своїми половинками, так як настроює проти нас. Я не конфліктна і на моє прохання до чоловіка піти і жити окремо для того, щоб зберегти сім'ю, бо ми брали шлюб і для мене це відповідальність велика, він відмовляється. Бо у вічному стресі я не можу знаходитися і весь час на заспокійливих. Він все радиться із мамою, всі деталі нашого сімейного життя розказує їй, такі деталі, що для мене це дуже боляче. При якомусь конфлікті із нею вона мені все згадує, телефонує до моєї мами, розказує, яка я погана, а я лише хочу створити свою сім'ю. Чоловік бере нейтральну територію словами "якось воно буде, перейде". Я почуваюся зайвою там, пояснюю йому, що ми є сім'я, і його сестра має свою сім'ю, але вони не розуміють, свекруха висловлюється, що ми, тобто зять і невістка, хочемо роз'єднати брата і сестру, але ми лише хочемо створити кожний свою сім'ю. І моя мама пробувала поговорити з його мамою, пояснити, що діти виросли, і що кожний має своє життя, але марно, вона стоїть на своєму. Як маю поводитися в такій ситуації, моє здоров'я не дозволяє перебувати у вічному стресі, тому що є проблеми, де я лікуюся, і потрібний спокій. На конфлікт не йду, стараюся мовчати. Дякую!


Мар'яна
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Wednesday, 10 Jun 2020, 09:17:58

Слава навіки Богу!
Дорога Мар'янко, Ви умнічка, на конфлікт і не потрібно йти, а щоб легше переносити свій стан, спробуйте зрозуміти свекруху. Промине якийсь час, і все налагодиться. Облаштуєте своє помешкання і заживете собі у своє задоволення.

Христос Воскрес!
Я зустрічаюсь з хлопцем вже три роки, спочатку все було ідеально, потім я дізналась, що він грає в азартні ігри. Він вибачався, обіцяв, що не буде грати... Але сталась така біда, що він потрапив в аварію і тепер не зможе ніколи ходити... І знову почав грати. Пояснює все тим, що йому немає що робити, і що він програє свої гроші, а не мої, щоб я до цього не "пхалась". Через його ставлення до себе, коли він знецінює мене, я відчуваю, що з ним тільки через жалість, бо він не може ходити, і я боюся з ним розійтися. Ми не одружені, він відмовляється повірити в Бога, все наше зустрічання я водила його по церквах, а йому було байдуже, каже, що "Церква створена для того, щоб маніпулювати людьми". Мені дуже прикро і серце крається. До зустрічі з ним я ходила до церкви, я сповідалась, а тепер я боюсь.
Але зараз я закохалася в хлопця, який цінує мене, вірить в Бога і ходить до церкви. Що мені робити і як поступити, я не знаю.


Ірина
Чернівці
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 26 May 2020, 11:26:52

Воістину Воскрес!
Дорога Іринко, не розумію, в чому проблема? Бог Вам посилає релігійного хлопця, Ви в нього закохуєтесь, а згадуєте про минуле. Забудьте, кохайтеся і поєднуйте свої долі. Запросіть на весілля.

Христос Воскрес!
Отче, мені так погано. Пишу це і плачу. Мені 18. Зустрічались з хлопцем більше року. Справа в тому, що він старший і я думала, що він має серйозні наміри, тому у нас були інтимні стосунки, про що зараз жалію. Разом ми не жили ніколи. Я хотіла, щоб він був в мене один, і тоді вирішила, що навіть якщо ми розійдемся, то я не буду мати більше ні з ким інтиму. Недавно в нас почались дуже сильні сварки, він не хотів говорити, не дзвонив, пропала вся ніжність, і я відчула, що щось не так. Декілька днів тому виявилось, що до нього почала писати колишня, яка йому зрадила і не раз. Ще сказав, що зі мною він хотів забути її, і я просто була схожа на неї. Я зрозуміла, що вони спілкуються, і напевно він хоче повернутись до неї. Коли я запитала, з ким він хоче бути, він сказав, що не знає. Я дала йому тиждень подумати, але розумію, що в нас все втрачено. Мені дуже погано, виходить, я довірилась і повірила йому, а він погрався і викинув. В мене досі є сильні почуття до нього і навіть немає ніякого зла на нього. Через те, що я постійно плачу, це впливає на моє здоров'я. Деколи навіть виникають думки про самогубство, тільки я розумію, що через одну людину завдам болю своїм ближнім, і це є дуже великий гріх. Так склалось, що я не маю істинних друзів, з якими могла б поділитись цим всім, а з батьками мені пощастило, просто не хочу їх засмучувати. Я щаслива, що маю таких батьків, але їм буде боляче це чути все.
Отче, дуже обідно і боляче, що зробити, щоб стало легше? Молилась різні дев'ятниці в період сварок, зараз молюсь дев'ятницю до Юди Тадея і молитви про внутрішнє зцілення. Можливо, порадите якусь Вервичку або молитву. Як мені його відпустити? Як почати знову довіряти людям і чи варто? Чому я відчуваю себе іграшкою? Як бути в подальшому з інтимом? Чи буде гріхом, якщо в мене буде щось з іншим хлопцем, чи краще залишитись самій? Ще ми постійно пересікаємся, чи спілкуватись з ним після розставання? Я боюсь, що моя недовіра в майбутньому буде впливати на мої стосунки, якщо вони будуть в мене. І ще - чи є сенс продовжувати ці стосунки, якщо він вирішить бути зі мною?
Помоліться, будь ласка, за мене і дякую за відповідь.)

Христина
Івано-Франківськ
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 28 Apr 2020, 21:53:11

Воістину Воскрес!
Христинко, дорога, ти ще така молода, а так себе картаєш. Воно, з одного боку, добре, але не варто так себе мучити. В Тебе життя попереду і хлопців багато. Ти ж жалієш за свою довіру і, гадаю, каєшся в гріхові. Бог гріх простить, але за те, що він поступив з Тобою, як з іграшкою, прийдеться відповідати, якщо він також не покається, а Ти йому не пробачиш. Гадаю, не стоїть відновлювати стосунки. Мало почекай, Твій принц вже у дорозі, а я згадаю за Тебе, дитино, у своїй молитві. Все буде добре!

Доброго дня.
Мені 23 і в мене ще не було інтимних стосунків. З приводу цього з'явились певні комплекси. Не покидають думки "зняти" повію для отримання даного досвіду. Знаю, що роблю неправильно, але як мені вийти з цієї ситуації? А головне - які причини могли призвести до того, що я так стурбований на цій темі?


Сергій
місто
Україна
Православний
Дата - Tuesday, 28 Apr 2020, 14:28:19

Христос Воскрес!
Дорогий Сергійку, Ти вже подорослішав, настала пора підшукати собі супутницю життя і женитися. Це був би самий правильний шлях.

Слава Ісусу Христу!
Вітаю Вас з прийдешнім святом Благовіщення! Зверталася до Вас півроку тому зі своїми запитаннями. Після Вашої поради нарешті наважилася на сповідь, реальну сповідь, після якої відчуваю неймовірне полегшення, після якої все ніби налагоджується, після якої Бог відпустив мої гріхи, бо я це відчуваю. Сумління моє нарешті заспокоїлося. Ваш лист став своєрідною точкою відліку для подій, які відбувалися далі, тож ще раз вдячна за підтримку і сподіваюся ще на слушну пораду. Так вже склалося, що за останні декілька місяців з'явилася маса різних прихильників, які теоретично могли б скласти мені пару. Будьте певні, що слово "маса" анітрохи не перебільшене. З усіма просто спілкуюся, але внутрішнє відчуття в мене таке, ніби я стою перед вибором. І тут найголовніше - я знову боюся помилитися. Я чудово розумію, що Ви не можете знати ані тих людей, які мене оточують, ані тим більше те, чого саме мені потрібно. Але дуже б хотіла від Вас поради, на які риси потрібно звернути увагу при спілкуванні чи на чому саме зробити акцент, аби зрозуміти, що поряд саме та "потрібна людина"? І як нарешті перестати метушитися і заспокоїтися, щоб прийняти правильне рішення?! Про те, що порадите молитися, теж знаю, тому уточнюю, що настільки схвильована і розсіяна, що дуже важко зосередитися на молитві.
Завчасно спасибі.


Християнка
Закарпаття
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 07 Apr 2020, 11:07:51

Слава навіки Богу!
Дорога Християнко, не розумію, чому приховуєте своє ім'я, але це Ваше право. Ви питаєте, на які саме риси потрібно звернути увагу, щоб не помилитися. Справа в тім, що людина на стільки різниться одна від одної, що, скажемо, якісь риси в людині можуть мені подобатись, а Вам - ні. Тому, гадаю, було б добре, щоб Ви вподобала собі всі риси у вибраного. Краще буде для Вас перебирати, а ніж зазбирати, так говорять у нас на Закарпатті. Щасти Вам.

Здравствуйте.
Является ли грехом, если после официального развода муж и жена продолжают заниматься сексом, не имея других отношений на стороне?

Слава Ісусу Христу!
Я так зрозумів, що пара розведена у цивільному шлюбі. Якщо так, тоді вони жили в гріхові навіть тоді, коли жили тільки в цивільному шлюбі, не маючи Церковного шлюбу. Тільки Церковний шлюб дає парі благословіння на сексуальну близькість.

Слава Ісусу Христу!
Я живу з чоловіком, але не люблю його і ніколи не любила, вийшла заміж, просто щоб не бути самотньою. Я йому не зраджую і не збираюся розлучатися. Перший рік було важко, постійно сварилися, більшість через мене, зараз я стараюся менше звертати увагу на все і сварок набагато менше. І в мене питання - чи я маю гріх, що говорю йому, що люблю, але насправді це не так? Якщо я скажу правду, він подасть на розвід.


Ірина
Івано-Франківськ
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 10 Mar 2020, 17:20:15

Слава навіки Богу!
Іринко, зробіть так, щоб говорити правду, Ви ж обіцяла: "...і обіцяю тобі любов, послух подружній до самої смерті". Будьте мудра і будете щаслива до самої старості.

Слава Ісусу Христу.
Пане отче, мені 42 роки, у шлюбі 18 років, маю двох діточок. З дитинства хотів служити Богові, та познайомився з чудовою дівчиною, яка стала мені дружиною і народила двох діточок. Та ось в моєму житті сталась біда - дружина розлюбила і хоче розлучення. Я довго боровся за те, щоб повернути її, та серцю не накажеш. Я молився Богу та віддав все в Його руки і змирився зі своєю долею. Хочу піти в монастир і віддати своє служіння і життя Богові, та не знаю, приймуть мене чи ні. Після того, коли акт розлучення буде здійснено. В нас шлюб. Живемо не багато і не в розкошах, та й не бідуємо. Кохаю свою дружину та взаємності немає. Хочу поїхати трохи закордон, щоб допомогти своїй сім'ї фінансово. Можливо, на рік-два. Сильно відчуваю поклик Бога. Дякую Вам.


Петро
Самбір
Україна
Греко-католик
Дата - Thursday, 05 Mar 2020, 18:10:02

Слава навіки Богу!
Дорогий Петре, шкода, що так складається Ваше родинне життя, але потрібно боротися за збереження сім'ї. Кожний монаший чин має свої правила, а тому мусите самі вибрати собі якийсь чин, котрий би був Вам найбільш до вподоби, а відтак у них дізнатися, чи можливо здійснитися Вашому задуму.

Слава Ісусу Христу!
Хотіла б отримати пораду, ситуація наступна: в мене дуже довго закоханий хлопець (приблизно 5-6 років), він мені часто дарував подарунки, які я брала, але між нами нічого не було, ми навіть не спілкуємося як слід. Справа в тім, що у цього холопця дуже дитяче мислення, і він думає, що це одна на все життя любов і ми пара. Вже кілька разів я йому казала, що це не взаємно, але все безрезультатно, він не сприймає всерйоз сказане і впевнений, що я - його єдина. Отче, як правильно буде йому сказати, що це почуття не взаємне і йому потрібно рухатися далі, адже є дуже багато дівчат, які, можливо, і кращі, ніж я. Я розумію, що вчиняла неправильно, коли брала його подарунки, але зараз він мені дуже заважає, адже я не можу будувати інші стосунки. Але я переживаю, що коли він почує мою негативну відповідь, він може завдати собі якоїсь шкоди.


Олеся
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Wednesday, 04 Mar 2020, 09:08:34

Слава навіки Богу!
Дорога Олеся, Ви мусите прямо сказати хлопцеві - так, як написала в листі. Це буде немов боляча операція, але мало поболить, а потім все стане на свої місця.

Слава Ісусу Христу.
Я живу з чоловіком, ми розписані більше трьох років. Ми не вінчались, я дуже хочу повінчатись, а він не хоче, каже, якби в нас все було ідеально, то ми б повінчались, а так я зараз не хочу. В нас половина сварок через шлюб, я чую, що він не хоче, і для мене це щось означає. В моїй голові це невпевненість, що він хоче бути зі мною. Після останньої розмови про шлюб я плачу вже третій день. Діти в нас не виходять, хоча ми не оберігаємось, і він ніби і не проти дітей, каже, як будуть діти, то і точно обвінчаємось. В мене є така думка, що без вінчання їх може і не бути. Для мене це важливо. Як мені бути? Підкажіть, будь ласка.


Мирослава
Львів
Україна
Православна
Дата - Saturday, 01 Feb 2020, 20:57:43

Слава навіки Богу!
Дорога Мирославо, у Вас правильна думка, хоча і запізніла.

Слава Ісусу Христу!
Зараз так важко, біль просто розриває. Людина, яку ти так кохаєш, каже, що вже більше немає тих почуттів. Я його образила, протягом певного часу в нас стосунки були не найкращими, а тепер сталося так. Я винна у цьому, але, на жаль, пізно відкрила очі, що так боляче йому робила своїми діями і словами. Він боявся протягом того часу поговорити за свої почуття, сказати, як я роблю боляче йому. У нього немає ненависті до мене чи огиди, просто згасли почуття. Він хороша людина. Ми схожі зовні, як брат і сестра, всі навіть дивувалися, скільки в нас схожостей. Як бути далі, чи можуть почуття знову відродитися? Якщо щиро каєшся, що робила не так. І хотілося б повінчатися згодом, адже це гріх. Я більш віруюча, він - набагато менше, але не атеїст. Ми одружені більше року, знайомі майже п'ять років. Не вінчані, хотілося і планувалося, але, на жаль, поки не сталося.


Юлія
Житомир
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 29 Jan 2020, 12:35:22

Слава навіки Богу!
Дорога Юлія, жити сімейним життям, не маючи Божого благословіння, жити не в шлюбі - це є гріх, а там, де є гріх, можна чекати всякого. Як бути далі, питаєте. Найперше, потрібно позбутися гріха, а відтак все налагодиться. Як Ви це зробите - вирішувати Вам.

Слава Ісусу Христу.
Мене звати Володимир. Я в дуже скрутній сімейній ситуації. Моя дружина після п'яти років життя у шлюбі подала на розлучення. Я був не дуже добрим чоловіком, кричав на неї, і ми багато сварилися, не йшли на поступки одне одному. Я читав різні статті, більшість - в інтернеті. І більшість пишуть, що треба відпустити дружину, яка хоче піти. В нас дитинка 1,5 років. Я дуже її кохаю і хочу бути з ними далі, я знаю, що мені треба змінитися і бути кращим, але вона не дає мені шансу, на це каже, що це кінець і все. Отче, що мені робити? Відпустити її чи просити і далі, щоб прийняла мене? Дякую за відповідь.


Володимир
Новояворівськ
Україна
Греко-католик
Дата - Sunday, 08 Dec 2019, 18:06:58

Слава навіки Богу!
Дорогий Володимире, відпустити жінку - це крайній варіант, потрібно перепробувати всі варіанти, гадаю, можна щось ще зробити. Найголовніше - зберегти сім'ю.

Слава Ісусу Христу.
Ми з чоловіком живемо 11 років і маємо 2 діток. Чоловікові сниться, що я йому зраджую, і він весь час думає про це. В нас постійні сварки тільки через це. Я ніколи не зрадила і не зраджу його, бо кохаю усім серцем, і моя сім'я для мене - найдорожчий скарб. Я йому про це говорю, але він мені не вірить. Що мені робити? Може, пройти детектор? Він хоче розійтись. Не знаю, як мені доказати свою вірність. Душа розривається!!! Допоможіть порадою.


Наталія
Львів
Україна
Православна
Дата - Monday, 25 Nov 2019, 13:53:33

Слава навіки Богу!
Дорога Наталія, таке буває в сім'ї, але якщо Ваш чоловік повірить детекторові, тоді, думаю, буде порядок.

Доброго дня, Отче!
Пишу Вам з надією полегшити душевну біль. Ситуація моя, напевно, не дуже оригінальна і рідкісна, але все ж сподіваюся на Вашу пораду. Перечитала майже всі запитання та відповіді на Вашому сайті, що стосуються моєї проблеми. Отже, зустрічалася з хлопцем п'ять років і все ніби йшло до весілля, та не склалося... Не склалося, бо не склали, скажете Ви, але... Він часто говорив про одруження, про спільне майбутнє, про дітей, а я завжди сумнівалася і відтягувала той момент. Не можу сказати, чого саме боялася, чи того, що не впораюся з роллю дружини, чи того, що оберу не того чоловіка, а чи самого факту заміжжя... Ставився він до мене ніби непогано (спочатку так взагалі ходив на колінах і клявся в коханні), та з часом почалися сварки з приводу і без, часто зривався він на мені, а я - на ньому. За ті п'ять років він встиг відслужити в армії, відучитися, а я завжди чекала, але кроку назустріч сімейному життю не робила, бо чогось боялася. З моменту нашого розлучення минуло п'ять років, а я досі не можу все забути, особливо загострилася ситуація за останній рік, коли він одружився і має дитину, хоча це, звісно, егоїстично з мого боку, бо я так і не мала увесь час, та й ніколи взагалі, інших стосунків. Найбільше шкодую, що востаннє просив мене поговорити, а я не пішла до нього, бо вже набридла була така важка ситуація і вирішила обірвати всі зв'язки. Зараз мені вже 25 років - дуже хочу створити власну сім'ю з добрим чоловіком і дітей (і це не просто примха), а готовність для цього працювати, скільки знадобиться. Та ніяк не можу відпустити ситуацію і дивитися вперед; бо більш за все мучать мене не ті образи, які заподіяли мені, а ті, які зробила я. Ніби й не зрадила, й не знаходила іншого, й не ще якийсь низький вчинок, але не можу забути всі слова, які наговорила, як подеколи паскудно й зверхньо себе поводила... Мучать докори сумління... Дуже мучать, прошу у Бога за це пробачення, прошу подумки за молитвою і в Нього, навіть ставила за його здоров'я свічку і молилася, аби відпустити, та не можу, щось все рівно мене тримає: чи то злість, чи все-таки заздрість з мого боку, що він влаштувався, а я - ні, не знаю, і точно сказати не можу; кожного разу прошу в Бога пробачення і допомоги і дякую за все, бо знаю, що це мало піти мені на благо, але не можу змиритися, що зробила помилку в житті і потрібно було все-таки наважитися на шлюб. І що я втратила своє щастя, розваливши власними руками... Що мені робити і як далі бути, Отче? Як вийти з ситуації і переконати себе, що так і мало бути? Як пробачити собі самій? Бо його я вже давно пробачила.


Християнка
Закарпаття
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 15 Oct 2019, 10:41:52

Слава Ісусу Христу!
Дорога землячко-християнко, Ви так себе замаскувала, як Штірліц, але я Вас розумію і це правильно. Можливо, інколи ми й зустрічалися, але по Інтернету спілкуватися простіше й легше. Найперше, хвалю Вас за розкаяння, хвалю за те, що визнала свою помилку і нікого не звинувачуєте. Це дуже хороша людська риса і з Вас буде прекрасна жінка і мама. 25 років - це не пенсійний вік, а тому впадати у відчай не має потреби. Те, що було, вже не вернути, та, власне, і не треба. Потрібно в майбутньому навчитися жити зі своїх помилок, нехай вони будуть школою для майбутнього. Ніколи не можна забувати про волю Божу, гадаю, кожного дня проказуєте і може не один раз: Отче Небесний... нехай буде воля Твоя... Все, що стається в житті, є тільки на добре, хоча інколи стаються випадки, котрі досить важко зрозуміти, як Господь хоче в такий чи інакший спосіб допомогти. Але воно так є, Бог Любов, Добро і хоче своїм дітям тільки добра, біда в тім, що діти інколи не до кінця розуміють Отця Небесного. Надіюсь, Ви усвідомила, що він був не Ваш. Ваш уже в дорозі до Вас. Маєте самокритичний та обережний характер, а це дуже хороша риса. Ви будете мати дуже хорошу сім'ю. Про все, що було, постарайтеся забути і потрібно йти вперед. Для заспокоєння власного сумління бажано приступити до Тайни покаяння, до сповіді, щоб в такий спосіб полегшало на душі. Ви не втратила своє щастя, пройдуть роки, і Ви сама переконаєтесь, що воно і направду так. Ваше щастя обов'язково прийде до Вас!!! Будете брати шлюб - запросіть, прийду.

Слава Ісусу Христу!
Давно цікавить запитання: бути дружною cвященника є покликанням?


Надія
Дрогобич
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 08 Oct 2019, 00:14:31

Слава навіки Богу!
Дорога Надійко, якщо кандидат у cвященники покличе бути йому за дружину, тоді це і насправді є покликання, бо дружиною cвященника не так вже і легко бути, то збоку здається, що імость є пані, а насправді вона є правдивою служанкою.

Слава Ісусу Христу!
Отче, довго мучить питання, і я не маю спокою. Шість років я зустрічаюся з хлопцем, і недавно він зробив пропозицію, я погодилася. Про весілля мова не йшла, але я починаю розуміти, що я не знаю, чи хочу з ним бути. Все тому, що я зустріла на роботі справді споріднену душу. Я не знаю, як мені вчинити, може це не кохання, а закоханість, і мені залишитися зі своїм хлопцем? А може це знак і я не маю з ним бути? Можливо, хлопець з роботи - справді моя доля? Це гріх, зараз після стількох років розійтися з хлопцем?


Ірина
Львів
Україна
Католичка
Дата - Saturday, 21 Sep 2019, 16:19:53

Слава навіки Богу!
Дорога Ірино, гріх буде тоді, коли все життя прийдеться не жити, а мучитись, видаючи на собі, що любиш. Якщо така справа, то Ви мусите дуже добре все зважити і прорахувати, порадитись з батьками, бо їх благословіння є не маловажним.

Слава Ісусу Христу!
Я опинився у дуже складній ситуації, постав перед рішенням, і як зробити правильно - не знаю. У шлюбі п'ять років, дітей не маємо, останній рік стараємось, але все намарно. І ось нещодавно жінка порадувала, що вагітна, що і підтвердив тест. Я дуже зрадів, дякував Богові, але через деякий час я дізнався, що жінка мала стосунки з іншим, і що це може бути не моя дитина, на яку я так чекаю. Порадьте, що в такому випадку маю робити, тому що я немов би впав у безодню, де одна темрява.


Петро
Львів
Україна
Греко-католик
Дата - Sunday, 01 Sep 2019, 17:51:20

Слава навіки Богу!
Дорогий Петре, Ви дуже добре поступив, що написав, дякую. Найперше, Петре, мусите переконатися на всі 100%, що Ви є неплідний. Я так зрозумів, що Ви маєте сумніви в цьому питанні. Далі, те що Ви дізнався, мовляв, жінка мала стосунки з кимось, можуть бути чистої води домисли на ґрунті заздрості або цілеспрямований наклеп. Гадаю, було б розумно не робити жодних різких дій, а спокійно, не подаючи жодного виду, чекати народження дитини, а як дитина народиться, якщо ще все будуть мучити сумніви, то є легко перевірити, хто є батько. Всяко постарайтесь зберегти родину - то є велике багатство.

Слава Ісусу Христу.
Я ходжу до церкви і зустрічаюся з хлопцем, який не ходить до церкви і ходити не буде. Мої родичі хочуть, щоб я вінчалася в церкві, а він не хоче (я, звичайно, хочу). Як мені вчинити в даній ситуації?


Галя
Івано-Франківськ
Україна
Греко-католичка
Дата - Thursday, 22 Aug 2019, 10:13:54

Слава навіки Богу!
Шлюб без згоди батьків не є важним, а жити в гріхові, гадаю, розумієте, є дуже небезпечно. Знайдіть собі хлопця віруючого, або цього переконайте у Вашій правоті.

Доброго дня.
У мене зараз складна ситуація. Хочемо з хлопцем узаконити наші стосунки. Я - християнка, а він як би не відкидає віри, не приймає участі в християнському житті, він холодний до цього і вихований не в християнській сім'ї, але хрещений. Ми хочемо перше розписатися в РАГСі, щоб не жити у гріху. Я хочу також повінчатись у Церкві, щоб усе було правильно, але хлопець каже, що він до цього ще не готовий, він не розуміє цього великого Таїнства. Як бути в такому випадку? Я не можу його насильно заставити повінчатись, бо це буде не правильно. Я думаю, що до цього повинні бути готові хлопець і дівчина, а не одна сторона. Апостол Петро писав що "Невіруючий чоловік освячується віруючою жінкою", і якщо жінка готова жити з таким чоловіком, то нехай живе. Як в цій ситуації бути? Насильно я не можу примусити. Молитися і просити Бога про його навернення, змиритися і чекати, поки він буде готовий до цього? А якщо розписатися офіційно в РАГСі і жити разом, чи це буде вважатися блудом?
Дякую.


