Проповіді на неділю по Різдві Христовім

Текст євангельського уривку повний пояснення пророцтв про народженого Месію та подій, позв'язаних із Ним. Відразу після народження Спасителя цар Ірод переслідує і хоче вбити Його, аби народжений пророкований цар, як він мислив, не зайняв його місця. Обручник Йосиф, попереджений через ангела у сні, втікає з Ісусом та Марією до Єгипту, і в такий спосіб виконується пророкування Осії: "з Єгипту покликав я мого сина" (Ос 11, 1). Це попередження у сні для обручника Иосифа можемо порівняти із різними снами, що їх мав Йосиф, син Якова, котрого брати продали до Єгипту, а він став рятунком від голоду і для єгиптян, і для своїх братів з родинами.

Ірод, не дочекавшись мудреців, дав наказ убивати хлопчиків-немовлят віком до двох років у Вифлеємі та його околицях. Певні автори припускають, що було вбито 26 осіб, здається, що трудно судити про більше число вбитих. Тут здійснюється ще інше пророцтво: "У Рамі чути голосіння, лемент, гірке ридання: Рахиль плаче за дітьми своїми" (Єр 31, 15). Чому згадано про Рахиль і хто вона була? Рахиль - дружина Якова й образ ізраїльського народу, що була похоронена в Рамі біля Вифлеєму. Тому тут роздається плач по вбитих дітях, що пророчо пов'язано з місцем поховання Рахилі. Із тексту Євангелія знову довідуємося про сон Йосифа у Єгипті та голос ангела, що велів повертатися в Ізраїльську землю, бо помер лютий Ірод. Йосиф, повернувшись у рідні краї, побоявся залишатися у володіннях Архелая, сина Ірода, що царював після батька, тому вибрав північ і замешкав у Назареті. Євангелист Матей згадує пророцтва, що Месія - Ісус Христос - назветься Назорей (пор. Мт 2, 23). А це, мабуть, пов'язане із містом Назаретом. Що ж ми знаємо про мешканців Назарету? А знаємо те, що, коли Пилип сказав Натаниїлові, що знайшли пророкованого Ісуса, сина Иосифа з Назарету, той здивувався: "А що доброго може бути з Назарету" (Йо 1,46). Отже, на мешканців цього міста інші люди дивилися з погордою. Святе Письмо багато разів згадує про Ісуса Христа як Назарянина: коли Він вигнав злого духа, той назвав Його Назарянином; називали Його пророком із Назарету; і в інших місцях згадано про цю назву; також Пилат написав на хресті табличку: "Ісус Назарянин Цар Юдейський" (Йо 19, 19).

Неділя після Різдва ГНІХ присвячена чудовим особам - цареві Давиду, обручникові Йосифові та Якову, брату Господньому. Про святого Иосифа говоримо як про обручника Пресвятої Марії та опікуна Ісуса Христа. Його покликано бути членом та опікуном святої Родини, а в ній самого Ісуса Христа та Марії, Матері Божого Сина. Цей Господній вибір зовсім не означав безжурного життя для праведного Иосифа навіть тоді, коли йшлося про опіку над Спасителем. Коли цар Ірод переслідував народженого Ісуса, то святій Родині під проводом Иосифа, котрому ангел сповістив про намір Ірода, довелося втікати до Єгипту, далекого та чужого краю. Господь не бажав перенести святу Родину з околиць Вифлеему до Єгипту в чудесний спосіб, хоч так спокійно могло статися. Так, пам'ятаємо, було зроблено з пророком Авакумом, котрий ніс їжу женцям у поле. Ангел Господній, натомість, взяв пророка Авакума за чуба й одним подувом свого подиху відніс його аж у Вавилон, де він ніколи не був, і поставив біля ями левів, щоб той віддав сніданок пророкові Даниїло-ві (пор. Дан 14, 36). У такий чудесний спосіб Бог опікувався пророком Даниїлом, щоб той не був голодний. При народженні Спасителя ситуація була значно складніша, але Всевишній не вдавався до надзвичайних дій, аби допомогти своєму Синові, малому немовляті, у незвичайний спосіб прибути до Єгипту. Ні! Свята Родина під проводом Иосифа подорожувала до Єгипту через пустелю, повну несподіванок. Праведність Иосифа допомагала йому приймати Божу Волю, подібно, як і Марія прийняла її в час Благовіщення. Він, як праведник, також не сердився на Марію, коли бачив її вагітною, що могло вказувати на її невірність і за що його також могли звинуватити, хоч не мав до цього жодної причетності. Це свідчить про мужність цього Божого чоловіка. Він задумав таємно, без розголосу, відпустити

Марію й так уникнути привселюдного сорому. Праведний Йосиф удостоївся того, що до нього приходив ангел, називаючи його "сином Давида", аби пробудити в ньому згадку про царське походження. Це також допомагало йому позбутися сумнівів щодо Марії. Ангел відразу відкрив йому те, що Марія почала в лоні від Святого Духа, і саме Йосиф, а не хто інший має дати народженому ім'я Ісус. Для святого Иосифа такі завдання від Господа були великою честю й відповідальністю. Він усе прийняв й успішно та гідно виконав Божу волю. Не нарікав на тяжку долю, не домагався від Бога вигідного життя, але втікав, переховувався, поневірявся, тяжко працював, аби прогодувати невелику сім'ю.

Святий Йосиф, опікун Ісуса Христа, має стати для нас гідним прикладом виконання Господньої волі. Маємо трудні хвилі в житті - пригадуймо собі цього праведника, котрий покірно й спокійно, віддаючись цілковито в руки Всевишнього, сповняв своє життєве завдання. Святий Иосифе, допоможи нам у трудні хвилини нашого життя не втрачати довіри до Бога, а, поклавшись цілковито на Його Провидіння, приймати труднощі й долати їх.

Джерело: † Ігор (Возьняк)
Архиєпископ Львівський, УГКЦ

Книга: "Слово Господнє живе та діяльне", Проповіді

Рекомендуйте цю сторінку другові!

НЕДІЛЯ ПО РІЗДВІ ХРИСТОВІМ