|
|||
|
Не збіднів Господь Ісус і не знесилився дарувати і нам такі самі блага, якими збагатив був святих патріярхів, – якби тільки узрів, що ми собі на благо і Йому на славу користуємося тим, що Він уже дарував нам. Але коли бачить, що через нелад у своїй душі вживаємо на шкоду собі навіть невеликі Його дари, то – як чоловіколюбний – не подає нам більших, щоб не загинули ми цілковито. Бог - благий, тож дав нам свободу й можливість черпати користь від усього, та ми – через пристрасність і злобу свою – губимо дари Божі, а даровані нам блага – через злочинні наміри свої і лиху вдачу - обертаємо собі на шкоду. Якби Він бачив, що людина – на добро собі й ближньому – користується малими дарами Його, то очевидно дарував би їй більші. Чи не те саме бачимо і в мистецтві? Хто береться до праці з твердим бажанням навчитися чогось, працює спочатку з трудом – не все легко йому вдається. Та хоч і часто псує діло рук своїх, не падає духом, а наново береться до праці і, хоч знову псує, не покидає діла, до якого взявся, виявляючи тим твердість волі своєї. Якщо ж впаде духом і перестане трудитися, то нічого не навчиться, а якщо – попри всі невдачі – буде й далі терпеливо і наполегливо працювати, то накінець – з поміччю Божою – опанує те мистецтво, яке собі обрав. Тоді вже все буде робити легко і з задоволенням. – Так і в духовному житті. Хто здобуває чесноти, не одразу осягає їх, бо се неможливо; і хоч спочатку не все йому вдається, хай не відступає від початого – інакше не досягне бажаної мети. Треба завжди докладати нових зусиль, подібно до того, як робить се той, хто бажає навчитися будь-якого ремесла чи опанувати будь-яке мистецтво. Коли з терпінням і бажанням буде трудитися, Бог зглянеться на труд волі його й подасть йому силу все робити без примусу. Авва Мойсей казав: «Сила тих, що прагнуть набути чеснот, – в тому, щоб не виявляти малодушности, коли впадуть, а знову й знову підійматися і ревно працювати над собою». Щоб здобути будь-яку чесноту, потрібен труд, час, ревне бажання, а головно – поміч Божа. Без благовоління Божого даремним буде наш труд, так само як і труд хлібороба, що засіває і обробляє землю, якщо Бог не дасть дощу і не зростить насіння. Треба молитися і благати в Бога помочі, бо тільки так сподобимося Божого заступництва. Якщо занедбаємо молитву, то як Бог зглянеться на труд наш? Якщо ж будемо молитися ліниво й розсіяно або скучати на молитві, нічого не одержимо, бо Бог дивиться на волю нашу і – відповідно – подає Свої дари. Море не переповнюється від вод численних річок, що впадають у нього; і пожадливість грошолюбця не насичується зібраним майном. Подвоїв він його — і подвоєне знову подвоїти бажає, і так ніколи не перестає подвоювати, доки смерть не обірве цей надаремний труд. Багато людей грішать із-за користи: розбагатіти прагнучи, стають немилосердними. Кілок між щілини каміння вбивається, а між продаж та купівлю прокрадається гріх. Ісус Син Сираха 27:1-2 Ця пристрасть, якщо здобуде владу над слабовільною і холодною душею монаха, спочатку спонукує його до малого накопичення, спокусливо вказуючи йому неначе справедливі причини, через які йому вкрай потрібно залишити собі якісь гроші чи здобути їх наново після свого відречення од них. Ця пристрасть скаржиться на те, що монастирської їжі недостатньо, і постійне недоїдання ледве витримує здорове й міцне тіло. «Що будеш робити, — нашіптує вона, — якщо захворієш, а в тебе не буде грошей, щоб допомогти собі в немочі? Монастирське утримання мізерне, ставлення до хворих — недбале. Якщо ніякої власности не буде в тебе, то доведеться тобі жалюгідно вмерти. Монастирська одежа благенька, а за що придбаєш іншу? Врешті, не постійно ж тобі жити в одному монастирі. Якщо ж не матимеш грошей, то не зможеш переселитися звідси й так, поневолений крайньою бідністю, завжди нидітимеш, а не повноцінно