Проповіді на свято Успіння святої Анни

Надзвичайно важливі слова говорив Ісус Христос у своїх повчаннях, тому що це - слова правди, слова, що вказують дорогу до вічного щасливого життя. Люди охоче слухали Спасителя, часами залишалися з ним на кілька днів, забуваючи про їжу та відпочинок. І, тоді він сам дбав про людей, щоб вони не охляли у дорозі, не знесилилися, - в чудесний спосіб кормив їх хлібом та рибою (пор. Мт 14,19; Мр 8,7; Л к 9,16). У своїх промовах Ісус використовував близькі людям порівняння та прості пояснення, щоб вони могли легко розуміти його повчання. Вказував, що світла ніхто не ховає й не тримає під ліжком, тому що воно служить для добра людей, щоб могти бачити й діяти. І про себе він теж говорив, що він - Світло для усього світу, котре запалює людей Чинити добро й, котре теж, просвічує усі людські та будь-які тайни чи можливі схованки, навіть у темних глибинах людських душ. Для Господа немає нічого скритого, він усе покаже на суді у вічності, як на долоні, усе буде на яві. Спаситель звертав увагу на те, щоб слухати його слів уважно, а це означало, прийняти їх до серця, жити ними, щоб примножувати добра, бо інакше людина втрачає. Хто не здобуває, той втрачає у Господа, тому що не існує якогось посереднього стану. Хто щиро служить Богові, така особа багатіє у нього, а хто не бажає чинити Божої волі, така особа віддаляється від нього, дружить із злом та приближується до нещасливої вічності.

Коли говорити про осіб, що посвячуються спеціальному служінню Господу, то вони повинні вважати на дуже незначні речі, що відносить до слухняності настоятелям та виконання приписів уставу Згромадження. Бо тепер багато речей здаються незначними, але у вічності вони покажуться важливими, котрі будуть нас оправдувати чи оскаржувати. В житті святої Катерини зі Сієни, італійської черниці, описується, як злий дух оскаржував її та показував, навіть, втрачені частинки вовни, які впали на землю, що черниці використовували для вироблення одягу. Диявол не любить людей, а особливо тих, хто вірний Богові, бо він постійний ненависник Господа. Якщо лукавий дух не любить Бога, то й воює проти тих, хто служить Господові, хто йому вірний, хто покланяється Спасителеві, хто своїм життям славить Сина Божого та Пресвяту Трійцю. У всіх людей на першому місці повинно стояти служіння Богу, а усі інші чесні потреби повинні слідувати за цим завданням. Навіть батько чи мати, сестри чи брати не повинні стати перешкодою любові Бога понад усе. Святе Писання називає нашого Творця: «Господь - ревнивий Бог і месник» (Наум 1,2).

Хто противиться Богові, хто постає поти Всевишнього, такі особи стягають кару на своє потомство до третього й четвертого покоління (пор. Вих 20,5). Подібно, милосердний Господь благословить та чинить милосердя до тисячного покоління над тими, хто його любить й береже закон (пор. Вих 20,6). Отже, Бог швидкий у нагороді та благословенні, а повільний карати й накладати покути. Тому, коли до Ісуса Христа прийшли особи із його рідні, а він навчав народ, що було волею Божою, він не перервав науки, лише на повідомлення про прибулу рідню відповів: «Мати моя і брати мої це ті, що слухають слово Боже й виконують його» (Лк 8,21). Потрібно розуміти, як важливо Богові добро людини, щоб вона не втрачала заслуг та любові до нього через надмірну схильність до рідних та близьких, навіть, коли йдеться про батька чи матір. Звичайно, що Заповідь Божа говорить про любов батьків та обіцяє нагороду тим, що виконують її щиро; але Заповідь любові Бога стоїть вище й на першому місці. Любов до Бога не заперечує любові батьків та рідні, але закон наказує, що любов до Господа повинна бути понад усе і, коли б йшлося про вибір, тоді Бога потрібно любити понад усе.

