Люрд
(фр. Lourdes, окс. Lorda) — місто та муніципалітет у Франції, у
регіоні Південь-Піренеї, департамент Верхні Піренеї. Чудотворне
місце розташоване на передгір'ях Високих Піренеїв у південно-західному
кутку Франції, неподалік іспанського кордону. Місто налічує 15 669
мешканців (2007) і є другим за кількістю готелів в місті після Парижу.
Люрд здатен прийняти 5.000.000 паломників кожен сезон. Одних лише
хворих, що надіються на зцілення буває бл. 70.000 в рік.
Муніципалітет розташований на відстані близько 670 км на південь
від Парижа, 135 км на південний захід від Тулузи, 18 км на південний
захід від Тарба.
Про Люрд написано дуже багато. Квітуче французьке містечко, яке
в 50-их роках налічувало 14,000 жителів — стало загальновідоме світові
у другій половині ХІХ-го століття, коли на його околицях, з волі
Божої, сталося одне з найважливіших об'явлень Матері Божої за всі
часи християнської історії.
[ Дивіться також - документальні фільми
"Люрд, Франція"
]
Скачайте также фильм "Люрд"
Скачайте також фільм "Песня Бернадетт"
Люрдське видужання Чарльза МекДональда
Дослідження одного з найвідоміших видужань Чарльза МекДональда
проводив американський лікар Блентон, котрий пізніше виголосив про
це доповідь на спільному засіданні психоаналітичного та психіатричного
товариства Америки.
Чарльз МекДональд — ірландець-католик. Він належав до католицького
союзу молодих мужчин в Дубліні. На той час він мав 31 рік і тяжку
недугу з двадцятирічного віку. Згідно із свідоцтвами Дублінського
лікаря, цей чоловік хворів на туберкульоз хребтового стовпа, запалення
нирок і туберкульозний артрит лівого плеча. 15 місяців він не вставав
з постелі. Міг сидіти не більше трьох-чотирьох хвилин. Медицина
була безсилою. Перший день його перебування у Люрді не дав йому
ніяких покращень. На другий день МекДональда повторно скупали і
понесли на Богослужіння до печери. Тут він відчув, що біль трохи
послаблюється.
Коли ж наступного дня лікарі та медсестри увійшли до його кімнати
МекДональд сам піднявся з ліжка і почав одягатися без їхньої допомоги.
Цього дня його повезли на візку до печери ще раз. Після Богослужіння
хворий, раптом встав і вийшов самостійно по сходах до Церкви Вервиці,
клякнув там і почав молитися. Д-р Крістофер Геннінґен, котрий супроводжував
групу паломників, у якій був МекДональд, повідомив, що від часу
його повернення з Люрду — два рази зустрічався з МекДональдом і
ще раз переконався, що хвороба його пропала.
Вода Люрду під мікроскопом
Місто паломників Люрд має єдину непереможну злими силами атмосферу
— атмосферу віри. Дивним є той факт, що в Люрді ніколи не було ніякої
пошесті. Адже кожного року туди приїжджає більше ніж 2 мільйони
паломників і понад сто тисяч хворих, котрі сотнями купаються в джерелах.
Людей з різними хворобами занурювали у ту ж саму воду, не змінюючи
її. Проте ніякої інфекції не було зафіксовано ніколи.
Спершу, деякі ділки хотіли використати воду з Люрду в бізнесових
цілях і намагалися збудувати там оздоровчі центри і купальні. Але,
на велике їхнє розчарування, вода після аналізів показала, що немає
в собі ніяких лікувальних властивостей і нічим не відрізняється
від звичайної води, котра витікає з гірських струмків. Зате бактеріологічний
дослід показав сенсаційні висновки: вода була сильно знечищена і
в ній аж кишіло від стрептококів, стафілококів, бацилів Коля, та
інших небезпечних збудників хвороб. Але щеплені цією водою морські
свинки залишалися здоровими. Зате, коли таке саме щеплення зробили
водою із французької ріки Сени то дві третини свинок загинули. У
цій воді також були присутні вище вказані бактерії.
Одне із дивних, на людський розум, чуд сталося з Гю Лейдетом, безнадійним
хлопчиком-ідіотом. Цей хлопчик мав неповних 10 років, коли лікарі
одностайно висловилися, що його справа кепська. До п'яти років він
був нормальною дитиною, але потім раптово дістав запалення мозкової
оболонки, що згодом перекинулося і на самий мозок. Це в свою чергу
спричинило повну руйнацію нервової системи. Він мав спаралізовані
руки й ноги, діставав раз-у-раз корчі, напади епілепсії, та втрачав
глузд. Дійшло до жахливої ситуації: хлопчик не впізнавав своїх батьків,
видаючи із себе незрозумілі звуки у горлянці. Батьки намагалися
якось допомогти дитині і протягом двох років безупинно лікували
його, але позитивних результатів не добилися. Зрештою вони фінансово
були вже безпомічні що-небудь зробити.
І тоді разом з дитиною вони поїхали до Люрду, як до останньої надії
на оздоровлення сина. Сестри обережно поклали нерухоме тільце в
джерельну воду. Мати його стояла ні жива ні мертва, боячись аби
на дитину не напала епілепсія. Нарешті їй подали сина і раптом Гю
підняв рученята, простягнув їх до мами і чистим дитячим голосом
закликав: — «мамо, мамо!» Спаралізовані, до того, ноги і руки, стали
м'які і гнучкі, до них повернулося тепло. Лікар, котрий опікувався
хворим хлопчиком, замалим сам не стратив глузд, коли побачив здорового
Гю. Дитячий розум за короткий час надолужив все втрачене в читанні
і письмі.
Загадки оздоровлень в Люрді
В чому причина цих оздоровлень і де їхнє джерело? Якщо це не чуда
— тоді що це є? Майже всі, хто оздоровлює в Люрді, мають одну, споріднюючи
їх, прикмету. По-перше це прості люди з бідних та скромних родин.
Ні один із тих людей не був багатий і не походив з вищих кіл. По-друге,
після того, як хтось із них оздоровлюється, то немовби автоматично
забезпечує собі імунітет на всякі інші хвороби. По-третє, всі оздоровлені
мають у собі дивний спокій, та внутрішню гідність, котра з'являється
від відчуття того, що їм дана милість Божа. Ніхто із них ніколи
не використовує своє ім'я для самопрослави.
Колишній президент лікарської комісії в Люрді д-р Валлєт сказав
так: «Ці оздоровлення не є ділами випадку, але дією всемогутньої
волі, яка вислуховує відповідні молитви і тій волі [Богу] не в силі
протистояти ніщо — ні хвороби ані смерть.»
Пам'ятаючи про це, молімось більше і щиріше, просімо не багатства
і достатку, а свідомої віри в правду Небесного Отця, котрий подарував
нам чудовий світ і мить життя у ньому! Всього одну мить, як відкуп
за щиру молитву.
Джерело: Вікіпедія
- Люрд |