житимеш». Коли такими помислами обплутає монах свій ум, тоді починає думати, як би здобути бодай кілька монет, тож без відома авви підшукує собі приватну роботу, що її виконує дуже дбайливо. Таємно продавши її та отримавши бажані гроші, метушиться і клопочеться, де б їх сховати або кому довірити їх зберігати. А тим часом почала вже точити його ще більша гризота — як подвоїти свій капітал, і він напружено думає, що би таке купити за виручені гроші і як би з вигодою для себе пустити їх в обіг. Коли ж і це йому вдасться, тоді з'являється в нього ненаситна жадоба золота, що відтак усе сильніше й сильніше розгоряється, залежно від того, скільки прибутку отримано, бо зі збільшенням грошей посилюється і шал пристрасти до них. Тоді спадають монахові на ум також інші клопітливі думки: про довге життя, глибоку старість, різні довготривалі хвороби, що їх у старості ніяк не знести, якщо в молодості не наскладати багато грошей. — Так нещасна душа, закута кайданами змія грошолюбства, щораз більше обплутується цією пристрастю, бажаючи постійно накопичувати своє майно, породжуючи в собі заразу, що як полум'я пожирає її саму. Цілком полонившись користолюбними думками, душа не бачить уже нічого, крім того, де б ще роздобути грошей, аби з ними скоріше вирватися з-під ярма монастирської строгости. Коли зненацька блисне їй якась надія на гроші, то вже ніщо її не стримує — заради них вона не погребує ні брехнею, ні клятвопорушенням, ні злодійством, ні вірністю. Одне слово, золото й користь стають для неї богом так само, як черево — для інших. Блаженний Апостол, знаючи згубну отруту цієї хвороби, назвав її не тільки коренем усього лиха (1 Тим. 6:10), а й ідолопоклонством, кажучи: Умертвлюйте і зажерливість, — що є ідолопоклонство (Кол. 3:5). Святий Йоан Касіян - Огляд духовної боротьби Срібло своє на вулицю повикидають, а золото буде в них, як сміття. Ні срібло їхнє, ні золото не зможуть їх врятувати в день Господнього гніву. Душі своєї ним не наситять і нутра свого не наповнять, бо саме з них постала їхня беззаконність. Тому я повен Господнього гніву і втомився його в собі тримати. Вилий його на дітей на вулиці, на хлопців юрбу, бо займуть мужа з жінкою у полон, старого з повнолітнім. Книга Пророка Єремії 6:11-13 Не звіряйсь на багатства, несправедливо набуті: не допоможуть тобі в день нещастя. Ісус Син Сираха 5:8 Воздавай Всевишньому згідно з його даром - щедро за твоїми власними статками; Ісус Син Сираха 35:9-10 Синові й жінці, братові й другові, доки живеш - не давай над собою орудувати; а й майна свого не давай іншому, щоб не довелось тобі, розкаявшись, просити його назад. Ісус Син Сираха 33:20-24 З-за багатства безсоння виснажує тіло, а журба про нього сон відганяє. Ісус Син Сираха 31:1-8 Хто чинить бідному добро, той Господеві позичає, і він йому відплатить за його добродійство. Приповідки 19:17 Лінивство глибокий сон наводить; душа недбала буде голодувати. Приповідки 19:15 Добрий свою спадщину онукам залишає, а майно грішника для праведника бережеться. Приповідки 13:22 Лінивий не спече влову. Приповідки 12:27 Той сипле щедро, і йому ще прибуває, а той скупий надміру і убожіє. Душа, що благо діє, разбагатіє; хто зрошує, той теж буде зрошений. Приповідки 11:24-25 Господнє благословення саме збагачує, як не збагачує жадна праця. Приповідки 10:22 Праця праведного йде на прожиток, безбожного заробіток - на погибель. Приповідки 10:16 Заплати нікого з тих, що працюватимуть на тебе, в себе не затримуй; віддавай її негайно. Коли ти Богові будеш служити, то будеш мати нагороду. Книга Товита 4:14 У тебе поганий настрій? Зроби якусь маленьку добру справу! Настрій не покращав? Зроби ще одну добру справу! Повторюй доти, доки настрій не покращає і не відчуєш радість. Автор анонімний Дай йому щедро й не смутись у своєму серці, що даєш йому, бо за цей учинок Господь, Бог