2. Правила і поради ченцям-початківцям від Авви Ісаї

Брате возлюблений! Якщо вже покинув ти суєтний світ сей і посвятився Богові, то принось покаяніє за гріхи твої і зберігай непорушним намірення твоє жити богопосвяченим життям. Не дослухайся до помислів твоїх, коли вони почнуть мучити тебе, кажучи: «Ніколи не простяться тобі гріхи твої», але пильно зберігай такі правила:

1. З жінкою не їж; з підлітком не дружи; з юнаком не спи на одній постелі. Коли скинеш одежу свою, не дивись на тіло своє.

2. Якщо запросять тебе випити вина, більше трьох чарок не пий. І цього правила не порушуй навіть заради дружби.

3. Не молися недбало у призначені часи, щоб не впасти тобі в руки ворогів твоїх. Роздумуй – скільки мога – над псалмами, і се вбереже тебе від нечистого життя.

4. Люби труд і обмежуй себе в усьому, щоб притихли пристрасті твої. Не вважай себе вищим від когось – і сльози литимеш безупину над гріхами своїми.

5. Оберігай себе від олжі, бо вона відганяє від тебе страх Божий. Не труби усім про добрі діла твої, щоб не викрав їх ворог твій.

6. Немочі свої відкривай отцям своїм, щоб сподобитися тобі помочі від порад їхніх.

7. Трудися над рукоділлям твоїм – і заживе в тобі страх Божий.

8. Не суди брата твого, що грішить, і не зневажай його, бо впадеш у руки ворогів твоїх.

9. Не сперечайся, наполягаючи на слові своїм, щоб не утвердилось у тобі зло.

10. Люби смиренність і не будь порадником собі самому. Привчи язик твій говорити братові твоєму: «Прости мені» – і зійде на тебе смиренномудрість.

11. Ось про що турбуйся, коли сидиш у келії твоїй: про неустанну молитву, заглиблення у псалми та про рукоділля.

12. Думай собі так: «Не перебуду я у світі сім довше цього дня» – і втечеш од гріха.

13. Не об'їдайся, щоб не ожили в тобі колишні гріхи твої. Не лінуйся працювати, заглиблюйся у псалми – і зійде на тебе мир Божий.

14. Коли молишся – плач, і Бог змилується над тобою і скине з тебе ветхого чоловіка гріховного.

15. Знай, що труд, убозтво, тіснота й мовчання зроджують смиренність у тобі; смиренність же дарує прощення усіх гріхів. Смиренність – у тому, щоб чоловік, вважаючи себе грішником нечестивим, не наполягав на слові своїм, відсікав бажання свої, додолу опускав очі свої, зносив образи, ненавидів почесті й спокій тілесний і всім казав: «Прости мені». Силою смиренности проганяються вороги.

16. Будь завжди сумний, але коли прийдуть до тебе браття – возвеселись із ними, щоб осінив тебе страх Божий.

17. Якщо йдеш кудись із братами, віддаляйся трохи від них, щоб зберігати мовчання. Не роззирайся по всіх усюдах, а заглиблюйся радше у псалми й молись Богові в умі своїм. Куди б ти не прийшов, не поводься надто вільно і розв'язно. Будь скромним і сором'язливим у всьому. До того, що на столі, не простягай руки твоєї, поки не припросять тебе.

18. Ні з ким не накривайся одним покривалом. Довго молись перед сном, хоч би й втомлений був ти дорогою.

19. Не дозволяй нікому намащувати оливою тіла твого, хіба у важкій хворобі.

20. За столом з братами не їж із насолодою і руку твою простягай тільки до того, що поставлено перед тобою. Коліна твої хай будуть притулені одне до одного. Очей твоїх не піднімай на брата твого. Не пий води з жадібністю і з гурчанням у горлі.

21. Якщо мокрота підійде тобі до горла, встань і відхаркайся подалі від братів. Не потягуйся і не позіхай перед ближнім твоїм; якщо спаде на тебе позіхання, не відкривай рота – і воно пройде.

22. Не роззявляй рота для сміху, бо це ознака того, що немає страху Божого в тобі.

23. Не пожадай чужої речі. Якщо купиш собі книгу, не прикрашай її, бо цим виявиш пристрастя своє до неї.

24. Якщо згрішиш, не соромся признатись у цьому і не виправдовуй себе брехнею, але приклони коліна, визнай гріх свій та проси прощення – і гріх твій проститься тобі.

25. Якщо хтось скаже тобі неправду, не гнівайся, але першим скажи: «Прости мені».

26. Не соромся питати – про що б там не було -свого наставника.

27. Якщо хтось постукає у двері келії твоєї, облиш діло твоє і яви любов (гостинність) тому, хто прийшов до тебе.

28. Не говори ні з ким про пусте і до слів ближнього не прислухайся, якщо вони безкорисні для душі твоєї.