Анастасія
Тернопіль
Україна
Греко-католичка
Дата - Sunday, 18 Aug 2019, 18:54:22

Слава Ісусу Христу!
Дорога Анастасія, я, звичайно, дуже дякую за Ваше запитання і, звичайно, за листа. Чому так? А тому, що з подібними питаннями, знаючи при цьому, що говорить апостол, знаючи, що вчить Церква, Ви бажаєте поради з Інтернету. Я би на Вашому місці, якщо Ви є практикуюча християнка, про все порадився б зі своїм cвященником, де Ви приступаєте до сповіді та до Святого Причастя. Він може допомогти не лише порадою, а на самому ділі. Все інше Вам не допоможе, бо гріх все рівно залишиться гріхом, як би Ви його не приховували, або виправдовували. Він просто затягне Вас ще більше в то гріховне болото.

Слава Ісусу Христу!
Отче, скажіть, що мені робити в такій ситуації? Я полюбив одну дівчину дуже сильно, дійсно просто здається - просто люблю і радію, нічого ніби поганого. Але з часом я дізнався, що у неї був скоріше хлопець. Тобто що я хочу сказати, що вона не вступала з ним в статевий акт, але брала його статевий орган в руки, ну і самі розумієте. Дійсно вибачаюсь, що таке говорю, але мені якось не по собі, так і заважає мені бути з нею. Я сказав їй іти висповідатись і сказати про цей гріх. Думаєте, якщо вона покається, Бог простить їй? Адже вона пообіцяла, що не буде такого робити більше. Адже тоді не думала головою. Як думаєте, якщо висповідається і скаже все, як було, я можу з нею бути?


Богдан
Львів
Україна
Греко-католик
Дата - Sunday, 30 Dec 2018, 11:27:43

Слава навіки Богу!
Якщо людина кається і сповідається, Бог гріхи прощає, але людина не дуже подібна до Бога в цьому плані, а тому думай сам; дівчат багато, щоб не поламати життя ні собі, ні дівчині.

Доброго дня. В мене така ситуація. Маю чоловіка, уже більше року разом, розписані офіційно, в нас народилась дитина. І ось прийшов час до хрещення. Чи важливо бути нам вінчаними і якщо чоловік повінчаний від першого шлюбу, то як з цим бути?

Ярина
Київ
Україна
Православна
Дата - Saturday, 01 Dec 2018, 10:26:00

Слава Ісусу Христу!
В християнстві практикують одножонство, а для того, щоб вас повінчати, має бути уневажнено шлюб чоловіка.

Слава Ісусу Христу!
Отче, я не розумію, чому Бог, як мені здається, не заслужено посилає страждання своїм дітям? Ось моя мама, скільки себе пам'ятаю, була і є віруючою жінкою. Молитва, церква, піст, крім того, дуже добра людина. А тато все життя пив, обзивав, навіть бив маму. Тобто сімейного щастя вона так і не зазнала. Мене, звичайно, мама також привчила до релігійних цінностей. Звичайно, я далеко не свята, але стараюсь жити по Божих заповідях. І от мій чоловік мене зраджує, абсолютно не забезпечує сім'ю, бо є ігроманом, злий, несправедливий, байдужий, безвідповідальний... Я вже 11 років молюсь про його навернення, сімейний затишок та злагоду. І моя віра змінилась розчаруванням... Чому так ? Молитва не завжди допомагає? Може, у моєму випадку краще розійтись?


Анна
Тернопіль
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 16 Oct 2018, 05:01:43

Слава навіки Богу!
Дорога Анно, Бог страждання не посилає, Бог є Любов, і всі Його даяння є благими. Коли таке, як у Вас, стається в родинах, то причину того всього потрібно шукати в собі. Де саме, мені важко вгадати, але, гадаю, сама проста і загальна причина в тому, що кожна жінка повинна би вести себе так, щоб чоловіка немов магнітом тягнуло додому до жінки. Надіюся, Ви правильно мене зрозумієте й поступите саме так. Щасти Вам.

Слава Ісусу Христу!
У мене склалась ситуація, в якій мені важко самій розібратись. Познайомилась з хлопцем, почали спілкуватись і він стає мені дуже близьким і рідним, але випадково я дізналась, що він офіційно одружений (чи вінчаний - не знаю), з дружиною давно не живе, у них двоє спільних дітей. Від мене він цього не приховує і вірю, що мене не обманює. Скажіть, будь ласка, чи будуть гріхом наші з ним стосунки (інтиму не було), чи буде вважатись, що я лізу в чужу сім'ю?


Ольга
Київ
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 16 Jul 2019, 15:11:43

Слава навіки Богу!
Дорога Ольга, допоки вони офіційно не розведені (а якщо був Церковний шлюб, шлюб не уневажнено), буде рахуватися гріхом.

Слава Ісусу Христу. Отець Михайло, хотів дізнатися, чи можна укладати церковний шлюб до громадянського?

Михайло
Львів
Україна
Греко-католик
Дата - Wednesday, 19 Jun 2019, 19:41:20

Слава навіки Богу!
Якби я вас вінчав, дав би вам Церковний шлюб, не зважаючи на цивільний, але кожний cвященник до цього питання відноситься по-своєму, а тому потрібно з цим запитанням звернутися до того cвященника, котрий має провести з вами найперше дошлюбні науки, а відтак домовитесь.

Христос Воскрес. Хотів запитати, чи є гріх жити та спати разом в чистоті без статевих відносин? Хочемо повінчатись, дуже сильно любимо одне одного, постійно молимось на вервиці, ходимо до церкви, не можемо одне без одного.

Юрій
Львів
Україна
Православний
Дата - Wednesday, 05 Jun 2019, 19:43:15

Воістину Воскрес!
Взагалі-то, виходячи з Вашого листа, гріха би бути не мало, але потрібно чим швидше уладнати ваші відносини, щоб не дійшло до гріха.

Слава Ісусу Христу. Хотів у Вас перепитати, моє запитання було таким, що ми з дівчиною живемо разом в чистоті, як брат із сестрою, до весілля у нас ніяких статевих актів немає. Ви відповіли, що гріха не мало би бути, але владнати, чим пошвидше. Ми були на сповіді, і cвященник нам не дав розрішення, дуже сильно сварив і казав, що це публічний гріх, хоча наші рідні знають, що у нас не було статевих відносин, і знайомі, які мене запитували, я їм відповідав, що тільки після весілля. Моє запитання до Вас полягає в тому, те що я не розумію, що саме ми згрішили, якщо жили в чистоті, і рідні та знайомі знали це?

Юрій
Львів
Україна
Православний

Слава навіки Богу!
Дорогий Юрію, ви були до сповіді і почули про свій гріх, яка причина тому, що Ви знову перепитуєте??? Якщо ви не відчуваєте гріха, чому докоряє сумління??? По Інтернету розрішення за гріхи не дають, ідіть до свого cвященника, котрий знає вас, і з ним вирішуйте свою праведність.

Слава Ісусу Христу. Отче, я хотів у Вас запитатись, як відбувається, коли береш другий раз шлюб, руку на Євангеліє кладеш?

Юрій
Львів
Україна
Православний

Слава навіки Богу!
Шлюб є тільки один, другого не буває, ми є християни.

Але у мене є уневаження першого, то що получається, якщо мені дружина зрадила, і не один раз, ми з нею не живемо, то що, я не можу одружитись?

Юрій
Львів
Україна
Православний

Юра, Ви запитував, чи потрібно при другому вінчанні ставити руку на Євангеліє. У Христовій Церкві немає другого вінчання, є тільки одне. Вінчання, котре є уневажненим, не рахується за шлюб, шлюбу не було, бо не були витримані певні вимоги. Тому Ви є вільний і можете брати шлюб, і цей шлюб не можна ставити в якусь чергу, другий, третій чи т.д. Шлюб є ОДИН! Тому всі вимоги щодо шлюбної присяги повинні бути витримані.

Слава Ісусу Христу.
Отче, якщо ми з чоловіком використовуємо презервативи, чи є це гріхом?


Inha
Івано-Франківськ
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 11 Jun 2019, 14:58:52

Слава навіки Богу!
Церква вважає за гріх всякі протизачаточні засоби.

Слава Ісусу Христу.
Отче, у мене не запитання, а радше прохання поради. У 2014 році я взяла церковний шлюб з чоловіком, з яким не проживала. Тобто після вінчання ми не вступали ні в які стосунки, в тому числі, як чоловік і дружина. Через рік ми розлучилися, але до церкви я не зверталася, бо відчувала якийсь сором перед Богом. Зараз я перебуваю в зареєстрованих стосунках з чоловіком і перебуваю у стані вагітності, дуже чекаю на цю дитинку і хочу, щоб вона була охрещена в церкві. Чоловік, як і я, греко-католик, ми ходимо до церкви, намагаємося дотримуватися усіх церковних канонів. АЛЕ я відчуваю гріх за собою, що чоловік грішний перед Богом, і моя дитинка народиться в гріху. Порадьте, будь ласка, що мені робити? Я прошу Господа вибачити мене за те, що зробила необдумано. Якби можна було повернути час назад, я б ніколи не брала шлюб з тією людиною. Чи не відмовить Церква мені у хрещенні моєї дитини? Дякую, отче.


Юліанна
Вишгород
Україна
Греко-католичка
Дата - Thursday, 06 Jun 2019, 18:09:19

Слава навіки Богу!
Дорога Юліанна, Ви підійдіть до Вашого cвященника, того, куди ходите в церкву, розкажіть йому про все, бо мусите впорядкувати свій шлюб з цим чоловіком, а той - уневажнити. Вам Церковний Трибунал повинен дати уневажнення, бо як Ви описуєте, шлюб не був завершений, а це вагома причина на уневажнення. Готуйте папери до Трибуналу, а Церква не відмовить у Тайні хрещення Вашій дитині.

ХВ!
Отче, що робити, якщо немає відваги сказати дівчині про свої покликові відчуття, але бажання присвятити себе Богу є набагато більшим, ніж створювати сім'ю?
Дякую за відповіді та за Вашу клопітку працю!


Ігор
Луцьк
Україна
Греко-католик
Дата - Thursday, 16 May 2019, 00:01:34

Воістину Воскрес!
Найліпше - набратися мужності і сказати відверто, щоб не заходити глибше у відношеннях. Якщо відчуття поклику переважають, потрібно пояснити, що з такого життя нічого не вийде. Краще молитися за неї та за всіх дівчат дитинства чи юності, а йти туди куди кличе Бог.

Христос Воскрес!
Дорогий отче, відчуваю важкість та неспокій на душі...
Сталось так, що я мала стосунки з хлопцем, ми були давно знайомі, але почали зустрічатись тільки недавно. До нього почуттів і любові в мене не було, було тільки бажання проводити час разом. Він про це знав, бо неодноразово я йому про це говорила, а він любив, без тями любив. В нього було бажання одружитись, він говорив багато про те. Я сама не знала, чого я хотіла, напевне, скорше всього, не залишитись самою... Я поїхала закордон і познайомилась з іншим хлопцем. Він мені дуже сподобався, я почала розуміти, що в мене є почуття і любов. Цей хлопець також це відчув, нам дуже добре разом, ми дуже схожі з ним і таке враження, що знаємо один одного давно... І впевнені, що так сам Господь Бог нас звів... В Україні Олег дізнався, що я з іншим... Він почав погрожувати, писати жахливі речі, проклинати і тому подібне. Зараз я це оцінюю, як підлість і егоїзм з моєї сторони. Я знаю, що я винна, що не гарно поступила, молюся і прошу Бога, щоб Він і Олег мене пробачив! Я знаю, йому боляче зараз... Я не знаю, що мені робити, думаю часто про те, як він себе почуває, але точно почуттів не маю... Що порадите зробити? Я маю великий гріх? Дякую.


Анна
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Friday, 03 May 2019, 21:53:29

Воістину Воскрес!
Дорога Анно, все це, про що описуєш, насправді є не з найкращих. На мою думку, якщо Олег любить Тебе, а Ти його - не дуже, і він є мудра людина, вибачить Тобі. Бо жити все життя з людиною, котра не любить, дуже важко, і такі шлюби не є добрими та розпадаються, від чого часто страждають дітки. Потрібно його якось переконати, що так буде краще, якщо він собі знайде дівчину, ожениться, помалу все забудеться, і так буде краще, на мою думку.

Христос Воскрес!
Прошу сказати, якщо cвященник вдівець, чи можна йому одружитися вдруге? Чи дає дозвіл йому на одруження церковний трибунал? І як себе мають поводити парафіяни, коли той самий cвященник-вдівець під час служби Божої моргає і підсміхується до іншої жінки, чи має право він з нею одружитися, бо вона також вдова?


Ольга
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Thursday, 02 May 2019, 12:10:01

Воістину Воскрес!
Дорога Оля, не знаю, чи Ви колись чула поговірку в народі: "одна тільки у cвященника жінка", а це значить, що cвященник не може женитися. Семінарист перед тим, як прийняти Тайну священства, повинен оженитися, а відтак його висвячують. Такий ось порядок, але кожний вдівець є вільний і може оженитися, в тому числі і cвященник, але після одруження він вже не є cвященником. Якщо таке, про що Ви описуєте, відбувається у парафії, про це мусить дізнатися найперше ваш декан, а відтак і єпископ, бо воно дає згіршення в народі.

Христос Воскрес.
Отче, я з чоловіком прожила 17 років і хочу взяти з ним шлюб, а він каже, що ми і так одружені. Що мені з тим робити? Адже ми живемо у гріху, і за наш гріх розплачуються діти. Що мені робити? Я б не хотіла, щоб діти за це відповідали.


Олена
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 30 Apr 2019, 21:16:52

Воістину Воскрес!
Дорога Олено, чоловік добре каже, що ви є одружені, але ваше одруження не є Богом Благословенне, і дітки ваші є незаконно народжені, бо життя ваше в плані християнського подружжя не є належним чином благословенне в Церкві Христовій, і це, не допусти Боже, може і направду відбитися на дітках, а відтак ви з чоловіком не можете приступати ні до яких Тайн, особливо - до Тайни Покаяння. Тому так йому і скажіть, що цей гріх можливо направити, і направте.

Отче, скажіть, будь ласка, чи можу я майже у 40 років вийти заміж, створити родину? Досі Господь мене не благословив на це. З Вашого досвіду, з яких причин таке відбувається, і що можна зробити?
Дякую за відповідь!


Людмила
Київ
Україна
Православна
Дата - Thursday, 25 Apr 2019, 14:28:42

Слава Ісусу Христу!
Дорога Людмило, для того, щоб вийти заміж, вік не має значення, тут головне, щоб була любов. Дітки народжуються і після 40. Чекаю запрошення на весілля.

Слава Ісусу Христу.
Отче, в мене сталася біда - я розійшовся з дівчиною і дуже сильно через це переживаю. В мене відчай, я не знаю, що мені робити. Справа в тім, що я сам винен в цьому, бо погано ставився до неї - кричав, ревнував, не цінував її і зараз мучуся і жалію про це. Коли ми розійшлися, вона сказала, що ще подумає, що може все налагодиться в нас, та я сумніваюся, бо після того, коли вона сказала, що подумає, я признався їй, що зрадив її. Не знаю, чи правильно зробив, що признався, думав, що це сам Господь послав мені такі випробування, привів мене таким чином до того, щоб я признався і був чесним перед Наталею. Принаймі хочеться вірити в те, що це все тимчасово, що ми зійдемося. Мені страшно думати зараз, що я більше не буду з нею, що це така Божа воля - не бути нам разом. Скажіть, отче, чи є сенс молитися за те, щоб ми були разом, якщо Божа воля інша? Помоліться за нас, отче.


Тарас
Львів
Україна
Православний
Дата - Wednesday, 24 Apr 2019, 21:30:47

Слава навіки Богу!
Дорогий Тарасе, Ти пишеш так за свою дівчину, немов жінку втратив. Молитися все потрібно, але все нехай буде Божа воля, бо саме тоді буде все добре.

Слава Ісусу Христу.
Наразі в мене дуже складна ситуація в житті. Познайомилася з хлопцем. Спілкувались просто. Почав подобатись, бо приділяв увагу. Подобались очі, рухи, сама не зрозуміла, як закохалася. Далі він розповів мені про своє життя. Що був одружений і має двох синів. Сини живуть з мамою, вона старша від нього на 13 років. Шлюб розірвали, але надалі розповів, що жив з дівчиною в цивільному шлюбі, і вона народила йому сина. Життя не складалося з нею, розійшлися. Я не могла повірити, що це все відбувається зі мною. Але без нього вже ніяк. Він дуже змінився, біля мене розквітнув. І тут, звичайно, почалася ревність з боку тієї дівчини. Почала йому казати, що він залишив сина заради мене, хоч він йому і допомагає. Вона хоче його повернути. Я не знаю, що нам робити, бо дуже сильно любимо одне одного. Я розумію, що в них син, але він не хоче повертатися до неї. Виходить, я розбиваю сім'ю, але ж вони не розписані. І вже в останній час не жили разом. Все складно, але кинути його вже не можу, бо прийняли мене його старші сини, і він каже, що без мене втратить сенс. Порадьте, що мені робити? Молимось обоє, бо дуже грішні, адже дитина не винувата, але й жити без любові... Наразі він зробив мені пропозицію вийти заміж за нього. Порадьте, що робити, будь ласка.


Аліна
Мукачево
Україна
Греко-католичка
Дата - Wednesday, 17 Apr 2019, 19:47:56

Слава навіки Богу!
Дорога Аліно, дуже Тебе, дитино, добре розумію і порада моя може Тобі не відразу припаде до душі. Кожна людина проходить через молодість, і спокуси любові є надзвичайно потужні, й людина впадає у гріхи. Алінко, ніколи не маєш забути, що Бог, якщо людина кається у гріхах, прощає навіть найважчі гріхи, але, якщо людина зробить якийсь поступок необдуманий, котрий розтягне гріх на життя й може з тим гріхом ходитиме все життя, розкаятися не зможе, це вже дуже погано. Тому, якщо ви грішні, Бог зрозуміє вашу гріховність і покаянність у ній, простить гріх, ви надалі не будете в той самий гріх впадати, а продовжите життя кожне собі. Так собі думаю, що Ти не бажаєш поповнити список його жінок, а заслужила від Бога свого єдиного. Подумай добре, щоб не влізти глибше у гріх, не приймай поспішних рішень. Нехай Тобі щастить.

Слава Ісусу Христу!
У мене важливе питання. Мені подобається семінарист (целібат), ми часто бачимось. Можете, будь ласка, конкретніше про це розповісти, і чи взагалі може він ще відмовитись і мати жінку?! Це дуже важливо... Дякую за відповідь.


Ольга
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 16 Apr 2019, 23:16:36

Слава навіки Богу!
Семінарист целібат тому і є целібат, який не може женитися. Якщо він ожениться, значить, він не буде cвященником.

Слава Ісусу Христу!
Мені 29 років. Вже майже три роки не можу знайти собі дружину. Подаю оголошення в газету, а далі - або віком не підходить, або більше за розмову справа не йде. Я вже у відчаї. Може щось порадите?


Богдан
с.Горбаків
Україна
Православний
Дата - Tuesday, 16 Apr 2019, 17:46:35

Слава навіки Богу!
Дорогий Богдане, у справі одруження не потрібно поспішності. Так, я розумію, що у 29 вже би мали бути дітки. Коли пройде той піковий час одруження, вже досить важко віднайти правдиву половинку, але все-таки це мусить бути добре обдумано, бо шлюб береться тільки раз в житті. Знайдеться принцеса, тільки не потрібно тратити віру й робити поспішних кроків. Нехай щастить. Чекаю запрошення на весілля.

Слава Ісусу Христу!
У мене зараз переломний період у житті, дуже потрібна Ваша порада. Я зустрічаюсь з хлопцем трохи більше року, спочатку все було добре, але чим більше я його пізнавала, тим більше розуміла, що ми абсолютно різні люди, у нас різні погляди на життя, на моральні цінності. З часом я зрозуміла, що і зовсім його не люблю, і подальші стосунки безперспективні. Але так сталось, що я завагітніла від нього. Він сприйняв це добре. І ми вирішили взяти шлюб. Я думала, що зможу терпіти і з часом полюблю його, але чим дальше, тим більше я розуміла, що не зможу його полюбити. Його ласка, поцілунки і навіть дотики стали неприємними, я не можу відповісти йому взаємністю. Він почав мене дратувати. Та і він це помітив, але шляху назад уже немає. Розумію, що не зможу виконувати шлюбні обіцянки, адже пообіцяю йому любов. Шлюб - це на все життя, і не знаю, чи варто давати обіцянки перед Богом людині, яку не любиш.
Ми ще й різного віровизнання, я - греко-католичка, він - православний. Це теж мабуть стане причиною багатьох конфліктів...
Чи варто нам взагалі вінчатись?


Іванка
Івано-Франківськ
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 09 Apr 2019, 19:01:26

Слава навіки Богу!
Дорога Іванко, в житті всяке може трапитися, навіть таке, як трапилось з Тобою. Людина потім обдумає свої вчинки, сама собі їх засудить, розкається за скоєне, і Бог гріх простить. Те, про що Ти пишеш, навіть якщо ви візьмете шлюб, являється причиною неважного шлюбу. Ви повінчаєтесь, пройде певний час, розійдетесь і будете подавати на уневажнення шлюбу. Трибунал, звісно, його визнає не важним, але це велика морока. Те, що сталося, вже не повернеш, бережи себе і дитинку, а там буде видно, нехай буде Божа Воля. Жити все життя з нелюбимим і бачити красу в інших, це важке випробування. Не потрібно приймати скорих рішень. Роздумай, порадься з батьками, але розкажи їм правду, щоб вони правильно Тебе зрозуміли, а відтак... Нехай щастить.

Слава Ісусу Христу.
Чи можу я одружитися на дівчині, якщо її стрий приходиться мені хрещеним батьком? Чи ми з нею родичі?


Владислав
Закарпаття
Україна
Православний
Дата - Tuesday, 26 Mar 2019, 12:27:36

Слава навіки Богу!
Можеш, Владиславку, ви не є духовними родичами через хресного стрия. Чекаю запрошення на весілля.

Слава Ісусу Христу!
Хотів запитатись. Я брав шлюб у православній церкві, проживши з дружиною два роки. Вона мені зрадила, я пробачив це, пройшов ще рік, і вона далі робила подібне. Ми з нею розійшлися, я взяв церковний розвід в УПЦ. Я познайомився з дуже хорошою дівчиною, яка навернула мене до Бога. Ми з нею щодня молимось вервицю, хочемо поєднати своє життя і взяти шлюб в УГКЦ. Моє запитання полягає в тому, навіщо мені два розвінчання з УПЦ і з УГКЦ, якщо шлюб дійсний і там, і там - то чому розвінчання дійсне тільки в УПЦ?


Юрій
Львів
Україна
Православний
Дата - Wednesday, 06 Mar 2019, 17:22:36

Слава навіки Богу!
Справа в тому, що Церковний Трибунал є тільки в УГКЦ, котрий може і має право на уневажнення шлюбу.

Слава Ісусу Христу!!
Отче, я зустрічалась з хлопцем 5 років. Стосунки складались по-різному - була і шалена любов, і проблеми. Але попри все ми завжди залишались разом і любили та поважали одне одного. Та якось настав момент, ми дуже розсварились та розійшлись... Роз'їхались по різним містам. Так склалось, що він розписався з іншою дівчиною (але без шлюбу). Його рідні казали, що як приворожили його, бо він дуже змінився в гіршу сторону. Від усіх друзів відмовився та з рідними майже не спілкувався. Та от ми зустрілись випадково, і я зрозуміла, що, не дивлячись на минулі сварки, я все одно його люблю... І знаю, що він любить мене...
І змінюється в кращу сторону. Та хоче бути зі мною. Та що робити з тим, що він все-таки розписаний (без шлюбу)? Чи не грішимо ми? Він хоче розвестись, щоб ми одружились. Наразі наші стосунки наладились і платонічні. Чи не влізаю я в його сім'ю? Але ми завжди любили одне одного, хоча й наробили помилок.


Мар'яна
Київ
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 19 Feb 2019, 20:42:41

Слава навіки Богу!
Мар'яна, поставте себе на місце його дружини, а відтак все зрозумієте.

Слава Ісусу Христу.
Не знаю, що робити. Прожили з жінкою 28 років в шлюбі. Тепер вона хоче розійтись, мотивує це тим, що ми різні, і вона мене не любить. Я їй приділяв дійсно мало уваги, сварились і взагалі різні випадки були, навіть зрада. Але це було дуже давно і з обох сторін. За свої гріхи ми покаялись. Я пробував її переконати, що це знову ж таки великий гріх, але вона не хоче й слухати. Говорить, що знайдеш собі другу. Другу жінку я вже мати не можу, не хочу більше жити в грісі і до того люблю свою дружину. Порадьте, що робити, чи підписувати заяву? Скандалити не хочу і переконати не можу. Дякую.


Любомир
Тернопіль
Україна
Греко-католик
Дата - Tuesday, 08 Jan 2019, 21:54:58

Христос Рождається!
Дорогий Любомире, 28 років - досить-таки великий термін шлюбного життя і за цей час могло і направду бути всяке, але за цей час вже можна було і вивчити одне одного, звикнути одне до одного і не робити крутих поворотів у житті. Було, що було, але потрібно вибачати і жити собі далі разом. Напевно між вами бракує головної складової, що поєднує, - бракує любові, а її замінити, на жаль, не можливо нічим. В таких випадках мусите тільки самі дійти якоїсь спільної згоди, тут ніхто не допоможе, але потрібно пам'ятати, що поламати легко, полагодити важче, а будувати наново може і не пощастити.

