 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Святий Йоан Касіян - Огляд духовної боротьби 1. Усі науки та мистецтва мають свою мету і свій кінець, тож той, хто посвятив себе науці, мистецтву чи будь-якому ремеслу, охоче зносить заради них усі труднощі й нестатки. Хлібороб, наприклад, терпить спеку й холод, невтомно оре та розпушує землю, маючи таку мету — очистити її від бур'яну й зробити ще родючішою. Інакше не досягне бажаного кінця — тобто щедрого жнива, щоб прогодувати себе й примножити свій достаток. Подібно й подвижництво має свою мету і свій кінець, задля котрих невтомно та радісно треба зносити всі труди. Заради них нас не гнітить мізерність пісної страви, а веселить знемога від чувань. Не можемо ніяк насититися Писанням і не лякає нас уже ні безнастанна праця, ні відречення від усього, ні бідність, ані жахи безмежної пустині. 2. Кінець подвижницького життя — це Царство Боже, а мета — чистота серця, без якої неможливо досягнути того бажаного кінця. Прикувавши свій зір до цієї мети, ми повинні своє життя спрямувати немовби в одне русло. І якщо хоч трохи відхилимось од нього, мусимо відразу ж повернутись до його споглядання. 3. Святий Павло вчить тих, хто прийняв благе ярмо Христове, так: Маєте ваш плід на освячення, а кінець — життя вічне (Рим. 6:22). Тим він немовби каже: ваша мета — чистота серця, а кінець — життя вічне. Отож ми мусимо всіма силами триматися того, що скеровує нас до цієї мети — чистоти серця. А того, що відвертає од неї, — уникати як згубного й шкідливого. Бо заради цієї мети ми зреклися батьків, вітчизни, чинів, багатства, втіх світу й усіх розваг. А це для того, щоб зберегти серце — чистим. Тож якщо ми завжди пам'ятатимемо про цю мету, то всі наші діяння і помисли будуть звернуті тільки на те, щоб осягнути її. Інакше даремними будуть усі труди наші, якщо не скеровуватимуться до цієї єдиної мети. 4. Задля чистоти серця потрібно нам усе робити й усього бажати. Заради неї ми йдемо в пустиню, постимо, чуваємо, трудимося, терпимо тілесне убозтво, читаємо, звершуємо інші чесноти — щоби серце наше відсікало всілякі згубні пристрасті й залишалося чистим. Пости, чування, усамітнення, поучення в Писанні — все це для того, щоб осягнути головну мету — чистоту серця. Бо коли цю чесноту — чистоту серця — здобудемо, то не буде жодної біди, якщо котрийсь із названих подвигів за якихось обставин опустимо. Коли ж ми їх усіх дотримаємо, а чистоту серця порушимо — то ввесь труд зведемо нанівець, бо ж усе треба чинити задля цього єдиного — чистоти серця. Подвиги не є досконалість, а лише знаряддя до досконалости. Тому даремно трудиться той, хто задовольняється лише подвигами — неначе найвищим благом, на них зупиняє прагнення свого серця, а не стремить до того кінця, задля якого ці подвиги звершує. [1] Повч. перше.
[ Назад ] [ Зміст ] [ Вперед ] [ Cкачати книгу: "Святий Йоан Касіян Римлянин" ] [ Купити книгу: "Святий Йоан Касіян Римлянин" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові! |
|
|
|
|
|
