 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Не жадай дому ближнього твого, не жадай жони ближнього твого, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані осла його, ані всякої худоби його, ані всього, що у ближнього твого. Десятою заповіддю Господь Бог забороняє не тільки робити щось погане іншим, ближнім, які оточують нас, але й забороняє погані бажання і помисли щодо інших. Гріх проти цієї заповіді називається заздрощами. Той, хто заздрить, хто в думках жадає чужого, той від поганих думок і жадань легко може перейти і до поганих справ. Але й сама по собі заздрість оскверняє душу, роблячи її нечистою перед Богом, як каже слово Боже: "Думки злі — мерзотність для Бога" (Притч. 15, 26). "А через заздрість диявола гріх увійшов у світ" (Прем. 2, 24). Одне з головних завдань істинного християнина - очищати свою душу від усякої внутрішньої нечистоти, згідно з настановою апостола: "очистьмо себе від усякої скверни плоті і духу, творячи святиню в страхові Божому" (2 Кор. 7, 1). Щоб уникнути гріха проти десятої заповіді, необхідно берегти чистоту серця від усяких пристрастей до земного, від усяких поганих жадань і думок і бути задоволеними тим, що маємо: дякувати за це Богу, а чужого ніколи не жадати, але радіти за інших, якщо вони мають усього багато. [ Повернутися до змісту книги: "Закон Божий" ] [ Cкачати книгу: "Закон Божий" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові! |
|
|
|
|
|