Слава Ісусу Христу.
Ми з чоловіком одружені уже рік, але він весь час дзвонить і пише в соціальних мережах до інших дівчат. Я завжди йому роблю зауваження, кажу, що кину його, але він постійно каже, що просто жартує з ними, але мені це дуже неприємно, і якщо я б так робила, він мене б вбив, бо неодноразово мені це повторює. Що мені робити в такій ситуації? Бо у нас син росте, мені просто дитини жаль.


Ірина
Львів
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 02 Jan 2019, 11:53:32

Слава навіки Богу!
Дорога Ірино, шкода, але подібні ситуації трапляються в житті. Що Вам робити? Щоб не бути подібній до чоловіка, потрібно просто жити і виконувати присягу, котру перед Богом Ви присягнула чоловікові: ...обіцяю тобі любов, послух... і що не залишу тебе до смерті.

Чи можна брати шлюб під час місячних?

Галина
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Saturday, 17 Nov 2018, 06:27:47

Слава Ісусу Христу, Галинко!
Дуже добре, що такі є, беріть, щоб не пропали.

Доля залeжить від людини чи від Бога? А самe, сам Господь вибирає нам другу половину чи сама людина?

Яна
Мукачeво
Україна
Греко-католичка
Дата - Wednesday, 17 Oct 2018, 13:10:29

Слава Ісусу Христу!
Дорога Яно, найперше, мусимо розуміти, що, коли Бог творив людину, Він її створив не для того, щоб вона все життя мучилась, створив її і подарував їй життя у Раю, але людина того не второпала, а допустилась гріха, який привів до вигнання людини з Раю. Чия провина? Доля людини, або по-російськи "судьба", не дуже втішна. Бог дарував добро, але людина ним знехтувала. Бог посилає на Землю Сина, Який говорить: Царство Боже наблизилось, Я прийшов вам Його відкрити, і тему про Царство Ісус постійно розвивав, та слухачі питали Його: а де те Царство? Покажи нам Його. Відповідь була дуже проста: Царство Боже бере свій початок з ваших сердець. З цього всього висновок. Бог людині дарував все, дав їй розум та свобідну волю. Роби, що хочеш, і доєднуй для цього розум. Тим розумом потрібно користатися при виборі другої половини. Звичайно, сердечні почуття є дуже сильними, і вони є важливо потрібні, але розум, логіка так само є від Бога. Щоб відрізати, потрібно багато разів міряти.

Доброго дня!
Маю дуже інтимне питання. Ми з чоловіком одружені дванадцять років. І майже одразу почались проблеми в статевому житті. За весь час інтимні стосунки були лише кілька разів! Чоловік не хоче близькості. Почуваю себе неповноцінною жінкою. Говорити про ситуацію чи звертатись до спеціаліста чоловік не хоче. Як Церква ставиться до такої проблеми у сім'ї? Що мені порадите? Не маю кому виговоритись, бо дуже соромно. Дякую!
P.S. Коханка - виключено.


Марія
Бучач
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 21 Aug 2018, 11:04:36

Слава Ісусу Христу!
Дорога Маріє, це є проблема в сім'ї, бо саме ці стосунки є тим елементом, через котрий Бог благословить вас чоловіком і жінкою. Ви ж обіцяли одне одному любов на все життя, обіцяли жертвувати себе одне одному, а тут таке. Це не є нормально.

Слава Ісусу Христу.
Отче, прошу, допоможіть мені.
У мене скоро весілля, я зустрічаюся з нареченим вже досить довго. З дитинства я дружила з хлопцем, він з багатої сім'ї і сам дуже багатий, в ньому я завжди бачила лише друга, хоча батьки мої і його завжди говорили, що ми маємо бути разом і в майбутньому одружитися. Коли я почала зустрічатися зі своїм нареченим, то наречений завжди ревнував його до мене. Зараз, коли почалися розмови про сімейне життя, я почала відчувати потяг до того друга, думки, що він заможніший. Я хочу позбутися цих думок, що з ним мені було б краще, але ніяк. Зараз подруга намагається почати зустрічатися з тим хлопцем, але я не можу цього дозволити, мені страшно уявити собі когось із ним.
Я люблю свого нареченого, я мріяла про весілля з ним відколи ми познайомилися, але не розумію, що зараз відбувається, я заплуталася, мені страшно, що я помилюся з вибором, що з тим, заможним, у мене було б все і зразу. Але я готова починати все сама з нареченим. Отче, допоможіть, я не знаю що робити, не можливо далі жити з такими думками, і ще й бачити цього хлопця кожного дня.
Дякую Вам.


Олена
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 14 Aug 2018, 14:26:29

Слава навіки Богу!
Нехай Бог хоронить від такої нареченої кожного.

Ми з дружиною живемо в цивільному шлюбі п'ять років. Зараз в силу обставин ми підозрюємо одне одного в зрадах. Чи можлива взаємна сповідь подружжя одного перед одним на рахунок вірності, щоб досягти душевного спокою? Ще хочемо обвінчатись, але в мене був перший шлюб в Церкві.

Віталій
Чортків
Україна
Греко-католик
Дата - Tuesday, 14 Aug 2018, 13:37:19

Слава Ісусу Христу!
Взаємна сповідь у подружжі можлива, але ви не є подружжя, і це нічого не дасть.

Слава Ісусу Христу!
Постараюсь оповісти про свою проблему, наперед прошу вибачення за текст! Отож, мені майже тридцять років, нажаль, ніколи не був бездоганним парафіянином, хоча час від часу молюся, ходжу до церкви. Часто просив Бога про щасливу сім'ю, були знайомства з дівчатами, деякі стосунки, та й то стосунками важко назвати, все відчував, що не моє і перебивався онанізмом. Останній рік став для мене революційним. Через нещасний випадок я став прикутим до інвалідного візка на півроку, зараз на ногах, та все ж не дуже впевнено. І саме в цей час з'явилась Вона. Вона допомагала пережити цю неприємність, підтримувала, навідувала, хоч ми й живемо на відстані. Я закохався і вперше в житті відчув, що це та людина, з якою можна поділитися всім, говорити годинами кожного дня, прокидатися та засинати, і, що головне, відчував повну віддачу почуттів. Ми разом будували плани на майбутнє, більшість з яких так і не реалізували. Дівчина була дуже релігійною, постійно молилася, відвідувала реколекції і відчувалося, що вона пережила щось жахливе, про яке не хотіла розказувати. Відносини розвивалися, ми їздили в гості одне до одного, знайомилися з сім'ями, сперечалися в побуті, та я розумів, що то не суттєво. Через півроку мені вдалося вивідати, думав, основну таємницю, що моя дівчина вела нехристиянський спосіб життя і робила аборт, після чого направилася. Потім я знову загримів до лікарні, хоча раніше таких проблем зі здоров'ям не мав, і знову ми пройшли це випробування разом. Ми максимально насолоджувались одне одним, правда, без сексу до весілля - це була її основна вимога, з якою я не легко, але змирився. Вона десятки разів говорила про одруження і щодня натякала на це, що насторожувало. Я довго стояв на роздоріжжі і вже кілька разів вибирав каблучку, щоб освідчитися. І коли вже зважився, то дізнався про ще одну таємницю, що моя дічина суттєво старша і їй зараз сорок, хоча на вигляд і не скажеш. Те, що від мене знову приховують правду, виявилось болючішим, ніж сама правда, хоч і правда жахлива. Я розірвав стосунки і зараз впевнений, що хоч би як не поступив, буду страждати. Якщо втрачу її назавжди, то переконаний, що нікого настільки близького не знайду, важко переказати, але то було щось надзвичайне, настільки чуйною і люблячою вона була. Та ще відчуваю за собою певну вину, бо дівчина допомогла мені пережити важкі моменти зі здоров'ям. В неї є свій букет проблем зі здоров'ям, який мене часто насторожував. Я хочу сім'ю, дітей, але розумію, що з її хронічними проблемами, колись перерваною вагітністю та ще й у віці за сорок шансів народити першу дитину здоровою небагато і тоді теж страждатиму, навіть в рази більше. Якщо виберу другий варіант, то батьки мабуть мене ніколи не зрозуміють. Це тільки частинка того, що я зміг передати, бо в дійсності історія ще заплутаніша. Прошу будь-якої поради! Який вибір був би кращим в даній ситуації?
Як мені його збагнути?


Максим
Львів
Україна
Греко-католик
Дата - Thursday, 26 Jul 2018, 11:14:36

Слава навіки Богу!
Дорогий Максиме, мені здається, що ми з Тобою спілкуємось вже не вперше, а тому порозважаймо разом. Вік Твій вже такий, коли людина повинна мати родину, і це тому, що в молоді роки чоловік, власне, як і жінка, легше переживають всякі життєві труднощі. В тридцять вже підростуть дітки і починаються вже нові життєві ситуації, одним словом, кожному періоду людського життя - свої приємні ситуації, і це є приємними батьківськими турботами. Коли людина зіб'ється з такого ритму, мусить вже користуватися розумом, логікою, часто вигодою, але це вже не дуже міцне подружжя. Бо Бог поєднує і благословляє таких, котрі без всякого застереження, умови чи будь-чого іншого, жертвуючи самих себе, на ґрунті любові, одне одному на все життя, щоб одне одного доповнювати, одне одному догоджати і таким чином співпрацювити з Творцем у продовженні людського роду. Максим, легко радити молодому, коли він засліплений любов'ю і не уявляє собі життя без якоїсь половинки, котрі ще такі свіженькі і простодушні, живуть одне одним і не думають, що буде завтра, але таким, котрі мають за плечима певний стаж життя та відчуття обману, радити важко, бо це на все життя. Зваж все і бажаю поступити єдино вірно. Нехай щастить.

Отче, у мене до вас два запитання щодо статевого життя в подружжі (одразу прошу вибачення за них).
1. Чи можна чоловіку під час статевого акту ціувати жінці груди і соски?
2. Чи можна чоловікові спеціально себе стримувати, ну щоб продовжти статевий акт, чи це гріх?


Андрій
не скажу
Україна
Греко-католик
Дата - Wednesday, 18 Jul 2018, 05:29:35

Слава Ісусу Христу!
Дорогий Андрію, даю одну загальну відповідь. Якщо це все, про що запитуєте, є на користь для подружжя і на славу Божу, тоді можна.

Доброго дня!
Дуже прошу Вашої поради!
Ми з хлопцем вирішили одружитись. Спочатку святкуємо церемонію в РАЦСі, куди запрошені батьки та найближчі родичі і друзі, а потім хочемо вінчатися з церкві Різдва Пресвятої Богородиці в Криворівні на Гуцульщині, оскільки з цим місцем пов'язані наші перші і незабутні поїздки, хлопець має гуцульське коріння, а я писала магістерське дослідження про цей край. Також в Криворівні ми познайомились з прекрасним cвященником і неймовірною людиною - отцем І.Рибаруком, який розділив наше бажання вінчатися під його благословенням. Ми вирішили їхати двоє, так як ми познайомились в церкві і заручилися також в церкві. Єдина проблема – батьки виступають проти такого шлюбу, оскільки не будуть на ньому присутні, а ще не буде дружок, короваю і іншої атрибутики, а також бояться того, “що потім люди скажуть” про такий незвичний формат шлюбу. Підкажіть, чи можемо ми взяти шлюб двічі: спочатку в селі Криворівня, а потім у Львові разом з розширеною весільною вечіркою?


Наталія
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Wednesday, 11 Jul 2018, 09:45:55

Слава Ісусу Христу!
Дорога Наталочко, найперше, розділяю вашу з нареченим радість і бажаю ЩАСТЯ!!! Шлюб в житті людини можливий тільки один раз, а тому його потрібно прийняти в своє родинне життя так, як воно є рекомендоване Церквою. Найперше cвященник може уділяти Тайну подружжя тільки своїм парафіянам, на все інше мусить бути відповідний дозвіл і перед-шлюбні науки для наречених. Шлюб так само повинен уділятися з благословіння батьків. Тому мусите дійти порозуміння в цій справі і поступити так, як воно має бути. Так, як ви собі запланували, можливо, але повинна бути згода між всіма.

Слава Ісусу Христу! Отче, в мене закохався неодружений cвященник, любов взаємна, сама я є віруючою, дотримуюсь дошлюбної чистоти. Але знаємо, що йому одружуватись не можна, я з ним навіть не цілувалась, не хочу брати гріха на душу, сам жаліє, що прийняв сан неодруженим, хоче сім'ю, каже, що я - його людина, подумує покидати сан і одружуватись. Взагалі таке можливо? Якщо і так, то я думаю, це гріх, адже в Біблії написано, що у якому стані хто був покликаний, у тому кожен і залишайся. Прошу Вашої поради, дякую!

Євгенія
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Wednesday, 06 Jun 2018, 20:20:05

Слава навіки Богу!
Дорога Євгенія, таке можливо, але після одруження він втратить священичий сан.

Слава Ісусу Христу!
Познайомилась з хлопцем - семінаристом (нашої церкви). Часто з ним переписувалася, дізналися багато нового і цікавого один про одного... Знайшли спільні смаки... Але він мені сказав, що у нього є дівчина, зустрічаються 6 місяців... Але він мені дуже сподобався, і я його дуже часто бачу на службі, я так не можу!!! Чому ми спілкувалися, якщо в нього є дівчина? Чому писав?


Ольга
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 20 Mar 2018, 00:16:22

Слава навіки Богу!
Дорога Олько, тому, що спілкування ще ні до чого не зобов'язує, ви обоє є свобідні люди і маєте право на спілкування. Це по-перше, а по-друге - поклади себе на місце тої дівчини.

Христос Народився!
Всечесніший о.Михайле, я б хотіла задати Вам запитання, яке дуже давно, уже другий місяць, мене турбує. Я ніколи не могла подумати, що зможу так сильно когось покохати, але усе змінилося із того дня, коли я переглянула відео про Дрогобицьку Духовну Семінарію, адже мене дуже цікавить церковне життя і життя семінарії, стараюсь вести християнський спосіб життя. Коли побачила очі цього семінариста, не можу спокійно спати, постійно думаю про нього, переглядаю його фотографії. Я не знаю, що робити? На даний час його серце вільне, але не знаю, чи варто йому признатися, чи ні. Не знаю, як він відреагує на це, хоча і знаю, якщо не зізнаюся, буду мучитися усе життя. Дуже прошу, дайте мені якусь пораду або скажіть, щоб би Ви зробили на моєму місці?


Софія
Дрогобич
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 16 Jan 2018, 12:04:33

Слава Ісусу Христу!
Дорога Софіє, Ти мусиш поступити так, як про це говорить Твоє ім'я, поступити мудро. Зізнайся, щоб не мучитись, але мушу відкрито Тобі сказати - бути жінкою cвященника дуже важко. То з боку здається, що вона, імость - правдива пані, але це далеко не так. Все життя мусить служити, інколи більше, ніж cвященник, а ще й на роботу ходити, бо тих жертовних винагород, на котрі в наш час збіднілий народ утримує пастиря, є далеко не достатньо, щоб утримувати сім'ю. Нехай щастить.

Слава Ісусу Христу! Чи можна брати за дружку рідну сестру чоловіка?

Мар'яна
Львів
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 13 Mar 2018, 12:32:50

Слава навіки Богу!
Можна.

Христос рождається!
Добрий наш Отче, скажіть, будь ласка, чи можна взяти шлюб в греко-католицькій Церкві у Львові, якщо двоє греко-католиків, але один з пари мав уневажнення шлюбу в православній Церкві, так як одруження перше було в православній? Причина розлучення була серйозна, знаю, що від початку шлюб був не добрий. Дякую!


Софія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 23 Jan 2018, 12:22:56

Славімо Його!
Софійко, дякую за комплімент, але добрий є тільки Один Бог. Шлюб взяти можуть, але того уневажнення з православної Церкви не достатньо, бо, найперше - у них немає Церковного Трибуналу, а, по-друге, то не є уневажнення, а просто дозвіл на другий шлюб. З тією довідкою потрібно піти у Львові до нашого Церковного Трибуналу і розповісти про свої бажання взяти в Церкві шлюб, а вже там підкажуть, як бути далі.

Слава Ісусу Христу!
Чи могли б Ви підказати, чи можуть одружуватись чотириюрідні брат та сестра? Буду вдячний за відповідь.

Павло
Львів
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 27 Feb 2018, 13:21:34

Слава навіки Богу!
Дорогий Павле, Церква не дає шлюбу родичам до четвертого роду включно.

Слава Ісусу Христу.
Хотіла запитати, а може й отримати Вашу пораду. Бо якось самій справитися важко. З хлопцем я зустрічаюся більше року, поки за створення сім'ї мова не йде, але переживаю через те, що він не віруючий. Не відкидає існування Бога, але каже, що не вірить. Його, в принципі, можна зрозуміти, бо ж батьки такі самі, і так його виховували, але, попри те все, він не є погана людина, і іноді у своїх поступках він є кращим, ніж сильно віруюча людина. Але, попри те все, я хотіла б почути Вашу думку. Як варто поступити далі?


Марія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 27 Feb 2018, 07:51:13

Слава навіки Богу!
Дорога Маріє, дякую Вам за запитання і те, що Вас цікавить думка cвященника. Марія, для того, щоб отримати благословіння Боже на шлюб, найперше мусить бути між хлопцем та дівчиною неперевершена любов та потяг одного до одного, самопожертва для добра протилежній половині, співпраця з Творцем у продовженні роду людського - і тільки в такому випадку шлюб між молодими є важним та благословенним. У таких важних справах, як шлюб, котрий, доречі, може відбутися в житті один тільки раз, важко щось порадити і досить ризиковано, а тому мусите, Маріє, сама дуже добре й скрупульозно про все розважити і тільки так прийняти єдино правильне рішення. Нехай Святий Дух Вам допоможе прийняти правильне рішення.

Христос Народився!
Скажіть, будь ласка, чи вважається гріхом жити з хлопцем, не маючи при цьому інтимних стосунків? У нас запланований шлюб на літо. І чи можу я за таких обставин сповідатись і приймати Святе Причастя?


Наталія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 09 Jan 2018, 08:06:41

Славимо Його!
Дорога Наталія, не знаю, що Ви маєте на увазі - жити з хлопцем, але нормальне християнське життя завжди починалося у християн, котрі сповідаються та причащаються після шлюбу, коли отримали Боже та Церковне благословіння на життя разом.

Слава Ісусу Христу!
Зустрічаюся з хлопцем, він мені виявився родичем - триюрідний дядько. Чи можна мати з ним інтимну близькість, вступати в шлюб та будувати сім'ю?
Дякую.


Елена
Київ
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 19 Dec 2017, 22:11:49

Слава навіки Богу!
Дорога Елено, Церква не рекомендує вступати в шлюб до четвертого роду включно, а відтак і не благословляє такі шлюби.

Слава Ісусу Христу.
Я заміжня 10 років. Чоловік постійно зраджує. Терплю заради дитини. Останні 4 роки читаю дев'ятниці до Юди Тадея і до Матері Божої, що розв'язує вузли. І кожен раз, коли закінчую читати дев'ятниці, то чоловік йде з дому до чергової коханки. Проходить місяць і вертається, говорить, що в нього було запаморочення, що любить мене і не хоче розходитися. Ми в шлюбі. До церкви він не ходить, до сповіді також. Може це знак, що коли я закінчую читати дев'ятниці, то він іде? Може, не потрібно його знов приймати, а розлучитися? Бо я не знаю, скільки ще зможу витримати.


Надія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 13 Dec 2017, 21:08:04

Слава навіки Богу!
Дорога Надія, майте надію та віру на краще. Якщо чоловік зраджує, а саме тоді пік його зради припадає, коли ви домолюєтесь Дев'ятницю, то це напевно Божий знак в тому, що потрібно шукати причину не в чоловікові, а в собі (перепрошую за прямоту). Моя порада Вам - станьте для свого чоловіка коханкою з усіма її складовими. Родина понад усе!!! А у родині, Богом благословенній, все святе.

Слава Ісусу Христу!
Маю таке запитання. Ми з чоловіком брали шлюб в Греко-католицькій Церкві. Зараз офіційно ми розлучені, він під впливом емоцій розписався з іншою жінкою. Але ми перебуваємо в церковному шлюбі. Він з нею фактично не живе, хоче повернутися до мене. Але та жінка просто не дає йому спокою, виловлює його скрізь і влаштовує сцени зі скандалами. Я усвідомила свої помилки, ходила до сповіді і святого Причастя, дуже хочу відновити нашу сім'ю. І чоловік хоче до мене повернутися, але не може позбутися тієї жінки, бо вона йому сильно давить на співчуття. Як нам бути в такій ситуації? Наперед дякую за відповідь.


Ольга
Луцьк
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 22 Nov 2017, 14:24:37

Слава навіки Богу!
Дорога Ольго, Ви є законною жінкою у свого чоловіка, бо маєте Боже благословіння - шлюб у Церкві, а та його так звана розписана жінка є тільки проблемою його незваженого поступку.

Слава Ісусу Христу.
Отче, не знаю, що мені робити, порадьте в такій ситуації. Ми з чоловіком у шлюбі шість років, маємо двох синів - 5 років і 7 місяців. Нещодавно я дізналась, що чоловік мене зраджує. Я йому сказала, що він з цією розлучницею не буде, а він мені - з тобою теж не буду. Мені так тяжко з двома дітьми, він не цікавиться дітьми, мені не допомагає, гроші на дітей дає на вимогу і з неохотою. Практично вдома не ночує, бо їздить до розлучниці, перестав ходити до костела, бо він Римо-католик, а я Греко-католичка, але я ходжу до костела. Мені так тяжко на душі, хочу повернути його до сім'ї, але не знаю, як. Маю на нього і злість, і біль. Порадьте щось, будь ласка. Не знаю, що мені робити. Дякую.


Юлія
Мостиська
Україна
Греко-католичка
Дата - Sunday, 19 Nov 2017, 21:07:50

Слава навіки Богу!
Дорога Юлько, не знаю, що Вам порадити у такій ситуації. Одне можу радити, найкраще би було зберегти родину, дітям - батька, а собі - чоловіка, бо поламати легко, а розпочати життя з нового листка - важко, та й немає гарантії, що другий буде кращим.

Слава Ісусу Христу!
Прошу допомоги у такому питанні. Мені 24, я почала зустрічатися з хлопцем, йому 28. На третьому побаченні він сказав, що був 4 роки тому шлюбований і розвівся, жінка зраджувала, і її батьки були проти нього. Вона його не любила, а він багато працював, щоб прогодувати сім'ю. Я - ні. Молилась і думала цілу ніч. Зранку сказала мамі, її відповідь була, щоб я дивилась сама. Я вирішила бути з тою людиною, бо відчула, що це моє. Він щирий, простий, веселий. Вірю і перевірила, що говорить правду, про все. Дійсно пережив багато, але дружина невірна і не хотіла з ним жити. Він хотів зберегти шлюб, протримати час, поки дочці не буде сім років, але жінка подала на розвід. А тепер, після 4-х місяців зустрічання, в мене почалися проблеми з батьками. Вони проти нього, сказали, що ніякого благословення не дадуть, навіть ніколи з ним не спілкуючись. Він побожний, в нас немає статевих відносин, хоче в майбутньому церковний розвід. Я йому вірю, але до шлюбу не спішу, розумію, що 4 місяці - це не багато. Але що мені робити з батьками? Вони строгі, мене не розуміють. Я сказала, що лишила його, але вони не вірять, мама не говорить зі мною і сестрою, тому що сестра також з розведеним і не шлюбованим зустрічається. Це вже тиждень пройшов, мені дуже тяжко. Як пояснити батькам, коли вони на своєму стоять? (((( Хлопець згідний з ними поговорити, але тато сказав, що не хоче його бачити і піде до його батьків говорити, щоб він відстав від мене. Я знаю, що можна піти до свого cвященника до церкви, який мене знає, але зараз не вдома. Я не хочу, щоб батьки сумували і не говорили зі мною, але мені дуже подобається цей хлопець, такий, якого я шукала. Молюся і дев'ятницю до Юди Тадея, надіюсь на вирішення проблеми, яке би воно не було, але щоб це пекло, яке зараз в мене вдома, закінчилося. Ще батьки казали, що він худий. Хлопець згоден навіть на те, щоб поправитися. Каже, що він все зробить, що потрібно. Вірю йому, бачу, гарна людина, та й за нього так і казали інші люди. Але батьків взагалі не перепреш ((((( Як же ж це правильно зробити? ((((


Софія
Львів
Україна
Греко-католичка
Дата - Tuesday, 14 Nov 2017, 20:00:20

Слава навіки Богу!
Дорога Софія, важка ситуація, бо без батьківського благословення важного шлюбу не буде. Моліться, щоб Господь, згідно Вашого імені, дав Вам мудро поступити у Вашій ситуації.

Слава Ісусу Христу.
Скажіть, будь ласка, що мені робити? Я зустрічалася з хлопцем роки. Та останній час він почав погано до мене ставитися, ображати. Я дуже його люблю і не можу без нього, та він навіть по дрібниці може наговорити поганих слів. Що мені робити? Допоможіть, будь ласка.


Марія
Ужгород
Україна
Православна
Дата - Thursday, 02 Nov 2017, 17:13:04

Слава навіки Богу!
Дорога Маріє, попсувався Ваш хлопець, знайдіть собі іншого, який би Вас любив і не ображав.