твій, поблагословить тебе у кожній праці й у всіх починах рук твоїх. Справді, вбогі ніколи не переведуться на землі, тому то я тобі й заповідаю: щедро розтулюй свою долоню для свого брата, для нужденного й для вбогого в твоїй землі. Второзаконня 15:10-11 Господь підтримує всіх тих, що падають, і всіх зігнутих підводить. Книга Псалмів 145:14-17 Нумо тепер, багаті! Плачте, ридайте над злиднями, що вас спіткають. Послання Апостола Якова 5:1-6 Ви бо й разом із в'язнями страждали і грабунок вашого майна ви з радістю приймали, знаючи, що маєте багатство краще і постійне. Послання Апостола Павла до Євреїв 10:34-35 Чи не просимо ми щодня Отця нашого Небесного про хліб насущний? Але, як тільки отримаємо його, кажемо: “Мій хліб!”. Микола Сербський. Місіонерські листи. 213 Багатим у цьому світі накажи, щоб не неслись думками вгору та не надіялися на нетривке багатство, лише - на Бога, який щедро дає нам усього для вжитку; щоб добро чинили, багатіли добрими ділами, були щедрі, ділилися радо і тим робом збирали собі скарб - добру підвалину на майбутнє, щоб осягнули життя правдиве. І Послання Апостола Павла до Тимотея 6:17-19 Ми бо не принесли на світ нічого, та й винести нічого не можемо. І Послання Апостола Павла до Тимотея 6:7-12 Робота повинна бути засобом любові, а не перешкодою для любові. Християнин Та хоч би й не цвіла смоківниця вже більше, у виноградниках не було врожаю; хоч би й завів плід дерева оливкового, і ниви не родили більше хліба, зникли з кошари вівці, і не було в хлівах товару, - Неначе куропатва, що висиджує чужі яйця, так і той, хто придбав багатство неправно. Посередині свого життя він його втратить, а при смерті дурним виявиться. Книга Пророка Єремії 17:11 Вибір напрямку є важливішим, ніж швидкість. Що буде з вашою швидкістю, коли ви обрали неправильний напрямок? св. Шарбель Ви перебуваєте в цьому світі, щоб давати і служити, а не щоб мати, володіти і керувати. св. Шарбель Ви поспішаєте, щоб забезпечити майбутнє ваше і ваших дітей. Пам'ятайте завжди, що ваше майбутнє - це не останні ваші дні в цьому світі, це перший день в іншому світі. Ви забезпечуєте майбутнє вашим дітям, коли забезпечуєте їм Небо. Немає ніякого життя поза Христом. Віддайте вашим дітям Христа. Якщо Христа немає в тобі, важко віддати Його дітям. Якщо не станете святими, як зможете освятити своїх дітей? Якщо ви не віддаєте їм Христа, усе інше, що даєте, зникає разом з ними. св. Шарбель ...позбавляти наймита заробітку – це кров проливати. Сираха 34:22 Життя самодостатнього й роботящого - солодке. Книга Ісуса Сина Сираха 40:18 Багатство й сила додають відваги, та понад це і те - страх Господній: як є страх Господній, то нічого не бракує - з ним не треба й допомоги шукати!
Книга Ісуса Сина Сираха 40:26-27 Дайте людині необхідне - і вона захоче зручностей. Забезпечте її зручностями - вона буде прагнути до розкоші. Засипте її розкішшю - вона почне зітхати за вишуканим. Дозвольте їй отримувати вишукане, вона буде прагнути безумств. Подаруйте їй все, що вона забажає - вона буде скаржитися, що її обдурили, і що вона отримала не те, що хотіла. Ернест Хемінгуей Тому святі уникали міст і бесід з багатьма більш як заразної недуги, бо бачили, що життя з розпусними людьми веде до погибелі. Тому вони нічого не брали з собою, залишали все своє майно і навіть не наглядали за ним. Тому Ілля залишив Юдею і проживав на горі Кармель (1 Цар. 18, 19), пустельній і повній звірів, де не було нічого з їжі, окрім плодів дерев. Він їв ці плоди, задовольняючи потреби тіла. Єлисей жив майже так само, запозичивши в учителя з иншими добрими звичаями і любов до пустельного життя. І Йоан проживав у пустелі Йордану і їв сарану і дикий мед, показуючи багатьом, які насправді невеликі потреби тіла, і докоряв за пошуки насолод. Ніл-посник Тільки деякі зуміли відірватися від мирського сум’яття й