|
Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе
інших богів, крім Мене.
Першою заповіддю Господь Бог указує людині на Самого Себе і спонукає
нас шанувати Його - єдиного істинного Бога. Крім Нього, нікому не повинні
ми віддавати Божої пошани.
Ім'я "Господь" - від слова "владарювати"; ім'я
"Бог" - від слова "багатий у милості", благий. Як
всемогутній Бог повеліває; як милосердний Він відкриває Самого
Себе і Свою святу волю. Для того, щоб шанувати Господа Бога, ми повинні
пізнавати Його, тобто учитися бОгопізнання.
Богопізнання є найважливіше з усіх пізнань.
Воно являє собою перший і найважливіший наш обов'язок. Усі наукові людські
знання, якщо вони не осяяні світлом богопізнання, втрачають своє істинне
значення, свій сенс і свою мету. Замість добра такі знання приносять у
життя багато зла.
Для набуття богопізнання, тобто для того, щоб навчитися пізнавати
істинного Бога, ми повинні:
1. Читати і вивчати Святе Писання (Слово
Боже), яке сповіщає нам істинне і найдосконаліше пізнання про Бога.
2. Читати творіння святих отців і вчителів
Церкви, що не обхідно для правильного розуміння Св. Писання і для збережен
ня себе від перекрученого, неправильного розуміння.
3. Якомога частіше відвідувати храм Божий, бо всі
служби цер ковні, що в ньому здійснюються, являють собою наочне повчання
про Бога і діла Його.
4. Слухати проповіді пастирів і читати книги релігійно-мораль
ного змісту.
5. Вивчати творіння Боже - природу, а так само й
історію ро ду людського, які являють нам дивні дії промислу Божого.
Ця заповідь покладає на нас і певні обов'язки богошанування. Ми
повинні:
1. Вірувати у Бога, тобто мати щире і
тверде переконання в Його існуванні.
2. Ходити перед Богом, тобто завжди пам'ятати
про Бога і все робити так, ніби перед очима Божими (поводитися з обачністю),
а разом з тим не забувати, що Бог бачить не тільки наші справи, а й
наші помисли.
3. Надіятися на Бога, любити Бога і коритися
Богу, завжди бути готовими робити те, що Він повеліває, і не ремствувати,
коли Він не те робить з нами, що ми хотіли б самі. Бо тільки один Бог
знає, що і коли нам дати, - що нам корисне і що шкідливе.
Вища форма любові до Бога є благоговіння, або страх
Божий, тобто боязнь віддалитися від Бога через наші гріхи.
4. Поклонятися Богу, прославляти Його і дякувати
Господу Богу як Творцю, Промислителю і Спасителю нашому, пам'ятаючи
про всі Його дари і ласки до нас.
5. Безбоязно сповідувати Бога, тобто перед
усіма визнавати, що Він наш Бог, і не відмовлятися від своєї віри, хай
навіть за це віровизнання доведеться постраждати і померти.
Гріхи проти першої заповіді:
1. Безбожництво
- коли люди зовсім заперечують буття Боже. Таких людей
пророк Давид називає безумними: "Сказав безумний у серці
своїм: Бога нема" (Пс. 13, 1).
2. Багатобожжя
- коли замість єдиного істинного Бога визна ють багато
вигаданих богів.
3. Безвір'я
- коли люди, визнаючи буття Боже, не вірять у Йо го
Божественне Провидіння й Одкровення. Це безвір'я часто ви никає внаслідок
неправильної освіти і виховання, від гордощів і зарозумілості, від захопленості
поганими прикладами, від зневаж ливого ставлення до Церкви і від гріховного
життя.
4. Єресь
- коли люди видумують або винаходять вчення, про тивні
Божественній істині, або вперто і навмисне перекручують Божественну
істину.
5. Розкол, тобто свавільне ухилення (відокремлення)
від єдності богошанування, - від небажання мати єдність з право
славною Церквою.
6. Боговідступництво
- коли люди зрікаються істинної віри, боячись переслідувань,
глузувань, або заради якихось земних роз рахунків, або від захоплення
псевдонауками.
7. Відчай - коли люди,
забуваючи про безмежне милосердя Бо же, не сподіваються отримати від
Бога допомогу і спасіння. Най- жахливіші приклади відчаю являють собою
самогубці.
8. Чаклунство - коли люди, залишивши
віру в силу Божу, звертаються до різних таємних і злих сил.
9. Марновірство - коли вірять у якусь
звичайнісіньку річ, при писуючи їй надприродну силу.
10. Лінощі
у молитві і у всякій богоугодній справі.
11. Любов до творіння більша, ніж до Бога.
12. Людино догідливість -
коли турбуються більше про те, як догодити людям, ніж Богу.
13. Самовпевненість
- коли сподіваються більше на себе або на інших людей,
ніж на ласку і поміч Божу.
Заповідь Божа не суперечить нашому обов'язку шанувати святих ангелів
і святих угодників Божих і молитися їм, бо ми шануємо їх не так, як Самого
Бога, а як вірних служителів Божих, які догодили своїм життям Богу. Св.
ангели й угодники Божі близькі до Бога і можуть бути нашими помічниками
в молитві перед Господом Богом. Ми повинні просити їхньої допомоги і заступництва,
твердо сподіваючись, що Господь заради них скоріше почує і наші грішні
молитви. Слово Боже каже: "Моліться один за одного, щоб вам зцілитися;
забагато може щира молитва праведного" (Як. 5, 16), "Бог
не є Бог мертвих, а живих. Бо в Нього всі живі" (Лк 20,
38).
[ Повернутися
до змісту книги: "Закон Божий" ]
[ Cкачати
книгу: "Закон Божий" ]
Нагору
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