29. Якщо наставник пошле тебе в дорогу, все роби згідно з його настановами. Не перенось слів з одного місця на інше. Якщо будеш берегти очі й вуха твої – не згрішиш і язиком.

30. Якщо доведеться жити тобі з братом у келії одній, поводься з ним як перехожий: не наказуй йому нічого і не намагайся верховодити над ним; якщо він скаже тобі щось зробити, відсічи волю твою і не зневаж його відмовою твоєю, щоб зберегти мир між вами. Знай: хто підкоряється, той великий.

31. Якщо житимеш з братом у келії одній і він скаже тобі: «Звари щось», – то спитай його, що би він хотів спожити. І якщо він залишить се на твій розсуд, приготуй зі страхом Божим те, що є у тебе під руками.

32. Коли встанеш зі сну, найперше сотвори молитву, відтак заглибся у слово Боже, – а тоді вже неліниво берись за рукоділля твоє.

33. Радо зустрічай подорожнього і вітай його, щоб інакше зустріч ваша не була вам обом на шкоду. Коли він увійде, не питай його про щось пусте, а попроси його спочатку помолитись. Відтак, коли сяде, запитай його: «Чи здоровий ти, брате мій?» -і якщо здоровий, то дай йому якусь книжку почитати. Якщо ж утомлений з дороги, умий ноги його, щоб відпочив він тілом і душею. Якщо почне він говорити щось пусте, перебий його: «Прости мені, брате мій, я немічний і не можу знести слова сього». Якщо порвалася одежа в нього, заший її; якщо брудна – випери її. Але якщо це волоцюга, а в тебе будуть під той час святі, то не вводь його до келії своєї, а належно привітай і відпусти його з миром. Якщо він бідний, не дай йому піти з порожніми руками, але поділися з ним тим, що Бог послав тобі.

34. Якщо брат залишить щось у тебе, не оглядай того.

35. Якщо брат запросить тебе до келії своєї і вийде з неї, не піднімай очей, щоб роздивитися, що в ній є, але коли він буде виходити, запитай його: «Може, є в тебе якась робота для мене?» – і що він дасть тобі робити, те старанно роби, поки він повернеться.

36. Не молись ліниво і недбало, бо тим – замість того, щоб угодити Богові, – стягаєш на себе гнів Його. Стій на молитві зі страхом і трепетом, не опираючись на стіну і не розставляючи ніг так, щоб на одній стояти, а другій послабляти. Відкидай помисли твої і не допускай їм клопотатися про щось тілесне, щоб молитва твоя угодна була Богові.

37. На Божественній Літургії оберігай помисли та почуття твої і стій зі страхом перед Найвищим Богом, щоби достойно причаститися тобі Тіла і Крови Його і зцілитися від пристрастей твоїх.

38. Коли ти молодий, не зодягайся у гарну одежу.

39. Коли йдеш дорогою зі старшим від тебе, не випереджай його. Якщо він встане, щоб поговорити з кимось, встань і ти, поки він не запропонує тобі сісти.

40. Увійшовши до міста чи села, опусти погляд додолу, щоб побачене не послужило тобі приводом до борні у келії твоїй.

41. Не спи там, де боїшся згрішити серцем. Не їж разом із жінкою і не дивись на неї, навіть на одежу її.

42. Якщо йдеш дорогою зі старцем, візьми ношу його на себе. Якщо ви обоє молоді, хай кожний несе ношу свою. Якщо ноша одна, несіть її напереміну. Той, що несе ношу, хай іде попереду, так само і немічний: коли, втомившись, сяде опочити, присядь і ти разом з ним.

43. Щиро відкривай старцеві помисли твої, якщо ти певний, що він збереже таємниці твої. Вибираючи старця, не віддавай переваги тому, хто похилий віком, а хто очищений знанням і досвідчений духовно, – щоб інакше не зазнав ти шкоди і не помножились пристрасті твої.

44. Довго молися уночі, щоб просвітився ум твій. Роздумуй над гріхами твоїми і кайся в них Богові – і Він простить їх тобі.

45. Якщо хтось судитиме ближнього свого при тобі, скажи зі смиренністю: «Прости мені, брате мій, грішний я і немічний: сам бо винний у тому, що ти осуджуєш, тож не можу знести мови твоєї».

46. Люби, коли братів твоїх більше од тебе шанують; якщо друг твій виявить тобі при інших честь, скажи: «Це ради вас він такий ласкавий до мене».

47. Якщо хто хоче щось у тебе позичити, не відмовляй йому.

48. Не згадуй у серці своїм тих, кого покинув ти – любови Божої ради, а пам'ятай про смерть і суд та й про те, що ніхто з них не допоможе тобі в ту скорбну годину.

49. Якщо згадається тобі кривдник твій, одразу встань і помолись за нього в серці твоїм, щоб помилував його Бог, – так швидко щезне злопам'ятство твоє до нього.

