Блаженний Авва Ісая Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Духовна спадщина святих отців (Том VI)
Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.                Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.                Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!                Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?                Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?                Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!                І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!                І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.                Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.                Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Блаженний Авва Ісая
   

Короткі відомості про життя і твори блаженного отця нашого Ісаї, авви Нітрійського

Преподобний отець наш Ісая-пустинник жив у другій половині IV ст. по народженні Христа – рівночасно з аввою Макарієм Великим. Спочив у Бозі 370 року. Місцем його подвигів був Нижній Єгипет, пустиня Скит неподалік від Александрії, де ченці жили в глибокій безмовності, споглядаючи умом своїм Бога. Не знаємо, скільки літ було авві Ісаї, коли він вибрав поприще чернечого життя; відомо тільки, що був він сином бідних людей – як це видно з його плачу та з обмов-дорікань його учня Єлисея, що в час спокус називав його людиною низького походження.

Ченці дуже шанували преподобного Ісаю, користали з його порад і охоче слухалися його. Александрійський патріярх також знав блаженного авву. Коли Ісаю наважився був лихословити його учень Єлисей, патріярх заборонив йому се словами: Нехай заніміють уста брехливі, що на праведного нахабно говорять (Пс. 31:19).

Преподобний Ісая у великім смиренні своїм мав благодать глибокого плачу – як се видно з його лагідної відповіді своєму учневі Єлисеєві, що за намовою лихого обмовляв його та злословив, а також з 14 слова авви – Практика плачу, уважне читання якого може пом'якшити і сокрушити навіть камінне серце.

За звичаєм отців, що німотствували в Скиті, блаженний Ісая мав двох учнів – Петра та Єлисея. Першому він написав напутливе Слово (26), а про другого в Гєрондику міститься душеспасенна оповість. Крім сих двох учнів, користали з порад і повчань авви також інші ченці, з якими Ісая бесідував не лише усно, а й письмово. Вдень і вночі навчаючись з Божественних Писань і почерпнувши з сих спасенних джерел незлічимі скарби духовної мудрости, він сам став творцем многих прекрасних Слів, що охоплюють різні душеспасенні теми і становлять цінну книгу.

Преподобного Ісаю названо пустинником через його любов до повного усамітнення та подвижницького віддалення од усіх: в останні роки його життя з ним не мешкали навіть його найближчі учні – вони лише відвідували його, як се видно з 27 Слова.

Про писання Преподобного згадують єпископ Аммон у своєму посланні до Теофіла, патріярха Александрійського, Никифор-чернець у своєму слові про береження серця, Варсануфій Великий, Йоан Дамаскин, Григорій Синаїт та інші подвижники святого життя.

Пам'ять блаженного отця нашого Ісаї свята Церква звершує у суботу сиропусної седмиці.

У збірнику авви Ісаї, що дійшов до нас, міститься 29 Слів, але, правдоподібно, не всі Слова авви тут уміщені, тому що у витягах з його Слів є такі повчання, яких немає в сих Словах.

Крім Слів авви Ісаї є ще його Правила для ченців-початківців, що їх зберіг Бенедикт Аніянський (поч. IX ст.) у своїм Збірнику чернечих уставів[1] Про ті Правила у названому збірнику завважується, що вони укладені зі Слів авви. Однак не всі правила можна знайти в Словах преподобного Ісаї. Тим-то припускаємо, що багато з них або взято з утрачених слів авви, або ж він їх писав окремо від Слів різним особам у різний час – і вони переходили з уст в уста, доки їх хтось не зібрав і не записав. Так їх і додали до загального зібрання. Вони того самого духу і змісту, що й Правила Антонія Великого. Деякі з них слово в слово повторюються. Вважаємо, що авва Ісая – разом з аввою Макарієм Великим – був найближчим спадкоємцем учительського дару святого Антонія Великого.

У Добротолюбії поміщена стаття авви Ісаї про береження ума в 27-ми пунктах. У передмові про неї сказано, що се витяг зі Слів авви, яке містить у собі коротке повчання про те, як відкидати лихі помисли, зберігати совість чистою, хоронити в серці заповітне поучення і розумно берегти в усілякій безтурботності три сили душі – мисленну, чуттєву і дратівливу.

У 40-му томі грецької Патрології після Слів авви надрукована подібна стаття під заголовком: Про подвижництво і безмовність у 19-ти пунктах. Се також витяги зі Слів авви Ісаї, що підтверджується примітками, звідки була взята ця стаття. Деякі з них дослівно повторюють ті слова, що містяться в статті Добротолюбія.

Оскільки в обидвох цих статтях Добротолюбія є поучення, що їх немає у Словах, – то в теперішньому виданні писань авви Ісаї поміщаємо і сі статті.

Аби не пропустити нічого з того, що написав був авва Ісая, поміщаємо також ті його вислови (крім наведених в Пропам'ятних оповістях), що містяться у нашому Алфавітному Патерику, у перекладі тільки зі слов'янської мови, бо подібного патерика ηο-грецьки немає. Се є праця наших ревнителів подвижництва. Кожний сам побачить, що серед тих висловів є чимало таких, яких немає у Словах.

Отже, в сім виданні пропонуємо:

1. Слова блаженного авви Ісаї до своїх учнів.
Спершу ці Слова були перекладені з латинської мови. Але опісля, коли атоські старці знайшли в себе грецький текст Слів, наново було перекладено їх з грецької мови, і саме цей переклад пропонуємо любителям таких книг.
2. Правила і поради ченцям-початківцям.
3. Вислови.
4. Стаття з Добротолюбія про оберігання ума в 27-ми пунктах.
5. Про подвижництво і безмовність.


[1] Латинська Патрологія, т. С III.

 

[ Назад ]     [ Зміст ]     [ Вперед ]


Нагору



Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!