Закон Божий - Апостольський собор у Єрусалимі Християнство. Православ'я. Католицтво. Закон Божий. Апостольський собор у Єрусалимі
Ви чули, що сказано: Не чини перелюбу.                А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.                Коли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.                Також сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.                А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.                Ще ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.                А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;                ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;                не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.                Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.                Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.                А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.                А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.                А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.                Хто просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.                Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.                А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Апостольський собор у Єрусалимі
   

Коли християнство стало поширюватися по всьому світу і велика кількість язичників стала приймати християнську віру, між християнами виникли непорозуміння. Християни з юдеїв твердили, нібито християни з язичників повинні суворо дотримуватись обрядового закону Мойсеєвого (насамперед обрізання, тобто що слід спочатку навертати їх у єврейську віру), бо інакше вони не зможуть спастись. З цього приводу серед християн точилися запеклі суперечки.

Жоден з апостолів не міг самостійно, окремо, вирішити такого важливого питання. Це змусило св. апостолів спільно з пресвітерами (священиками) згідно з заповіддю Христовою (Див.: Мф 18, 17) зібратися на перший Апостольський Собор в Єрусалимі у 51 р. після Р. Х.

Після тривалих суперечок і розмірковувань взяв слово ап. Петро, він підвівся і сказав, що Господь, обравши його спочатку для навернення язичників, не робив ніякої різниці між язичниками та юдеями і всім однаково дарував Духа Святого, а тому християнам з язичників не обов`язково виконувати обрядовий закон, Мойсеїв. "Ми віруємо, – закінчив свою промову апостол, – що благодаттю Господа Ісуса Христа спасаємося".

Промова ап. Петра справила глибоке враження. Про це красномовно свідчила тиша, яка запанувала на багатолюдному зібранні. Враження посилилося, коли апостоли Павло і Варнава розповіли про знамення й чудеса, які Бог учинив через них у язичників.

Після всього підвівся, щоб висловити свою думку, св. апостол Яків – "брат Господній", який головував на Соборі. Йому, як єпископу Єрусалимської Церкви і голові Собору (першому між рівними), належало останнє слово. Думка його була важливою й тому, що він сам суворо дотримувався закону, за що не тільки від християн, а й від юдеїв дістав імення "праведний". Вагомим було і його становище у Церкві, він був першим Єрусалимським єпископом, поставленим Самим Господом. Св. Яків провадив суворе аскетичне життя (у стриманості, чернече), носив на собі "петалон", тобто золоту дощечку, яку носили тільки первосвященики. Він проводив у храмі цілі години один у молитві за свій народ. В Єрусалимі його шанували, називаючи "оплотом народу".

Св. Яків схвалив думку ап. Петра, довівши, що це узгоджується з пророцтвом (Див.: Ам. 9, 11–12), а отже, з Божественним призначенням. Він запропонував не утруднювати християн з язичників виконанням обрядового закону Мойсеєвого; але вони повинні жити у чистоті і святості і не робити іншим того, чого не хочуть собі.

Пропозиція ап. Якова була прийнята апостолами, пресвітерами і всією громадою, тобто усім Собором, одностайно, як резолюція (постанова) Собору. Про це дано було знати усім християнам письмово (Соборним посланням), яке починалось словами: "Угодно Духові Святому і нам..." Так Апостольський Собор вказав християнам, що постанови Собору, згідно зі словами Господа (Див.: Ін 16, 13; 14, 16), є настановами Святого Духа.

Послання Апостольського Собору викликало в християн велику радість та втіху.

(Див.: Діян. 15, 1–35).


[ Повернутися до змісту книги: "Закон Божий" ]

[ Cкачати книгу: "Закон Божий" ]

Джерело: www.hram.kiev.ua


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!