Закон Божий - Молитва Ісуса Христа в саду Гефсиманському і взяття Його під варту Християнство. Православ'я. Католицтво. Закон Божий. Молитва Ісуса Христа в саду Гефсиманському і взяття Його під варту
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!                Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!                Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.                Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!                Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.                Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Молитва Ісуса Христа в саду Гефсиманському і взяття Його під варту
   

Увійшовши в сад Гефсиманський,Ісус Христос сказав ученикам Своїм: "Посидьте тут, поки я помолюсь!" Сам же, взявши із Собою Петра, Якова та Іоана, пішов у глибину саду; і почав сумувати й журитися. Тоді говорить їм: "Сумна душа Моя смертельно; почекайте тут і пильнуйте зі Мною!"

І, відійшовши трохи від них, Він припав до землі, молився і казав: "Отче Мій! Якщо можливо, нехай обійде Мене чаша ця (тобто близькі страждання); втім, не як Я хочу, а як Ти".

Помолившись так, Ісус Христос повернувся до трьох учеників і побачив, що вони сплять. Він сказав їм: "То не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною? Пильнуйте й моліться, щоб не зазнати спокуси". І, відійшовши, молився, промовляючи майже ті самі слова.

Потім знову повернувся до учеників, і знову знайшов їх сплячими; очі в них обважніли, і вони не знали, що Йому відповідати.

Ісус Христос відійшов від них і молився утретє, сказавши ті самі слова. З`явився Йому ангел і підбадьорив Його. Сум, що охопив Його, і душевні муки Його були такі великі, а молитва – така щира, що з лиця Його падали на землю краплини кривавого поту.

Закінчивши молитву, Спаситель встав, підійшов до учеників, що спали, і сказав: "Ви все ще спите й відпочиваєте; ось наблизився час, і Син Людський видається в руки грішників. Встаньте, підемо, ось наблизився той, хто зраджує Мене".

У цей час прийшов у сад Іуда, зрадник, з натовпом людей, які йшли зі смолоскипами, кілками і мечами; це були воїни і служителі, послані первосвящениками і фарисеями схопити Ісуса Христа. Іуда домовився з ними: "Кого я поцілую, Той і є, беріть Його".

Підійшовши до Ісуса Христа, Іуда сказав: "Радуйся, Учителю!" І поцілував Його.

Ісус Христос сказав йому: "Друже, для чого ти прийшов? То ти поцілунком Сина Людського видаєш?" Ці слова Спасителя були для Іуди останнім закликом до покаяння.

Потім Ісус Христос, знаючи все, що з Ним буде, підійшов до натовпу і сказав: "Кого шукаєте?"

Йому відповіли: "Ісуса Назорея".

Спаситель говорить їм: "Це Я".

Від цих слів воїни і слуги з остраху подалися назад і попадали на землю. Коли ж отямилися від страху і підвелися, то в сум`ятті намагалися схопити учеників Христових.

Спаситель знову сказав: "Кого шукаєте?"

Вони відповіли: "Ісуса Назорея".

"Я сказав вам, що це Я, – промовив Спаситель. – Отже, якщо Мене шукаєте, залиште цих (учеників), нехай ідуть".

Воїни і слуги, підійшовши, обступили Ісуса Христа. Апостоли хотіли оборонити свого Учителя. Петро, маючи при собі меч, витяг його і вдарив ним слугу первосвященика, на ім`я Малх, і відсік йому праве вухо.

Та Ісус Христос сказав Петрові: "Сховай меч у піхви; бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть (тобто, хто підніме меч проти іншого, той сам загине від меча); чи думаєш, що Я не можу тепер ублагати Отця Мого, і Він дасть Мені легіони ангелів? Невже Мені не пити чаші (страждань), яку дав Мені Отець (для спасіння людей)?"

Промовивши це, Ісус Христос, доторкнувшись до вуха Малха, зцілив його і добровільно віддав Себе у руки Своїх ворогів.

У натовпі слуг були також і начальники юдейські. Ісус Христос, звертаючись до них: сказав: "Ніби на розбійника вийшли ви з мечами та киями, щоб узяти Мене; кожного дня сидів Я з вами, навчаючи, у храмі і ви не брали Мене. Це ж усе сталося, щоб збулися Писання пророків".

Воїни ж, зв`язавши Спасителя, повели Його до первосвящеників. Тоді апостоли, залишивши Спасителя, у страху порозбігались. Тільки двоє з них, Іоан та Петро, здалеку йшли за Ним.

(Див.: Мф 26, 36–56; Мк 14, 32–52; Лк 22, 40–53; Ін 18, 1–12).


[ Повернутися до змісту книги: "Закон Божий" ]

[ Cкачати книгу: "Закон Божий" ]

Джерело: www.hram.kiev.ua


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!