Преподобна сестро Анно, сьогодні ти свідчила присягою Богу, котрого обіцяла любити понад усе й бути йому вірною до кінця свого життя. Це не ти вибрала такий стан служіння Богові, але Господь покликав тебе до свого служіння. Звичайно, що він пропонує людині служити йому, котра може відмовитися від його пропозиції. Часом у цьому можуть стати перешкодою батьки, рідня чи знайомі. І тут потрібно уважно застановитися про наслідки, котрі можуть бути дуже невигідними, коли людина відмовиться від слухняності Богові. Тим самим, як стверджує святий Альфонс, людина відмовляється від пропонованих дарів, пов'язаних з покликанням, що дає Господь. Непросто було молодій дівчині Марії, Матері Божій, наважитися на материнство Божого Сина. Але, чим би закінчилася її відмова? -Невідомо. Яким би була майбутність Мойсея, Авраама, пророка Давида, інших осіб, коли б вони відмовилися позитивно відповісти Господу на його поклик? ... Мабуть, нелегко тим особам, що покликані Господом до служіння у священстві чи чернецтві, котрі, здійснивши певний час служіння, рік, два, п'ять, двадцять років, залишають своє покликання і йдуть за невідомою пропозицією свого серця. Злий дух та світ не бажають бачити й мати осіб щиро посвячених Богу. Пам'ятаємо, як сатана воював проти праведного Іова. Наносив йому удар за ударом, а праведник довіряв Господу, приймав з покорою усякі невигоди, смерть дітей та втрату всього майна. Сам сидів на попелищі та черепком зшкрябував гній, що виходив з його тіла (пор. Іов 2,8). Своїм терпінням та вірністю Богові Іов переміг гординю сатани, а Господь ще за його життя повернув праведникові все втрачене.

Достойна, сестро, щиро довіряй Богу! Ти нічого не втрачаєш, коли вірно служитимеш Господу, навіть у переслідуваннях й терпінні! Ти, преподобна сестро, «вибране знаряддя» для Господа, щоб гідно нести ім'я його перед людей! Господь бажає бачити тебе своїм світлом та солоною сіллю на землі! Світло та сіль мають позитивне завдання, що служить людям для їхнього достойного життя. Господь не домагається від тебе багато, лише того, на що ти спосібна; не вимагає від тебе служіння понад твою можливість, лише стільки, скільки дозволяє твоє розуміння та згода співпрацювати з його ласкою. Бог не домагається від тебе, як від святого апостола Павла, щоб ти трудилася більше від інших сестер, тобі вистарчить того, щоб ти дозволила Божій благодаті діяти у собі (пор. 1Кр 15,10). Не чини ніколи перешкоди Божим дарам діяти у своїй душі та у серці! Не лякайся, що ти незначна та слабосила, бо «Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу, Бог вибрав, щоб засоромити сильних» (1 Кр 1,27). Господь, малим й незначним хлопчиною Давидом, переміг велетня Голіята. Він положив, також, на землю завзятого свого ворога Савла, щоб вчинити з нього ревного проповідника Павла та вірного служителя правдивому Богові. Радій, дорога сестро, що Господь вибрав тебе до свого особливого служіння.

Служи йому вірно та праведно. Богу нічого від тебе не потрібно і ніхто не змінить Господа найкращим чи найгіршим служінням. Це - тобі потрібно вірного служіння, щоб ним освячуватися, допомагати в цьому іншим і такий спосіб спасти свою душу. Будь вдячна Богу через усе своє життя за те, що він дарував тобі особливе покликання й покладає на тебе певні надії, які допоможуть тобі осягнути вічне щастя. Господь усе чинить для тебе, для твого добра та щастя ближніх. Радій й повторяй не більше, як Діва Марія: «Ось я Господня слугиня: хай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк 1,38). Твоє єдине завдання: віддатися цілковито в руки Бога. А це - дуже проста і звичайна річ, яка не потребує зусиль з твого боку, лише згоди й дозволу діяти Богові у твоїй душі. Він усього довершить сам, а ти повинна повторяти й відповідально пам'ятати, що ти непотрібна слугиня, чиниш те, що належиться (пор. Лк 17,10). Будь вдячна, сестро, своєму Творцеві, котрий без жодних твоїх заслуг покликав тебе до свого служіння. Дякуй батькам та рідним, які не зупиняли тебе у цій відповіді Богові, а підтримували та благословили тебе радо на чудове служіння. Хай Господь живе у твоєму серці! Хай св. Анна, мати Богородиці, молиться за тебе та допомагає тобі витривати у доброму до кінця свого життя! Пресвята Богородице, прошу тебе, візьми під особливу опіку твою сестру й допоможи їй утвердитися у служінні Богові в святому покликанні. Святий ангеле-хоронителю бережи сестру-слугиню в праведності життя та достойному служінні тобі й твоєму народові!

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Слово Архиєпископа Львівського на свято Успіння святої Анни