Слава Ісусу Христу!
Отче, ми з чоловіком брали шлюб, і я не можу завагітніти. Я лікуюся, він - теж, але найгірше те, що він мені пробує зраджувати. Я йому кажу, що він робить перші кроки зради, але в нього зовсім інше розуміння зради. Я лежала в лікарні, під наглядом лікаря приймала певні препарати, а він за той час, коли мене нема, переписувався з іншими. Замість того, аби з думками зі мною бути, він писав другим жінкам, але це не перший раз таке він робить. Я не знаю, що робити, якщо так буде далі, я не витримаю... Дайте пораду мені... Дякую.


Марічка
Івано-Франківськ
Україна
Греко-католичка
Дата - Thursday, 26 Oct 2017, 10:59:16

Слава навіки Богу!
Дорога Марічко, любити - значить пробачати. Те, що він переписується, ще не означає, що зраджує. Може він в такий спосіб бажає себе якось заспокоїти, бо дуже переживає за родину.

Слава Iсусу Христу.
Отче, маю до Вас ще таке питання. Скажiть, як Ви думате, багато тепер виходять заміж, аби вийти; одружуються, бо так треба для репутацiї. Багато кажуть - хто бере, за того йди, аби вийти замiж. Багато звертають увагу на багатство, через грошi виходять заміж, одружуються. Як Ви думаєте, що може вийти з такого замiжжя? Багато пар перебувають у цивiльному шлюбi, багато розводяться, потiм находять собi новi пари, навiть чоловiки беруть розлучених жiнок з дiтьми, але вони нiколи не перебували у церковному шлюбi, просто розписалися, разом живуть, або просто разом живуть, без цивiльного шлюбу та церковного. Отче, скажiть, що б Ви про це все могли б сказати?


Анна
Львiв
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 25 Oct 2017, 18:11:55

Слава навіки Богу!
Дорога Анно, на превеликий жаль, це має місце у сучасному світі та дійшло і до нас. Найперше, потрібно розуміти, що Богом благословенне подружжя є таке, коли двоє, хлопець та дівчина, поєднують свої долі в родинне життя на ґрунті любові, самопожертви одне для одного, доповнення одне одного та, безперечно, продовження роду людського, і такий намір повинен бути на все життя. Кожне подружжя, яке укладається з певною умовою, а не від любові, вже у своєму корені є не важним і Богом не Благословенне, хоча інколи беруть шлюб у Церкві. Така є воля Божа, і цього дотримується Церква.

Слава Ісусу Христу!
Порадьте, будь ласка, як вчинити у моїй нелегкій ситуації? Мені 32 роки, я розлучений, дітей від першого шлюбу немає, прожили всього один рік, після чого колишня дружина подала на розлучення. Пройшло три роки з того часу і вже отримано визнання Церквою того шлюбу недійсним. Рік тому я зустрів дівчину і за цей час зрозумів, що всі пройдені роки чекав саме її, і це почуття в нас є взаємне. Все було б добре, але її тато - cвященник з дуже сильними принципами. Наразі про наші стосунки він не знає, знає тільки мама, вона також проти цього (пояснюючи дочці, що вона візьме великий гріх на себе і дітей, якщо поєднає свою долю зі мною, і, шантажуючи її, каже, що тато відречеться від неї). Порадьте, будь ласка, як вчинити правильно?.. Нам дуже важко це переживати...


Ярослав
Львів
Україна
Греко-Католик
Дата - Wednesday, 28 Jun 2017, 05:41:02

Слава навіки Богу!
Дорогий Ярославе, якщо Церква уневажнила Ваш шлюб, Ви є вільна людина від будь-яких родинних зв'язків і жодних перепон до шлюбу не маєте. Тато дівчини може мати тільки такі принципи, як їх має кожний тато, і, звичайно, тато-cвященник. Не потрібно винаходити колесо, а йти прямо до батька і про все розказати, cвященник все зрозуміє, і Ви навіть уявити не можете, яка може бути його відповідь. Без батьківського благословіння нічого не робіть.

Доброї ночі, отче!
Я згрішив. Я зрадив дружині. Ми прожили в шлюбі де'вять років, маєм донечку. Але я повівся на спокусницю. Що робити? Як жити далі? Чи є мені прощення? Бо дружина вибачати не хоче. Як зберегти сім'ю?


Руслан
Вінниця
Україна
Православний
Дата - Thursday, 14 Jan 2016, 22:07:58

Христос рождається!
Русланку, не спокусниця винувата за Твій гріх, а винуватий Ти сам. Вона - молодець, що домоглася свого. За гріх потрібно приносити відповідні плоди покаяння, а тому, щоб зберегти родину, жінці - чоловіка, чоловікові - жінку, а головне дитині - рідних батьків, постарайся переконати жінку у своїй вірності до неї, а зраду - чорною помилкою.

Слава Богу!
Хотів Вас запитати. Ми з дружиною живем не так і довго, але часто сваримося. Що робити? І чи можна ставати на молитву, не пробачивши один одного?


Вадим
Луцьк
Україна
Православний
Дата - Thursday, 08 Sep 2016, 09:32:14

Слава Ісусу Христу! Слава навіки Богу!
Дорогий Вадиме, якщо ваші сварки по дрібних сімейних справах, може вони просто сімейні дискусії, то воно так буває. Головне, щоб ви розуміли одне одного. Але якщо ви носите гнів одне на одного і не прощаєте, тоді це є проблема. Людина з гнівом, яка не пробачає образи, не може навіть молитися до Бога. Розсудіть сам: "... і прости нам провини наші так, як прощаємо ми своїм винуватцям...".

Слава Ісусу Христу.
Отче, хочу розказати Вам свою історію і отримати пораду. З раннього дитинства в мене є симпатія до дівчинки, це взаємно. Пройшли роки, ми виросли, зараз мені 18, їй 20 років. В нас розгорілося велике кохання. В нас з нею серйозні стосунки. Ми вже не раз розходились і сходились, та з кожним разом заходимо все далі, а зараз стосунки дійшли до того, що ми не можемо одне без одного. Але наперешкоду нам виявилося, що ми - троєрідні брат і сестра по одному спільному родичу (прадідові). Батьки проти наших стосунків та й говорять, що це родина і це погано, але коли ми росли і проявляли перші симпатії одне до одного, то вони не говорили нам, що це родина. Нас підтримує моя рідна сестра і найкращий друг. Порадьте, будь ласка, що нам робити???


Михайло
Тернопіль
Україна
Греко-Католик
Дата - Wednesday, 18 Oct 2017, 17:59:56

Слава навіки Богу!
Дорогий Михасю, Церква забороняє шлюб між родичами до четвертого роду включно.

Слава Ісусу Христу!
Отче, в мене до Вас таке питання. Нещодавно я дізналася, що мій чоловік мені зраджує. Живемо разом сім років, в нас дитина. Не знаю, як маю вести себе тепер. В серці поселилися образа і біль, з якими не можу впоратися. Не знаю, що маю робити. Поможіть, будь ласка, порадою, дуже Вас прошу... Дякую...


Наталя
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 04 Oct 2017, 09:23:14

Слава навіки Богу!
Наталя, розумію Вашу образу та біль, але потрібно себе перемогти й деякий час почекати з висновками, а час все загоїть.

Отче, дякую Вам за відповідь, тільки дозвольте уточнити. Наскільки я зрозуміла, то мені треба, не зважаючи ні на що, простити і зберегти сім'ю? Але він і далі продовжує зустрічатися з іншою жінкою, пише їй, дзвонить, зізнається в любові... Як же може час загоїти все, якщо зрада повторюється знову і знову?..

Наталя
Львів
Україна
Греко-Католичка

Наталя, Ви є мудра жінка, і зробіть все так, щоб чоловік побачив у Вашій персоні свою любовницю. Ви не гірша від тої, але не допускайте сварки, і в такий спосіб збережете собі чоловіка, а дітям - батька.

Нещодавно посварився з дівчиною, дуже її люблю, помиритися вона не хоче, як ще можна повернути її?..

Петро
Івано-Франківськ
Україна
Православний
Дата - Wednesday, 20 Sep 2017, 11:21:42

Слава Ісусу Христу!
Петре, насилу милим не будеш.

Слава Ісусу Христу!
Я одружилася з чоловіком 2011 і розлучилась 2014 року, бо чоловік не хотів жити і знущався. Минулого року я зустріла хорошого хлопця і відразу подала на уневажнення. Скажу чесно - жили разом в гріху. Згодом дізналась, що вагітна, а потім ми розписалися. Думали брати шлюб, коли отримаю уневажнення першого шлюбу, але чоловік на 8-му місяці вагітності мене кинув і пішов до іншої, без вагомих причин. Через деякий час я отримала уневажнення, але зараз не маю з ким брати шлюб, хоч розумію, що синочку потрібен батько. Питання в тому, як отримати розгрішення при сповіді і при хрещенні мого сина? Чи вважатиметься дійсним дане хрещення? Я в розпачі, не знаю, що мені робити.

Ліна
Київ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 12 Sep 2017, 18:36:39

Слава навіки Богу!
Дорога Ліно, я так зрозумів з листа, що Ви переживаєте, чи похрестить дитину cвященник. Так, дитину cвященник похрестить, і хрещення буде важним. При сповіді скажіть все так, як Ви написала, і може більше. Священник повинен дати Вам розгрішення, а дитина просто буде записана в метрику, як незаконно народжена.

Слава Iсусу Христу!
Отче, дякую за Вашi вiдповiдi. Я точно не пам'ятаю, який раз вже Вам пишу. Я багато Вам розповiдала та описувала своє життя та писала, що мене турбує. Я хочу знов повернутися до того, що Вже вам розповiдала, бо зараз це мене дуже тривожить, я не знаю, що робити, бо я вважаю, що я сама в усьому винна. Отче, це стосується одного хлопця, якого я зустрiла рiк назад, людини, що коли я побачила вперше, запала менi сильно в серце. Я Вам вже розповiдала, що тодi я молилася, читала молитву про любов взаємну. Отче, я навiть записала, коли я почала молитися тiєю молитвою, це було рiк назад зимою, якраз коли я зустрiла того хлопця. Отче, ось що мене мучить, бо я тодi помiтила, що той хлопець теж звернув на мене увагу. Я думала, що менi здалося, але потiм, коли я багато раз його бачила, я зрозумiла, що менi не здалось, це так i є. Отче, вже пройшов рiк часу, я так з тим хлопцем і не поговорила, i не познайомилася. Я навiть взнала, як його звати, прiзвище. Я його й зараз бачу, тому що вiн живе у тому будинку, в який я приходжу, бо я приходжу до чоловiка моєї сестри, його батькiв. Я навiть знаю, на якому поверсi вiн живе, номер його квартири. Отче, я думала, з часом менi це все пройде, що я забуду його. Але я його знов побачила i знов менi стало так погано на серцi, я дуже засмучена, а знаєте, чому? Бо я люблю цю людину, нажаль. Якби я не бачила його нiколи, жила б собi спокiйно i не сумувала, але, нажаль, я побачила його, зустрiла, визнаю, полюбила. Саме найгiрше приховувати це все в собi, робити вигляд, що я щаслива, що в мене все добре, але нiхто не знає, як менi погано, сумно та тривожно на душi.

Анна
Львiв
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 23 Aug 2017, 18:45:11

Слава навіки Богу!
Дорога Анно, ну раз так справа виглядає, то може Тобі потрібно проявити сучасність. Підійди першою і прямо запропонуй познайомитись, не потрібно себе мучити, а там узнаєш його при спілкуванні більш глибше і тоді - або розчарування, або любов на все життя.

Слава Iсусу Христу!
Отче, дуже дякую Вам, що так скоро менi вiдповiли, дякую за Вашi поради. Отче, я б з радiстю першою пiдiйшла, щоб познайомитися з тим хлопцем, але справа в тому, що я маю страх. Маю страх, це зв'язано з багатьма пережиттями, що я мала, та пережила у своєму життi. Отче, я колись мала сильне пережиття через хлопця, якого сильно любила та хотiла бути з ним, але не вийшло так. Це все в минулому, я це все вже давно забула, хочу розпочати нове життя. Отче, хочу Вам пояснити, який у мене саме страх. Я боюся, щоб у мене знов не було такого пережиття, тому й не можу пiдiйти, боюся, що з мене посмiються чи образять. Отче, хочу Вам сказати, що я минулого лiта їхала у маршрутцi та через вiкно побачила того хлопця, i менi здалось, що вiн йшов за руки з якоюсь дiвчиною, я опустила голову, не хотiла навiть дивитись, бо не могла, тому й не можу зрозумiти, чи вiн йшов з кимось говорив, чи те, що я подумала. Я просто пережила колись сильний бiль, стрес, i в мене появився такий страх, у зв'язку з цим сильним пережиттям, я боюся, що я знов таку саму бiль вiдчую, маю страх, що вийду замiж за людину, яку не буду любити. Ви знаєте, я б не хотiла переживати, але, на жаль, в мене такий характер, такою народилася, як Бог дав.

Анна
Львiв
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 29 Aug 2017, 16:18:03

В такому разі нехай буде воля Божа, і буде все добре. Молись і проси Бога, щоб керував Твоїм життям.

Слава Ісусу Христу.
Отче, я щиро прошу вибачення за моє запитання, але я не можу зрозуміти, чому забороняються контрацептиви у подружжі? Розумію, що Бог створив чоловіка і дружину не лише для дарування дітям життя, а й для задоволення один одного природним шляхом, але не завжди виходить, що можна вирахувати плідні дні точно, а до народження іншої дитини за сімейними обставинами ми не готові. Як бути у таких ситуаціях? Та чому контрацепція заборонена, а у Святому Письмі про неї не згадується?


Олена
Київ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 23 Aug 2017, 17:44:10

Слава навіки Богу!
Дорога Оленко, у Святому Письмі в Старому Завіті говориться про цей гріх, просто там сказано не за контрацептиви, а сказано, що насіння свідомо потрапляло не у призначене місце. Я розумію Вас і розумію, що не все можна вирахувати у природний період, але, як би там не було, Церква не дає дозволу на гріх, не дає і на подібний також. Церква гріхи відпускає, через наділену Їй владу відпускати гріхи. Така реальність.

Слава Ісусу Христу.
Я зі своїм хлопцем зустрічаюся вже три роки, ми любимо один одного і планували весілля. Але одного дня мій хлопець сказав, що їде навчатися за кордон і буде там три роки. Спочатку він запитував, чи я би хотіла, я відповідала, що ні, але як виявилося, що хлопець настоює на своєму. Я побачила, що найбільший вплив на нього має його сім'я, але також я бачу його бажання. На даний момент хлопець агресивно настроєний проти мене, хоча я змирилася з його від'їздом. Я розумію, що його диплом у нас в державі не дійсний, і я запитала, що буде зі мною, на що я почула, що я зможу піти на роботу закордоном після того, як ми одружимося, але мій диплом не дійсний в іншій державі. І я усвідомлюю, що у його планах мене нема. Він ревнивий і мені прийдеться чекати так, що навіть з друзями не зможу кудись вийти. Батьки вже злі, тому що це неприпустимо, щоб я, дівчина, сиділа вдома стільки часу і, не знаючи, що буде далі. Поговорити з хлопцем не можу, тому що у відповідь лише чую, що у мене в голові лише весілля і думаю лише про себе. Отче, я не знаю, що мені робити. Люблю його дуже, здається, нікого не зможу так полюбити, готова на любі жертви заради нього. Пробувала вже не раз відпускати його, але не можу. Уже не раз опинялася на лікарняному ліжку через хвилювання, але нічого не можу зробити із собою. Отче, допоможіть.


Олена
Київ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 23 Aug 2017, 17:57:32

Слава навіки Богу!
Дорога Оленко, якщо так стоїть справа, що Ви готова на любі жертви заради хлопця, тут і радити нічого, як каже робити - те й робіть.

Отче, потребую поради. Мені 28, зустріла чоловіка, йому 44, одружений не був. Він хоче зі мною будувати відносини, а я боюся, бо було три зустрічі, і я не відчуваю до нього великих почуттів. Іноді в мене є думка, що він мені починає подобатися, а іноді думаю, що не зможу полюбити його щиро... По-різному думається. Він віруючий, часто приступаємо до Святих Тайн, дуже турботливий, вихований, поважає мене, піклується, налаштований на сім'ю. Що робити, як пізнати чи це твоя особа? Як не помилитися?

Ірина
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 17 Aug 2017, 13:48:36

Слава Ісусу Христу!
Дорога Ірино, у таких випадках порадити щось слушне важко, бо це життя і людська доля. Тут самим головним порадником мусило б бути серце, котре повинно горіти любов'ю, але таке проявляється дуже чітко від 14-20 років. Коли пройдуть ці роки, людина більш прислуховується до розуму, до логіки, все зважує, а тому напевно і Ви, Іринко, бажаєте почути якусь пораду з боку. Це логічно і розумно. Проаналізуйте собі всіх свої хлопців, їх поведінку, а відтак зважте на всі обставини та вік й прийміть єдине правильне рішення.

Слава Ісусу Христу.
Пишу сьогодні Вам, бо вже не знаю, до кого звертатися. В мене дуже дивна ситуація і декому вона може здатися не складною, але я не можу у ній розібратися. У мене є хлопець, зустрічаємося три роки, усе було добре, я вважала, що кохаю його. Він, можна сказати, ідеальний, такий, про якого я мріяла (турботливий, правильний, любить мене, ходить до церкви...). Але до нього я зустрічалася з іншим хлопцем, протилежним цьому (розсталися, тому що друзі у нього були на першому місці). Я його сама залишила. І рік тому він знову дав про себе знати, писав, що любить мене, що він змінився. І я не знаю, що зі мною сталося, але мене ніби підмінили. Я завжди шукаю можливості, щоб побачити його хоч здалеку і дійшла до того, що здибалася з ним таємно від свого хлопця. Я ніколи не вступала ні з ким у статеві стосунки. Я сама не очікувала, що чинитиму так, обманюватиму свого хлопця. І того року я наважилася розійтися зі своїм хлопцем, зрозуміла, що не можу більше так жити. Вдома у мене був величезний скандал, мені не дозволили цього зробити. Я знову зустрічалася зі своїм хлопцем, поки цей не дав про себе чути. І цього тижня я знову з ним зустрілася. Я знаю, що це гріх, я обманюю всіх і розумію, що так більше не можу. Вдома мені не дозволять з ним бути, вони впевнені, що мій хлопець - чесний, порядний, ніколи не образить мене, а з цим - невідомо, що мене чекає. І я це знаю, з цим невідомо, яке буде життя. Але не знаю, що з собою зробити. Підкажіть мені, я молюся щиро, благаю Бога про допомогу, сповідалася з цих гріхів і знову повторюю. Я не знаю, кого я люблю, і що мені робити.


Христина
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 15 Aug 2017, 07:32:51

Слава навіки Богу!
Дорога Христино, це Ти робиш, не будучи ще жінкою; кажеш, що любиш одного, зустрічаєшся з іншим, усім брешеш, заміж хочеш вийти по розрахунку і т.д. Сповідаєшся, але не каєшся, знову до гріхів вертаєшся. Сама не знаєш, кого любиш і що маєш робити, молишся щоб Бог допоміг. Ісус каже: "лікарю, вилікуй себе сам". Допоможи собі сама, Христинко. Визначись, кого любиш і кому хочеш віддати своє життя, та й не будеш через його плече задивлятись на інших, за того й виходь заміж, якщо таке запропонує.

Слава Ісусу Христу!
У мене до Вас таке питання. Ми з чоловіком живемо вже сім років в цивільному шлюбі, у нас є двоє діток, і весь цей час ми прагнемо повінчатись... Але ми не можемо цього зробити, тому що мій чоловік був вінчаний перший раз з іншою жінкою 10 років назад і розлучився, але не розвінчався... Ми вже звертались у Стрию в Церковний трибунал і нам сказали, що потрібне розвінчання з місця, де брався перший шлюб, а це було у Одеській області, зараз та церква належить до Московського патріархату, так що дозволу звідти ми взяти не можемо... Підкажіть, будь ласка, чи можна якось по-іншому це все вирішити, щоб не їхати в Одесу, і куди і до кого можна звернутися у Стрию?
Для мене це дуже важливо, наперед Вам дуже вдячна!


Віра
Стрий
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 10 Aug 2017, 20:49:33

Слава навіки Богу!
У таких випадках потрібно взяти від єпископа Одеської єпархії довідку про дозвіл на другий шлюб і цю довідку додати до всіх документів, які будуть подаватися до Трибуналу про уневажнення шлюбу, і все.

Слава Ісусу Христу.
Я зустрічаюсь із хлопцем три роки. Ініціатором стосунків був він. І я взагалі спочатку його не любила. За той час, що ми разом, я йому робила боляче і вела себе егоїстично, не боялась втратити і, так би мовити, шукала кращого. Він завжди вважав мене своєю чистою вірною дівчинкою. А я не така, я брехлива і погана!!! Я цілувалась з іншими, обмінювались непристойними фото і найгірше - згрішила з одруженим чоловіком. Я не переспала з ним, а задовільнила його плотські бажання в так званій оральний формі. Я, чесно, не знаю, що на мене найшло, і як я могла так низько впасти сама в собі. Я жахливо себе картаю за це все і щиро жалію. Це все відбулось за останній рік, за який я і зрозуміла, що дуже кохаю свого хлопця і хочу за нього заміж і сім'ю! Я страшно боюсь його втратити, але якщо розкажу правду, він, звичайно, залишить мене!!! Я багато плакала, молилася. Пройшло багато часу, але відчуття провини не покидає мене, особливо, коли він каже, що я найкраща... Сказати йому я не можу, і кожну ніч думати про це вже теж сил немає, бо це приносить сльози і страждання. Я жахливо жалію і хотіла би все виправити, але це неможливо. Я зрозуміла всі свої помилки і гріхи. Більше не буду чинити ні такого, ані схожого, а буду вірна тільки йому, завжди!!! Але минуле гризе мене!!!
Допоможіть мені, будь ласка, мудрим словом, надіюсь на Вас і чекатиму відповіді!!! Дякую!!!


Катерина
Ужгород
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 08 Aug 2017, 21:46:30

Слава навіки Богу!
Дорога Катеринко, вже цей лист, який Ти написала, свідчить про те, що за всі свої вчинки Ти каєшся. Це дуже добре. Зроби так - потрібно піти до сповіді і про все розказати, щоб cвященник дав Тобі покуту й розгрішення від гріхів, приймеш Святе Причастя і так постарайся деякий час прожити з Богом, а потім потрібно повторяти, і Бог буде Тобі на допомогу. Повторювати ту ж саму сповідь, маю на увазі - розказувати за ті ж самі гріхи, що їх висповідала у попередній сповіді, - не потрібно. Най щастить.

Слава Ісусу Христу. Маю таке питання - мій чоловік був вінчаний майже 25 років назад і з дружиною не живе більше двох років. Я б дуже хотіла обвінчатись з чоловіком. Чи це можливо? Чи вінчання має "термін дії"?

Вікторія
Стрий
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 02 Aug 2017, 20:28:20

Слава навіки Богу!
Дорога Вікторіє, вінчання не має "терміну дії". Хоча, Ваша логіка би підійшла багатьом. Тайна подружжя - це на все земне життя подругів. Ви маєте можливість обвінчатися з чоловіком, але він найперше мусить отримати уневажнення того, майже 25 річного, свого шлюбу, а відтак взяти шлюб з Вами.

Слава Iсусу Христу. Отче, маю до Вас таке питання. Зараз в який магазин чи супермаркет не пiти, повсюди продаються конрацептиви - чоловiчi презервативи. Я чула, що тепер навiть є і жiночi, але я такого ще нiколи не бачила у продажу. У наш час багато неодружених пар користуються такими засобами. Але зараз такий свiт пiшов, така молодь пiшла, що не обов'язково треба бути парою чи знайомими, щоб вступати в статевi стосунки. Багато таких є, що тiльки про себе думають, аби для свого задоволення. Дехто говорить, що контрацептивами треба користуватися, бо це захищає вiд рiзних хвороб, заражень, але це ще й щоб запобiгти вагiтностi. Я подумала так - ну якщо людина має рiзних партнерiв, живе розгульним життям, то ясно, що може чимось захворiти. Багато є одружених пар, заручених, які такими засобами не користувались нiколи, живуть щасливо, здоровi, мають дiтей та ще й народжують. Деякi люди мають iншу думку щодо засобiв контрацепцii, вважають, що це виявлення егоїзму, недовiри, що це не вияв любовi, тiльки самозадоволення, навiть кажуть, що це зло та грiх. Скажiть, що б Ви про це сказали? Що говорить Церква, Бiблiя про засоби контрацепцiї???

Анна
Львiв
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 11 Jul 2017, 10:24:19

Слава навіки Богу!
Дорога Анно, ми дожили саме до такого, про яке пишете, але все воно виходить за рамки християнської моралі. Тому такий стан речей Церква визнає грішним і надіється на розкаяння тих, хто до такого дійшов.

Слава Ісусу Христу. Я познайомилася з хлопцем через Інтернет, він мені сподобався, а саме головне - віруючий. Через три місяці знайомства він мені говорить, що у нього є син від одруженої жінки, і він його не покине, буде з ним бачитися і допомагати. Я, дізнавшись, була в розпачі. Мені 33 роки, не була одружена і не маю дітей. Як мені бути, чи зможу я жити з таким? Прошу поради святішого отця.

