Закон Божий - Використання передзвону і його значення Християнство. Православ'я. Католицтво. Закон Божий. Використання передзвону і його значення
Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.                Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу.                Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!                Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?                Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?                Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!                І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!                І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.                Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.                Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Використання передзвону і його значення
   

На вечірні Великої п'ятниці, перед винесенням Плащаниці, під час співання пісні "Тебе, що зодягаєшся у світло..." слід бити повільний передзвін по одному разу в кожен дзвін (від великого до малого); а після покладання Плащаниці посеред храму - одразу ж тридзвін.

На ранній Великої суботи, починаючи зі співу "великого славослів'я" і впродовж усього хресного ходу з Плащаницею навколо храму, слід дзвонити передзвін такий, як і при виносі Плащаниці, тобто повільний передзвін по одному разу у кожен дзвін від великого до малого. Коли ж внесуть Плащаницю у храм і дійдуть з нею до Царських врат - одразу ж тридзвін.

Повільний передзвін по одному разу в кожен дзвін, починаючи з найбільшого, потужного звуку, і доходячи поступово до найтоншого і високого звуку малого дзвону, символізує собою приниження Господа нашого Ісуса Христа заради нашого спасіння, як і співаємо ми, приміром, в ірмосі 4-ї пісні, 5-го гласу: "Божественне Твоє приниження відчувши... на спасіння людей Твоїх..."

За встановленою віками практикою православної Церкви такий передзвін має дзвонитися тільки двічі на рік: у Велику п'ятницю й у Велику суботу, в дні хресної смерті Господа і Його вільного погребіння. Досвідчені дзвонарі особливо пильнують за цим, і намагаються, щоб скорботний дзвін, який стосується Господа нашого Спасителя, не був однаковий з похоронним дзвоном по простих смертних і грішних людях.

На ранній у день Воздвижения Хреста Господнього, в Неділю хрестопоклонну і 1-го серпня, перед виносом хреста з вівтаря під час співання "великого славослів'я", буває передзвін, при якому повільно вдаряють по тричі (в деяких місцевостях по одному разу) у кожен дзвін від найбільшого до малого. А тоді, коли хрест буде винесено на середину храму і покладено на аналой, -тридзвін.

Подібний передзвін, але частий і швидкий, по 7 разів або по З - у кожен дзвін, буває перед малим освяченням води. При зануренні хреста у воду - тридзвін.

Такий самий, як перед водоосвяченням, буває передзвін перед посвяченням у сан єпископа. Взагалі частий передзвін по кілька разів у кожен дзвін є урочисте дзвоніння. У деяких місцевостях такий передзвін звершують перед початком літургії на храмові свята і в інших урочистих випадках, наприклад, як вже було сказано, при читанні пасхального Євангелія.


[ Повернутися до змісту книги: "Закон Божий" ]

[ Cкачати книгу: "Закон Божий" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!