|
|||
|
Хтось, побачивши гарну жінку, прославив у ній Творця. Від погляду на неї запалала в ньому любов до Бога і з очей потекло джерело сліз. І дивно було бачити, як те, що багатьох довело б до падіння, для нього - понад природу - стало вінцем перемоги. Якби людина завжди могла так почувати і діяти, то осягнула б нетління ще до загального воскресіння. Святий Йоан Ліствичник. Про вісім головних пристрастей і боротьбу з ними. Але ви кидаєтесь все поглинуть, Данте Аліґ'єрі. Божественна комедія (Чистилище: Пісня 14). Вас не спостигла ще спокуса понад людську силу. Бог вірний: він не допустить, щоб вас спокушувано над вашу спроможність, але разом із спокусою дасть вам змогу її перенести. І Послання Апостола Павла до Корінтян 10:13 Підвівшись від молитви, він підійшов до учнів і застав їх сплячими від смутку. І сказав їм: “Чого спите? Вставайте та моліться, щоб не ввійти в спокусу!” Євангелія від Луки 22:45-46 Погляд на жінку викликає у нездержливого пристрасть, а невинного схиляє до прослави Бога. Усяка рана, але не рана серця! Усяка злоба, але не злоба жінки! Ісус Син Сираха 25:13-26 Доки людина живе на світі, вона ніколи не є цілком забезпечена від спокус, бо причина спокус у нашому єстві, відколи ми народилися у похоті. Ледве одна спокуса чи журба нас покине, надходить зараз друга; і так ми постійно будемо щось терпіти, бо втратили первісний дар нашого щастя. Наслідування Христа. Практичне заохочення до духовного життя. (13) Бо хто хоче життя любити й бачити дні добрі, хай береже язик від лихого, уста від слів лукавих. Перше Послання Апостола Петра 3:10 Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого; Послання Апостола Якова 1:13-15 Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам. Послання Апостола Якова 1:2-4 Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах. Послання Апостола Павла до Ефесян 6:12 Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розгнуздані, ані мужоложники, ані злодії, ані зажерливі, ані п'яниці, ані злоріки, ані грабіжники - царства Божого не успадкують. І Послання Апостола Павла до Корінтян 6:9-10 Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне. Матвія 26:41 Існування спокус не звільняє людей від відповідальності, адже єдиною справжньою причиною гріха є наша вільна воля. Отець Мечислав Пьотровскі, "Любіть одне одного!" Те, що понад потребу, не має ніяких меж. Нерозумна старанність і нескінченний суєтний труд завжди поширюють бажання непотрібного, як поширюється вогонь, коли підкидати дрова. Один раз перейшовши межі природних потреб, починають здобувати успіхи в земному житті, до хліба хочуть ще й якоїсь приємної страви, до води – вина, та ще й дорогого, не хочуть вже вдягати поношений одяг, а купують новий із ясної вовни, перебираючи навіть кольором. Від вовняної одежі переходять до витканої з льону і вовни, потім шукають шовкового одягу, спочатку простого, а тоді й прикрашеного зображеннями боїв, звірів та малюнками до різних історій. Купують посуд срібний і позолочений, що служить не тільки для страв, а й щоб поставити перед тваринами і перед ложем. Ніл-посник Так-то правдивий спокій добувається тим, що ведеться боротьбу з пристрастями, а не з тим, що їм догоджується. Тому нема спокою в серці змислового чоловіка, ані в того, хто віддався світовим справам, а тільки в душі того, хто ревний і духовний. Відвертай від красуні очі й на вроду чужу не споглядай, бо жіноча краса багатьох спантеличила, і кохання від неї вогнем займається. Поки ти борешся - ти переможець. Не втішайся життям розкішним - не в'яжи себе з таким товариством. Ісус Син Сираха 18:32 Не ходи слідом за своїми пристрастями і від похотей своїх стримуйся. Ісус Син Сираха 18:30 Щасливий, кого не винуватить власне сумління... Ісус Син Сираха 14:2 Любов до земних благ - як сильце для птахів, котре обплутує душу і не дає їй злетіти до Бога. святий Августин Від інтернету відірвись! Помолись! Кожна спокуса - це ще одна можливість сказати Богу "так". Цікаво, і чому я не чую більше голос пастуха? Щоб почути голос Бога, треба зробити тихіше звук світу. Свобода - це не право робити те, що нам хочеться, а право виконувати свій обов'язок. Якщо у свободи немає мети, якщо вона не бажає знати морального закону, викарбованого в душах людей, і прислухатися до голосу совісті, то вона обертається проти суспільства і всього людства. св. Іван Павло II «Все мені можна», та не все корисне. «Все мені можна», та я не дам нічому заволодіти надо мною. Апостол Павло (1 Кор 6,12) І ось побачив по цілій церкві наче якихось малих хлопчиків, етіопів очорнених, які туди й сюди ходили швидко, наче літали. Звичай-бо там був усім братам, що сиділи: один говорив псальми, инші ж слухали. І присідаючи до кожного брата, етіопи ті малі підсміхалися, і якщо комусь двома пальцями торкалися очей — зразу той дрімав, якщо ж комусь на уста палець клали — той зразу позіхав, перед иншими ж у жіночих подобах ходили, ще перед иншими показували так, ніби будується щось, чи носиться щось — і різні діла творили. І що біси, підсміхаючись, перед кимсь зображали, те ті думали у серцях своїх. Від инших же, коли щось таке робити починали, зразу силою якоюсь проганялися, стрімголов відкинені, і більше навіть стояти перед такими ані близько йти не сміли. Иншим же немічним братам, що молитви нітрохи не слухали, на віях і плечах сідали, збиткуючись. Те бачивши, преподобний Макарій зітхнув тяжко і заплакав, говорячи до Бога: "Поглянь, Господи, і не замовчи, Воскресни, Боже, хай розійдуться вороги Твої і хай втікають від лиця Твого, бо душа наша сповнюється наруги". Після відпусту прикликав авва Макарій кожного брата по одному до себе і допитував його, про що той думав на співах церковних. І розповідав йому кожен про помисли свої, і явно виявилося, що кожного помисли були про те, що біси перед ним, збиткуючись, зображали. Дмитро Туптало. Житіє преподобного отця нашого Макарія Олександрійського. І справді не було нікого такого, як Ахав, що (так) запродався б чинити зло в очах Господніх, а до того підводила його Єзавель, жінка його. І Книга Царів 21:25 Пояс-бо воїнський відкинув і, славу світу цього зневаживши, багатство, родичів, і друзів, і рабів, і спокій житейський, і все, що так людям, які світ і насолоди люблять, приємне, залишив — у пустельні і для людей непрохідні місця відійшов, бажаючи краще жити зі звірами, аніж з ідолопоклонниками, наслідуючи святого пророка Іллю, який, бачачи кумирослужіння Сідонське, на гору Хоривську вибіг і в печеру увійшов, намагаючись бачити Бога, як же і бачив, наскільки людське око Його бачити могло. Такий був цей Гордій — утік від шуму градського, криків торгових, величань княжих. Утік від судів обвинувачувальних, що продають, купують, кленуть, брешуть, срамословлять, утік від ігрищ, глуму і сміхотворства, які бувають в градах... Дмитро Туптало "Страждання святого мученика Гордія"
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|