Проповіді на свято св. Миколая Чудотворця

Про сьогоднішнє свято, здається, знаємо багато, але мабуть, більше не знаємо, як маємо відомостей про нього. Чому так кажу? Вважаю, що цей святий зробив стільки чудес, допоміг стільком особам, врятував життя так багатьом людям, привернув здоров’я, встановив справедливість, витягнув з нещастя, усунув різні небезпеки, що всього ми не можемо знати й неможливо цього описати. А крім того, його духовна опіка, його святість дарована йому Богом, його любов до ближнього та Господа Бога такі значні, що людський розум збагнути не може. Бо як можна визначити, виміряти, збагнути рівень любові до ближнього, котрою палав святий Миколай? Його знає увесь християнський світ! А те, що він приходив з поміччю людям ще за життя, творячи чуда – свідчить про великий ступінь святості цієї особи.

Він жив у далекому четвертому столітті у Малій Азії, а залишається таким близьким до кожної особи з нас! Пізніше став священиком і єпископом у місті Мирі, давній ликійській провінції. Промені його світла продовжують освічувати світ, що потонув у шуканні матеріальної вигоди та легкого безтурботного життя. Він – світильник Божий, котрий приносить Господнє світло у людські душі й надихає своїм життям допомагати ближнім, котрих Господь покликав до життя на землі й вічного життя у небі. Святий Микола відзначався надзвичайною мудрістю у використанні своїх маєтків, що йому дісталися після смерті батьків. Не був прив’язаний до багатства, навпаки, радісно виконував заклик Христа: «Якщо хочеш бути досконалим, …продай, що маєш, дай бідним і будеш мати скарб на небі і йди за мною» (Мт 19,21). Євангельський юнак завагався, щоб зробити так, як йому запропонував Спаситель, а святий Миколай зрозумів, що найкращий спосіб збереження багатств – допомагати потребуючим, чинити милостині, бути людиною щедрої руки і милостивого серця. Він щедро роздавав потребуючим те, що посідав, а це допомагало йому йти слідом за Христом та здобувати праведність. В книзі Естер записано, що Мардохей звертався листовно до юдеїв, щоб ті не забували про своє визволення від ворогів. Пригадував про чотирнадцятий та п’ятнадцятий дні місяця Адара, котрі повинні залишатися для них днями бенкетування та веселощів, обміном подарунків й роздаванням милостині убогим (пор. Естер 9,22). А ми, чи не маємо поступати подібно, коли й нас Господь звільнив від тяжіння чужої людської руки й дарував нам свободу? А ще більше, скільки разів звільняє нас Спаситель від панування над нами диявола, від його гніту, його пут, котрі він вміло закидає у світі і ловить безліч людей!? Хіба є милостиня, що може зрівнятися з даруванням прощення гріхів та отриманням духовної свободи?

За цим криються, не забуваймо, світлі слова апостола: «… знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, … а дорогоцінною кров’ю Христа…» (1Пет 1,18-19). Послухаймо мудрих слів Товита, котрий так навчав свого сина Товію: «Роби милостиню з того, що маєш. … Не відвертай свого лиця від усякого бідного, і обличчя Боже не відвернеться від тебе» (Товит 4,7). Ми з вами маємо багато бідних навколо себе, вони не вимагають від нас надзвичайних датків, кожна особа може положити кілька копійок в простягнуту руку, а Господь за наш приємний дар відпускає нам гріхи (пор. Сир 3,30). Може наше серце пробує осудити особу з простягнутою рукою, не дозволяймо йому робити цього, радше скажімо, можливо це потребуючий Лазар, котрому і моя копійка щастя приносить. Маємо можливість брати участь у різних збірках, котрі проводимо у наших церквах, що йдуть на різні благородні цілі. Згадаймо, принаймні, на можливість придбати цеглинку на будівництво нашого собору у Києві. Таку цеглинку, як пам’ятку та участь у будівництві, припускаю, повинна мати кожна особа нашої Церкви, починаючи від немовлятка. Майже немає такого християнина, що не спроможеться за десять чи двадцять гривень купити такий знак, за котрим криється участь у будівництві церкви, а насамперед, щедрість серця і велич духа, котрі нівечать промахи нашого життя. Скільки-то часом грошей видається на цигарки, спиртні напитки, тощо, зі шкодою для здоров’я, а як, буває, затискається кулак людини, щоб не вчинити благородної милостині?! Святий Миколай своїм життям закликає та навчає усіх нас роздавати милостині, допомагати потребуючим, не відвертатися від тих, хто просить. Святий Іван Золотоустий кличе до великої мудрості, коли говорить, що милостиня, а не дружність святих захищає нас перед Богом (св. І. Золотоу., «Слово 3-тє про Лазаря»). Візьмімо собі глибоко до серця слова святого Писання та Божих угодників і не переставаймо чинити милостині, навіть тоді, коли це буде становити суму, лише двох драхм.

Звертаю кілька слів до наших висвячених дияконів, котрі покликані від сьогодні до такого служіння. Прошу їх теж, щоб їхнє служіння звершувалося духовним ростом. І не за те вони повинні дбати, тому що ріст дає Господь за добре і бездоганне служіння, - ось за що потрібно старатися. Усе, дорогі брати, кожний рух при престолі, кожне слово у церкві, на вулиці, в транспорті й деінде повинно бути виважене вами з належною мудрістю і не кидати слів на вітер. Старайтеся з шаною виконувати ваше служіння, бо Господнє око цього від вас домагається. Хай ваш спів буде мелодійним, виразним та голосним. Ваша мова й читання повинні бути зрозумілими для слухача, а не тільки прочитаними чи проказаними. Ви повинні від сьогоднішнього дня давати все більше й більше свідоцтво віри. Святий апостол Павло у своєму листі до Тимотея закликає, щоб диякони були поважні й берегли тайну віри в чистому сумлінні (пор. 1Тим 3,8-9). Виконуйте заклик святого апостола, щоб гідно приготуватися до священицького стану через праведну послугу. Хай Господь благословляє вас на дияконське служіння, а святого Миколая візьміть собі як зразок, щоб своє життя упорядковувати згідно Божої Волі.

Проповідь Блаженнішого Володимира до дня пам’яті святого Миколая

Проповіді на свято св. Миколая Чудотворця

Відтоді, як жив на землі й творив подвиги святитель Миколай, минуло 17 століть. Незважаючи на час, що розділяє нас, він, як і раніше, для всіх живий. Він чує всі прохання людські й даною йому від Бога благодаттю не лише виконує їх, але й випереджає. Цей святий допомагає людям на суші й на морі, у в’язницях і лікарнях. Він допомагає кожній родині й кожній людині, яка просить його допомоги. Він допомагає Церкві й суспільству. Святитель Миколай - один із небагатьох святих Церкви Христової, якого вшановують не лише православні люди, але й всі християни і навіть нехристияни. Це дуже показово, оскільки до порожнього колодязя за водою ніхто не піде. Кожен із нас хоча б раз у житті звертався за допомогою до святителя Миколая й отримував її. Про це свідчить велика кількість храмів на честь святителя Миколая на теренах нашої землі. Саме ім’я - Миколай - одне з найбільш поширених у нашому народі. Це свідчить про бажання батьків мати саме святителя Миколая небесним покровителем для своїх синів.

Одним із перших храмів, побудованих рівноапостольною княгинею Ольгою у Києві, був саме Свято-Миколаївський храм. Його спорудили над могилою князя Аскольда - першого руського князя-християнина, якого у хрещенні звали Миколаєм.

Київ зберіг згадку про дивовижне врятування святителем немовляти, який потонув у Дніпрі. Великий чудотворець, почувши скорботні молитви батьків, вночі вийняв хлопчика з води, оживив його і поклав на хорах храму Святої Софії перед своїм чудотворним образом. Тут вранці й знайшли врятовану дитину щасливі батьки.

В особі святителя Миколая ми маємо заступника перед престолом Божим, помічника, лікаря, визволителя й розрадника.

Про святителя Миколая можна сказати словами святого апостола Павла: «Усе можу в Ісусі Христі, Котрий мене зміцнює». Святий Миколай жив не для себе, але для людей, відтак - для Господа. Він завжди був з хворими і жебраками, з тими, хто плакав і побивався.

Житіє святителя Миколая рясніє багатьма прикладами допомоги людям, один із яких особливо тішить серце. У місті Патри жив чоловік, який мав трьох доньок. Збанкрутівши, він вирішив, аби не померти з голоду, торгувати своїми дітьми. Дізнавшись про це, святитель Миколай вночі, таємно, дав три вузлики золота, позбавивши тим самим родину від гріховного падіння, а безприданниці змогли щасливо вийти заміж. Подібні приклади, що їх ми зустрічаємо у житії, переконують нас у тому, що життя святителя Миколая було переповнено справами любові й милосердя.