50. Якщо хочеш причаститися Тіла і Крови Христової, гляди, щоб не ворушились у серці твоїм гнів чи ненависть до когось із ближніх твоїх, і якщо знаєш, що хтось із них гнівається на тебе, попроси спершу прощення у нього, як заповідав був Господь наш, а вже потому причащайся.

51. Якщо нападе на тебе під час сновидіння нечиста похіть, гляди, не згадуй про неї вдень, щоб гріховною втіхою не осквернилось серце твоє, але припади перед Господом – і Він помилує тебе, бо відає неміч людську.

52. Не гадай, що строгі пости і довготривалі молитви спасуть тебе, але віруй, що Бог змилосердиться над тобою за умертвлення тіла твого і допоможе немочі твоїй.

53. Якщо спаде на тебе недуга, не втрачай надії і не падай духом, але подякуй Богові – і Він содіє тобі благо через недугу ту.

54. Живучи в келії твоїй, визнач міру і час для споживання їжі – і не відступай від правила твого. Давай тілові твоєму стільки їжі, щоб воно могло молитися і служити Богові. Якщо тебе запросять до спільної трапези, не споживай надміру їжі і там.

55. Якщо дияволи навіюють тобі взятися до діла, що не під силу тобі, не слухайся їх, бо вони часто схиляють серце людське до діл, доконати котрі несила їй, щоб потім вкинути її в нудьгу і насміятися із неї досхочу. Усі їхні починання – без міри і без ладу.

56. Споживай їжу раз на день, але не досита. Годуй тіло твоє відповідно до статури його.

57. Половину ночі молися, а половину відпочивай. Перед сном чувай на молитві й псалмоспіві години зо дві, а потім дай опочинок тілові твоєму. Якщо розліниться тіло твоє, коли прийде час молитися, скажи йому: «Невже хочеш мати малий спочинок тепер, щоб потім одійти на безконечні муки? Чи не ліпше тобі тут трохи потрудитись, щоб там втішатись вічним спокоєм з усіма Святими?» Тоді відступить од тебе лінивство – і зійде на тебе Божественна поміч з висот.

58. Вступаючи в монаший чин, відпусти слугу твого; якщо він захоче наслідувати тебе і стати монахом, не дозволяй йому жити разом із тобою.

59. Продаючи рукоділля твоє або щось купуючи, не сперечайся за ціну, як це роблять миряни. Знай: що менше в тебе речей, то ближче ти до Бога.

60. Якщо брат залишить у тебе якусь річ свою, а вона потрібна тобі, не бери її – хіба з його дозволу.

61. Якщо брат попросить тебе купити щось йому в місті, радо послужи йому.

62. Якщо хтось позичить тобі щось, поверни якнайшвидше позичену річ, не чекай, аж доки зажадають від тебе її назад; якщо щось зіпсується в ній, полагодь її. Якщо ти сам позичив комусь щось, – не домагайся того назад, особливо тоді, коли ця річ зовсім непотрібна тобі.

63. Якщо ти, залишивши келію твою, знову повернешся до неї, а там житиме уже брат твій, пошукай собі іншу, а брата не виганяй, щоб не прогнівити Бога. Якщо ж брат добровільно віддасть тобі її, то хай так і буде. Якщо ж брат візьме собі щось із келії твоєї, не допоминайся того назад.

64. Якщо назовсім покидаєш келію твою, не бери собі нічого з неї, але віддай пожиток твій убогому братові твоєму – і Бог щедро винагородить тебе там, де ти осядеш.

65. Ніщо так не тішить дияволів, як коли хто приховує помисли свої від духовного наставника свого. Не думай, що уподібнишся до Отців, якщо не будеш наслідувати їхніх трудів.

66. Стережися багатства і не жадай його, бо це шкодить плодам монаха.

67. Якщо борешся із якоюсь спокусою, не послаблюй боротьби, але, простершись пред лицем Божим, взмоли: «Поможи мені, Господи, бо немічний я і не можу знести сеї брані» – і Він поможе тобі, лиш би молитва твоя ісходила з чистого серця. Якщо переможеш у борні, не хвались тим і не покладайся на себе, а ще більше чувай, тому що ворог не забариться викликати тебе на нову брань, дужчу від попередньої.

68. Коли молишся до Бога, не проси: «Господи, візьми від мене се, а дай те», – а скажи: «Господи, Боже мій, Ти знаєш, що для мене спасенне, поможи мені й не допусти, щоб я грішив перед Тобою і згинув у гріхах моїх. Я – грішний і немічний, але не віддай мене, Господи, ворогам моїм, бо до Тебе прибігаю. Ізбав мене, Боже мій, бо Ти кріпость моя і все упованіє моє на Тебе Єдиного. Тобі, Господи, слава й подяка навіки. Амінь».

[ Назад ]     [ Зміст ]     [ Вперед ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!