Закон Божий - Таїнство священства Християнство. Православ'я. Католицтво. Закон Божий. Таїнство священства
Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!                Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!                Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.                Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!                Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.                Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Таїнство священства
   

Священство є Таїнство, в якому правильно обрана людина (у єпископа, або пресвітера, або диякона) через архиєрейське рукопокладання отримує благодать Святого Духа для священного служіння Церкві Христовій.

Це таїнство здійснюється тільки над особами, яких обирають і посвячують у священнослужителі. Ступенів священства три: диякон, пресвітер (священик) і єпископ (архиерей).

Той, хто посвячується на диякона, отримує благодать служити при здійсненні таїнств.

Той, хто посвячується на священика (пресвітера), отримує благодать здійснювати таїнства.

Той, хто посвячується на єпископа (архиерея), отримує благодать не тільки здійснювати таїнства, але й посвячувати інших для здійснення таїнств.

Таїнство священства є установлення божественне. Св. апостол Павло свідчить, що Сам Господь Ісус Христос "настановив одних апостолами, інших пророками... інших пастирями та вчителями, на довершення святих, на діло служіння, для створення Тіла Христового" (Еф. 4, 11-12).

Апостоли, здійснюючи це таїнство, з натхнення Духа Святого, через покладання рук висвячували на дияконів, пресвітерів і єпископів.

Про обрання і рукопокладання самими св. апостолами перших дияконів говориться у книзі Діянь апостольських: "їх поставили перед апостолів, і ці (апостоли), помолившись, поклали на них руки" (Діян. 6, 6).

Про рукопокладання пресвітерів говориться: "Рукоположивши ж (апостоли Павло і Варнава) їм пресвітерів, вони помолилися з постом та й передали їх Господеві, в Якого (ті) увірували" (Діян. 14, 23).

У посланнях до Тимофія і Тита, яких апостол Павло поставив єпископами, говориться: "Нагадую тобі (єпископу Тимофію), зігрівати дар Божий, який у тобі, через покладання рук моїх" (2 Тим. 1, 6). "Для того я залишив тебе (єпископа Тита) на Криті, щоб ти довершив не-докінчене і поставив у всіх містах пресвітерів, як я тобі наказував" (Тит. 1,5). Звертаючись до Тимофія, апостол Павло каже: "Рук ні на кого не покладай поспішно і не ставай учасником чужих гріхів. Бережи себе чистим" (1 Тим. 5, 22). "Звинувачення на пресвітера приймай не інакше, як при двох чи трьох свідках" (1 Тим. 5, 19).

З цих послань ми бачимо, що апостоли довірили єпископам владу посвячувати пресвітерів через рукопокладання і чинити суд над пресвітерами, дияконами та церковнослужителями.

Про священнослужителів апостол Павло в Посланні до єпископа Тимофія пише: "Але єпископ повинен бути непорочним... Диякони також повинні бути чесними..." (/ Тим. З, 2, 8).


[ Повернутися до змісту книги: "Закон Божий" ]

[ Cкачати книгу: "Закон Божий" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!