Проповіді на святкування Святого Апостола Пилипа

Святий Апостол Пилип

27 листопада – св.ап. Пилипа і всіх новомучеників українських

Св. Пилип належав до 12 Христових апостолів. Першу згадку про нього подає нам св. євангеліст Йоан. Він пише: «Другого дня (Ісус) вирішив піти в Г алилею; і, знайшовши Пилипа, мовив до нього: «Іди за мною». А був Пилип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового. Зустрів Пилип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, - Ісуса, Йосифового сина, з Назарета». Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарета?» Мовив до нього Пилип: «Прийди та подивися» (Йо 1:43-46).

З наведених слів дізнаємося, що Пилип, зустрівшись з Ісусом, довго думав про Нього, а коли на підставі Святого Письма дійшов висновку , що Ісус з Назарета - це справді обіцяний Месія, то переказав своєму приятелеві Натанаїлові цю новину і докази на потвердження правди. Отже, він був чоловіком спокійним, обережним і розумним, бо не нав’язував приятелеві свою думку , але радив йому піти й особисто переконатися. Він дуже зацікавився Ісусом Христом і поділився своїми спостереженнями зі своїм другом. Можливо, він був учнем св. Івана Предтечі, тому звернув увагу на його слова про Ісуса Христа: «Це Божий Агнець». Через рік Пилип став Христовим апостолом. Ще згадує про апостола Пилипа св. євангеліст Йоан з нагоди чудесного розмноження п’яти хлібів і насичення ними понад п’яти тисяч людей. Перед чудом Христос спитав Пилипа: «Де хліба нам купити, щоб оцим дати їсти?» Мовив же так, випробовуючи його, знав бо сам, що має робити. Озвався ж до нього Пилип: «Хліба й за двісті динаріїв не вистачило б, аби кожному з них хоч трохи припало» (Йо 6:5-7). Пилипові не прийшло на гадку , що Христос може зробити чудо та надзвичайним способом нагодувати велику юрбу людей, тому дав звичайну відповідь. Аж тоді, як розмноженим хлібом наситилися тисячі людей, він розважав над тим дивом, свідком якого він був. Але й тоді, певне, ще цілком не зрозумів, що Христос - це всемогутній Бог .

Під час урочистого Христового в’їзду в Єрусалим були в місті деякі греки, що увірували в правдивого Бога і прийшли до міста, щоб поклонитися Йому на свято. Вони бачили, як Христос урочисто в’їхав у місто, чули вигуки на його честь, що це «йде цар Ізраїля», і, зацікавлені цим, забажали особисто поговорити з Ісусом. Побачивши Пилипа, сказали йому: «Пане, хочемо бачити Ісуса». Пилип, розумний і обережний у своїх словах і ділах, не дав їм ніякої відповіді, бо не був певний, чи Христос схоче говорити з поганами, тому «говорить Андрієві, а Андрій з Пилипом, знову ж таки, приходять та й говорять Ісусові. І відрікає їм Ісус: «Прийшла година для прославлення Сина Чоловічого. Істинно, істинно говорю вам: «Пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не завмре, залишиться саме-одне; коли ж завмре, то рясний плід принесе» (Йо 12:22-24). Тоді ще Пилип не знав того, що Христос спочатку мусить померти, щоб усіх притягнути до себе. Це він зрозумів аж після зіслання Святого Духа.

Коли Христос на Тайній Вечері прощався зі своїми дорогими учнями й потішав їх, то для скріплення їхньої віри та видержливості серед майбутніх випробовувань сказав: «Я - путь, істина і життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте його і бачили». А Пилип йому: «Г осподи, покажи нам Отця, і вистачить для нас». «Скільки часу я з вами, - каже Ісус до нього, - а ти мене не знаєш, Пилипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: «Покажи нам Отця?» Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, - він творить діла. Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то через самі діла вірте. Істинно, істинно говорю вам: «Хто в мене вірує, той так само діла робитиме, що їх я роблю...» (Йо 14:6-12).

Апостол Пилип, думаючи над Христовими словами, увірував щирим серцем у Ісуса, Божого Сина, і всю його науку . З цією вірою й гарячою любов’ю він, як інші апостоли, по зісланні Святого Духа пішов у чужі землі, щоб усім народам проповідувати слова правди й спасіння. До останнього удару свого щирого серця вірно служив Христовій справі й спасінню душ. Свою апостольську працю св. апостол Пилип закінчив мученицькою смертю в Азії (місто Гієрополь).

[ Повернутися до розділу: "Християнські проповіді" ]

[ Читайте также: "Христианские проповеди" на русском языке ]