1. Втеча від світу — шлях до чеснот, шлях добрий і короткий.

2. Хто бажає нетлінного, хай зненавидить тлінне.

3. Хто прагне істинного життя, хай завжди буде готовим до смерти.

4. Зненавидь земне життя, бо сам бачиш, як безладно крутиться його колесо.

5. Не бажай такого добра, користування яким минається і володіння втрачається.

6. Смійся над тими, що їм у всьому щастить, бо це веде до мудрости, і співчувай тим, котрим ніколи не щастить, бо це веде до нагороди.

7. Подвизайся у терпінні, що його явили мученики, бо ж і від нас вимагається мучеництво — жити завжди по совісті.

8. Віддавай перевагу душі над тілом — і чеснотливий шлях подолаєш без труду. Все бо смертне, а душа безсмертна, тож тлінному не віддавай переваги перед нетлінним.

9. Будь готовим до скорбот, тоді матимеш від цього велику користь.

10. Не проси в Бога приємного, а тільки корисного; бо першого, скільки не проси, Бог не дасть; якщо ж здобудеш його якось — воно скоро пропаде.

11. Не осуджуй бідности, бо завдяки їй борець на поприщі закону — нічим не обтяжений.

12. Не захоплюйся багатством, бо турботи про нього частіше від усього — навіть проти твоєї волі віддаляють тебе від Бога.

13. Кінець близький! Готуйся, лінивий, до бичування.

14. До жнив недалеко! Очистім же від хопти ниву своєї душі.

15. Ніщо не приховане від Судді, тож даремно, згрішивши, сподіваєшся десь заховатися.

16. Більше від людей соромся Ангелів, що їх при тобі багато, та віддаляйся від усякого соромного діла.

17. Уважно роздумуй про терези Судді — і викинеш геть із життя свого все, що не має справжньої вартости.

18. Вважай бездіяльність та спокій тілесний для себе шкодою і спіши робити те, про що потім треба буде дати звіт.

19. Завжди пам'ятай про непостійність теперішнього життя — і ніщо в ньому не зможе втішити тебе.

20. Хай не усолоджують тебе земні дочасні радощі, бо це — вудка, що приманює і ловить душу твою.

21. Стій мужньо проти спокус.

22. Ніколи не зневажай убогого, що проливає сльози, — щоб не були зневажені сльози твоєї молитви.

23. Любов до мудрости — це найцінніше надбання людини. Вона — як єдино потрібна — перебуває тільки з тим, хто її здобув.

24. Чеснота — хитон Божий; тчи його — і станеш вибранцем Того, Хто зодягає усе створіння.

25. Злодії викрадають земне; збирай небесне -недоступне викрадачам.

26. Відмовся від утіх, вони бо втягають до діл, з яких опісля треба буде каятися.

27. Тілесні думки відкинь, вони бо, розтліваючи тіло, оскверняють також і душу.

28. Навіть земного добра не надбати без трудів. Чому ж через труди зрікаєшся ти благ небесних?

29. Хочеш здобути чесноту без труду? Пам'ятай, що труд цей тимчасовий, а нагорода за нього -вічна.

30. Хто марніє за непотрібними насолодами, хай згадає про їхню миттєвість і тривалість кари за них.

31. Усе тлінне, тільки чеснота — нетлінна.

32. Відкинь усе, що уподібнює тебе до скотини; роби лише те, що унебеснить тебе.

33. Дбай про чесноту, вона бо через любов до мудрости богом робить Адама.

34. Стримуєш черево? Стримуй і язик, щоби не бути тобі рабом, надаремно звільненим від черевоугодництва.

35. Люби Бога понад усе. До ближніх своїх не прихиляйся більше, ніж до Нього, щоби, як каже Господь, не виявитись тобі недостойним Його, хоч і не бажаєш ти цього.

36. Терпеливо зноси скорботи, бо в них — вінець для ратних борців.

37. Терпіти зло — блаженно, а коїти його — преокаянно, бо той, що терпить зло, — наслідник Христовий, а той, що коїть зло, — співнаслідник диявола.

38. Добрий хліб посту, бо нема в ньому закваски сластолюбства.

39. Святий жертовник молитви, бо він наближає нас до Святого святих.

40. Не вважай справедливість додатком до чесноти, бо без неї кожне діло — нечисте.

41. Якщо сієш для бідних, сій своє, бо чуже гірчить бур'яном.

42. Милостивий, якщо він несправедливий, -сліпий, бо обробляє поле, з якого не збиратиме жнива.

43. Завжди сподівайся смерти, але не бійся її, бо те й те — правдиві ознаки мудрости.

44. Носи образ чесноти в собі, щоби принести користь ближнім своїм.

45. Говорити про добре треба навіть тому, хто сам не робить добра, щоби, засоромившись власних слів, почати й собі творити добро.

46. Якщо прагнеш неба — зречися усього земного, бо земне не дозволяє здійнятись во вишнє.

47. Не бажай розбагатіти немовби заради бідних, бо Бог наказав праведникові подавати милостиню з того, що усередині (Лк. 11:41), тобто з того, що має.

48. Якщо склянка зимної води виправдовує того, хто її подав, то яка ж нагорода очікує того, хто все віддав убогим?

49. Чистота і милосердя — матері чеснот, тим-то без них неможливо стати воїном Христовим.

50. Не легковаж милосердям; воно бо благого Владику з неба привело.

