Закон Божий - Православна церква на українських землях під Польщею Християнство. Православ'я. Католицтво. Закон Божий. Православна церква на українських землях під Польщею
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Православна церква на українських землях під Польщею
   

У часи змагань за утворення і розвиток незалежної Української Православної Церкви в Україні під радянською владою український церковний рух почав розвиватися і на українських землях, які опинилися з 1919-20 pp. під Польщею. Маючи в минулій історії Польщі досвід, як небезпечно мати своїх громадян церковно узалежненими від Москви, польський уряд подбав про автокефалію православної Церкви в Польщі; Польська автокефалія була визнана, незважаючи на спротив Москви, східними православними патріархами та іншими автокефальними Церквами після Томосу (закону) Константинопольського Патріарха від 13 листопада 1924 р.

Таким чином православні українці в Польщі, які складали понад 70 % Автокефальної Православної Церкви, стали незалежними від Російської Церкви в Польщі. Український церковний рух у Польщі, що мав свій початок на Волинському єпархіальному з'їзді в Почаєві у жовтні 1921 p., набрав силу після Луцького церковного з'їзду 5-6 червня 1927 р. Під його впливом була видана грамота Президента Польської Республіки від ЗО травня 1930 р. на ім'я митрополита Варшавського Діонисія про скликання Помісно-го Собору Православної Церкви в Польщі. Для його підготовки було утворено передсоборне зібрання. Було висвячено (10 квітня 1932 р.) українського єпископа Полікарпа, пізніше митрополита Української Православної Церкви; на Волинь було призначено окремого правлячого архиепископа (до того ця кафедра. була у складі Варшавської, в управлінні митрополита Діонисія), яким став архиепископ Гродненський Олексій. Він працював на Волині з українськими церковними діячами в напрямку українізації православної Церкви. Скликались єпархіальні собори, видавались українські церковні преса і література, відпускалися кошти на друк богослужбових чинів українською мовою. Переклади богослужбових чинів і книг Святого Письма (Псалтир, Новий Завіт) українською робили в Луцьку і Крем'янці, де діяли перекладацькі підкомісії, а Комісія з перекладів була при Українському Науковому Інституті у Варшаві. В Луцьку працювало Українське товариство ім. митрополита Петра Могили, богословська секція якого, під керуванням єпископа Полікарпа, видала ряд богослужбових чинів українською мовою. Цьому українському церковному руху в православній Церкві в Західній Україні під Польщею потім судилося відіграти значну роль у церковному житті всієї України в часи Другої світової війни.


[ Повернутися до змісту книги: "Закон Божий" ]

[ Cкачати книгу: "Закон Божий" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!






Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!