Закон Божий - Бесіда про предвічне народження Сина Божого Християнство. Православ'я. Католицтво. Закон Божий. Бесіда про предвічне народження Сина Божого
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Бесіда про предвічне народження Сина Божого
   

Ми живемо у часі, а часове все змінюване - "все тече, все змінюється". Коли ж світ закінчить своє тимчасове існування (при другому пришесті Спасителя), то зміниться і стане вічним. Буде "нове небо (твердь) і нова земля" (Див.: Іс. 65, 17; 66, 22. 2 Пет. З, 13. Апок. 21, 1).

Живучи в умовах часу, нам важко уявити вічність. Але все ж якоюсь мірою ми можемо собі її уявити (наука - філософія).

Отже, вічність незмінювана, вона поза часом. Бог - Пресвята Трой-ця - вічний і незмінюваний, тому ніколи Отець не був без Сина і без Духа Святого.

Святі отці і вчителі Церкви роз'яснюють, що Отець завжди був разом із Сином, від Нього народженим, бо без Сина не міг би називатися Отцем. Якби Бог Отець існував коли-небудь, не маючи Сина, а потім зробився б Отцем, не бувши раніше Отцем, це означало б, що Бог піддався зміні, із ненародженого став би народженим, але така думка гірша за будь-яке богохульство, бо Бог вічний і незмінюваний. У Символі віри так і сказано: "Що від Отця народився перше всіх віків", це означає: до існування нашого часу, тобто вічно.

Св. Іоан Дамаскин тлумачить: "Коли ми кажемо, що Він (Син Божий) народжений перше всіх віків, то цим показуємо, що Його народження не в часі і безначальне, бо не з небуття приведений в буття Син Божий, сяйво слави й образ іпостасі Отчої, жива премудрість і сила; іпос-тасне Слово, істотний, досконалий і живий образ невидимого Бога, але завжди був з Отцем і в Отцеві, і народжений від Нього вічно і безпо-чатково".

Поняття ж "народження", як цілком незалежне відокремлення від народженого, буває тільки у матеріальному світі, бо матерія тимчасова й обмежена. Дух же нічим не обмежений і не підлягає матеріальним законам. Таким чином, поняття фізичного, природного, матеріального народження зовсім не може застосовуватися до духовного народження. Тому Вселенські Собори сутністю Божественного народження Сина від Отця утвердили слова Символу віри: "Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем...", тобто Син Божий за Своєю сутністю цілком однаковий з Богом Отцем, Він завжди - вічно народжується, як "Світло від Світла", безпристрасно, не за законами матеріального світу. Цю найбільшу Божественну істину, поки ми живемо в поняттях матеріального світу, повністю збагнути не можемо, тому Троїчність Бога й іменується "Таємницею Пресвятої Тройці".

Але все ж певне поняття чи, вірніше сказати, певну подобу поняття для роз'яснення Таємниці Пресвятої Тройці дають святі отці. Св. Іоан Дамаскин каже: "Як вогонь і світло, що походить від нього, існують разом, - не перше буває вогонь, а потім уже світло, але вогонь і світло разом, - і як світло завжди народжується від вогню і завжди в ньому перебуває і зовсім від нього не відокремлюється, так народжується і Син від Отця, ніяк не відокремлюючись від Нього".

Таку ж подобу ми можемо бачити і в сонячному промені, який, знаходячись на землі і здійснюючи свою живлющу дію, ніколи не відокремлюється чи, як ми кажемо, не відривається від Сонця. При такому поясненні зрозумілими стають слова Євангелія: "Бога ніхто не бачив ніколи; Єдинородний Син, Який у лоні Отця (знаходиться в істоті Бога Отця), Він явив (Себе на землі людям)" (Ін 1, 18).

Святий євангеліст Іоан називає Єдинородного Сина Божого Ісуса Христа - Словом: "Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог" (Ін 1, 1). Найменування Другого Лиця Пресвятої Тройці - Сина Божого - відкрито з небес ап. Іоану (Див.: Апок. 19, 11, 13) і частково було відомо в Старому Завіті (Див.: Пс. 32, 6; Прем. 18, 15).

Святі отці пояснюють: "Як розум, що народжує слово, народжує без недуги, не розділяється, не виснажується і не піддається чомусь, що буває у тілах, так і божественне народження безстрасне, невимовне, незбагненне і не підлягає діленню".

"Як слово, - каже архиепископ Інокентій, - є точне висловлення думки, не відокремлюючись від неї і не зливаючись з нею, так і Слово було у Бога як істинний і точний Образ Його Істоти, нероздільно і не-злитно завжди існує з Ним. Слово Боже не було явищем або властивістю - силою Бога, але Сам Бог, Друге Лице Святої Тройці".


[ Повернутися до змісту книги: "Закон Божий" ]

[ Cкачати книгу: "Закон Божий" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!