 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Отець Ян з великою цікавістю розглядав природу. Більшість рослин, птахів та тварин, які зустрічалися в дорозі, він бачив вперше у житті. Був у захопленні від екзотичних квітів. Не міг надивитись на вродливі орхідеї, стреліції, дикі троянди та плакучу запашними сльозами жакаранду. Не міг відірвати очей від, так званої, слонової стопи, невеличкої рослинки, яка справді нагадувала ногу цієї тварини. - Дивним творцем є Господь, який оце все навкруги створив! Людська душа справді рветься до Нього, коли дивиться на таке чудо, - міркував і з кожним кроком, з кожною хвилиною поглинав красу навкруги, насичуючись нею як губка. Дорота Козьол про блаженного отця Яна Бейзима, книга "Самаритянин Мадагаскару". І народилось у нього семеро синів і три дочки. Книга Іова 42:13-15 Незречиме і незбагненне сяйво божественної краси! Неможливо її ні словом описати, ні слухом вмістити! Чи на блиск зірниці поглянемо, чи на сяйво місяця, чи на світло сонця - все це ніщо проти Божої слави, бо все жалюгідне перед лицем істинного світла, як найглибша ніч або найчорніша тьма перед найяскравішим полуднем. Преподобний отець Святий Авва Филимон Коли ж все згасло, то любов мій зір Данте Аліґ'єрі. Божественна комедія (Рай: Пісня 30). Чи треба старатися робити все гарно, коли, наприклад, зводиш оселю або щось інше? Роби так, щоб усе виходило гарно, бо й Господь радується усякій красі, - але все треба робити без пристрасти. Якщо ж помічаєш у собі пристрасть до речей, то пригадай кінець їхній - і заспокоїшся. Бо нема жодної речі, котра би перебувала постійно в одному й тому самому стані, але все - тлінне й мінливе. Подвижницькі настанови святих отців Варсануфія та Йоана - Про подвиги та боротьбу з пристрастями Хтось, побачивши гарну жінку, прославив у ній Творця. Від погляду на неї запалала в ньому любов до Бога і з очей потекло джерело сліз. І дивно було бачити, як те, що багатьох довело б до падіння, для нього - понад природу - стало вінцем перемоги. Якби людина завжди могла так почувати і діяти, то осягнула б нетління ще до загального воскресіння. Святий Йоан Ліствичник. Про вісім головних пристрастей і боротьбу з ними. Віддав своєї владарки обличчю Данте Аліґ'єрі. Божественна комедія (Рай: Пісня 21). Гляди! Небо й небеса небес, земля й усе, що на ній, усе належить до Господа, Бога твого. Второзаконня 10:14 Погляд на жінку викликає у нездержливого пристрасть, а невинного схиляє до прослави Бога. ... природним всім спонукам Мистецтво, ніби учень, вслід іде, - Отож воно є наче Божим внуком. Данте Аліґ'єрі. Божественна комедія. Оточив його ґранатовими яблуками й багатьма золотими дзвінками навколо, щоб при кожному кроці його видзвонювали, щоб звук їхній чути було у храмі - на спомин синам народу свого; його шати священні - з золота, блавату та з кармазину гаптованої роботи; судовий нагрудник - з об'явленнями правди, витканий з кармазину мистецького виробу, з дорогоцінним камінням, мов печатка, вирізьбленим, оправленим у золото - праці майстра-самоцвітника, - з виритим на пам'ять написом, за числом поколінь Ізраїля. Вінець золотий вклав зверху завою, з відбитою на ньому печаткою посвячення, пишну відзнаку чести художньої роботи, прикрасу - втіху очам. Перед тим ніщо не було таке гарне, і ніколи чужинець не надягав такого, - лише його сини та нащадки його повіки. Ісус Син Сираха 45:9-13 Справді дурні з природи всі ті люди, які не пізнали Бога, які через видимі блага не здолали пізнати Сущого, і, розважаючи над творами, не дійшли до впізнання Майстра, - лише вогонь або вітер, або пливке повітря, або зоряне склепіння, або бистру воду, або світила небесні вважали за богів, правителів світу. А якщо, красою їхньою захоплені, вони взяли їх за богів, то нехай знають, скільки їхній Володар кращий, бо сам Творець краси