уникнути бурі, що є в містах, і, так опинившись поза суєтою, привітали життя усамітнене, наслідуючи апостольську чесноту, замість нагромадження багатств вибрали ненабування… Ніл-посник Те, що понад потребу, не має ніяких меж. Нерозумна старанність і нескінченний суєтний труд завжди поширюють бажання непотрібного, як поширюється вогонь, коли підкидати дрова. Один раз перейшовши межі природних потреб, починають здобувати успіхи в земному житті, до хліба хочуть ще й якоїсь приємної страви, до води – вина, та ще й дорогого, не хочуть вже вдягати поношений одяг, а купують новий із ясної вовни, перебираючи навіть кольором. Від вовняної одежі переходять до витканої з льону і вовни, потім шукають шовкового одягу, спочатку простого, а тоді й прикрашеного зображеннями боїв, звірів та малюнками до різних історій. Купують посуд срібний і позолочений, що служить не тільки для страв, а й щоб поставити перед тваринами і перед ложем. Ніл-посник Бійтеся Господа, його святії, бо нема нестачі в тих, що його бояться . Багатії збідніли й голодують, а тим, що Господа шукають, ніякого блага не забракне. Книга Псалмів 34:10-11 Не пересувай межі древньої, і не вдирайся в поля сирітські. Приповідки 23:10 Не пересувай межі древньої, що твої батьки провели. Приповідки 22:28 Грішник щодня чогось бажає жадібно, а праведний дає, не жалує нічого. Приповідки 21:26 Майно, швидко набуте на початку, напослідок не буде благословенне. Приповідки 20:21 Тому все те, що ми собі придбаємо або ж накопичимо, не стане нам у пригоді, а придасться радше те, чим ми погордили і з корінням вирвали з серця. Тома Гемеркен Кемпійський "Наслідування Христа" Навіть коли б ти мала всі земні блага, то ще не змогла б стати ні щасливою, ні блаженною, бо лише в Бозі, який все створив, знаходиться твоє блаженство і щастя. Тома Гемеркен Кемпійський "Наслідування Христа" За сяким-таким прибутком подаються люди в далекий світ, а за вічним життям ні один не ворухне ногою по землі. Побиваються за благеньким доходом; нерідко через один шеляг сваряться; за марницю і маловажну обіцянку не вагаються день і ніч клопотатись. Але, о сором! за незмінне добро, за неоціненну нагороду, за найвищу честь і безкінечну славу лінуються хоч трохи потрудитися. Тому стидайся, ти, лінивий та ремствуй слуго, що тамті жвавіші до загибелі, ніж ти до життя. Вони більше раді марності, ніж ти правді. Це правда, що їхня надія нерідко оманлива, але моя обітниця ніколи не зводить і не кидає марно того, хто надіється на мене. Що я обіцяв, те дам; що прорік, те сповню, якщо тільки аж до самого кінця вірно будеш любити мене. Тома Гемеркен Кемпійський "Наслідування Христа" Хтось багатіє завдяки старанням та ощадності, але ж нагороду ось яку він має: коли він каже: «Я знайшов спокій і тепер от буду споживати свої блага», - то він і не знає, скільки промине так часу, аж мусітиме їх для інших лишити й померти. Книга Ісуса Сина Сираха 11:18-19 Сину, багатьма справами не клопочися: намноживши їх, не оминеш закиду; гонитимеш за ними -не наздоженеш їх, а й утікатимеш - їх не уникнеш. Книга Ісуса Сина Сираха 11:10 Не покладайся на власні багатства, не кажи, - я самодостатній! Вухо ж нахиляй до бідного, лагідно відказуй на його привітання. Хто обдирає батька й матір та каже: “Це не гріх!” | - той товариш розбишаки. Книга приказок Соломонових 28:24 Хто обробляє свою землю, той буде мати хліб донаситу; | хто ж за пустим женеться, той злиднів матиме по горло. Книга приказок Соломонових 28:19 Хто живе чесно, той спасеться; | а хто дорогами кривими ходить, той впаде в яму. Книга приказок Соломонових 28:18 Коли Господь та не будує дому - дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста - дарма пильнує сторож. Псалом 127:1 Хто любить гроші, не має їх досить; а хто любить достатки, ніякої користи з них не має. Це теж марнота. Множаться статки, множаться