Цей святий мав чисте серце, наповнене любов’ю до людей, і смиренний дух. Проте у захисті Істини святитель Миколай був ревним воїном. У 325 році святитель брав участь у Першому Вселенському Соборі у Нікеї, де було прийнято Символ Віри.

Сама Істина явила нам святителя Миколая взірцем віри та лагідності. Своїм смиренням він досягнув висоти, своєю убогістю - багатства.

Святитель Миколай мирно відійшов ко Господу в другій половині IV століття. Його святі мощі почивають сьогодні в італійському місті Барі, де вже протягом багатьох століть виточають цілюще миро, від якого й сьогодні багато людей отримують зцілення.

Віруючі вшановують святого і приходять до нього з молитвою. Святитель Миколай завжди був з нашим народом, він постійно присутній серед нас і допомагає нам у справі спасіння, він завжди поспішає на допомогу до тих, хто його кличе. Він молить Бога про всіх людей, щоб Господь освятив нас істиною Своєю, аби за його прикладом ми ввійшли в радість Господа Нашого. Амінь.

СВЯТОГО МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ

Упродовж церковного року ми відзначаємо дні, присвячені Ісусові Христові, Пресвятій Богородиці, які пригадують історію головних подій із життя цих осіб. Вшановуємо пам'ять багатьох святих, наприклад святого Івана Хрестителя, апостолів Петра і Павла, святого Димитрія, святого священомученика Йосафата. Також вшановуємо пам'ять святого Миколая, архиєпископа Мир Ликійських, чудотворця.

Хто ці святі, хто називається святим? Це ті особи, котрі наповнені Святим Духом, що у своєму житті співпрацювали з Божою ласкою, прямували дорогою, котрою їх провадило Боже Провидіння, зберігаючи вірність Богові. Їхнє життя було зразком служіння Богові та людям, було наповнене проявом християнських чеснот. Що таке християнська чеснота? Чеснота, або чесноти, це - постійний спосіб життя згідно з Божою волею, в котрому людина виявляє більшою чи меншою мірою певні прикмети, серед яких: покора, милосердя, лагідність, любов до ближнього і т. д. Наповнитися Святим Духом -означає бути наповненим любов'ю: любити досконало Бога, ближніх й увесь створений світ. Усе чинити з любові до Бога і для поширення Божого Царства на землі - це основа святості. Святі жили в усі часи історії людства, це були неначе маяки, які вказували людям шлях до Бога, аби ті не зблудилися на дорозі земного життя. Минають тисячоліття, століття, десятиліття, а пам'ять про святих, про їхнє життя й діла постійно живе серед народу.

Святого Миколая Чудотворця знають у цілому світі як дорослі, так і малі. Особливо очікують цього свята діти, бо знають про щедрість святого Миколая, про те, що він принесе їм дарунки. Його популярність поширилася внаслідок великого милосердя до ближніх. Але дуже важливо, аби діти знали про життя і діяльність цього святого. Це завдання батьків, учителів, вихователів, їм слід обов'язково про це подбати.

Святий Миколай народився приблизно 280 року в місті Патарі, що в Малій Азії. Був вихований у добрій християнській сім'ї та вірі. Отримав велику спадщину від батьків. Коли згодом подорожував кораблем до Єрусалиму, втихомирив молитвою бурю, що знялася на морі. Він повернув життя одному морякові, що впав з високої щогли корабля і вбився на смерть. Звідки в нього була така сила? - Від Ісуса Христа, котрий також воскрешав померлих і заповів: "Хто в мене вірує, той так само діла робитиме, що їх я роблю. А й більші від них робитиме" (Йо 14, 12). Ісус воскрешав померлих і дав силу святому Миколаєві це вчинити. Коли помер Іван, єпископ Мир Ликійських, святого Миколая вибрали на його місце, і він став архиепископом цього міста. Як єпископ він не змінив свого життя, а продовжував допомагати бідним, багато молився, робив різні добрі діла, давав милостиню. Основними його чеснотами були доброта і чуйність серця, що виявлялося в ділах милосердя. Його навіть були кинули до в'язниці, але не довелося йому отримати мученицького вінка, Господь мав для нього інші плани, котрі він успішно виконав. Великими чудами наділив його Господь за життя, а ще більшими після смерті. Тіло Миколая поховали в місті Мирі Ликійському, а 1087 року перевезли до міста Барі, що в Італії, де ці мощі перебувають до сьогодні. Люди численно прибувають туди й отримують багато різних зцілень та ласк, про що записують у спеціальну книгу.