Орислава
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 27 Jul 2017, 14:00:11

Слава навіки Богу!
Дорога Ориславко, я розумію, що Ти бажала познайомитись з хлопцем і збудувати хорошу християнську родину, але вийшло, що він не зовсім хлопець, а хлопець "з причепом". Інтернет - добра штука, але не все правдива і корисна. Розважмо разом, Ти до 33-х мріяла про хорошу сім'ю, хороших діток і такого ж чоловіка, батька своїх діток, щоб любив Тебе і діток, а Ти - його, щоб у вас були однакові погляди на життя і так далі. Вийшло так, що через три місяці він розповів майже щось із правди, а що може бути ще далі??? Ориславко, щось так мені думається, що це не серйозні стосунки, а так, для гріховних розваг, а тому вирішувати Тобі самій. Почекай, Твій принц прийде і будеш з ним щаслива, бо буде належати тільки Тобі. Нехай щастить!!!

Слава Ісусу Христу. Мені 41 рік і так склалося, що я не була заміжньою. Не хочу забирати у Вас багато часу. Тому питання такого плану - чи може вдівець бути вінчаним?

Тетяна
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 25 Jul 2017, 15:34:57

Слава навіки Богу!
Дорога Тетяно, якщо я добре зрозумів запитання, Ви маєте намір вийти заміж за вдівця, і щоб подружжя було Благословенне Богом, хочете вінчатися з вдівцем.
Ви є вільною і маєте право на Церковний шлюб, і так само вдівець є вільним і має право на шлюб. Можете вінчатися і нехай Господь Вас +Благословить. Тішуся й чекаю запрошення на весілля.

Слава Ісусу Христу.
Цікавить таке питання. Чи є гріхом інтимні пестощі у подружньому житті перед повноцінним статевим актом? Чи є це гріхом мастурбації? Мене цікавить наступне: чоловік, можливо, щоб більш зрозуміти мої вподобання, взяв мою руку і просив йому допомогти. Тобто і моя, і його руки були задіяні у тому, щоб я отримала задоволення. Чи саме в цих діях хтось з нас допустив гріх? Але ще раз нагадаю, що статевий акт був довершеним.
Дякую.


Руслана
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 25 Jul 2017, 13:46:51

Слава навіки Богу!
Дорога Русланко, апостол ситуацію подружніх пестощів пояснює так, що чоловік не має влади над своїм тілом, так само, як і жінка - над своїм. Але якщо ви одне одному допоможете в довершенні правдивого статевого акту, то буде вам тільки на користь.

Слава Ісусу Христу, о.Михайле. Маю два складні запитання, які мене переслідують:
1. Чи потрібно сповідатися з цілого свого життя, якщо раніше, приблизно 15 років тому, я не часто сповідалася (1 раз на рік), і деякі дуже серйозні гріхи, наприклад, статеві відносини з одруженими, я не пам'ятаю, щоб оголошувала. Не пригадую, з яких причин, але перед народженням першої дитини cвященник на сповіді наголосив, що прощаються гріхи з усього мого життя, деякі перерахував... Чи прощені гріхи мого минулого?
2. Чи можна під час статевих відносин зі своїм чоловіком самій собі допомагати, щоб отримати задоволення, якщо все закінчується сім'явиверженням всередину? Чи це є гріхом? Перепрошую за такі інтимні подробиці, але пишу, як є. Наперед велике спасибі.
Гарного дня. З Богом!


Юля
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 25 Jul 2017, 09:51:10

Слава навіки Богу!
1. Без всякого сумніву, Бог прощає всі гріхи, якщо людина сповідається добре і сповідь є доброю. Звичайно, якщо при сповіді якісь гріхи навмисно не є сказані, така сповідь не є доброю, і жодного гріха Бог не прощає. Сюди не відноситься випадок, коли людина за гріх забула й забула про нього сказати, але такі випадки дуже рідко трапляються, бо про важкий гріх людина забути в принципі не може. При іспиті совісті такі гріхи приходять першими на думку, і часто-густо вони і є причиною до сповіді. Тому, якщо є сумніви щодо сповіді, мовляв, щось не було сказано, потрібно повторити сповідь і зробити її генеральною, повідомивши cвященника, чому саме таку сповідь бажає людина.
2. Чоловік і жінка, які є Богом на них благословенні, задовільняють одне одного саме у такій статевій любові, і то є святе й Богом благословенне, бо саме для того Творець їх створив Адамом та Євою. Задоволення вони можуть по-різному отримувати, а тому, якщо для блага й порозуміння між чоловіком і жінкою, не виходячи за рамки дозволеного, можете собі допомагати.

Слава Ісусу Христу.
Перед Великоднем ми разом з чоловіком пішли до сповіді, сповідались у різних cвященників, нещодавно розписались, почали спільно проживати, хочемо взяти шлюб. Хотіли взяти відразу, але тяжко захворіла моя бабця, злягла, і я часто залишалась її доглядати. Шлюб довелось відкласти, на сповіді я розповіла про це cвященнику, він не дав дозвіл на Причастя, мовляв, не можна жити з чоловіком до шлюбу і ставити статеве життя на перший план. Пояснювала, що це мій перший і єдиний чоловік, що ми утримувались певний період від статевих зносин (а мені 25 і це вже мало б щось означати), що лиш нещодавно почали спільно проживати... Дозволу не дали. Отець сказав, що я маю піти геть від чоловіка, проживати окремо, бо Він (отець) сам утримувався, будучи семінаристом, закінчив навчання, взяв шлюб і аж тоді почав жити статевим життям, от і я маю піти від чоловіка... Це здивувало, розчарувало, виходжу із сповідальні, а мій чоловік вже причастився і все добре, і розрішення має... Як таке можливо? Тепер бабка вмерла, ще нема 40 днів, шлюб хочемо взяти 3 вересня, чи можна? Хочу ще посповідатись, але точно не у того cвященника і не в тій церкві. Підкажіть ще, будь ласка, скільки триває навчання пар, що хочуть шлюбуватись?


Слава
Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 13 Jun 2017, 06:18:03

Слава навіки Богу!
Дорога Славочко, cвященник правий і поступив по правилах Церковних. Але, не потрібно робити з того трагедію. Потрібно піти до cвященника, у котрого маєте намір брати шлюб, зголоситися про ваш намір, він призначить передшлюбні науки, і той час пролетить так швидко, що навіть не встигнете оглянутись. Шлюб можна брати будь-коли, а весілля справляти у заборонені часи не можна.

Чи можна одружуватись п'ятиюрідним брату і сестрі?

Анастасія
Житомир
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 07 Jun 2017, 15:14:27

Слава Ісусу Христу!
Дорога Анастасійко, Церква не радить одружуватися до четвертого роду включно, а вже у п'ятому - дозволено. Одружуйтесь й запросіть на весілля. Нехай щастить.

9 років назад розлучились з чоловіком, коли нашому синові був всього 1 рік. Пішов до іншої жінки. У них народилось два сина. Він періодично на протязі цих 9 років вертався до нас, просив вибачення. Але вертався до тієї ж жінки. Вона активно його вертала. Ми вінчані. Не один раз він говорив, що не хоче, щоб я виходила заміж. Щоб я взагалі з кимось була. Читала багато про розвінчання, майже всі cвященники пишуть, що це можливо, але навряд чи дієво. Він категорично відказав мені у розвінчанні декілька років назад. Каже, що дуже-дуже жалкує на сьогоднішній день. З його слів та зі слів членів його родини, в тій сім'ї - суцільні скандали. Говорить, що є до мене почуття. Лише до мене. Але піти звідти, наскільки я бачу, він і не дуже хоче. Аргументує, що немає куди. Житла свого у нас не було. Я у розпачі. Не знаю, що робити. Будь ласка, порадьте, що мені робити? Дякую.

Аня
Вінниця
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 30 May 2017, 12:26:57

Слава Ісусу Христу!
Дорога Анночко, воно то бачу, чоловікові-християнинові жити за законами мусульман подобається, але таке життя не дуже подобається жінкам, і воно так не прийнято у християнстві. Тому, раз ви спілкуєтеся, і це добре, що не перебуваєте у сварках, мусите порадитися до чогось такого, котре відповідає християнській моралі, що значить - або, або.

Христос Воскрес!
Скажіть, будь ласка, в які дні вересня 2018 року можна робити весілля?


Мар'яна
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 04 May 2017, 14:27:46

Воістину Воскрес!
Мар'янко, весілля можна справляти в любі не пісні дні (середи та п'ятниці), а також 11 та 27 числа.

Доброго дня, отче! У мене запитання щодо особистих стосунків з майбутнім чоловіком. Я віруюча, для мене важливо дотримуватися 10 заповідей, а також Біблії. Але коли ти починаєш стосунки з хлопцями, то відповідно вони мене всі покидають, оскільки їх не влаштовує православне і правильне життя. Як правильно бути? Знаю, що не можна мати близьких стосунків. А як тоді вийти заміж, якщо я відмовляю, і всі мене покидають? Нещодавно я зустріла людину, якій дуже довіряю і боюся його втратити. Але я розумію, що це все швидко може закінчитись. Як, отче, правильно бути в такій ситуації? Чи можна мати близькі стосунки до вінчання?

Віра
Київ
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 19 Apr 2017, 19:07:06

Христос Воскрес!
А якщо оті близькі стосунки не сподобаються хлопцеві, він Вас покине після них, прийде інший, і що Ви йому скажете? Краще втратити дочасне, аніж вічну Ласку Божу.

Христос Воскрес!
Отче, в мене є питання, яке я сама довгий час не можу вирішити. Справа в тому, що мені дуже подобається хлопець, він семінарист, але я не можу йому про це сказати, боюся бути відкинутою. Ми з ним довгий час знайомі, але не спілкуємося. Я пробувала його забути, але нічого не виходить, підкажіть, що я роблю не так, і чи є в мене взагалі якісь шанси? Наперед дякую.


Юліана
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 18 Apr 2017, 17:36:49

Воістину Воскрес!
Дорога Юліанко, хвалю Тебе за обережність, семінаристи такі собі досить не прості у своїй поведінці і це природно. Підганяти життя і події не потрібно, а просто потрібно найперше щиро молитись і демонструвати всі свої найкращі риси так, щоб той семінарист це зауважував. Поведінка повинна бути скромною та інтелігентною і, звичайно, у рамках християнської моралі. Якщо він є Богом для Тебе вибраний, він точно буде Твій. Гадаю, так воно і станеться, але маю Тобі, дорога Юліанко, більш широко розкрити про життя жінки cвященника. Жінка cвященника несе хрест священицького служіння разом зі чоловіком-cвященником. Буває і так, що їй приходиться притерпіти набагато більше, ніж cвященникові у різних ситуаціях. До такого служіння людям, бо Богу служити можна тільки через служіння народу, потрібно вже тепер готуватись. То є дуже благородна і богоугодна справа, але в той час досить складна і не все така легка, як вона здається збоку. Тримайся, Юліанко, і нехай Тобі щастить. Не забудь запросити на весілля.

Скажіть, будь ласка, чи можна провести вінчання 4 червня 2017-го року?
Дякую.


Андрій
Дрогобич
Україна
Греко-Католик
Дата - Wednesday, 19 Apr 2017, 17:25:55

Христос Воскрес!
Можна.

Ми з нареченим подали заяву в РАГС і призначили вінчання на різні місяці, оскільки в один день, місяць не виходить. Чи можна мати статеві стосунки після реєстрації шлюбу, якщо вінчання через два місяці? Чи необхідно зачекати до вінчання?

Ірина
Київ
Україна
Православна
Дата - Thursday, 13 Apr 2017, 20:31:33

Потерпіть до вінчання.

Слава Ісусу Христу!
Проходить рік моєї проблеми, яка мене дуже мучить, і я ніяк не можу з нею впоратися. Живемо з чоловіком п'ять років, у шлюбі, маємо двоє прекрасних діточок, ніби все добре, але рік тому я випадково дізналася, що чоловік веде переписку з іншою дівчиною. Дуже неприємно було читати те, що він влюбився в іншу. Він дуже розкаювався після того, як я дізналася, ніби вже все добре. А я ніяк не можу забути того, і ніби вже рік пройшов, а болить, як тоді!!! Як мені жити з цим? Впевнена, що якісь Ваші настанови допоможуть, бо дуже тяжко з цим жити і самому забувати! Щиро ДЯКУЮ!


Анна
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 04 Apr 2017, 21:10:23

Слава навіки Богу!
Дорога Анночко, ви обоє ще молоденькі і дивитесь на світ цей та життя дещо по-своєму. Часто різні спокуси дошкуляють вам - як одному, так другому. Життя не таке й просте, бо в ньому всякого повно і гарних молодих чоловіків і гарних молодих дівчат, котрі є спокусою для кожного молодого здорового чоловіка. Я щось так собі думаю, що Ваш чоловік любить тільки Вас, чому так думаю - не знаю, але гадаю, то є правда. Чому так написав, що любить, - то може тому, що той дідько спокусливий виявився сильніший за Вашого чоловіка. Воно так буває, що людина кається після гріха, бо не було б гріха, - немає за що каятись. Коли людина кається, Бог гріхи відпускає. Анночко, будьте милосердна і поступіть так, як молитесь: "Відпусти, Боже, мені так, як я відпускаю". Викиньте з пам'яті той випадок, чоловік Вас перепросив, покаявся, а Ви ніяк забути не можете. З гнівом до сповіді приступати не можна, то ж мусите примиритись і про все забути, а відтак побачите - все буде добре. Прислухайтесь.

Слава Ісусу Христу!
В мене таке запитання: я зустрів дівчину, ми хочемо одружитися, але пізніше я взнав, що вона мені п'ятирідна сестра!
Чи можна одружуватися з п'ятирідною сестрою?


Андрій
Київ
Україна
Греко-Католик
Дата - Thursday, 30 Mar 2017, 15:35:30

Слава навіки Богу!
Можна, Андрійку, бо Церква забороняє одруження до четвертого роду включно.

Слава Ісусу Христу. Шановний отче, маю делікатну проблему. Терпіти більше не можу, а виходу не бачу... Мені 37 років, вже кілька років у шлюбі. Маємо двоє діточок. Перед знайомством зі своїм чоловіком я мала тривалі стосунки з розлученим, шлюб уневажнено. Я його дуже любила, мала близькі стосунки. В нього було двоє дітей від різних жінок, та й мені він зраджував. Все це не дало мені мужності вийти за нього заміж, розійшлись. Дуже швидко після розриву вийшла заміж за свого чоловіка. Сказати, що покохала його, не можу. Він з хорошоі сім'ї, порядний і розумний. Мені хотілось сім'ї та дітей, тому я прийняла пропозицію. Перед шлюбом вже жили разом три місяці, та близьких відносин, можна сказати, не було - в нього не виходило (дуже слабка ерекція). Я внушила собі, що це тому, що в нього не було до мене статевих стосунків (так він говорив), що це мені випробування після довгих грішних попередніх відносин. Та сумніви були, але підготовка до весілля тривала повним ходом. Ще й приснився мій батько (небіжчик) і сказав, щоб я виходила заміж за цього хлопця. От і вийшла. Живемо мирно, та щастя нема. Його статевої функції вистачає (вибачте за прямоту), щоб зайти і вийти. Ось так і появилось двоє дітей. Вже лікував гострий простатит та результату нема. Я, розуміючи, що брала шлюб, терплю... Прокидаюсь вночі, згадую час перед весіллям і шкодую, вовком вию, він мені неприємний, та терплю. В інших аспектах сімейного життя він хороший чоловік та люблячий батько. Я теж стараюсь бути хорошою дружиною та не ображати його через цю недугу. Однак, все частіше думаю про зраду. Підкажіть, будь ласка, чи повинна я все життя нести цей хрест, чи є якийсь вихід?

Марія
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 16 Mar 2017, 14:12:31

Слава навіки Богу!
Дорога Маріє, сім'я - це понад усе; жінка, чоловік, діточки - це щось одне ціле. Звичайно, все це поєднує любов сердечна, душевна, розумова, але досить важлива й статева, бо саме на ній будується поєднання чоловіка й жінки. Я так розумію, що ви є гарна сім'я. Це дуже добре! А тепер розсудімо разом. Чоловік має таку собі чоловічу безсилість, воно, звичайно, є великим мінусом у плані того, що було обіцяно в шлюбі - "і дарую Тобі любов". Думаю, позаду вже не один рік родинного життя, все налагоджено в матеріальному плані, а чоловік може й сам себе дуже картає у своїй слабкості. Може Ви, як жінка, зможете якось йому в тому допомогти, а тим самим - сама собі. Він у Вас може у тій справі не обізнаний, з хорошої родини, а тому використайте всі можливості й знання. Ви ж сім'я і повинні дарувати себе одне одному в повній мірі, не обмежуючи себе й другу половину. Марія, буває так, що несемо подібний хрест по житті з власної вини, або, не маючи бажання самій собі допомогти через щось. Спробуйте собі допомогти, розумію, що сердечного великого кохання у Вас до чоловіка не було, але кохання розуму було. Користуйтеся ним і надалі, але цінуйте понад усе те, що дітки мають батьків!

Слава Ісусу Христу. Чи може під час критичної ситуації обвінчати не cвященник, якщо пара дає обіцянку Богу?

Віталій
Київ
Україна
Католик
Дата - Wednesday, 22 Mar 2017, 00:50:03

Слава навіки Богу!
Шлюб може дати тільки cвященник, він і є представник Бога, котрому пара присягає, але присяга у шлюбі не є присягою Богу, а перед Богом пара присягає на вірність одне одному.

Слава Ісусу Христу!
Як жити в шлюбі, якщо любов минула? Розлучення не розглядаємо (та і не дуже віримо, бо якщо цивільний шлюб розірвати не проблема, то як звільнити душу?), бо є двоє маленьких дітей і єдино можливе житло. Байдужість взаємна і озвучена. Але як? В чому зміст такої сім'ї?..


Зоряна
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 16 Mar 2017, 01:38:51

Слава навіки Богу!
Дорога Зорянко, шкода, але подібне в житті трапляється. Так собі думаю, що може певний час було б корисним пожити окремо і в такий спосіб оцінити всю вартість родинного життя. Дітки потребують батьків, потребують батьківської теплоти, мудрих порад і т.д. Залишити діток при живих батьках сиротами - це щось на рівні злочину. Цінність християнського життя - це жити для когось, а не собі догоджати.

Слава Ісусу Христу! Моє ім'я - Сергій, мені дуже важко на душі через те, що я посварився зі знайомою дівчиною. Через те, що розказав їй одну інформацію, яку почув від людей... Розказав тільки їй і більше нікому нічого не казав, а вона мені за це добро відповіла злом, зробивши мене у всьому винним та таким, яким я зроду не являюсь, навіть не знаю, яка про мене думка в людей, та це мало бути все в секреті, але ми перестали спілкуватись, через що зараз я дуже мучусь, і це мене не відпускає ніяк. Я не можу про неї забути, я бачу її в своїх снах, мов Бог намагається мені цим щось сказати. Я не знаю, як мені поступити правильно, я не знаю, чи потрібно мені простити? Чи варто помиритися і як це зробити? Що ще я маю зробити? Бо зараз єдиний вихід, де я шукаю відповідь на цю проблему, то це в духовності. Тому я й звертаюсь до Вас за допомогою.
Наперед дякую! Нехай Господь допоможе Вам знайти вірну відповідь на мої питання.


Сергій
Рівне
Україна
Православний
Дата - Wednesday, 15 Mar 2017, 12:57:40

Слава навіки Богу!
Дорогий Сергійку, помиритися потрібно і все пробачити дівчині. Але будь мудрим, після того, що сталося, всякі спілкування з нею потрібно припинити й ніколи не відновлювати. Придивись добре до інших дівчат і побачиш, що такі, як вона, є, і навіть кращі, але головне - придивляйся не на зовнішність, хоч те також є немало важним, а придивляйся до її середини.

Слава Ісусу Христу, отче! ) Я Вам уже писала якось.
От мене не покидає страх перед майбутнім (саме питання поєднання свого життя із кимось).
Суть у тому, що мої батьки не живуть, а мучаться. Від цього страждають, ясна річ, не тільки вони. Інколи це безмежно невиносимо. І то, дякувати Богу, батько їздить на заробітки і його інколи немає. В іншому випадку мінімум у психлікарні я би точно була. Він пиячить, а ще його родичі бажали би, щоб нас із мамою на цьому світі би не було. І головне, що ненависть безпричиннна. Хіба хочуть нашу квартиру.
В такому дещо 'пеклі' живу. Досить важко і відчутно втрачаю здоров'я. Мама виходила заміж у 26, вона хотіла вийти хаміж уже через вік. Тато не проявляв до неї любові. Але причепився був як ріп'як. Їй якось приснилося, що не треба бути з татом, і вона ще буде щаслива. Мама все ж вийшла заміж за тата. І у тата в селі їй приснився сон, як хрест впав на неї. Ну та й тягне той хрест. Воно інколи неймовірно невиносимо.
А тепер я хоч і не одружуюсь ще, проте, дуже боюся так страшно мучитись надалі з чоловіком.
Ми з хлопцем от рік зустрічаємось. Він мені завдав багато болю, але його я люблю. І от у мене теж стосовно нього на душі неспокій та перестороги. І я цим усім уже чисто собі голову висушила. Як мені можна було би розібратись у питанні свого майбутнього? Я зі своєї сторони дарувала багато радості хлопцю та й іншим. Мені дуже страшно.


Ірина
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 01 Mar 2017, 09:17:38

Слава навіки Богу!
Дорога Іринко, нехай життя Ваших батьків буде Вам за науку у плані того, що виходити заміж потрібно за того, кого безмежно любить людина і безперечно така любов мусить бути взаємна.

Слава Ісусу Христу!
Мені потрібна Ваша порада. Я п'ять років тому закохалася в хлопця, думала, що він теж, але, як виявилось, я помилялася. Він вертається до мене на місяць, а потім може на тривалий час мене забути, і так п'ять років. Весь цей час я молилася Богові, щоб поміг його вернути, або забути назавжди. На даний час до мене залицяється хлопець, задаровує подарунками, але я не маю сміливості їх брати. Так сталось, що він хворий на цукровий діабет, мені шкода його покинути, але й залишитись з ним я не можу. Я знаю наслідки цієї хвороби, боюсь, що якби з ним щось сталось, мені буде важко це пережити. Він гарний, порядний хлопець, але через його хворобу я боюсь з ним залишатися. Прошу Вас, як отця, дати мені пораду, що робити у цій ситуації?


Галина
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Friday, 17 Feb 2017, 20:37:59

Слава навіки Богу!
Дорога Галинко, кохання - це дуже складна штука, але життя, котре Бог дарує людині один тільки раз, потрібно використати корисно, бо воно є для Вас подаровано. Звичайно, потрібно жити для ближнього і йому догоджати, але це потрібно робити не примусово, а щиро. Тому зважте все, як годиться, і мусите свої висновки довести до відома Ваших прихильників, а відтак спільно дійти до одного погодженого плану дій.

Слава Ісусу Христу! Мені 16 років, моєму хлопцю - 29, ми хочемо одружитись, але мій батько проти, він cвященник. Чи можу я повінчатися без згоди батьків, тобто таємно? І скажіть, будь ласка, вік, від якого можна вінчатися?

Марія
Рахів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 16 Feb 2017, 16:18:40

Слава навіки Богу!
Дорога Марічко, Церква дозволяє вінчатися дівчатам від 14 років, але для того, щоб cвященник повінчав, молодожони повинні пройти передшлюбні науки, cвященник у храмі повинен оголосити три рази публічно оголоски, і, звичайно, рідні батьки, як з одного, так з другого боку, мають дати на шлюб своїх дітей свою згоду. Такі християнські правила одруження. Марічко, думаю, що Ти дуже любиш тата й маму, а тому не порушуй їхньої волі, а спробуй їх переконати, разом зі своїм хлопцем, що ваші наміри є серйозними й добрими на все життя.

Слава Ісусу Христу! Отче Михайле, звертаюсь до Вас у відчаї. Зустрічаємось з хлопцем більше двох років. Дуже кохаємо одне одного. Збираємось одружитись. Але нещодавно дізналася від батьків, що ми з ним родичі у четвертому поколінні (він мій племінник), а я з його матір'ю - сестри в четвертому поколінні. Допоможіть, будь ласка. Отче, скажіть, чи дозволяє Церква такі союзи? І які можуть бути наслідки цього союзу?
Заздалегідь щиро дякую Вам за відповідь. Нехай Бог береже Вас!


Ольга
Київ
Україна
Православна
Дата - Thursday, 16 Feb 2017, 20:53:10

Слава навіки Богу!
Дорога Ольго, Церква забороняє шлюб між родичами до четвертого роду включно, але, якщо батьки дівчини й хлопця погоджуються на такий шлюб між своїми дітьми, тоді можна просити місцевого єпископа на дозвіл шлюбу. Наслідки можуть бути різні навіть і в інших сім'ях, все залежить від Божої волі та, звичайно, від чоловіка й жінки. Молода пара, котра отримала Боже благословіння у шлюбі на чоловіка й жінку, є захищена, і наслідки можуть бути виключно добрими.

Слава Ісусу Христу!
Добрий день, отче, мене звати Вікторія, мені 29 років, в мене таке запитання.
Мої батьки прожили 40 років без шлюбу. Я знаю, це гріх, мама дуже віруюча і не проти одружитися в церкві, а тато не хоче. Перед знайомством з мамою батько жив з іншою жінкою, і в них була дитина, потім він іх покинув і створив сім'ю з моєю мамою.
Моя сестра не мала щастя в коханні, її перший чоловік дуже пив і виявився наркоманом, їй довелось розлучитися, одружилася вона вдруге, але теж живе нещасливо, бо чоловіка не кохає, хоча каже, що він працює, не п'є, любить дітей і цього їй достатньо. Я з нею не згодна, бо вважаю, що шлюб без кохання - це неправильно, хоча судити її не буду.
Мені самій не щастило в коханні, коли я закохувалась в хлопця, то він або не відповідав мені взаємністю, або, якщо була взаємність, то обставини складалися погано, і щось заважало нашим стосункам. Можливо, Господь карає нас з сестрою нещастям в коханні за гріхи наших батьків, за батька, який залишив першу жінку з дитиною, і за те, що батьки не взяли шлюб в церкві?
Порадьте, що робити, і чи наполягати моїм батькам одружитися? Дякую.

