 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
В історії поширення віри Христової серед слов`янських народів, зокрема українського, велику роль відіграли святі брати Кирило (до чернецтва Костянтин) і Мефодій. Вони мали багатих і славних батьків у місті Солуні, в Македонії; їхній батько Лев був високим урядовим посадовцем. У Солуні проживало багато слов`ян – звідси їхнє знання слов`янської мови. Обидва здобули добру освіту. Молодший брат, Костянтин, навчався в Царгороді навіть у придворній школі разом із царським сином Михаїлом. Старший, Мефодій, служив у війську, але після смерті батька покинув службу і постригся у ченці в монастирі на горі Олімп. Костянтин, здобувши освіту під керуванням славетного Константинопольського Патріарха Фотія, прозваного філософом, був висвячений на священика і став бібліотекарем при церкві святої Софії в Царгороді. Близько 858 року посли від хозарів просили імператора прислати їм учених проповідників. Імператор Михаїл ІІІ і Патріарх Фотій послали братів Костянтина і Мефодія. Це була їхня перша апостольсько-місіонерська подорож до хозарів (між гирлами річок Дону і Волги), що підготувала їх до апостольських трудів серед слов`ян. Ще перед цією подорожжю солунські брати взялися за переклад Святого Письма і богослужбових книг на слов`янську мову з грецької, створили слов`янську азбуку, поклавши в основу її азбуку грецьку, а деякі літери взяли з азбук східних народів. У 862 році моравський князь Ростислав і панонський (угорський) князь Коцель попросили імператора Михаїла прислати до них такого вчителя, який міг би навчити їхні народи істин віри християнської слов`янською мовою. Вибір знову зупинився на святих братах. З ревністю апостолів взялися вони за справу і проповідували Слово Боже протягом чотирьох років. Вони обходили одну країну за іншою, проповідуючи і відправляючи богослужіння слов`янською мовою. Морави цілими громадами приймали святе хрещення; князь Ростислав хрестився, а князь Коцель, крім цього, навіть вивчив слов`янську мову. Слов`яни раділи, слухаючи Слово Боже рідною мовою. У Моравії та Панонії християнство запроваджували німецьколатинські проповідники, тому їм були дуже неприємні успіхи святих братів у справі просвіти слов`ян. Латинники звинуватили святих братів у єресі (за проповідь слов`янською мовою) і поскаржилися на них Папі Миколаю І. Тоді ще не було поділу Церков на Східну Православну і Західну Католицьку, але фактично вже точилася гостра боротьба між Царгородським Патріархом Фотієм і Римським Папою Миколаєм І. Латиняни звинувачували святих братів у тому, що вони поширюють "єресь", відправляючи богослужіння мовою слов`янською, тоді як славити Бога нібито можна тільки трьома мовами – єврейською, грецькою та латинською, якими був зроблений напис на хресті Господньому. Насправді ж це твердження латинників було так званою "тримовною єрессю", бо ж Христос заповів апостолам навчати всі народи їх рідними мовами. Святих братів викликали до Рима. Та коли вони були в дорозі, помер Папа Миколай І, противник слов`янського богослужіння. Наступник його, Папа Адріан II, дізнавшись, що святі брати несуть з собою мощі святого Климента, знайдені ними в Криму, зустрів їх урочисто за містом. Кирило передав йому Євангеліє та інші книги слов`янською мовою. Папа, на знак схвалення, поклав їх на престолі в храмі Святої Марії і дозволив відправляти службу Божу слов`янською мовою навіть у деяких церквах Рима. Святий Кирило невдовзі (14 лютого 869 р.) помер у Римі, заповівши Мефодієві продовжувати проповідницьку працю між слов`янами. "Ми з тобою, – говорив братові святий Кирило, – ніби два воли тягнули одну борозну. День мій закінчився. Я падаю на своєму шляху. Ти ж не думай залишати розпочатого діла і не віддаляйся на свою улюблену гору..." (монастир на Олімпі). Святий Мефодій ревно виконував заповіт брата. Висвячений на архиєпископа Моравії, він близько 15 років проповідував віру Христову народам слов`янським, одночасно перекладаючи книги Святого Письма, а також богослужбові книги з грецької на слов`янську мову. Під час своєї праці він був змушений терпіти багато кривди від католицьких священиків. Святого Мефодія ув`язнили у Швабії, де він просидів у в`язниці близько трьох років. Папа, якому скаржився архиєпископ Мефодій, не захистив його. Тільки перемога моравів над німцями визволила Мефодія з в`язниці, але Папа Іоан III заборонив слов`янське богослужіння. Для захисту святої справи архиєпископ Мефодій удруге подорожував до Рима, і знову отримав дозвіл на відправу богослужіння слов`янською мовою. Помер Мефодій 885 року і похований у Велегді. Пам`ять святих просвітителів слов`ян Кирила і Мефодія православна Церква святкує 11 травня (ст. ст.). Учні святого Мефодія, яких переслідували після його смерті, не змогли втриматися в Моравії і мусили втікати до Болгарії, де їх радісно прийняв цар Борис; інші вирушили до Сербії та Хорватії. Справу святих братів Кирила і Мефодія учні рознесли по всьому слов`янському півдню. Святе Письмо читали і богослужіння відправляли для слов`ян слов`янською мовою. Це стало основою писемності у слов`ян, основою слов`янської культури. З слов`янського ж півдня, в основному з Болгарії, прийшли і в РусьУкраїну, з прийняттям християнства, книги Святого Письма, богослужбові та інші книжки церковнослов`янською мовою, яка була тоді досить зрозумілою нашим прадідам. Ця велика справа була заслугою святих братів Кирила та Мефодія. [ Повернутися до змісту книги: "Закон Божий" ] [ Cкачати книгу: "Закон Божий" ] Джерело: www.hram.kiev.ua
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