й ті, що їх поїдають; і яка користь тому, хто їх має, крім хіба-що тієї, що дивиться на них очима? Солодкий сон робітника, чи з'їсть багато він, а чи мало; багатого ж пересит не дає йому заснути. Є наболіле лихо, що я бачив під сонцем: багатство, що зберігається власником йому ж на шкоду. І пропадає те багатство через якусь лиху пригоду, і як народжується в нього син, не має він у руках нічого. Як вийшов з лона матері своєї нагий, так і повернеться; нічого не візьме за свою працю, щоб понести в руці з собою. Це теж болюче лихо: яким прийшов, таким і відійде! Яка ж йому користь, що працював на вітер? Та ще й до того увесь свій вік провів у темряві, в журбі, у великім гніві, у болях та досаді. Проповідник 5:9-16 Золотолюбові нема виправдання, хто гониться за зиском, на манівці зіб'ється. Багато людей пропало з-за золота, і падіння їхнє було неминуче. Воно - колода спотикання для тих, що йому жертвують, і пастка - для кожного безумного. Щасливий той багатий, який без плями, який за золотом не побивається. Ісус Син Сираха 31:5-8 Господь бажає тут навчити нас добре розпоряджатися довіреним нам багатством. Треба пам'ятати, що все, що ми маємо, належить Господу. Ми тільки управителі. о. Олександр Ви і я, адже ми Церква, чи не так? Ми покликані ділитися один з одним. У світі так багато страждань, тому що люди накопичують, а не дають. Вони не хочуть ділитися. Мати Тереза Чим більше ви маєте, тим більше ви зайняті і тим менше ви даєте. Але чим менше ви маєте, тим більше ви вільні. Для нас бідність - свобода. Не самоумертвлення, не покарання, але радісна свобода. Мати Тереза Хто нехтує малим, той поволі занепаде. Ісус Син Сираха 19:1 Заповіді ради за бідолаху заступись і в потребі не відсилай його впорожні. Пожертвуй грішми твоїми ради брата й друга: хай під каменем не іржавіють, хай не пропадають. Скарб свій вживай згідно з заповідями Всевишнього: це тобі буде корисніше, ніж золото. Ісус Син Сираха 29:9-11 Деякі є настільки бідні, що крім грошей у них нічого немає. Чим більше ти розділиш з іншими, тим більше будеш мати. Мати Тереза Хіба годиться людині обкрадати Бога? Ви ж мене обкрадаєте й питаєте: В чім ми тебе обікрали? - Десятинами й приносами! Ви тяжко прокляті, а все ж таки ви, увесь народ, мене обкрадаєте. Приносьте всі десятини до комори, щоб була пожива в моїм домі, і таким робом випробуйте мене, - говорить Господь сил, - чи не відчиню вам загат небесних і не виллю на вас благословення понад міру? Для вас я погрожу сарані-ненажері, щоб не пустошила у вас земного плоду, та й щоб виноград не став у вас безплідним у полі, - говорить Господь сил. Книга Пророка Малахії 3:8-11 Не люби спати, щоб не збідніти. Приповідки 20:13 Ішов я попри поле ледачого, попри виноградник недоумка; дивлюсь - кропивою позаростало, і будяками зверху вкрилось, камінна огорожа його розвалилась! Поглянув я та й узяв собі до серця, позирнув і взяв ось таку науку: “Ще трохи сну, трохи дрімання; трохи згорнути руки, щоб спочити, - і твої злидні прийдуть наскоком, нужда твоя - мов чоловік оружний”. Приповідки 24:30-34 Хто збільшує маєтки лихвою, той збирає їх для милосердного до вбогих. Приповідки 28:8 ...хто ж хоче швидко збагатитись, не уникне кари. Приповідки 28:20 Так говорить Господь: «Хай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, хай не хвалиться сильний силою своєю, хай не хвалиться багатий своїм багатством. Ні! Хто хвалиться, хай хвалиться тим, що розуміє і знає мене, що я - Господь, який творю милость і суд, і справедливість на землі; мені бо це довподоби, - слово Господнє. Книга Пророка Єремії 9:22-23 Те, що є в людині, важливіше того, що є у людини. Цей же отець Макарій, коли був у Єгипті, застав якось злодія в келії своїй, коли той крав ті речі, які були. Була ж і худобина злодієва зовні прив'язана, на неї ж клав пограбоване. Преподобний