Поклоніння волхвів

Йосиф і Пресвята Мати Божа з Немовлям Ісусом ще залишались у Вифлеємі, коли з далекої країни зі сходу (Персії чи Вавилонії) прийшли в Єрусалим волхви. Волхвами чи мудрецями називались учені люди. Вони спостерігали і вивчали зірки. В той час люди вірили, що при народженні великої людини на небі з`являється нова зірка. Багато язичників, навчені розсіяними по світу юдеями, знали про пришестя у світ Месії – Великого Царя Ізраїльського, Який підкорить увесь світ. Тому очікували, що, коли народиться цей Цар, на небі зійде нова зірка. Волхви були благочестивими людьми, і Господь, з ласки Своєї, дав їм таке знамення – на небі з`явилася нова незвичайна зірка. Побачивши цю зірку, волхви одразу ж збагнули, що очікуваний Цар народився. Вони вирушили в дорогу і пішли в столицю юдейського царства Єрусалим, щоб дізнатися там, де цей Цар народився, і поклонитися Йому.

В Єрусалимі волхви запитували кожного: "Де народжений Цар Юдейський? Бо ми бачили зірку Його на сході і прийшли поклонитися Йому".

Цар Ірод, почувши це, стривожився, бо був людиною вельми жорстокою і дуже підозріливою. Тільки з однієї підозри він страчував своїх власних дітей. А тепер злякався особливо, боячись, як би у нього не відібрали владу і не передали царський престіл новонародженому Цареві. І всі мешканці Єрусалима захвилювалися, довідавшись про таку звістку.

Ірод зібрав до себе всіх священиків і книжників, тобто людей, що вивчали Святе Писання, і запитав їх: "Де має народитися Христос?"

Вони відповіли: "У Вифлеємі юдейському, тому що так написано в пророка (Михея)".

Тоді Ірод таємно покликав до себе волхвів, вивідав у них час появи зірки, послав їх у Вифлеєм і сказав: "Ідіть і там добре розвідайте про Немовля, і коли знайдете Його, прийдіть і скажіть мені, щоб і я міг піти і поклонитися Йому". Насправді ж Ірод намірився вбити новонародженого Царя.

Волхви, вислухавши царя Ірода, пішли у Вифлеєм. І знову та сама зірка, яку вони бачили раніше на сході, з`явилася на небі і, рухаючись по небу, йшла перед ними, вказуючи їм шлях. У Вифлеємі зірка зупинилася над тим місцем, де знаходився народжений Ісус.

У цей час святий старець Йосиф і Пресвята Діва Марія жили в місті, в домі, куди вони перейшли з печери, бо народ після перепису розійшовся.

Волхви увійшли в дім і побачили Немовля Ісуса з Матір`ю Його. Вони поклонилися Йому до землі і піднесли Йому дари (подарунки) свої: золото, ливан (ладан) і смирну (дорогоцінну запашну оливу).

Своїми дарами волхви показали, що народжене Немовля Ісус є і Цар, і Бог, і Людина. Золото вони принесли Йому як Цареві (у вигляді данини чи податку), ладан як Богу (тому що ладан використовується при богослужінні), а смирну – як людині, яка мусить померти (тому що померлих намащували і натирали тоді запашними оліями).

Після цього волхви уві сні отримали одкровення не повертатися до Ірода, й іншою дорогою відійшли прямо у свій край.

Передання зберегло імена волхвів, які згодом стали християнами. Це були: Мельхиор, Гаспар і Валтасар. Церква вшановує їхню пам`ять в день Різдва Христового.

Різдво Господа нашого Ісуса Христа православною Церквою святкується 25 грудня (7 січня н. ст.). До цього великого свята ми готуємо себе сорокаденним постом, який називається Різдвяним постом (Пилипівкою, бо починається від дня св. ап. Филипа).

(Див.: Мф 2, 1–12).