Вікторія
Тернопіль
Україна
Православна
Дата - Sunday, 12 Feb 2017, 12:29:44

Слава навіки Богу!
Дорога Вікторіє, 29 - це не пенсійний вік, а тому краще ще трохи почекати і віддати себе тому, кого будеш кохати, а він - Тебе. Він обов'язково прийде. Що до кари Божої, то дуже добре, коли людна шукає життєві помилки, а відтак старається якимось чином їх виправити. Це Богу до вподоби, але ніколи не можна допуститися думки, що Бог гріхи не прощає. Бог просто довго чекає на повернення блудного, і вже коли той блудний вирішив навернутися, Бог йому вже зарахував це за покаяння. Всяке буває в людському житті, але не можна забувати, що Бог - це Любов і хоче всім виключно тільки добра. Проблеми в житті людина собі сама створює, і Бог тут ні до чого не причетний, Він, навпаки, бажає всім добра.
Вікторія, потрібно почати полагоджувати з самого початку. Ви мусите визнати, що батькова дитина є і вашим братом або сестрою. Жити і направду в любові між собою. Якщо тато був у Церковному шлюбі з першою жінкою, той шлюб потрібно через Церковний Трибунал уневажнити й тільки після того можна йому брати шлюб з мамою. Якщо батько, можливо, соромиться це робити, але бажає жити з мамою в шлюбі до смерті, то cвященник може їм допомогти, оздоровивши в корені їх співжиття.

Слава Ісусу Христу.
Отче, маю питання. Два роки зустрічався з дівчиною. Думав, дійде до весілля після кінця її навчання, але сварок стало так багато, що був змушений залишити її. Тепер дуже страждаю. Найбільше від почуття провини. Отче, підкажіть, як позбутись цих душевних мук? Дякую.
З повагою, Дмитро.


Дмитро
Коломия
Україна
Греко-Католик
Дата - Thursday, 09 Feb 2017, 20:00:08

Слава навіки Богу!
Дорогий Дмитре, почуття провини з часом пройдуть. Після шлюбу вже немає такої можливості - просто взяти й залишити. Тому потрібно про все дуже добре подумати, чи все життя перебувати у сварках і жаліти за необдуманий вчинок, чи перетерпіти важку й болісну операцію розлучення, розпочати все з нового листка й жити в любові й порозумінні.

Терміново! В мене виникло питання. Чи обов'язково мені приймати Причастя і йти до сповіді за умови, що я буду дружка під час церемонії прийняття шлюбу? Чи можуть відмовити подружжю у наданні шлюбу? Чекаю відповіді.

Марта
Львів
Україна
Атеїстка
Дата - Tuesday, 07 Feb 2017, 21:35:40

Обов'язково для молодожонів, а дружці й дружбові - за бажанням, але все залежить від cвященника.

Слава Ісусу Христу!
Скажіть, будь ласка, як мені діяти в такій ситуації? В нас з чоловіком вже двоє діток - 5 рочків і 8 місяців. Ми дотримуємось природнього планування сім'ї (моя ініціатива, з якою чоловік не зовсім погоджується, але поважає). Від народження другої дитини в нас були тільки два рази інтимні стосунки, коли дитя було виключно на грудному вигодовуванні. Але вже чотири місяці ми не маємо близькості через великий страх завагітніти (в мене проблеми зі здоров'ям і не налагоджуються місячні, і мені вже 39 років). Я проти контрацепції будь-якої, а чоловік питається, якщо почнеться в мене клімакс, і ми не вгадаємо, і знову я завагітнію, що будемо робити? Не знаю, що маю йому відповісти... Допоможіть.
P.S. Я дуже люблю дітей і не проти ще народжувати, та, з другої сторони, свідома і боюсь, що фізично маю слабке здоров'я і можу не витримати.


Оксана
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 07 Feb 2017, 13:48:06

Слава навіки Богу!
Дорога Оксанко, не потрібно свідомо обмежувати волю Божу. Наші предки за важких часів, коли важко працювали, щоб хоч якось прогодувати родину, не впадали в розпач від того, мов, що буде, якщо народиться у нас ще одна або дві дитинки. Діток було багато в родинах. Дітки росли не егоїстами, а любилися між собою, допомагали одне одному та захищали одне одного. В них не було ні авто, ні холодильників, ані морозильників, але була радість від життя. Тепер якось воно навпаки, багатства матеріального багато, а правдивого багатства, потомства, діток - якось боязко мало. Оксанко, насолоджуйтеся одне одним, бо вас Бог для того й благословив (любіться, множіться й наповняйте землю). Не потрібно обмежувати свої задоволення, бо це святе і Богом благословенне. Ви ж чоловік і жінка, покладіть всі свої турботи на Божі плечі і вам легше стане.

Слава Ісусу Христу!
Щиро дякую за таку швидку відповідь - пораду! Буду намагатись так і робити. Нехай на все буде Божа воля!!!

Оксана
Львів
Україна
Греко-Католичка

Ну й молодець, розумна Божа дитина.

Христос Хрещається, отче!
Питання у мене щодо стосунків. Мені 21. Я зустрічаюсь із хлопцем 11 місяців. Я його по правді люблю і, у чому тільки можу, проявляю свою любов. З його сторони - вічні "басні", які не тримаються якоїсь конкретики. Хоча, любити він мене, напевно, любить. От виявляє своє ставлення до мене таким, що мене, як не зразу, то пізніше, ранить. Не те, щоб будувати сповнені поваги та певних взаємних старань один одному.
А ще у наших стосунках є щось дивне, як тільки ми розходимось, то його ставлення (так би мовити, друга) стає просто чудовим. Я мега втомилась (тільки йому служити, відмовлятись від потреби бути любленою, можливості бути висміяною ним чи за його присутності і т.д.), і від усього цього мене сковує ніби якийсь параліч та духовний неспокій. У нього батько собі гарно виглядає, а мама "ледве ноги волоче" (в селі). Хоча, бабуся з дідусем (в яких в місті він живе) досить добре ставляться один до одного і дотепер. А ще я заміж найближчих років три не хочу. Я би то придивлялась помаленько до нього. Але він доволі сильний психолог, уміє нав'язувати щось і про одруження теж. Якісь терпіння прийдеться ще відчути (чи розлуки, чи можливого мега нещасливого спільного життя). Щодо розлуки, то вже стільки разів залишали один одного, та все ж тягне нас один до одного. До того ж, є багато місць, де ми пересікаємось.
Дякую, отче, що прочитали цей лист. Якщо можете дати якусь пораду чи настанову, я буду вельми вдячна.


Ірина
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 18 Jan 2017, 23:02:58

В Йордані!
Дорога Іринко, не потрібно міняти своїх планів, навіть незважаючи на психологічний вплив з боку хлопця, бо досить один раз прогнутись і направити вже буде неможливо.

Христос рождається! В мене таке питаня, вірніше, проблема. Познайомився з дівчиною, багато часу ми не спілкувалися, з часом вирішив взяти з нею шлюб. Попросив її руки, дав час подумати, поговорив з її батьками, зі своїми, і ми одружилися. Якраз на цей рік запланували вінчання, на річницю розпису, але не зрозуміло мені, яким чином, але вона порвала зі мною стосунки, відвернулася від мене і сказала, що в неї є інші відносини, хоча зізнавалася мені в коханні, ми планували діток, дім і т.д.
Якось дивно все, зараз вже 1,5 місяці я живу один, постійно думаю про неї, молюсь і каюся в гріхах. Але прощення від неї не приходить, так я розумію, що треба бути терплячим і молитися. Просто не знаю, що мені робити з цим всім, бо дуже її кохаю, я б, чесно, не брав з нею шлюб, якби не кохав. Що мені робити, порадьте, будь ласка. Наперед кажу - на контакт вона не йде.


Семен
Ужгород
Україна
Православний
Дата - Thursday, 12 Jan 2017, 11:32:57

Славімо Його!
Дорогий Семенку, добре, що написав і хочеш почути пораду, як бути далі. Любов - це і направду мусить бути між двома, бо інакше немає сім'ї, це є найголовніша причина для отримання шлюбу і, звичайно, Божого благословіння. Але мусить бути між двома, що значить з обох боків, як від Тебе, так і від дівчини. Це вимога Божа і, звичайно, Церкви. Без такої двосторонньої любові Церква шлюбу не дає, і cвященник не повінчає, бо воно, вінчання, буде саме по собі неважне. Це, що стосується з боку Церкви. З боку чисто людського - подумай собі, Семенку, про життя, як Ти будеш жити з такою дружиною, котра весь час буде відвертатися від Тебе, у неї постійно будуть відносини з боку, а Ти будеш весь час ходити рогатим. Ти бажаєш такого життя? Любов, вона така, як вогонь, - то розгорається, а потім згасає. Біль душевний якось перетерпиш, молись і Бог Тобі допоможе, але після знайдеш собі таку, котра буде Тебе любити і не заглядати через плече на цімбору Твого. Будь мудрим і справжнім парубком і оженишся на тій, котра буде шукати Тебе сама та з Тобою контакту. Постарайся за все забути й почни все спочатку, але з іншою.

Христос рождається! Що має робити чоловік, який живе з другою жінкою без шлюбу, і вже є діти? А причин для уневажнення шлюбу нема. Жити з другою жінкою в гріху, чи лишати її з дітьми саму? Що робити в такому випадку?

Василь
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 10 Jan 2017, 13:35:45

Славімо Його!
Чекати на вирок Божий.

Слава Ісусу Христу!
Звертаюся за допомогою, Отче. Мені тільки 20 років, а мого життя торкнулася така біда. Майже два роки назад я вийшла заміж за людину, яку я дуже кохала, і, як на мене, це було взаємно. Ми з чоловіком жили ледь не ідеально, потім у нас народився син. Чоловік для мене він був хороший і батько для дитини також!
Але одного дня чоловікова мама приїхала з-за кордону без попередження; вона, м'яко кажучи, мене не любила і не дуже хотіла, щоб ми одружилися, завжди настроювала чоловіка проти мене і моєї родини. І ось, не знаю, як так сталося, але зразу, на наступний день після її приїзду, вона почала робити наклепи у мою сторону, одним словом, вона зробила так, що тепер чоловік ні мене не хоче знати, ні дитину, без жодного пояснення виставили мої і дитини речі на вулицю, чоловік подав на розлучення. Я не знаю, що робити, всі кажуть: "Забудь його, він не вартий твоїх сліз", але я не можу так, у нас шлюб, дитина. Як так, чому так сталося? ((
Що мені робити??


Юля
Вінниця
Україна
Католичка
Дата - Friday, 06 Jan 2017, 10:53:45

Христос Рождається!
Дорога Юлько, пишеш, що маєш тільки 20 і таке сталося з Тобою. У Твої роки не всі вже мають родину, але на Твою долю так випало. Гадаю, що добре радять Тобі люди. У сім'ї, де таке трапляється, подібна рана не заживає, або на певний час заживе, а потім знову почне прогресувати. То не є життя. Маєш дитинку від законного шлюбу, то й живи для дитини, а там побачиш, все налагодиться у Твоєму житті. Той, хто по-справжньому буде любити Тебе, не буде слухати ніяких наклепів, бо будете одне ціле й нероздільне. Нехай щастить Тобі, Юлько. Все буде добре. Веселих свят.

Слава Ісусу Христу! Отче, хлопець, з яким я колись зустрічалася, зараз перебуває в АТО і дуже хоче в майбутньому зі мною одружитися. Служіння державі - це звісно добре, але чи не впадуть його "вчинки" там в майбутньому на його дітей? Ця думка стримує мене продовжувати спілкуватися з ним.

Ольга
Чернівці
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 03 Jan 2017, 07:30:03

Слава навіки Богу!
Дорога Ольго, розуміючи Ваше побоювання, розважмо собі разом. Гадаю, хлопець в АТО захищав батьківщину, а не розбоєм займався. Виконував накази, а не свої якісь грішні наміри реалізував. Але якщо Ви маєте з таким острахом жити, то краще долі не поєднувати.

Доброго вечора!
Така складна в мене ситуація.
Закохалася в чоловіка, у якого є дружина. Він вже років 15 з нею. Багато чого прожили. Але Він не щасливий, Він бідкається і не знає, що робити. Ми кохаємо один одного. Але Він відчуває себе підло і мислить, що грішить. Не знаю, що робити. Може порадити йому все розповісти дружині?
Вони вінчалися свого часу. Але це життя, я розумію, що Вони пройшли багато чого разом, але невже можна жити минулим і чіплятися за те, що було? Ну вже так трапилося, що ми зустрілися в цьому житті, я його дуже покохала, Він теж. Але що робити? Як мені правильно вплинути на нього, чи щось підказати, бо Він мучиться і я теж?


Алёна
Київ
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 27 Dec 2016, 18:57:01

Слава Ісусу Христу!
Дорога Альона, Ви пишете: Він вже років 15 з нею. Багато чого прожили. Але Він не щасливий, Він бідкається і не знає, що робити. Ми кохаємо один одного. Але Він відчуває себе підло і мислить, що грішить, - це багато про що говорить. Відчуття подлого життя, то значить - людина кається у своїх вчинках. Коли є покаяння, Бог гріхи відпустить. Ісус, коли привели до Нього жінку грішницю, щоб її покарати каменуванням, не осудив її і не пристав на вирок ще може гірших грішників, ніж була ота бідна жінка, бо коли сказав їм: "Хто з вас без гріха, нехай першим кидає камінь у неї", чомусь всі розійшлись. Те, що ви покохали одне одного, звичайно, є не дуже добре з огляду подружньої зради, але є далеко меншим гріхом, аніж розрив сім'ї. Гріх завжди мучить, а тому за приємністю приходить і певна мука, та з часом все минає. Що робити? А нічого не потрібно робити. Покохались і на тому баста.

Доброго дня!
З наступаючими святами. Чоловік разом зі своєю дружиною не мають дітей, і Він не щасливий, але вже звикли так і живуть. В нас не було постілі, лише кохаємо один одного... Морально дуже зблизилися. Чи буде гріхом, якщо Він розведеться з нею і створить сім'ю зі мною?

Алёна
Київ
Україна
Православна

Слава Ісусу Христу!
Альона, такого поняття "розведеться" в Церкві Христовій немає. Шлюб людина в житті бере тільки один раз, або, щоб зрозуміло, - Бог через Церкву Свою благословляє їх на чоловіка й жінку, і те, що Бог поєднує, людина розвести не може. Святе Письмо говорить, що чоловік, який відпускає жінку й бере собі другу, грішить.

Слава Ісусу Христу! Отче, я хочу Вам задати питання про сімейні стосунки. Ми з чоловіком одружені і в церковному шлюбі 7,5 років. Так сталося, що в нас 6 років тому народилася донечка з затримкою психічного розвитку. Тепер я живу з батьками, бо мушу її водити в спеціалізований садочок. Чоловік зі мною і дитиною не хоче проживати, бо його мої батьки не долюблюють через часті випивки. І я теж захворіла серйозно по-жіночому, рак яєчника. А він мені заявляє, що якщо мене не стане, то знайде іншу жінку і вже зараз у пошуках. Мені це неприємно, він про це знає. Мені це завдає тяжких емоційних мук. Ще й з дитиною не займається, а все лежить на моїх плечах. Скажіть, будь ласка, чи можна нам розірвати церковний шлюб?

Ярина
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 20 Dec 2016, 17:21:27

Слава навіки Богу!
Дорога Яринко, не розумію для чого Вам розривати Церковний шлюб? Шлюб Ваш є дійсним, і думаю, що в цьому Ви сама переконана. У таких випадках, як він є у вашому шлюбі, Церква дозволяє сепарацію, але це не є уневажнення шлюбу, а просто живуть чоловік з жінкою окремо. Це не значить, що вони можуть собі заводити нову сім'ю, або нові стосунки, бо шлюб є дійсним, і ви є чоловіком та жінкою.

Слава Ісусу Христу!
Потрібна допомога cвященника! Наперед вдячна за відповідь! Історія доволі складна!
Сестра мого чоловіка почала зустрічатися зі своїм чотирьохрідним братом, який, по-перше, на 15 років від неї старший, а по-друге, він був одружений... Зараз розлучився по вині дружини, хоч він ладен був її простити, та вона не хотіла. З дружиною у нього двоє дорослих дітей, котрі на п'ять років молодші від сестри мого чоловіка. Чи дадуть церковний розвід? І чи можна в четвертому поколінні одружуватися?


Марія
Тернопіль
Україна
Греко-католичка
Дата - Friday, 16 Dec 2016, 19:12:14

Слава навіки Богу!
Дорога Маріє, дуже похвально, що Ви турбуєтесь за своїх близьких. Настали такі часи, що на вікові елементи у стосунках майже не звертають увагу. В принципі, воно не є погано, але час не стоїть на місці. Пройдуть роки, і вони візьмуть своє, залишать по собі слід, а той слід чим далі буде відчутніший і наглядний. Ніхто не може гарантувати, що все залишиться до кінця земних днів так, як воно є тепер, а тому з обох боків потрібно дуже добре про все розважити. Зустрічатися - одна справа, але родинне життя - це зовсім інше. Кодекс Церковних Канонів забороняє давати шлюб включно до четвертого роду, а власне, про що Ви й питаєте, але місцевий єпископ може дати диспензу (дозвіл) на шлюб, і це вже не буде перепоною. Церковний Трибунал, якщо знайде поважну причину, може уневажнити шлюб, але то є досить довга справа. У вас, як у євреїв, не виходити за рамки родства.

Слава Ісусу Христу. Отче, я зі своїм хлопцем зустрічаємося майже 2 роки. Весь цей час у нас виникає проблема довіри. Мій хлопець постійно говорить, що я його обманюю. Спочатку задумалася, що справді так, але зрозуміла, що причина не в мені. У мого хлопця попередні стосунки закінчилися тим, що дівчина обманювала його довгий час. Отче, чи може це якось вплинути на його довіру до мене? Я дуже боюся його втратити, в нас постійні суперечки через це, і я уже не можу більше так. Допоможіть, будь ласка. Дякую.

Марія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 08 Dec 2016, 20:34:15

Слава навіки Богу!
Маріє, ви зустрічаєтесь 2 роки і вже є непорозуміння, а тепер уявіть все життя, як воно пройде?

Слава Ісусу Христу! Отче, у мене є запитання. Моя мама не схвалює того, щоб я поїхала до свого коханого хлопця в гості на Миколая, тому що мама каже, що краще зустріньтеся так, на один день, погуляти разом і все. Я розумію, що мама переживає, але я знаю, що нам зустрітись на один день і потім попрощатись мені, як і йому, буде важко. Моя мама думає, що його мама подумає, як я так приїжджаю до них, але я знаю, що мама його рада буде мене бачити. Підкажіть, отче, як мені бути, як порозумітися з мамою? Якщо можна, напишіть мені. )

Марічка
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 23 Nov 2016, 07:43:20

Слава навіки Богу!
Дорога Марічко, Твоя мама права і її потрібно послухати. "Невістка", котра приїздить до хлопця до шлюбу, не буде мати ніколи поваги в родині хлопця. Прислухайся до мами, вона хоче Тобі тільки добра!!!

Я - греко-католик, "практикуючий" християнин (не тільки слухаю і читаю Біблію, але і намагаюсь так жити). Для мене це не обряди, а жива віра і живий Бог.
Вона - православна. До християнства ставиться більше, як до обряду. В церкву не бажає часто заходити і приймати участь у літургіях. Розмовляємо про одруження. Але в мене саме стосовно її відповідей і ставлення до християнства виникають сумніви щодо доцільності одруження. Колись не хотіла церковного шлюбу і відвідувати церкву, зараз я, з допомогою Бога, переконав її в доцільності шлюбу. Я хочу запросити Бога до нашої сім'ї і поставити в центр. Бачу, що маємо різне відношення до цього. Не хочу, щоб з її боку це була суто "формальність" чи обряд. Може, я дуже серйозно ставлюсь до цього? Прошу допомогти порадою!


Роман
Львів
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 22 Nov 2016, 14:34:31

Слава Ісусу Христу!
Дорогий Романку, якщо Ви є практикуючий християнин греко-католик, то мусите добре розрізняти обряд від Тайни. Церковний шлюб не є обрядом, а є Тайною, коли Двоє стають Одним. З цим питанням потрібно звернутися до Вашого cвященника й пройти передшлюбні науки, а відтак поєднувати долі.

В мене склалась така ситуація. Зустрічалась з хлопцем менше року, почались інтимні стосунки. Коли я не погоджувалася, він казав, що "ти мене не любиш" і "я з собою щось зроблю". Я боялась і тому погоджувалася. Сталось так, що я завагітніла. Дізналась про це вже на другому місяці. На той час він був на роботі, коли я йому про це сказала. Він приїхав, і ми повінчались, поїхали жити до нього і його батьків. Прожила там всього два місяці, потім не витримала, як його мати постійно кричала, ображала мене, і пішла жити до мами і він зі мною. Але вже на наступний день його мати йому щось там наговорила, і він пішов від мене. Через місяць повернувся, але ми прожили лише тиждень, і він знову пішов і знову через його маму. Ми не спілкувались майже місяць, потім він почав писати, дзвонити, казав, що любить, але йти жити зі мною до моєї мами не хотів. Народилась дитина, через тиждень після народження він прийшов подивитись, казав, що син дуже схожий на нього, але вже знову через тиждень почав стверджувати, що син не від нього. Ми не спілкуємось зовсім. Синочку лише три місяці, а він вже зустрічається з іншою. Я його дуже сильно люблю, поговорити з ним не вийде, знаючи його, то не схоче. Я не знаю, що мені робити, як мені далі бути? Дуже мучусь лише від думки, що він з іншою. Може треба молитись, щоб повернути його почуття до мене, і щоб він повернувся? Підкажіть, будь ласка, якщо так, то що? Буду дуже вдячна.

Марина
Хуст
Україна
Православна
Дата - Thursday, 03 Nov 2016, 13:16:35

Слава Ісусу Христу!
Дорога Маринко, синочок, котрого Ти народила, нехай буде Тобі втіхою та радістю в житті і за того хлопця. Звичайно, з любов'ю важко щось зробити, але Ти ще напевно така молоденька, а життя склалося не в найкращому варіанті. Не потрібно молитися, щоб його повернути, а молися - нехай буде виключно воля Божа, бо Бог бажає Тобі, Маринко, лише добра і щастя. Він і тій, з котрою зустрічається тепер, так само наговорить, як наговорив колись Тобі. Такі люди бувають, і з них чоловіки та батьки нікудишні. Маринко, молися за дитинку, молися за себе і проси Бога, щоб Він провадив своїм Святим Духом Тебе й синочка на цій земній житейській дорозі. Постарайся про все забути і думай тільки про дитинку, а відтак відчуєш і побачиш Божу любов до себе й синочка. Нехай Тобі щастить!

Слава Ісусу Христу! Ми з чоловіком проживаємо без шлюбу вже шість років, обоє розлучені. Наші колишні чоловік та дружина мають інші сім'ї та по двоє дітей. В мене є синочок дев'яти років, вони з чоловіком дуже люблять один одного та про існування свого біологічного батька він нічого не знає, так як той не цікавиться дитиною, нічим не допомагає та не бачив його від двох років. В чоловіка немає дітей від першого шлюбу. Ми хочемо взяти уневажнення, в мене проблеми з цим не виникло, але чоловікові кажуть, що в нього немає причини. Чи може бути причиною те, що шлюб вони брали за звичаєм, бо без шлюбу було жити соромно перед людьми? Ми кожного тижня ходимо разом до церкви, але мені дуже важко жити без сповіді та в гріху. Порадьте що, робити?
Наперед дякую!


Оксана
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 02 Nov 2016, 20:39:49

Слава навіки Богу!
Дорога Оксано, я не до кінця розумію цю причину, що значить "за звичаєм", то не є звичай, то є такий Богом даний порядок, коли Бог Благословляє їх чоловіком та жінкою. Інша справа - їх силоміць примусили, але самі вони такого наміру не мали, зробили це, щоб комусь догодити, або ще щось.

Слава Ісусу Христу! Допоможіть, будь ласка. Ми з хлопцем вже довгий час заручені (два роки), дошлюбної чистоти не дотримувались, він не хотів. Але два місяці тому я наполягла на тому. В нас близькості немає, але все одно він цього не розуміє і вдовольняється сам, використовуючи при цьому мене (доторками). Було багато сварок стосовно цього, все одно він не розуміє цього. Я абсолютно не щаслива від цього, не відчуваю радості, маю гіркий осад, багато разів розходилась з ним через це, але він просився, що більше так робити не буде. Я прощала і поверталась, все одно те саме. Для нього фізіологічні потреби дуже важливі. Порадьте, будь ласка. Можливо, краще піти остаточно від нього?

Юліана
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 26 Oct 2016, 08:10:42

Слава навіки Богу!
Дорога Юліяна, Ви мусите життя своє полагодити так, як воно повинно бути у християн. Ви, або візьміть шлюб і живіть так, як повинні жити чоловік з жінкою, або розірвіть всі стосунки. Так буде справедливо.