вдав із себе подорожнього, не являючи, що він господар дому, і помагав злодієві брати і на худобу класти. І провів його мирно, говорячи до себе: "Нічого не принесли у світ цей, явно є, що винести не зможемо. Господь дав, і як же захоче Він, так і буде. Благословен Бог у всіх". Дмитро Туптало "Житіє преподобного отця нашого Макарія Єгипетського" Чоловік, що живе в багатстві нерозумно, подібний до скотини, яка гине. Псалом 49:21 У вашій поведінці не будьте грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте, сам бо говорив: «Я тебе не зоставлю, я тебе не покину», так що ми сміло можемо сказати: «Господь - мій помічник: я не боюся. Що може мені людина зробити?» Послання Апостола Павла до Євреїв 13:5-6 Вояки теж його питали: “А ми що маємо робити?” Він відповів їм: “Нікому кривди не чиніть, фальшиво не доносьте і вдовольняйтесь вашою платнею.” Щасливий чоловік, що Господа боїться, що в його заповідях вельми милується. Потомство його на землі буде потужне, рід праведників буде благословенний. Достаток і багатство буде в його домі, щедрість його триватиме повіки. Псалом 112:1-3 В багатство не силкуйся вбиватись; покинь думати про нього. Подивишся на нього, а його вже немає, бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо. Приповідки 23:4-5 Не бувай з тими, що впиваються вином, ані між тими, що обжираються м'ясом, бо п'яниці й ненажери зубожіють, а довге спання їх вбирає у лахи. Приповідки 23:20-21 Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори. Ісус Син Сираха 20:29 Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Євангеліє вiд Матвiя 6:19-21 Не кажи ближньому: “Йди геть, потім прийдеш, | дам узавтра”, - коли є у тебе щось. Приповідки 3:28 Хто бідному дає, той злиднів не зазнає; хто ж закриває свої очі, той матиме прокльонів силу. Приповідки 28:27 Не лякайсь, як хто розбагатіє, коли побільшиться пишність його дому. Псалом 49:17-18 ... вповають на свої достатки, і хваляться своїм багатством превеликим? Таж ніхто не може викупити себе самого, не може дати Богові ціну за себе. Занадто дорогий бо його душі викуп, і вистачити він ніколи не може так, щоб він жив повіки й не бачив могили ніколи. Псалом 49:7-10 Молитва з постом - річ добра, однак милостиня зо справедливістю - ліпші, ніж багатство з кривдою. Ліпше творити милостиню, ніж нагромаджувати золото. Милостиня від смерти вибавляє, вона усякий гріх очищає. Ті, що дають милостиню, проживатимуть у достатку. Книга Товита, 12:8-9 Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам. Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської, Перше соборне послання св. апостола Івана 2:15-17 Як палкий вогонь гасить вода, так і милостиня гріхи відпускає. Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже! Євангелія від св. Луки 18:24-25 У домі праведного - добра повно, у прибутках лихого - саме безладдя. Книга приказок Соломонових 15:6 Горе тому, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімнати безправ'ям, хто каже своєму ближньому працювати даремно, і платні його йому не дає Книга пророка Єремії 22:13 А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати: ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла! Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні! Соборне послання св. апостола Якова 5:1-3 Не можете Богові служити й мамоні. Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного? І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них. І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться. Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи! Вiд Матвiя, 6:24-34 Майно, швидко нажите, пропадає; а хто збирає поволі, той багатіє. Книга приказок Соломонових 13:11 Ліпше трохи з правдою, ніж з кривдою прибутки великі. Книга приказок Соломонових 16:8 Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував. Євангелія від св. Луки 16:19-25 Хто любить вино та оливу, той не збагатіє. Книга приказок Соломонових 21:17 Хто вухо своє затикає від зойку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді. Книга приказок Соломонових 21:13 Багатий панує над бідними, а боржник раб позичальника. Книга приказок Соломонових 22:7 Хто тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє. Книга приказок Соломонових 22:16 Не грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі, Книга приказок Соломонових 22:22-23 ...ненависник зажерливости буде мати дні довгі. Книга приказок Соломонових 28:16 ...а хто спішно збагачується, непокараним той не залишиться. Книга приказок Соломонових 28:20 Завидюща людина спішить до багатства, і не знає, що прийде на неї нужда. Книга приказок Соломонових 28:22 Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме, хто ж свої очі ховає від нього, той зазнає багато проклять. Книга приказок Соломонових 28:27 Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає. Книга Екклезіястова (або Проповідника) 5:11 Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це, Книга приказок Соломонових 23:4-5 Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають, Книга приказок Соломонових 23:20-21 Почекай ще хвилинку, душе моя, зачекай на Божу обітницю, і матимеш повну розкіш усього добра в небі. Якщо ж нагально ганятимешся за тими дочасними добрами, то втратиш вічні небесні радощі. Благ дочасних вживай, але бажай вічних. Ти не зможеш насититися ніяким дочасним добром, бо ти не створена для того, щоб його вживати. Навіть коли б ти мала всі земні блага, то ще не змогла б стати ні щасливою, ні блаженною, бо лише в Бозі, який все створив, знаходиться твоє блаженство і щастя. Тома Гемеркен Кемпійський "Наслідування Христа" А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати: ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла! Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні! Соборне послання св. апостола Якова 5:1-3 Найбідніший той, хто живе без Ісуса, а найбагатший той, хто - з Ним. Хто доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого. Книга приказок Соломонових 22:9 Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому. Книга приказок Соломонових 19:17 Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити. Книга приказок Соломонових 15:27 Не розтулюй руку, щоб брати, не стулюй, коли треба давати. І що нам допомогла гординя? Що нам принесло багатство разом з пихою? Усе те, немов тінь, минуло, немов вістка перелетна. Декого стримує від гріхів убозтво... Пожертвуй грішми твоїми ради брата й друга: хай під каменем не іржавіють, хай не пропадають. Ісус Син Сираха, 29.10 Багатий не той, хто багато набув, але той, хто багато роздав Святий Іван Золотоустий Велике діло – милостиня. Полюбімо її – вона не має нічого собі рівного. Вона може змити гріхи і охоронити від засуду. Ти мовчиш, а вона стоїть і тебе охороняє. Або краще: тоді, коли ти мовчиш, тисячі уст дякують за тебе. Святий Іван Золотоустий Дай хліб – візьми рай! Дай мале – візьми велике! Дай смертне – візьми безсмертне. Дай тлінне – візьми нетлінне. Святий Іван Золотоустий Ніщо не робить людину так подібною до Бога, як добрі діла. Святий Григорій Богослов Беручи, ми наповнюємо руку; даючи, ми наповнюємо серце! Святий Іван Золотоустий Христові давати – означає: собі давати. Святий Іван Золотоустий Людина не стає краще від того, що віна багатша, - людина стає багатшою від того, що вона краща. Автор невідомий Якщо хочемо, щоб покращилося наше матеріальне становище, передусім стараймося дбати про Божі справи. Убогі нехай будуть вашими банками, а Пресвята Богородиця - запорукою вашого внеску. Вкладайте ваші гроші у банк Пресвятої Богородиці - і будете мати великі відсотки. За гроші можна купити все, але не можна уникнути смерті.
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|