творив їх. Якщо ж сила та потуга здивувала їх, нехай з того збагнуть, наскільки могутніший той, який витворив їх. Бо з величі та краси створінь через уподібнення можна дійти до пізнання Творця їх. Однак, вони лиш на легкий заслугували докір: можливо бо, що вони блудять, шукаючи Бога й бажаючи його знайти; бо живучи посеред його творів, досліджують їх пильно і стають полоненими їхнього вигляду, бож те, що вони бачать, - гарне. Але й вони не є виправдані, бо якщо вони змогли стільки знати, щоб спромогтись досліджувати світ, то чому раніше не знайшли Володаря його? Книга Мудрости 13:1-9 Що у свинячім рилі золота каблучка, те гарна жінка, якій бракує глузду. Приповідки 11:22 Краса - це одна з найбільших потреб людства; це корінь, з якого проростають гілки миру і плоди нашої надії. Краса відкриває нам Бога, тому що, так як Він, праця над красою дає чисті плоди, закликає нас до свободи і віддаляє від егоїзму. Папа Бенедикт XVI Велика книга, вічно відкрита, яку ми повинні посилено вивчати і читати - це природа. Антоніо Гауді Саме прояв краси Бога і Божого творіння був головною метою всієї творчості Антоніо Гауді, а одним з головних джерел натхнення була для нього природа; через неї він хотів привести людей до Бога. Агнєшка Бистшановська "Любіть один одного!" Як зазначив Бенедикт XVI, Антоніо Гауді черпав натхнення з трьох книг, які живили його як людину, як віруючого і як архітектора: це книга природи, книга Святого Письма і книга літургії. Агнєшка Бистшановська "Любіть один одного!" Вбити в дитині почуття краси – почуття, яке хоча б слабко, проте обов’язково в ній закладене, – це означає скалічити в ній людину. Обов’язок і завдання виховання – розвинути почуття краси, відкрити йому дорогу і дати силу. Блаженна Марцеліна Даровська ...часто художник, зачарований якою-небудь місцевістю, після того, як напише з натури або за уявою (...) пейзаж, бачить, що в його роботі і сотої частки не передано з того, що виходить від тієї ж місцевості в натурі. (...) Художник забуває, що, крім візуальних вражень, є ще й інші, які й зачаровують його. У той час, коли він писав або милувався пейзажем, можливо, вечірня прохолода лягала в долині, співав соловей, шумів сусідній сосновий бір і пахло свіжоскошене сіно, а на довершення звідкись здалеку лунав дзвін... Всі ці разом узяті побічні дії, що не мають нічого спільного із зоровими враженнями, і давали те почуття поезії, яке було пов'язане з пейзажем, який зачарував художника (...). Будь-який художник може згадати безліч прикладів подібного роду; почну зі своєї художньої практики. Одного разу в Криму, опівночі, коли важкі чорні хмари висіли над горами і берегом, і лише над морем, вільним від тіні хмар, було якесь неясне мерехтіння світла, і на цій блідій смузі вимальовувалися рішучими чорними силуетами дві гострі скелі: Діва і Лебідь. Тихий далекий шум моря, і самотній жіночий голос співав, то стихаючи, то знову меланхолійно задумливо лунаючи в мовчазній темряві ночі... Це було так дивно, ніби приховуючи в собі щось вічне, так неповторно, що я зараз же хотів, прийшовши додому, запалити лампу і зробити хоч якийсь натяк на цю загадкову ніч. Але, згадавши обман, в який я був введений, і самотністю серед скелястого пейзажу, і шумом моря, і голосом якоїсь сирени, я залишив марну надію зобразити побачене. Аполлінарій Михайлович Васнєцов Консервативний, як і сама природа, причетний до вічних законів світобудови, пейзажний жанр буде існувати завжди, і потреба в картинах природи, розрив з якою у людини стає все більш глибоким і безповоротним, зробить пейзаж воістину безсмертним. Андрій Романовський Свого часу у Франції Франсуа Рене Шатобріан спробував дати вичерпний опис одного-єдиного листочка суниці; на двадцятій сторінці він залишив це заняття, переконавшись, що тема - невичерпна. Інший аристократ духу, Васильєв, йде схожим шляхом, зображуючи, як коштовність, найдрібніші прояви життя, якими, не помічаючи їх, ковзає зазвичай байдужий погляд: чи то листя берез, яке колихається передгрозовим вітром, жухла поруділа трава на узбіччі зимової дороги або пухкий, насичений весняною вологою сніг. Андрій Романовський Смішно і боляче дивитися на світ Божий! Всюди трибуни; всюди з живим поглядом, з роздутими істиною грудьми здіймаються оратори, великі люди, друзі людства; всюди - тріумфування; просвітлені натовпи хвилями рухаються від одного оратора до іншого, від парових машин до велетенських гармат, від плугів до мітральєзів... Хором гримить з одного кінця світу в інший: «Нехай живе дев'ятнадцяте століття». Співає цей гімн вчора розчавлений француз, співає цей гімн пруссак, який вчора розчавив цілий народ... »(...) А природа навкруги - вічно прекрасна, вічно юна і - холодна. Втім, не завжди вона тримає за собою цю останню якість; я пам'ятаю моменти, коли я весь перетворювався на молитву, на захват і на якесь тихе, втішне відчуття примирення з усім, з усім на світі. Я ні від кого і ні від чого не отримував такого святого відчуття, такого повного задоволення, як від цієї «холодної» природи... нехай буде вона благословенна, хоча люди і кажуть, що їй ані поганого, ані доброго приписувати не можна. Федір Олександрович Васильєв Ви не закохані - в природу, в природу, кажу я. Подивіться, ось я був на днях у Марфиному гаю. Дуби - кора вже зеленіє. Весна відчувається в повітрі. Треба відчути, треба відчути, як добре в повітрі відчувається весна. Олексій Кіндратович Саврасов Склепіння готичні переплетені вузькими опуклими карнизами, що дуже красиво, ця зала абсолютно порожня, але в інший є кілька місць і трон під балдахіном - цікава річ для хорошого історичного художника, але мені вже набридають всі ці подвиги і примхи королів - і світських, і духовних; все це пройшло і слава Богу. Це мертвечина, а мені б швидше на натуру, на пекло червоного сонечка; природа завжди нова, не заплямована нічим подібним і завжди готова обдаровувати невичерпним запасом своїх дарів, який ми називаємо життям. Що може бути краще природи, та ще й не спотвореної подвигами людства! Іван Іванович Шишкін Одне напевно добре - це природа. Господи! Скільки вона містить в собі звуків, думок, уривків почуттів, скільки в ній мрій (...) глибоких, вдумливих, віковічних... Ось і сидиш та й слухаєш, що природа говорить, що розповідає ліс, про що птахи співають, слухаєш і переживаєш юність, порівнюєш свою весну з весною природи і бачиш, скільки втрачено, як мало, неповно зрозуміла була своя весна, і з сумом бачиш , що поправити нічого не можна, все минуло і не повернеться, і сумно стане і защемить, заниє серце. Михайло Васильович Нєстєров Краса серця не старіє і не згасає, як краса тіла. Навпаки, вона є як вино, яке з часом дозріває і набуває смаку. Ян Білевич, Любіть одне одного! Усе він створив гарним у свій час, та й вічність він вклав їм у серце, одначе, так, що чоловік не може збагнути діл, що їх творить Бог, від початку до кінця. Проповідник 3:11
Справжня краса полягає все-таки в чистоті серця. Махатма Ганді (індійський політичний діяч, філософ) Відвертай від красуні очі й на вроду чужу не споглядай, бо жіноча краса багатьох спантеличила, і кохання від неї вогнем займається. Ніщо так не надихає чоловіка, як красива жінка. Джон Елдредж Вродлива жінка обличчя звеселює: понад усе вона, чого чоловік бажає. Книга Сираха 36:22
Я подивився на Землю [з космосу] ... і подумав про батьківську любов - адже ми намагаємося зробити все найкращим чином для дітей. І як же сильно Бог любить нас, що дав нам такий прекрасний дім, таку красиву планету, щоб ми на ній жили. Він дуже-дуже сильно нас любить. Майкл Массіміно, астронавт NASA.
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
|
|