Слава Ісусу Христу! Хочу порадитись. Мені 28 років, зустрічаємся з дівчиною вже рік, не займаємся сексом до шлюбу, стараємось жити без гріха, скоро в нас шлюб, я знаю, що користуватись презервативами - це гріх, як тоді займатись цим? Жінка тоді буде родити кожен рік? Як поступити, можливо є спеціальні дні, коли жінка не завагітніє, чи можливо закінчувати діло не всередину? Поясніть, будь ласка! Дякую!

Ростислав
Львів
Україна
Греко-Католик
Дата - Thursday, 13 Oct 2016, 10:42:53

Слава навіки Богу!
Дорогий Ростиславку, хвалю за моральне християнське життя. Дай Боже таких по-більше. Думаю, смисл Вашого запитання дещо інший, ніж написано (як тобі займатись цим?). Ростислав, Бог все передбачив у родинному житті і про те добре знає кожна жінка, або повинна знати. У місячному жіночому циклі є дні для безплідного любування, ось тоді й доганяйте упущене. Якщо не буде знати Ваша наречена, потрібно прислухатись до поради лікаря. На весілля запросите?

Слава Ісусу Христу! Отче, мене непокоїть одна ситуація. Мої батьки не були в шлюбі і на даний час вони розведені в цивільному. А я зі своїм чоловіком перебуваю у шлюбі вже 28 років, маємо троє дітей і троє онуків. То хочу Вас запитати, чи повпливає ось цей гріх моїх батьків на моїх дітей і онуків? Ще хочу сказати, що ми всі - віруюча родина, ходимо до церкви, до сповіді і Причастя, так само і мої батьки. Дякую.

Леся
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 11 Oct 2016, 09:27:48

Слава навіки Богу!
Дорога Лесько, вже зі слів Вашого листа пишаюся Вашою родиною. Практикувати свою віру - це значить жити вічно. Ваша турбота за свою родину та своїх батьків є дуже похвальною, і хочу дещо потішити Вашу совість. Той гріх, який допустили ваші батьки, живучи поза шлюбом, може не настільки їх особистий, як він є гріхом тої системи, при котрій вони жили. У цій ситуації головне усвідомити його собі й покаятись, а Бог є безгранично милосердний, що добре знає всю ситуацію нашої історії, певен, простить його і жодного впливу не відбудеться з його приводу на їх нащадків.

Слава Ісусу Христу! Я одружена 8 років, у нас 2 дітей, ми практикуючі християни. Але ось уже 6 місяців, як я втратила спокій і мир у серці. До робочого колективу чоловіка прийшла розлучена молода жінка, яка має дитину і нові стосунки. Але мене дуже дратує гарне ставлення мого коханого до неї. Часто він старається уникати розмов про неї, розказує про всіх, окрім неї. В нас було авто донедавна, він часто підвозив її додому. Я просила цього не робити, коли дізналась, та він це робив потайки. Коли одного разу я побачила, гуляючи з сином, як він вкотре її везе, а він побачив мене з машини, то просто проігнорував мене, висадив її на сусідній вулиці. Ми дуже посварились, він довго вибачався, казав, що кохає лише мене. Я йому вірю... Він казав, що шкодує, що вже сповідався з цього. Але вони й надалі разом працюють, він про неї все рівно говорить якось дуже трепетно, каже, що йому просто її шкода, що вона добра, а таке пережила (чоловік її бив). Як я маю боротись з тим почуттям, яке мене так з'їдає всередині?

Олена
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 20 Sep 2016, 14:37:30

Слава навіки Богу!
Продовжуйте вірити йому і все буде добре.

Слава Ісусу Христу! Скажіть, будь ласка, чи можна проводити шлюб нам (ми греко-католики) в костелі? Або чи можливо в нашій Церкві, щоб батько проводив до престолу наречену так як проводиться у костелах? Дякую.

Діана та Сергій
Львів
Україна
Греко-Католики
Дата - Wednesday, 14 Sep 2016, 06:24:16

Слава навіки Богу!
У Католицькій Церкві шлюб дають після проходження нареченими передшлюбної науки, так ось, потрібно запитати у cвященника про всі можливості, які б Ви бажали при уділянні Вам Тайни подружжя.

Слава Богу!
Хотів Вас запитати. Ми з дружиною живем не так і довго, але часто сваримось. Що робити? І чи можна ставати на молитву, не пробачивши один одного?


Вадим
Луцьк
Україна
Православный
Дата - Thursday, 08 Sep 2016, 09:32:14

Слава Ісусу Христу!
Сварка - це погана риса в родині і її потрібно позбутися. Святе Письмо вчить, що сонце не повинно заходити у вашому гніві, а відтак свічки не допоможуть до тих пір, поки не примиритесь.

Слава Ісусу Христу! Хотіла спитати, в які дні (субота, в крайньому випадку - неділя) можна повінчатися в місяці січні або лютому, і чи можна 25-го лютого або 18-го лютого 2017 року вінчатися? Плануємо з початком 2017 року, тому що є хворі родичі і чекати до осені або весни задалеко.

Леся
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 07 Sep 2016, 09:49:21

Слава навіки Богу!
Дорога Лесько, Тайну шлюбу (вінчатися) можна в любий Вам підходячий час. Інша справа - справляти гучні забави (весілля). Там уже є загальне обмеження - в заборонені часи гучних забав не справляти.

Слава Ісусу Христу! Отче, порадьте, як поступити. Мій чоловік просто мене доживає тим, що хоче їхати на відпочинок. Але є одне "але" - його весь час на це підбиває його сестра і тато. А в нас мала дитина, якій тільки рік, і то важко переліт переносити, і тим паче, що це буде за відпочинок - я взагалі боюся літати. Альтернативи він слухати не хоче, хіба свариться на цю тему. Тепер каже, щоб я його пустила самого з татом на курорт. Бо він втомився. Я не боюся за зраду, мені дуже боляче, що він так просто хоче сам поїхати. Бо я не менше втомлена, двоє дітей та ще й він зі щоденними претензіями щодо відпочинку. Мене відвезти не хоче з дітьми на один день на термальні води, бо шантажує. Якщо ти мене пустиш, то я вас відвезу. Що мені робити в цій ситуації? Він дуже залежний від думки своєї сестри і тата - і тільки. Якщо я скажу свою думку з якогось приводу, то чоловік мене ігнорує і грубіянить. В мене страшний відчай. Так хочу аби то все було добре... Порадьте. Дякую.

Марія
Стрий
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 30 Aug 2016, 20:41:00

Слава навіки Богу!
Хочете, щоб було добре, зробіть за його бажанням, а там сам переконається у Вашій правоті.

Слава Ісусу Христу! Я у розпачі. Місяць назад одружилась, взяли шлюб. Через тиждень після весілля ортимала від п'яного чоловіка синці, ще через два тижні потрапила у лікарню. За час перебування у лікарні чоловік один раз мене звідти забрав і приділяв час своїй сестрі. Поведінка чоловіка до і після весілля зовсім різна. Ми тиждень не спілкуємось, він пояснює свою поведінку тим, що він втомився бігати. Що робити?

Тетяна
Хмельницький
Україна
Католичка
Дата - Tuesday, 30 Aug 2016, 19:37:51

Слава навіки Богу!
Дорога Тетяно, так скоро після шлюбу на запитання "що робити" якусь корисну відповідь дати складно, бо це ще так званий медовий місяць. Ви напевно пропустили передшлюбні науки. З такого шлюбу мусить бути або дуже добра родина, або ніяка.

Слава Ісусу Христу! В мене таке запитання. Я хочу дізнатися, скільки разів на місяць чи на рік можна йти за дружку? Тому, що я погодилася йти на початку місяця до сестри, але мене пізніше запросили йти в той самий місяць, але останній тиждень, і рідні говорять, що не можна два рази на місяць йти за дружку!
Допоможіть мені з цим питанням, що мені робити?


Оксана
Бучач
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 24 Aug 2016, 19:33:54

Слава навіки Богу!
У таких справах обмежень у Церкві не існує, це щось, напевно, із місцевого правила.

Я розлучилася з чоловіком. В нас двоє дітей, ми в шлюбі. Вінчалися в УГКЦ. Він був проти, але я все-таки зробила це без його згоди. Причини різні. В мене за роки нашого спільного життя з'явилася зневага до нього, і він це відчував. Ми не могли знайти спільної мови, в нас абсолютно різні погляди на життя. Після того, як він дізнався, що ми розлучені - одружився. Тобто в нього тепер інша сім'я і назад повернути нічого не можна. Як мені жити зараз? Можу влаштувати своє життя (маю на увазі друге заміжжя) чи повинна жити сама, оскільки моя вина в тому, що наша сім'я розпалася?

Оксана
Калуш
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 17 Aug 2016, 15:12:26

Слава Ісусу Христу!
Дорога Оксанко, у житті всяке трапляється, але якщо ви хочете вийти заміж, мусите через Церковний Трибунал уневажнити шлюб і відтак створювати сім'ю. Бог провини пробачає, якщо людина в гріхах кається і не бажає повертатись до гріха. Спробуйте все з початку і не впадайте у відчай. Нехай щастить.

Слава Ісусу Христу!
Вкажіть, будь ласка, поважні причини, через які cвященник не зможе дати шлюбу? Чи може cвященник не дати шлюбу через не згоду батьків з однієї із сторін?


Андрій
Львів
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 16 Aug 2016, 04:46:32

Слава навіки Богу!
Дорогий Андрійку, згода батьків для укладення шлюбу має бути з обох боків. Без згоди батьків шлюбу cвященник не дасть.

Слава Ісусу Христу... Отче, мене дуже мучить одна річ... До сліз, до безсоння... Мені дуже подобається один хлопець, а я - йому. Але у нас різниця у віці ЦІЛИХ 7(!) років... Без нього не можу... І одночасно страшно, що скажуть люди... Як до цього відноситься Церква? Мені - 28, йому - 21... Наперед дякую.

Оксана
Київ
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 20 Jul 2016, 11:45:52

Слава навіки Богу!
Дорога Оксано, якщо це все свідомо й безповоротно на все життя, тоді не випускайте з рук сокола. Жити вам, а не людям, краще нехай завидують, ніж будуть співчувати. Три дні поговорять та й перестануть.

Доброго дня! Я православна, але в мене запитання до Католицької Церкви. Мій теперішній чоловік був вінчаний в костьолі, хоча сам є православний. Його колишня дружина зараз вимагає, щоб він з нею пройшли процес розвінчання в костьолі. Чи потрібно взагалі це робити? І якщо так, то яка процедура розвінчання? Розвелись по причині зради дружини. Щиро вдячна за відповідь.

Марта
Хмельницький
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 13 Jul 2016, 13:55:39

Слава Ісусу Христу!
Дорога Марто, Ісус каже до самарянки: правду кажеш, сімох чоловіків мала ти і цей тобі не чоловік. Ці слова прямо підходять Вам, бо пишете, що він Вам - теперішній чоловік. Він не чоловік Вам, бо до тих пір, поки він не отримає зі своєю законною дружиною уневажнення (розвінчання) шлюбу, Вам, п. Марто, шлюбу з ним у храмі не дадуть. Вас не повінчають, а тому дружина права. Потрібно пройти у Католицькій Церкві процедуру уневажнення шлюбу, а по якій причині вони не живуть разом, нехай самі в Трибуналі доводять.

Слава Ісусу Христу.
Ми брали шлюб в Греко-Католицькій Церкві 24 роки тому. Передшлюбні науки не проходили. Маємо доньку, 21 рік. Мені - 45, дружині - 44. На Новий Рік дружина дізналась, що я їй зраджував, а на Різдво виявилось, що вона робила те саме, ще й на рік довше. Спробували почати все по-новому, але згадували один одному (я частіше) старі гріхи, і дружина вирішила йти до іншого, тим більше, каже, що любить того, з ким зраджувала, і тепер не хоче вже його втрачати. Признаю, що раніше не приділяв їй та дитині достатньо уваги та час від часу міг грубо поводитись. Часті сварки. Докори, звинувачення, нецензурні слова. Весь час я сидів у комп'ютері, часто не хотів близькості. Все це було і, можливо, й привело до "пустоти в душі", як вона каже, та, в кінцевому, до зради. До зради з моєї сторони призвели її часта відмова від сексуальних стосунків, та з часом вона перейшла спати в іншу кімнату. Тепер ми живем в одній хаті, але все по-старому, ніякого сексу по різних кімнатах.
Порадьте, будь ласка, чи в такій ситуації варто старатись зберегти шлюб, чи не утримувати, а піти на уневажнення подружжя? Чи є ще шанс спасти сім'ю, коли вона каже, що хоче побачити іншого і скучає за ним, а зі мною ніяких секс-стосунків? Коли я до неї підходжу, каже, якщо буду приставати, то збереться і піде з хати. Як правильно поступати в такій ситуації? До церкви відмовляється ходити, навіть у великі свята. Що робити у такій ситуації?
Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з усіми Вами!


Віктор

Слава навіки Богу!
Церква все стоїть на боці збереження сім'ї, але бувають випадки, коли сім'я вже й не сім'я, а тому в таких випадках краще йти на сепарацію, або на уневажнення шлюбу.

Дякую за відповідь. Скажіть, будь ласка, що таке сепарація і хто її виконує? Чи можна з Вами зустрітись для спілкування?

Віктор

Слава Ісусу Христу!
Сепарація - це розділення стола та ліжка між жінкою та чоловіком. Вони живуть кожне для себе і можуть проживати нарізно, або в одному й тому ж помешканні та мають собі окрему кухню й спальню. Сепарація не значить, що шлюб між ними є уневажнений. Вони й надалі залишаються чоловіком та жінкою й не є вільні одне від другого, але можуть користатися Святими Тайнами у Церкві (сповідь, Святе Причастя). Сепарація не дозволяє на укладення шлюбу з іншою жінкою, або чоловіком. Такий дозвіл дає тільки уневажнення шлюбу, тоді пара стає вже незалежною, звільнені одне від одного і можуть брати шлюб.
Зустрітися можна.

Слава Ісусу Христу.
Преподобний отче, не знаю, з чого розпочати, то розпочну коротко з історії, яка завела мене у безвихідь. Мені 25 років, цього року мій хлопець зробив мені пропозицію, я погодилась. Так як ми - майбутні лікарі, його направляють на роботу в Херсон, відповідно, я їду з ним.
Весілля назначене на 2 жовтня, але розписатись нам довелося раніше, через обставини (якщо ми приїдем в Херсон, як сім'я, нам повинні видати житло).
Попри те, що розписані ми були від 12 травня, мій законний чоловік пообіцяв, що допоможе мені зберегти невинність до вінчання, доки він не стане ще законним перед Богом (якщо бути чесною, я "витягнула" з нього цю обіцянку). Тепер проявилась інша проблема: ми увесь час разом, живемо разом, їмо і спимо на одному ліжку. Навіть попри те, що я стараюсь ходити в закритому, не викликаючому одязі, не доторкатись до нього, його чоловіча природа розбуджує в ньому нечистиві думки, що призвело до різних фізіологічних проблем (болі внизу живота, дискомфорт). Наречений звернувся до лікаря і пройшов деякі обстеження, той порадив негайно йому розпочати статеве життя, щоб запобігти розвитку хронічного процесу.
Отче, я в пастці. Я люблю його і поважаю, як чоловіка, він хороша людина і надійний тил для мене. Я не хочу, щоб він хворів. Але я не можу зрадити свої погляди. Ціле свідоме життя я обіцяла Богородиці, що збережу свою чистоту і стану під вівтар дівчиною, чого б мені це не вартувало.
Отець, що я маю робити?


Наталія
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 07 Jul 2016, 10:10:42

Слава навіки Богу!
Дорога пані Наталю, майбутній лікарю, мені здається, що Ваш наречений писав вже мені саме про цю проблему. А тепер читайте - ви дорослі, свідомі люди і так щось розумію, що любите одне одного, маєте непорушний намір поєднати свої долі, тоді чому самі себе загнали в глухий кут, запланували весілля на жовтень? Ідіть до cвященника, нехай проведе з вами науку та повінчає вас. Зіграйте маленьке родинне весілля з двох родин і не ускладнюйте собі життя. Для чого будувати стіну, а потім ламати собі голову, як через неї перелізти? Я догадуюсь, до чого ви ведете, але Церква дозвіл на гріх не дає! Є порядок і його потрібно виконувати, а тому, якщо бажаєте, поступіть так, як вам порадив. А цей букет Вам, Наталю, на весілля й Церковний шлюб.

Ведемо чисте життя з дівчиною. Таке враження, що вона - втілення моїх мрій. Загалом ми ладимо між собою, майже не сваримося. Ми йдем на компроміс в моментах, коли щось комусь не подобається, загалом все ніби добре, але ми не горимо один одним, і я не знаю, чи то кохання. Таке враження, що не те щось. Читав думку, що кохання приходить після одруження, але чи варто в такому випадку одружуватись?

Андрій
Львів
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 07 Jun 2016, 12:01:10

Вважаю подібну думку помилковою, бо після одруження можливо й прийде кохання, але не гарантія, що у потрібному руслі.

Христос Воскрес!
Прошу отця, порадьте, як правильно вчинити? Я познайомився з дівчиною, з якою в нас взаємна симпатія і спільне бажання бути разом, але виявилося, що в неї вже були "ці стосунки", вона довірилась своєму "нареченому", тому що збирались зіграти весілля. Але так не сталося, він її спортив і залишив, поїхавши до колишньої. Чи можна таку дівчину брати за дружину, і чи є це гріхом? Дякую.


Мар'ян
Львів
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 07 Jun 2016, 09:06:50

Христос Воістину Воскрес!
Дорогий Мар'янку, думаю, що Ти, будучи не спорченим, достойний так само не спорченої дружини.

Христос Воскрес! Дорогий Отче, порадьте, що робити? Ситуація така. Живу у шлюбі сім років, двоє дітей, маю чоловіка (не п'є, не курить), то добре. Але, з іншого боку, думаю, краще вже би закурив, аніж мене доймав чи ігнорував. Роками боролася за те, що гордість і пиха - то гріх, чи мовчанку, але то все марно, бо так живуть його батьки і так його в цьому виховали. Зі мною вони не спілкуються (бо мене не люблять), думаю, що й чоловік наговорює щось на мене та мою родину. З батьками моїми вони теж не спілкуються. До мене телефонують тільки на день народження. Нащо мені того, як я хочу родинності, а не формальності? Мені погано. Я тепер до чоловіка маю розділене відчуття. Мені якось з ним некомфортно. Так, звісно, коли був рожево-букетний період, то всього не помічалося, але згодом, коли я бачу, що людина не приділяє належної уваги дітям, чи бодай би зі мною поговорив, то цього немає. Говорить по телефону зі своїм батьком або сестрою. Нас нема. Одні нерви, злоба. Дитині говорить, коли на мене злий, що хоче піти геть. Не йде, хіба травмує сина, а мені від цього важко, іноді хочу, аби він справді пішов. Я розумію, що дітям потрібен батько, що все це суперечить Закону Божому. Я його ніколи не проганяла, проте думаю, чи потрібна дітям нещаслива і сумна мама і тато. Хочеться самотності, відпочити від нього і не знаю, як то зробити...

Марія
Стрий
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 18 May 2016, 10:02:43

Воістину Воскрес!
Дорога Маріє, читаючи рядки Вашого листа, то й самому сумно стає, бо що можна порадити тим, котрі від самої природи повинні радіти життю, одне одному та своїм діткам? Самотність - це небезпечна штука, яка може привести до руйнації родини. Придумайте, Марія, щось більш приємне для всієї родини, може займіться разом якоюсь справою, щоб постійно була спільна тема для розмови, або щось до того подібне.

Слава Ісусу Христу! Маю таке питання. Не знаю, що робити. Почала зустрічатися з хлопцем, та він до мене мав дівчину, довго з нею був, любив, і ніяк не може забути її. Я його люблю, хочу бути з ним, а він через те, що не може забути колишні стосунки, сприймає мене, як друга. В житті я йому дала велику підтримку, через яку він відчуває до мене провину, і зі мною через це. Я його люблю, та не хочу бути чиїмсь тягарем, і без нього не можу.

Ірина
Львів
Украина
Католичка
Дата - Wednesday, 23 Mar 2016, 08:39:53

Слава навіки Богу!
Дорога Іринко, для того, щоб поєднати долі й прожити життя з людиною, однієї Вашої любові замало. Для цього мусить бути взаємна любов.

Слава Ісусу Христу, Сину Божому!
Святий отче, я - православний і моя майбутня дружина теж, ми не розписані, живемо в Німеччині, але хотіли б повінчатись спочатку, бо не знаємо, коли повернемося до України. На жаль, як виявилося, в нашому місті нема православної церкви. Але батьки нас підганяють, бо хочуть вже внуків, і моя наречена наполягає на скорішому одруженні. "Державний" шлюб для мене не має такого значення, як перед Богом. Тому чи можна нам повінчатися в Римо-католицькій церкві, чи дозволяється такий обряд в них, не пориваючи канонічність?
Дякую!
Слава навіки Богу!
Бережи Вас Господь!


Леонард
Хітцакер
Німеччина
Православний
Дата - Tuesday, 22 Mar 2016, 13:46:03

Слава навіки Богу!
Дорогий Леонарде, у Німеччині є багато й Греко-католицьких приходів, бо там є УГКЦ з центром у Мюнхені. У Греко-католиків вам дадуть шлюб, але у Римо-католиків - не знаю, але спробувати можна.

Слава Ісусу Христу!
В мене до Вас таке питання: я неодружений, і мені дуже подобається дівчина (може полюбив), яка зараз розведена і має дитину! Але шлюбу в церкві не було! Чи можна в такому випадку брати шлюб? Чи, можливо, це гріх?.. І чи є гріх з її боку? Що на це говорить Церква? І чи взагалі варто щось починати з такою людиною?


Юрій
Жидачів
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 15 Mar 2016, 18:11:37

Слава навік Богу!
Дорогий Юрію, Ти так пишеш за ту дівчину, як за ПДМ, після родів зістала й надалі дівчиною. Вона жила в гріхові чужоложства, не в шлюбі, а тепер, якщо вона розведена, не є в цивільному шлюбі, вона може безперешкодно брати шлюб у Церкві. Жодних перепон, а гріх був тоді, коли жила в цивільному шлюбі.

Слава Ісусу Христу!
В мене непроста ситуація. У мене є троюрідний брат, з яким я до 2015 року тісно не спілкувалася, тобто дружніх і родинних стосунків у нас не було. Тільки от минулого року ми домовилися про зустріч. Після зустрічі ми зрозуміли, що у нас є почуття, як у хлопця до дівчини. Тому хочу запитати, чи можна нам планувати спільне майбутнє, і чи дадуть нам шлюб? В канонічному праві написано: "Шлюби між кровними родичами до четвертого ступеня включно безумовно неприпустимі і жодним чином не можуть бути санкціоновані Церквою. Шлюб між особами, пов'язаними п'ятим, шостим або сьомим ступенями кровного споріднення, може бути дозволений Єпископом, а якщо такого дозволу не було, він все одно визнається законним і канонічним. Троюрідних братів і сестер пов'язує родинність у шостому ступені". Тобто, можна нам започатковувати сім'ю? Дякую.


Юля
Львів
Україна
Православна
Дата - Thursday, 10 Mar 2016, 10:03:34

Слава навіки Богу!
Дорога Юлько, бачу, Ви вже читала Кодекс. Так, Церква до четвертого роду забороняє і не дає шлюб. Вище дозвіл може дати місцевий Єпископ. Вам сім'ю започатковувати не бажано, наслідки можуть бути негативні.

Слава Ісусу Христу!
П'ять років тому я закохалась в хлопця. На той момент ми зовсім не були знайомими, це була любов з першого погляду. Тоді я була дуже юною і робила багато необдуманих вчинків, словом, нав'язувалась. Він знав про мою симпатію. Я навіть перейшла в іншу школу, аби бачити його щодня. Однак, він взаємністю не відповідав. Молюсь за нього впродовж цього часу. Бували поодинокі випадки (протягом останнього року), що він мені писав. Навіть неочікувано підійшов і заговорив на фестивалі. Тиждень перед тим я слізно благала в свв. Йосипа Сліпого, Андрея Шептицького і Богородиці, аби допомогли мені стерпіти цей біль і дали надію чи допомогли забути. Отче, маю дивне відчуття, ніби це саме та людина, яка судилася мені Богом, варто тільки зачекати. Я й не можу на інших дивитись. Все в житті зводить до нього. Я відчуваю, коли його побачу. Відчуваю, який в нього настрій. З часом назбирується все більше і більше спільних знайомих. Я навіть маю його дитячу фотографію, яку випадково знайшла мало не серед вулиці! Хочу написати йому листа. Але боюсь робити перший крок. Раптом, його мав би зробити він, а я злякаю. Я навчилась чекати і терпіти, неймовірно вдячна Богові за цей досвід. Не знаю, що робити. Прошу, дайте пораду! Дякую...


Анастасія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 10 Mar 2016, 02:06:37

Слава навіки Богу!
Дорога Анастасійко, щось собі так уявляю, що Ти є напевно дуже гарна на вроду й душу маєш хорошу. Хочу Тобі сказати, що напевно Ти не вважаєш себе вже старою дівою, а тому, якщо маєш таку гарну рису, як терпіння, почекай ще мало, бо якщо той хлопчина і направду є Богом Тобі суджений, то він обов'язково буде Твій. Бажаю успіху.

Слава Ісусу Христу!
В мене таке запитання. Чи вважається дійсним шлюб, якщо cвященник не запалив свічки під час вінчання?


