 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
РОЗДІЛ XXI. Вислови старців, що постаріли в подвижництві 1. Спитали старця: Що таке грошолюбство? І відповів: Недовір'я до Бога в тому, що Він піклується тобою, брак надії на Божі обітниці й любов до шкідливих приємностей. 2. Спитали ще: Що таке обмова? І відповів: Незнання Бога або слави Божої й заздрість ближнього. 3. Спитали: Що таке гнів? І відповів: Сварка, брехня і неосвіченість. 4. Спитали старця: Який має бути чернець? І відповів: Як на мене, мов один на самоті. 5. Спитав хтось старця: Чому я боюся, коли йду через пустелю? І відповів: Бо ти ще живий. 6. Іще спитав: Що треба робити, щоби спастися? А він плів мотузок і, не відриваючись від діла, відповів: Ось, як бачиш. 7. Спитали старця: Чому ти не буваєш ніколи безтурботним? І відповів: Бо я щоденно очікую смерти. 8. Ще спитали: Чому я безнастанно знеохочуюсь? І відповів: Бо ще не бачив ниви. 9. Спитали старця: Яке діло ченця? І відповів: Розмисел. 10. Спитали старця: Відкіля в мене спокуса до нечистоти? І відповів: Від ситної їди й сну. 11. Іще спитали старця: Яке є діло ченця? І відповів: Робити всяке добро і відкидати всіляке зло. 12. Спитали старця: Чим набувається покірливість душі? І відповів: як думаєш про саме зло, що в тобі. 13. Говорили старці, що молитва — це дзеркало для ченця. 14. Говорили старці, що немає нічого гіршого, над осудження. 15. Говорили старці: Ніколи не поступайся помислам. 16. Говорили старці, що вінець ченця — покірливість. 17. Говорили старці: Всякому помислові, що приходить до тебе говори: чи ти наш, чи від наших ворогів? І він доконче виявиться. 18. Говорили старці, що душа — це джерело: Як розкопуватимеш його, очиститься, коли засипеш — щезне. 19. Сказав старець: Я вірю, що Бог не є несправедливий і в тому, щоби вивести мене з в'язниці, і в тому, щоби вкинути до неї. 20. Ще сказав: У всьому себе насилувати — це Божа дорога. 21. Іще сказав: Чернець, що не працює, буде осуджений як зисколюб. 22. Сказав старець: Коли ми робимо зле, й Бог допускає це й терпить нам, то невже, — як робимо добре, — не буде нам допомагати? 23. Сказав старець: Не починай робити що-небудь, поки не випробуєш свого серця, чи задля Бога буде те, що маєш намір робити. 24. Іще сказав: Як чернець тільки тоді молиться, коли стає на молитву, то він зовсім не молиться. 25. Сказав старець: Двадцять літ провів я у боротьбі з помислом, щоби на всіх людей дивитися, як на одного. 26. Сказав старець, що найбільша з усіх чеснот — це розсудливість. 27. Сказав старець: Чим набувається покірливість душі? І каже: як думаєш тільки про свої гріхи. 28. Сказав старець: Що я міг придбати, того не робив удруге. 29. Іще сказав: Як земля не впаде додолу, так і той, що упокорюється, не впаде ніколи. 30. Сказав старець: Сором ченцеві, коли він, покинувши своє житло й розпочавши мандрування задля Бога, відтак піде на муку. 31. Іще сказав: Це покоління шукає не сьогоднішнього, а завтрашнього. 32. Сказав старець, що нашим ділом є спалювати дрова. 33. Іще сказав: Не бажай бути таким, що не заслуговує на погорду. 34. Сказав старець, що покора не гнівається і не викликає ні в кого гніву. 35. Іще сказав: Що гарне перебуває в келії ченця і наповнює його всіма добрами. 36. Сказав старець: Горе чоловікові, коли його ім'я більше за його діла. 37. Іще сказав: Сміх і зухвальство подібні до вогню, що спалює очерет. 38. Сказав старець: Що той, хто насилує себе задля Бога, подібний до чоловіка ісповідника. 39. Іще сказав: Хто буде немудрий задля Бога, того умудрить Бог. 40. Сказав старець: Чоловік, що кожної години має смерть перед очима, поконає недбайливість. 41. Іще сказав: Цього вимагає Бог від чоловіка: розуму, слова і діла. 42. Сказав старець: Що для чоловіка корисно боятися Божого суду, ненавидіти гріх, любити чесноту і завжди молитися Богові. 43. Сказав старець: Як віддих ніздрів усюди носимо зі собою, так і страх смерти та плач мусимо ми мати з собою завжди, поки існуємо. [ Назад ] [ Зміст ] [ Вперед ]
[ Cкачати книгу: "Древній патерик" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові! |
|
|
|
|
|