Святі, котрі за життя жили не для себе, а для людей, після смерті залишаються духовно серед людей, продовжуючи свою богоугодну справу. Люди сприймають святих, ніби живих, посеред себе, як близьких і рідних. Святий Миколай, хоч жив далеко від нашого краю, близький і рідний нашому народові, котрий його любить, до нього молиться, співає пісні, будує церкви на його честь, називає його іменем новонароджених. Його ім'я знане в усьому світі через діла милосердя.

Також добре було б згадати про блаженного єпископа нашого краю Миколая Чернецького, котрого Господь прославив через отримання багатьма людьми різних ласк за його посередництвом. Колись люди ходили на його гріб у Львові, на Личаківський цвинтар, де він був похований, а тепер приходять до храму святого Йосафата, що у Львові. Тут ті, хто з вірою й молитвою приходить у різних потребах, отримують оздоровлення, зцілення, вилікування від алкогольної залежності й багато іншого добра. Цей блаженний єпископ був благородної вдачі, багато терпів переслідувань за життя, але прощав ворогам, котрі знущалися з нього. Розповідають, що коли він перебував на допитах у катівнях КДБ, один зі слідчих жорстоко копав його ногами, а він обізвався: "Сину, за що мене б'єш?" Це лагідне запитання так вплинуло на ката, що той пізніше навернувся, - дивувався, що єпископ назвав його сином. Можливо, цей чоловік ніколи не чув такого щирого вислову - "сину"? Бачимо, що навіть коли хтось до нас ставиться з ненавистю і знущанням, не можна взаємно палати помстою і ненавистю. Правдивий християнин прощає і любить, тому що так навчав Ісус Христос: "Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас" (Мт 5, 44). Бачите, в чому полягає християнська чеснота й праведне християнське життя! Тільки той може називатися правдивим християнином, хто вміє любити і прощати, і то всім, а не тільки окремим особам. Можливо, трапляються люди, що голосно заявляють про свою християнську належність, але коли бракує любові і прощення, то гучні твердження пусті, неправдиві і смішні. У цьому можна не переконатися тут, на землі, але в другому житті, коли воно почнеться після нашої смерті, усе стане на місце. Послухаймо науки святого апостола Павла: "Не обманюйте себе! Ані розпусники, ані перелюбники, ані розгнуздані, ані мужоложники, ані злодії, ані зажерливі, ані п'яниці, ані злоріки, ані грабіжники - царства Божого не успадкують" (1 Кр 6, 9). І не допоможе ані влада, ні гроші, ані здоров'я. Спішімося випереджувати одні одних прощенням і любов'ю, тому що іншої дороги для вічного щастя не існує..

Хай життя святих стане прикладом для нашого життя. Живімо так, як вони жили: якщо вони могли любити і прощати, то й ми можемо подібно чинити. Адже ненависть - це не Божа прикмета, а -диявольська. Хто бажав би належати до диявола та його сил? Ніхто мудрий не погодиться, аби зголоситися до в'язниці тут, на землі. Тож хіба погодимося, щоб християнська душа була такою немудрою і своїм життям загнала себе до вічної пекельної в'язниці? Ні! Прощаймо і просімо прощення в інших, особливо в тих, кого ми образили. Нещодавно вчинено гідний акт прощення і просьбу про прощення, що здійснили представники нашої і польської Церков під час євхаристійних Соборів у Варшаві й у Львові. Перемагаймо наші амбіції і самолюбство! Приймаймо Божу ласку, а відкидаймо від себе диявольське насіння, яке шукає собі місця в нас, аби нас знищити. Перемагаймо зло добром! На землі існує ще дуже багато зла, ми знаємо про війни, незгоди, протистояння, переслідування, грабунки, наркоманію, пияцтво і про багато-багато інших бід. Покажімо себе праведними християнами, що протистоять всякому злу, котре насамперед знаходить місце в нашому серці й нищить нас.

Молімося до наших святих мучеників, преподобних, блаженних, апостолів і пророків, аби допомагали нам протистояти злу будь-якої форми, що бажає поглинути й покарати нас у вічному вогні. Хай Пресвята Богородиця, наша небесна Мати, та святий Миколай бережуть нас від усякого зла, духовного і тілесного.

Джерело: † Ігор (Возьняк)
Архиєпископ Львівський, УГКЦ

Книга: "Слово Господнє живе та діяльне", Проповіді

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Проповідь Владики Ігоря на свято св. Миколая Чудотворця

Проповідь Блаженнішого Володимира до дня пам’яті святого Миколая

СВЯТОГО МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