 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
В одного єврейського старійшини,начальника синагоги на ім`я Іаір, була при смерті єдина дочка, дванадцятирічна дівчинка. Іаір прийшов до Ісуса Христа, впав до ніг Його і дуже благав Його, кажучи: "Дочка моя при смерті; прийди і поклади на неї руки, щоб вона видужала і залишилася жива". Бачачи віру Іаіра, Ісус Христос пішов з ним. По дорозі зустрічає їх посланий з дому Іаіра і говорить йому: "Дочка твоя померла; чого ще турбуєш Учителя?" Але Ісус, почувши це, сказав Іаірові: "Не бійся, тільки віруй". Коли вони підійшли до дому, то побачили там велике сум`яття: усі плакали і ридали. Господь сказав їм: "Чого тривожитесь і плачете? Дівчина не вмерла, а спить". Вони ж не зрозуміли Його слів і стали глузувати з Нього, знаючи, що вона померла. Але Ісус Христос, виславши з дому народ, взявши із Собою тільки батьків померлої і трьох апостолів Своїх – Петра, Якова й Іоана, увійшов у кімнату, де лежала померла дівчина. Він узяв її за руку і сказав: "Таліфa кумі", що означає: "Дівчино, тобі кажу, встань!" І повернувся дух її; дівчинка одразу встала і почала ходити. Зраділі батьки її були у великому здивуванні. Ісус Христос велів дати їй їсти і суворо заборонив їм розголошувати в народі про цю подію. Та чутки про це поширились по всій країні. (Див.: Мф 9, 18–26; Мк 5, 21–4З; Лк 8, 41–56). [ Повернутися до змісту книги: "Закон Божий" ] [ Cкачати книгу: "Закон Божий" ] Джерело: www.hram.kiev.ua
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