Марія
Буськ
Україна
Православна
Дата - Wednesday, 24 Feb 2016, 23:55:56

Слава навіки Богу!
Дорога Марійко, Ви на що прицілюєтеся?

Моєму сину 20 років. Він закохався в жінку, старшу за нього на 19 років. І що найстрашніше, він майже живе з нею. Спочатку він мене обманював, що в нього дівчина. Але так сталося, що ми з ним поїхали на одне святе місце, відбули там сповідь і Причастя, а після цього він розповів мені правду, сказавши, що не може брехати, що він знає, що це не є нормально, але що йому з цією жінкою дуже добре. Я сприйняла це хоч і тривожно, але без видимих емоцій. Бо я знаю своїх дітей, і знаю, що криком і ультиматумом можу добитися тільки зворотньої реакції. Ми поговорили, і я старалася донести до нього серйозність і наслідки цієї ситуації. Він все розуміє, але каже, що поки що так. Ходить на службу, сповідається. Я молюся за нього і за цю жінку. Але хотіла би почути Вашу відповідь відносно цього. Чи може це кара за мої провини перед Богом, чи мого чоловіка? Чи це таке випробування? У мене дуже хороші діти. Я навчила їх ходити до церкви, молитися, вони дуже свідомі і розумні. І ось тобі. Напишіть мені, будь ласка, свою думку. Дякую.

Наталія
Sankt Blasien
Німеччина
Католичка
Дата - Tuesday, 26 Jan 2016, 22:11:37

Слава Ісусу Христу!
Дорога Наталія, скорше всього, Бог допустив таке своєрідне випробування, щоб вдосконалювались у вірі.

Христос Народився.
Отче Михайле, хочу звернутися до Вас з таким запитанням. Чи можна брати шлюб і святкувати весілля у суботу перед Зісланням Святого Духа?


Надія
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 21 Jan 2016, 14:34:45

Славімо Його!
Шлюб, Тайну подружжя, брати можна в любий день, але саме весілля бажано святкувати в якийсь інший, не в суботу, а, тим більше, перед Зісланням Святого Духа.

Слава Ісусу Хриcту!
Хотіла запитати, чи можна невінчану жінку брати за куму? Бо з чоловіком вона живе, але не в церковному шлюбі... Він вінчаний з попередньою жінкою, а церковного розлучення їм не дають... Підкажіть, будь ласка, як правильно поступити?


Оксана
Чернівці
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 21 Jan 2016, 10:28:45

Слава навіки Богу!
Дорога Оксанко, справа в тім, що Христова Церква наполегливо радить своїм вірним перед тим, як через Тайну Хрещення якась родина приймає собі в сім'ю духовних родичів, кума й куму, духовних батьків своїй дитинці, - щоб ті потенційні духовні батьки-християни повинні би бути практикуючими християнами, що значить - приступати до сповіді й Святого Причастя та й бажано пройти Тайну Покаяння перед хрестинами. А там поступайте за своїм баченням.

Слава Ісусу Христу! Ніде не можу знайти відповідь на питання: чи є гріхом кліторний оргазм (з допомогою чоловіка), якщо вагінального я не відчуваю?

Марта
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 13 Jan 2016, 12:59:32

Слава навіки Богу!
Марто, Марто, якщо ви є у шлюбі і бажаєте цілковитої віддачі себе одне одному, що і належить робити у родині, але є якісь важкості в досягненні фіналу вашої любові, що потребує чогось ще, і воно не виходить за рамки християнської моралі, гріха немає.

Христос Рождається! Отче, можливо, моє питання буде дивним і кумедним, але, будь ласка, дайте відповідь. Суть в тому, що мені дуже подобається один юнак, якому я також подобаюсь. Він зараз навчається в семінарії, і все ніби-то добре, але є одне "але". Не так давно він збирався до монастиря, але цього літа ніби передумав. Він навіть зустрічався з дівчатами. Але нещодавно я дізналась, що він, за його словами, вибрав "Скарб", а не кохання, а з дівчатами він зустрічався, щоб перевірити, чи потрібно це йому. Я розумію, що він хоче бути щасливим, і я також цього хочу, але після всього цього він почав мене уникати, хоча, доки я не дізналась про це, ми дуже гарно спілкувались. Отче, я вже і не знаю, що робити. З одного боку, я розумію, що якщо він - моя доля, то ми будемо разом, а з іншого - не розумію його самого. Невже те, що він мене уникатиме, допоможе йому? Чому йому не спробути зі мною побудувати стосунки? Я зовсім не хочу, щоб він ставив мене на перше місце, але хочу, щоб він не уникав мене, а відверто поговорив зі мною. Також я дуже боюсь, щоб ця розмова не зіпсувала наші стосунки, але він надзвичайно хороша людина, з якою я хотіла би спілкуватись і надалі. Отче, порадьте щось, і, прошу Вас, помоліться про те, щоб він не зробив неправильного вибору. Наперед дякую! Христос Рождається!

Анастасія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 12 Jan 2016, 19:03:38

Славімо Його!
Дорога дитино Анастасійко, бути жінкою cвященника не так-то й просто та легко, як воно здається збоку. Це щось на подобі того, коли хтось смачно їсть лимон, а у нас слинка потекла, мовляв, як смачно, але як сам покуштуєш, то сльози потечуть. Анастасійко, cвященники - це ті люди, котрі присвячують своє життя служінню Богу й людям, а відтак буває й так, що не вистачає в них належної уваги жінці. Якщо воно з самого початку не дуже ліпиться до купи, то краще зважити все як слід, просити Бога, щоб і насправді відбулася Його воля.

Христос Народився. Надішліть, будь ласка, зразок позовної заяви на розірвання церковношо шлюбу. Наперед дякую Вам.

Віра
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Thursday, 07 Jan 2016, 10:36:41

Славімо Його!
Дорога Віра, таку заяву заповнює cвященник, котрий буде вести Вашу справу уневажнення, бо вона є свого роду й підтвердженням з боку cвященника, що шлюб є неважним. Без cвященника Трибунал заяви не приймає. Попросіть свого cвященника, щоб її Вам заповнив і поставив Вам відповідні запитання з причини уневажнення, а відтак він сам все уладнає.

Слава Ісусу Христу. Отче, у мене така складна проблема. Я зустрічався з дівчиною, їй було 18, а мені 20 років. Дійшло до весілля, я задав їй запитання, чи були в неї інтимні стосунки з кимось до мене. На що вона мені відповіла, що її згвалтували. Я повірив. Одружився, оскільки мені стало шкода її, думав, вона не хотіла, але її змусили. Але пройшло п'ять років, в нас народилося двоє діток, а вона мені бере і говорить, мовляв, мене мучить сумління, я тобі тоді збрехала, що мене згвалтували, я спала з 50-річним чоловіком до тебе. Але я збрехала, щоб тебе не втратити. Я тепер почуваюся використаним. Що мені тепер робити, покинути її за брехню чи пробачити, оскільки у нас двоє дітей?

Михайло
Івано-Франківськ
Україна
Православний
Дата - Tuesday, 05 Jan 2016, 08:04:05

Слава навіки Богу!
Дорогий Михасю, найперше, хочу Тобі побажати щасливого Нового року та веселих Різдвяних свят. 2016 рік проголошений у Христовій Церкві Роком Божого милосердя, а тому, гадаю, буде правильно проявити до жінки воістину правдиве християнське милосердя і пробачити. Найперше, вона призналася, хоч свою провину прикрила згвалтуванням, але совість все-таки вона має, бо розповіла правду. Вона була, напевно, ще дуже молодою, а молодь не все думає наперед, що може вийти з їх вчинків, а їм все те є дуже цікавим, бо заборонений плід є занадто спокусливим. В молодості всяке буває, тому, думаю, потрібно пробачити, і це буде для Тебе не як приниження й використання, а, навпаки, благородний вчинок, про котрий будеш знати тільки Бог, Ти й жінка. Розійтись татові й мамі дуже легко, але бути сиротами діткам при живих батьках дуже важко. Милосердні зазнають Божого милосердя!

Слава Ісусу Христу! о.Михайле, дуже щиросердечно Вас прошу, помоліться за мою дочку Тетяну, щоб вона не розійшлася зі своїм чоловіком Василем. Не можу зрозуміти, що сталося між ними. Вони вісім років зустрічалися і вже у лютому буде чотири роки, як живуть в шлюбі. Це моя дочка виявила бажання розійтися, бо розлюбила і зненавиділа свого чоловіка, як вона говорить, за те, що він випивав і ніколи ні в чому її не підтримував. Вони три роки живуть в Америці, все було добре, а тиждень тому вона категорично сказала, що йде від нього і навіть якщо буде, сама до нього не повернеться. Я її просила, благала і говорила, що це великий гріх перед Богом, бо вона у шлюбі зі своїм чоловіком, але нічого не допомагає. Я молюся цілими днями, щоб цього не сталося, бо знаю, що її чоловік Василь і не такий вже поганий, як вона говорить, бо в житті по-всякому буває, потрібно прощати одне одному і поступатися. Допоможіть, будь ласка!!! Можливо, є якісь спеціальні молитви, щоб я могла молитися, то напишіть мені. Наперед Вам дякую!!!

Слава навіки Богу!
Добре, пані Оксанко, буду молитись. Ви моліться так само з наміренням збереження родини Вашої дочки.

Слава Ісусу Христу. Скажіть, будь ласка, чи можна робити два весілля одного року і в одній сім'ї? Дякую.

Ольга
Мукачево
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 23 Dec 2015, 13:34:27

Слава навіки Богу!
Дорога Олько, якщо фінанси дозволяють, можна. Будь ласка.

Слава Ісусу Христу! Отче, я одружився у 18 років, прожили ми з дружиною близько двох років і розбіглись. Пройшло багато часу, у неї своя сім'я, дитина від іншого чоловіка. Я б хотів знати, чи може це стати причиною розірвання шлюбу?

Володимир
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католик
Дата - Tuesday, 22 Dec 2015, 10:50:07

Слава навіки Богу!
Дорогий Володьку, не знаю, що маєш на увазі за причину уневажнення шлюбу, але ні одна, ні друга такою не являється. 18 років - це вже дозволений вік шлюбу, а те, що ви розбіглися, і вона вийшла заміж - Твоя провина. Голова сім'ї є чоловік, і так потрібно керувати, щоб жінка не поглядала десь по бокам, а потім розбігатись.

Слава Ісусу Христу! Отче, ми з чоловіком живемо у шлюбі вже п'ятий рік, у нас все було добре, одружувалися по щирій любові... Однак, останнім часом мого чоловіка наче підмінили... Почав багато пити, мене уникати, а потім я дізналася, що у нього є інша жінка... Він працює з нею на одній роботі... Пройшло вже біля року часу, як нічого не змінюється... Він ховається від мене, аби ій подзвонити на вихідних і т.д. Казав, що любить мене, але хоче роз'їхатися на якийсь час, аби зрозуміти, чого він насправді хоче... Я в розпачі, не знаю, як врятувати сім'ю, навернути чоловіка! Але ще дужче переживаю, чи не наведено на нього якогось чорного впливу від тієї коханки... Бо вже дуже його до неї тягне...

Юлія
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 22 Dec 2015, 09:45:24

Слава навіки Богу!
Дорога Юлько, розповідала мені колись одна пенсіонерка про своє життя. Ще за Союзу вона мала добру роботу й дуже дорожила нею, але мала троє діток і тих діток приходилось залишати вдома одних. Наймолодшому хлопчикові було десь півтора або два рочки. У хаті обігрівали дровами і що саме було небезпечно, щоб дітки не підпалили хату, бо діток так і тягне до сірників, або взагалі до вогню. Вона, щоб дітки не грались з вогнем, а особливо найменший хлопчик, зробила так, щоб вони попекли собі пальці і сірники ніколи від них не ховала. Казала, що такий експеримент був для неї напевно набагато разів болючішим, аніж діткам, за те був дуже вдалим. Дітки ніколи не грались з сірниками або з вогнем. Може, Ваш чоловік і насправді любить Вас, але щоб та любов була щирою та свідомою, і щоб він переконався, що своє і Богом благословенне є найкращим, та щоб врятувати сім'ю, може, є доцільним задовольнити його волю, щоб попікся, а відтак цінував Вас.

Слава Ісусу Христу! В мене сталась велика біда... Ми з чоловіком одружені 3.5 роки, в нас є синочок 1.3 місяці. Мій чоловік працює на заправці, і недавно я виявила, що він переписується зі своєю співробітницею в дуже відвертій формі. Я прочитала лише її повідомлення, де вона писала, що мріє про нього, і хоче на 2 хвилини, і так, щоб ніхто не зайшов, що він не буде її, і так далі... Я не бачила, що він писав, бо він видалив повідомлення. Я на початку написала "велика біда", тому що я вихована в інших цінностях, де Бог і Його любов для мене - найвище, що сім'я - це надійна пристань і опора. Він жив лише з мамою і виріс без батька. Ця дівчина і він запевняють, що нічого не було, але я не вірю... Мені боляче, що я виховую сина, готую, прибираю, збираю йому на роботу, все, а тут такий ніж в спину. Що мені робити, як жити? Хочу подати на розлучення. Буду вдячна за відповідь.

Парафіянка УГКЦ

Слава навіки Богу!
Дорога дитино, розуміючи Твій розгублений стан, хочу порадити Тобі повірити - і чоловікові, і тій дівчині. Може й направду нічого страшного між ними не відбулося й не відбудеться. Раджу це тому, що сім'я - понад усе, батько - для дитини, чоловік - для жінки, господар - у хаті, і таке інше. Гадаю, чоловік високо й мудро оцінить такий великодушній Твій поступок, а надалі буде більш скромніший. Поламати сімейне життя легко, але де гарантія, що новий чоловік буде кращим і, взагалі, чи він буде? Тому прошу Тебе, дитино, бережи родину й борися за своє щастя і щастя дитини.

Слава Ісусу Христу! Отче, як навчитись любити? Справа в тому, що я ніяк не можу закохатись. Є хлопці, яким я подобаюсь, вони проявляють увагу, виникає якесь захоплення, а далі я не впевнена, що люблю. Я не можу сказати, що кохаю. Мені може бути цікаво, приємна увага, я щиро за них хвилююсь і дбаю. Але не впевнена, що це те почуття, яке приводить до шлюбу. В мене були лише одні стосунки, в яких я знала, що відчуваю, і то, з плином часу і моїм внутрішнім неспокоєм, вони закінчились. Я дуже хочу сім'ю і дітей. Просто не знаю, може, я надумала це таке велике почуття? Можливо, його потрібно знайти в собі. Мені вже 25. Я боюсь відкидати хлопців, не хочу залишитись одна зі своїми ілюзіями. Але і обманювати не хочу. Зараз є хлопець, до якого в мене є симпатія, але є й сумніви. Я не стремлюсь бути з ним, я не думаю постійно про нього. Просто мені з ним комфортно і приємно спілкуватись, проводити час. Але цього замало. Як знайти і відчути це почуття? Старші люди кажуть, що потрібно виходити заміж, народжувати дітей. А як позбутись страху і сумніву? Невже можна одружуваитись, як є сумнів?

Марта
Рівне
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 15 Dec 2015, 22:18:50

Слава навіки Богу!
Дорога і люба Марточко, маєш таке гарне євангельське ім'я, а тому і люблю Тебе! Звичайно, що такий шлюб, де є сумніви, не є важним шлюбом. Вибери собі з поміж всіх такого, котрий би був, на Твій погляд, найкращий, і йому довір своє життя, ні на мить не забуваючи, що ідеалів практично немає. Нехай щастить Тобі!

Слава Ісусу Хриту!
Отче, за 2 роки зустрічей зі своїм хлопцем я виявила в ньому низку недоліків, які він готовий виправляти, та й я на них іноді закриваю очі, оскільки вони лише в характері і до шкідливих звичок не мають відношення. Визнаю також, що маю теж букет недоліків, проте все ж таки мене дещо засмучує. Одна старша жінка інтенсивно слідкує за моїм життям, вона добре знає мого хлопця і постійно вказує мені на ці недоліки: не так їсть, не так засміявся, занадто емоціний, а тому ображатиме мене в майбутньому подружньому житті. А ще каже, що я занадто віддана, а чоловіки - такі істоти, що ніколи того не поцінують, і в результаті через його недоліки не зможемо бути повноцінною сім'єю. Я завжди поважаю старших, мені дорогі їхні поради, але тут чомусь я не хочу до них прислухатись, і мені стає погано на душі, здається, що все роблю не так, що, можливо, помилилась у виборі з хлопцем. Скажу відверто - все подальше життя, якщо на це буде Воля Божа, я хочу провести лише з одним чоловіком, а тому таких ситуацій, як розлучення, навіть не можу припускати, але й зараз не хочу з ним через це розходитись, занадто вже споріднена душа. Якщо можете, порадьте мені щось... З нетерпінням чектиму Вашої відповіді.

Наталія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 08 Dec 2015, 19:04:20

Слава навіки Богу!
Дорога Наталія, можу порадити тільки те, про що й сама пишеш, - щоб не припуститись ситуації розлучення, потрібно як ото в поговірці говориться - сім раз відміряй, а лише так відрізуй. Потрібно все як слід зважити, а відтак поступити єдино правильно, бо шлюб на все життя.

Здравствуйте! Я - православная христианка, мой жених (таковым он был для меня) - католического вероисповедания. Но он в храме годами не был. Он меня жестоко предал и обманул, мы были помолвлены тайно, и родственники его не знали. Я доверилась ему и зачала во грехе ребёночка. Когда узнала о беременности, рассказала ему и думала, что мы расскажем вместе его родителям и поженимся. Но он поставил меня перед фактом, что он помолвлен с другой, и родители готовятся к свадьбе. Просил оставить ребёнка и молчать. Жениться на той девушке его вынудили родители, она из обеспеченной семьи, а я, видимо, не подходила их семье, что даже факт моей беременности их не остановил. Конечно, я не смолчала, я искала правды, совести, рассказала о себе и этой девушке, и его родным. Но ошиблась, они были так далеки. Аборт - это всё, что им стало нужно от меня. На пятом месяце я узнала, что они с той девушкой венчались и зарегистрировались. Не в храме, а на улице в беседке. Из священнослужителей был священник, как оказалось, - знакомый, родственник. Я постоянно задаюсь вопросом: считается ли такое их венчание действительным? Зная, что есть девушка – беременная, обманутая и оставленная им. Я перечитала много информации, но именно о такой ситуации ответа нет. Спасибо.

Нелли
Благовещенск
Амурский
Православная
Дата - Wednesday, 02 Dec 2015, 06:17:56

Слава Ісусу Христу!
Дорога Неллі, пишу Вам відповідь українською мовою й надіюсь, Ви її зрозумієте. Найперше, що хочу сказати, це своє сподівання в тому, що Ви не вбила дитинку, не зробила аборт, а далі моя відповідь. Якщо мої сподівання є виправданими, то Ви є істинна християнка, хоч і зробила в житті помилку, але Ісус сказав, що неможливо так прожитии, щоб спокус не було. Доки є спокуси, до тих пір буде й гріх. Те, що Ви довірилась молодому, симпатичному, але обманнику, звичайно, гріх. Так у свій час піддалась спокусі і Єва. Дорога Неллі, те що Ви у гріхові зачала, проститься Вам народженням дитини, бо Святе Письмо каже: «жінка спасеться через народження дітей»!!! У Вашому житті ще усміхнеться доля Вам. Дитинка буде Вам розрадою, і правильно зрозуміє Вашу помилку Ваш правдивий жених, який обов'язково прийде!!! Чи було вінчання дійсним? То тут така справа - якщо воно проходило в присутності cвященника і немає значення, знайомий він чи навіть родич, і все рівно де воно проходило, - вінчання є дійсним. Я розумію, що така відповідь не дуже є для Вас приємною, але такі правила. Дорога Неллі, думаю, для Вас буде краще забути про все те, що було, й планувати собі щасливе майбутнє. Радійте дитинці і нехай виросте вона Вам на радість, а Богу на славу. З таких діток виростають мудрі, добрі й порядні люди!!! Нехай +Благословить Вас Господь!

Слава Ісусу Христу! Отче, в мене до Вас таке запитання: моя мама овдовіла в 19 років і залишилась дитина - мій рідний брат по матері. Мама вийшла заміж за хресного батька цієї дитини, свого кума. Вони церковний шлюб не брали. В цьому шлюбі народились я і мій молодший брат. Я 6 років (тому) також овдовіла, залишилась з дитиною-інвалідом на руках, в мого молодшого брата теж народилась хвора дитинка, а в старшого брата двоє здоровеньких дітей і щасливий шлюб. Скажіть, чи це все є наслідок духовного споріднення моїх батьків, що робити в цій ситуації? Батькам боюсь сказати, що це був їхній гріх, бо в тата хворе серце - може не перенести таку інформацію, а мама теж за нас дуже переживає.

Наталія
Івано-Франківськ
Україна
Православна
Дата - Tuesday, 01 Dec 2015, 06:00:47

Слава навіки Богу!
Дорога Наталочко, я не можу розгадати, чому або за що маєте таке у своїх сім'ях, але впевнено можу стверджувати, що батьки ваші допустились гріха і в ньому продовжують жити.

Слава Ісусу Христу!
Чи має право чоловік бачити статеві органи своєї жінки і торкатися їх? Чи має право чоловік бачити дівочу плівку своєї жінки?


Василь
Україна
Греко-Католик
Дата - Wednesday, 04 Nov 2015, 14:44:03

Слава навіки Богу!
Якщо пара є Богом благословенна, мають шлюб у Церкві, то вони вже належать не собі, а своїй половині.

Слава Ісусу Христу!
Питання щодо обряду вінчання. Є такий момент, коли cвященник із молодими тричі (чи раз) обходить навколо тетраподу. Нас чомусь не водили так. Наскільки це є обов'язковим?


Оксана
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 28 Oct 2015, 13:18:11

Слава навіки Богу!
Дорога Оксанко, не варто переживати за те, що вас так не водили, бо шлюб і без того є важний.

Слава Ісусу Христу.
Підкажіть, будь ласка, якщо хлопець був одружений і брав шлюб, але зараз перебуває уже чотири роки в розводі, то чи можуть нам дати шлюб? Якщо ні, що для цього потрібно? Дякую за відповідь.


Надія
Тернопіль
Україна
Греко-Католичка
Дата - Tuesday, 27 Oct 2015, 18:59:12

Слава навіки Богу!
Якщо шлюб брали у Церкві, то мусить бути його уневажнення, щоб взяти інший.

Слава Ісусу Христу!
Отче, звертаюсь до Вас з черговою порадою, адже вже кілька днів не знаходжу собі місця. Я вчуся в університеті, маю хорошого хлопця, кожен день зустрічаю, як і всі, з світлими подіями і певними труднощами, але все-ж-таки, я не впевнена, що на те, як я живу, є Божа Воля, постійно ставлю собі запитання: "Ця людина є мені близькою, я всім серцем хочу стати йому потрібною, а в майбутньому - дружиною, але чи подобається це Господу?". Адже мій хлопець не є ідеальний, має недоліки, що як Бог не хоче його бачити поряд? Тим більше, нам двом доводилось перейти сильні перешкоди, щоб не розстатися, а коли через інших пробували це зробити, не могли. Як мені знати Волю Господа? Адже моє покликання може співпадати з подружнім станом, але як знати, що подобається Богу? Бо дуже легко помилитися, потім трудно справити та й, на мою думку, кожна людина в житті має мати своє місце, окрему місію і, не зважаючи на сильні почуття, я хочу робити те, що буде згідно Волі Божої, тільки не знаю, як чути цю Волю.


Наталія
Львів
Україна
Греко-Католичка
Дата - Wednesday, 21 Oct 2015, 07:55:16

Слава навіки Богу!
Дорога Наталочко, Ти пишеш, що плануєш стати для свого хлопця дружиною. Це дуже гарний та Богу угодний план, бо саме для того й створив Творець хлопця та дівчину, щоб вони поєднали свої долі в родинне життя. Та для того, щоб Бог поєднав пару, мусить бути тверда воля з обох боків на Божий поклик бути чоловіком та жінкою, без будь-якої умови віддати своє життя своїй половині. Тільки так Богом є благословенний шлюб, а тому краще заздалегідь про все зважити.

Пане Михайле, так сталось, що я розводжусь з жінкою, з якою жив в цивільному шлюбі (не вінчаний). Зустрів давнє кохання, вона каже: "Не будем з тобою (фізично), поки ти одружений". Я вважаю, що бути фізично, поки одружений цивільно і не вінчаний з коханою, гріх однаковий. Чи якщо будь-яка людина, що займається коханням в неосвяченому церквою шлюбі, то є гріх? Чи правий я?

Андрій
Івано-Франківськ
Україна
Греко-Католик
Дата - Wednesday, 14 Oct 2015, 20:44:39

Слава Ісусу Христу, пане Андрію!
Немає у Вас жінки так, як не було чоловіка в самарянки. То є всюди тільки гріх чужоложства.


Читайте також відповіді священника УГКЦ (по темах):


Также Вы можете задать вопрос священнику Римо-Католической Церкви (РКЦ)


Будь ласка, перед тим, як задати запитання cвященнику, ПЕРЕЧИТАЙТЕ запитання/відповіді на вищевказаних сторінках – можливо, що на таке питання отець Михайло ВЖЕ ВІДПОВІВ

Термін відповіді на Ваше запитання може складати від декількох днів до декількох місяців


На запитання відповідає о. Михайло Шелемба

Рекомендуйте цю сторінку другові!



Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!