5. Авва Ісая про подвижництво та безмовність[1]

1. Три чесноти повсякчас охороняють ум: устремління до Бога, мужність і трудолюбивість.

2. Якщо узрить в собі ум такі три чесноти: розсудливість, що чітко розрізняє добро і зло, передбачення будучих подій і незлягання з жодним вражим помислом, то урозуміває, що осягнув безсмертя.

3. Є три чесноти, що просвічують ум: не пам'ятати злоби ближньому своєму; зносити все в житті без збентеження; добро творити тим, що зло нам творять. Сі три чесноти породжують інші три, вищі від них: не пам'ятати злоби ближньому своєму зроджує любов; зносити все в житті без збентеження приносить лагідність; добро творити тим, що зло нам творять, дарує мир.

4. Ось чотири чесноти, що очищають душу: мовчання, зберігання заповідей (послух), умертвлення і смиренномудрість.

5. Авва Ісая сказав: «Я – немов той кінь без господаря: хто лиш забажає, сідає на нього і їздить; коли ж відпустить його, то інший хтось одразу сідає на нього і їздить».

6. Бережися, щоб не усолоджувався ти тим, чим раніше грішив, щоб не відновились у тобі колишні гріхи твої. Полюби смиренність – і вона вбереже тебе від гріхів твоїх. Віддай серце твоє у послух отцям твоїм – і благодать Божа спочине на тобі. Не вважай себе мудрим, щоб не впасти тобі в руки ворогів твоїх. Привчи язик твій просити прощення – і смиренномудрість зійде на тебе. У келії твоїй не занедбуй рукоділля, Писання і молитви. Щоденно мисли собі так: нині ще маю потрудитися у світі сім, а завтра не знаю, чи зможу зробити се, – і не згрішиш перед Богом.

7. Не будь черевоугодником, щоб не відновились у тобі колишні гріхи твої. Працюючи, не нудьгуй, щоб не напастували тебе вороги твої. Поучайся у сокровенному – і зійде на тебе супокій Божий. Довго молись із сльозами на очах – і помилує тебе Бог, скинувши з тебе ветхого чоловіка гріховного.

8. Труд, убозтво, усамітнення, страждання і мовчання породжують смиренність, – а за смирення прощаються людині усі гріхи її.

9. Якщо бореться із тобою пристрасть блудна, постійно томи себе чуванням, голодом і спрагою, а також упокорюйся перед усіма. Якщо краса тілесна почне раптом притягати серце твоє або вирине похітливе бажання жінки, то згадай про сморід, який буде в гробі, – і заспокоїшся.

10. Брате, поки ти ще в світі сім, не давай спокою плоті своїй, і не вір їй, коли бачиш її спокійною від пристрастей. Бо демони часто притаюються на якийсь час, і якщо людина занедбає спасіння своє, то несподівано нападають на бідну душу і схоплюють її, як малу пташину; якщо ж переможуть її, то немилосердно упокорюють усіляким гріхом. – Стіймо ж у страсі Божому й бережімо себе, роблячи й далі діло своє і зберігаючи всі чесноти, які трощать злобу ворогів. Труди й подвиги теперішнього короткого часу не тільки охороняють нас від злих діл, а й вінці приготовляють душі ще перед ісходом її із тіла. Постараймося ж, браття, маючи на собі печать святого Хрищення, відірватися від гріхів наших, щоб знайти милосердя у день Суду. Подвизаймося, возлюблені, бо час короткий. Блажен, хто турбується про се вдень і вночі.

11. Якщо серце твоє розкрадають вороги і ти не знаєш, що робити, знай, що сьому сприяє якесь діло твоє. Якби Гедеон не наказав був порозбивати глечиків, то не видно було б світла свічок (Суд. 7:19). – Так і людина: якщо не зненавидить тіла свого, то не побачить світла Божества.

12. Якщо в огородженому місті якась частина муру зруйнована, то вороги, бажаючи прорватися до міста, штурмом беруть саме цю неукріплену її частину. Хоч сторожа і стоїть біля воріт, але протиборствувати ворогам не може, поки не буде відбудована зруйнована частина муру. – Так само монах не може протистояти ворогам своїм, як і осягнути вищої досконалости, поки панує над ним яка-небудь пристрасть.

[ Назад ]     [ Зміст ]     [ Вперед ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!