Повчання монахам - Преподобний Ніл Синайський[1]

1. Піст присікає черевоугодництво, а здержливість з молитвою — розпусну похіть.

2. Незахланність придушує грошолюбство -матір ідолослужіння. Уповання на Бога відкидає турботу про потреби тіла.

3. Читання слова Божого і чування з молитвою усталюють блукаючий ум.

4. Благодушність і псалмоспів приборкують раптовий гнів.

5. Терпіння і сльози проганяють нудьгу; зречення чуттєвих утіх утихомирює світську печаль.

6. Смиренномудрість, нелюбов до влади та зверхности роблять тебе перехожим на цій землі. Гордість, це стародавнє мерзенне зло, що йому Бог противиться, — поконає тільки безмірна смиренність, що промовляє: Я земля і порох (Бут. 18:27); Коли Господь не будує дому, — дарма працюють його будівничі (Пс. 127:1).

7. Як неможливо очистити каламутної води, коли вона неспокійна, — так неспромога монахові пізнати себе без мовчання.

8. Як немислимо воякові увінчатися вінцем перемоги — без бою, так неможливо бути християнином — без подвигів.

9. Як неможливо терезам ваги зберігати рівновагу, коли одна з них обтяжена тягарем; так несила людині зберігати заповіді Божі, коли переважає у ній тілесне мудрування.

10. Як неможливо навчитися будь-якого ремесла без вправлянь у ньому, так само немислимо навчитися молитви — без щоденного спілкування з Богом у правоті серця.

11. Хто не здобув чистої молитви, той не має зброї до боротьби.

12. Хто ходить пишно вбраний, а нагий на чесноти Божі, той стає житлом демонів.

13. Як цар не житиме в брудній халупі, так Христос не замешкає в душі, оскверненій гріхами.

14. Як запустіле поле дбайливо обробляють людські руки, так душу, здичавілу в гріхах, приборкує закон Божий.

15. Як хвилі не уразять каміння, що лежить глибоко в морі, так і диявол не захитає чоловіка, зануреного в чесноти.

16. Як досвідчений лікар знає методи лікування різних хворіб, так пізнання Бога навчає свого причасника берегти себе від падінь і зноситися во вишнє.

17. Як потік прокладає сам собі путь, так і гріх у серці людини сам собою губить її.

18. Як олень, потрапивши в сіті, не втече; так не уникне гріха той, що плекає похоті в серці, бо вони — залізні кайдани.

19. Як виноградну лозу, що не плодоносить, зрубають, аби не займала даремно місця; так Господь викоренить кожного, хто не творить плодів Духа Святого.

20. Як неможливо людині, ураженій стрілою, зостатися неушкодженою — так і монахові, що прийняв лихий помисел у серце своє.

21. Як людина, що зійшла з прямої дороги, блукає манівцями — так і той, хто не вірує в єдиносущну Тройцю.

22. Як людина, розділена на багато іпостасей у собі, за природою є одна; так і Пресвята Тройця, хоч іменами та особами розділена, та за природою — одна. Природи Божої до кінця не збагнеш, хоч би й на крилах злетів ти до самого Господа. Бог бо -незбагненний. Він — Творець наш.

23. Як посудина не знає природи того, хто зліпив її; так і людина не може пізнати природи Божої.

24. Про Тройцю не досліджуй, а тільки віруй і поклоняйся Їй, бо хто досліджує, той не вірує.

25. Здобудьте ліпше премудрість — а не гроші, купіть собі радше світле одіяння Христа Господа нашого — а не вісонну одежу, бо тлінні надбання не принесуть користи в день смерти.

26. Як вогонь палить терня — так горітиме кожний грішник у вічному вогні, та вмерти не зможе, бо мука його вічна.

27. Навіть якщо станемо праведними — нема нічого великого в тому, бо тоді ми будемо лише такими, якими сотворив нас Бог напочатку.

28. Той живе не за природою, хто не зберігає заповідей Божих.

29. Уся мудрість у тому, щоб боятися Господа; всяка ж наука, що протирічить законові Божому, -буйство і глупота.

30. Без діл правди не визволить від вічного вогню навіть віра й Хрищення. Якщо ти злучився з Христом, зберігай Його заповіді, і якщо віруєш у будучність, намагайся осягнути вічну славу й бійся вогненного меча. Якщо ж не сповняєш заповідей Божих, то не називай себе вірним.

31. Усяке створіння кориться волі Божій. — Тільки єдина людина насмілюється опиратися Тому, що через Нього все сталося.

32. Нічого доброго ми не робимо Богові, якщо бережемо себе чистими, — лише самим собі здобуваємо життя вічне й насолоду невимовних та нескінченних благ.

33. Не кажи: «Не можу сповняти заповідей Божих через батька, матір, жінку, дітей або когось іншого», бо це не визволить тебе від гніву грядущого і від черв'яка невсипущого. Нехай же кожний, хто перешкоджає тобі осягнути Бога й чесноти, буде мерзотний і ненависний тобі. З таким навіть не їси.

[1] 3 грецької Патрології Мінь, т. 79, с. 1236.

[ Назад ]     [ Зміст ]     [ Вперед ]

[ Cкачати книгу: "Святий Йоан Касіян Римлянин" ]

[ Купити книгу: "Святий Йоан Касіян Римлянин" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!