51. Не нехтуй чистотою, бо завдяки їй Пресвята Діва привела на світ воплоченого ради нас Бога.

52. Не кажи: «Відомщу ворогові», бо в нас на небі є істинний Суддя і Месник.

53. Не бажай жити в утіхах, багатим і славним бути, бо все це — житейська тлінь, а ми створені не на зотління.

54. Не плач над померлим, бо смерть — загальний шлях; блаженний, хто досягає кінця свого життя бездоганним.

55. Плач над грішником, а не над убогим, бо вбогий приготовляє собі вінець, а грішник — муки.

56. Смійся над колесом життя, що безладно крутиться, але остерігайся безодні, куди скидає воно тих, що засинають на ньому.

57. З Богом розмовляй багато, а з людьми мало; поучившися в законі, зумієш те й те.

58. Благодійна купіль для душі — сльози під час молитви, та після молитви пам'ятай, над чим ти плакав.

59. Не ублажай сильних світу, бо сильних сильно й покарають (Муд. 6:6), через те й Суддя буде суворішим до них.

60. Адамові — тобто людині, що согрішила -працювати призначено підневільно та без винагороди; але, сповняючи закон, ми здобуваємо собі нагороду.

61. Нащадкам Єви призначено сумувати, та коли з вдячністю зносимо скорботи, тоді прокляття перемінюється нам на благословення.

62. У діяннях твоїх світильником тобі хай буде совість, вона бо показує, які з них добрі, а які — злі.

63. Осудімо себе — і Суддя умилостивлений, бо Він яко благ радується, коли грішник скидає своє ярмо.

64. Якщо скоїмо щось нечисте — омиймося покаянням, тому що образ Божий повинні ми носити в собі чистим.

65. Вилікуймо душевні струпи ще до їхнього виявлення — щоб відвернути од себе бичі покарання.

66. Як неможливо ходити зв'язаним, так неможливо поринути в чесноту зв'язаному житейськими клопотами.

67. Зненавидьмо гріх, тоді якщо навіть і впадемо в нього — скоріше виберемося з його тенет.

68. Хто не відчуває ненависти до гріха, той — хоч сам і не грішить — причисляється до грішників.

69. Побиваючись над ближнім, що грішить, побиваєшся над самим собою, бо всі ми — грішні.

70. Другові, що согрішив, нагадай про Суддю -тим змастиш і свою гріховну рану, бо така порада є загальний лік.

71. Перед тим, як щось сказати чи зробити, пам'ятай про відповідь, що її скоро зажадають від тебе, — і будеш невинним від страху.

72. Бійся покарання за гріх, тремти від згадки про неминучий сором через нього, бо тягар його -безмірний.

73. Будучі блага — величні, незліченні, безмежні, а нинішні — тінь, дим, водяна бульбашка.

74. Не сій зла, бо жнива близько; і того, що обробляє терня, чекає огонь.

75. Лицеміри, грабіжники, сластолюбці — цвіт світу цього, та пройде трохи часу — й побачиш замість рож траву стоптану.

76. Усяке наше лихе діло обертається проти нас, стає зброєю дияволові, і він жорстоко поведеться з тими, хто озброїв його.

77. Чи хочеш перемогти ворога? Відсічи гріх — і ворог твій стане безсилим обскубаним горобцем.

78. Горе нечестивому: коли всі просвічуються, він темрявою покривається.

79. Горе богохульникові, бо зв'яжеться язик його перед лицем Судді — і не зможе він виправдати себе.

80. Горе беззаконникові, бо стане він перед строгим Суддею і праведним Законоположником на Суді.

81. Горе захланному! Багатство від нього втече, а його самого вогонь прийме.

82. Горе лінивому! Марно шукатиме він часу, втраченого надаремно.

83. Горе зарозумілому! Коли ляже в гріб, пізнає, хто він.

84. Горе розпусникові, що опоганив шлюбні шати! З соромом викинуть його з весільного Царського чертогу.

85. Горе лайливому й п'яниці! З убивцями поставлять їх на суді та з перелюбцями покарають.

86. Горе тому, хто віддається утіхам цього короткого часу! Відгодовує він себе, як тельця, призначеного на заріз.

87. Блаженний, хто йде вузькою дорогою, бо зійде він на небо увінчаним.

88. Блаженний, хто відкидає утіхи, бо перед ним тремтять демони.

89. Блаженний чистий душею і нелицемірний у чесноті, бо він судитиме світ, його ж не судитимуть разом зі світом.

90. Блаженний, хто невсипуще молиться, читає і добрі діла творить. Такий не засне повіки.

91. Блаженний, хто побожно й смиренно живе, бо він наслідує Христа й возсяде разом із Ним.

92. Блаженний той, у кого весь час закон на устах, бо від скинії його ніколи не відступить Бог.

93. Блаженний, хто добро творить багатьом, бо на суді знайде він чимало захисників.

94. Блаженний, у кого чеснота не фальшива, бо лопата Судді непомильно розвіє усе.

95. Блаженний, хто творить добрі ціла ще перед появою огню, що ним усе випробуване буде.

96. Блаженний, хто спішить до будучого життя, бо теперішнє відгонить тлінністю і прямує до смерти.

97. Блаженний, хто позбувається зла, щоб чистим стати перед чистим Суддею.

98. А найголовніші слова: «Душе, не будь безпечна! Бо ж незабаром станеш ти перед страшним Судилищем Христа, Бога нашого».

---

[1] Ч. 2,246