 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
У Тобольську 10 червня 1916 року відбулося урочисте прославлення (прилучення до лику святих православної Церкви) святителя Іоана, митрополита Тобольського. Святитель Іоан (Максимович) народився 1651 року в місті Ніжині на Чернігівщині, в шляхетній родині. Його виховували побожні та віддані православній Церкві батьки, Максим та Єфроси-нія. Коли Іоан підріс, вони послали його до Києва, здобувати освіту в Київській духовній академії. Після закінчення академії Іоан Максимович як найкращий учень був залишений при ній учителем. Та не шкільної праці шукала душа молодого Іоана, вона прагнула до тяжких і благоплідних подвигів чернечих. Невдовзі він прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській лаврі, його висвятили на ієродиякона, потім - на ієромонаха, а братія обрала його на посаду лаврського проповідника, що дало йому можливість впливати на богомольців, які звідусюди прибували до лаври. Високе чернече життя архимандрита Іоана та мудрість, виявлена у керуванні монастирем, привернули увагу святителя Феодосія Углицького, архиепископа Чернігівського, який викликав його до себе і призначив настоятелем Чернігівського Єлецького монастиря. Архимандрит Іоан ревно виконував волю та розпорядження святителя Феодосія до самої його смерті. 5 лютого 1696 року святитель Феодосій помер. Зібрана після його смерті рада, яка складалася з уповноважених Київського митрополита, гетьмана, війська та міщанства, одностайно обрала архимандрита Іоана на кафедру архиепископа Чернігівського. 10 січня 1697 року в Москві Патріарх Адріан висвятив архимандрита Іоана на єпископа. З побожним настроєм і смиренням вступив він на Чернігівську кафедру після святителя Феодосія, якого вже тоді вважав істинним угодником Божим. Перейнятий свідомістю великої відповідальності, святитель Іоан повністю віддався новим своїм обов'язкам. Він відправляв у церквах служби Божі, ревно виголошував проповіді, завжди турбувався про релігійно-моральні потреби пастви, навчав її віри та побожності, оздоблював монастирі та церкви. Будучи сам видатним богословом і письменником, святитель Іоан клопотався про розповсюдження духовної освіти в єпархії і з цією метою заснував у Чернігові колегіум, який згодом став зразком для духовних семінарій. У Чернігові він написав багато духовно-моральних творів, які стали джерелом істинної мудрості та вченості. Але найбільше любила святителя Іоана чернігівська паства за його смиренність і турботу про бідних та знедолених. Чотирнадцять років саможертовно служив святитель Іоан у Чернігові. Чернігівська паства перейнялася до нього почуттями глибокої любові та синівської прихильності. Тому з великим смутком виряджала вона свого святителя на місце його нової служби до Сибіру, до міста Тобольська, куди його призначили у 1712 р. і підвищили до сану митрополита Тобольського і Сибірського. На новому місці святитель Іоан з любов'ю продовжив своє служіння, але воно було недовгим. Прибувши до Тобольська шістдесятирічним, він святительствував там менше чотирьох років. Постійні труди в умовах несприятливого для нього клімату підірвали здоров'я праведника. Відчуваючи близьку смерть, святитель Божий 10 червня 1715 року відслужив останню Божественну літургію, влаштував у своїх покоях трапезу для духовенства і бідних мирян, сам прислуговував їм за столом, потім попрощався з усіма, усамітнився у внутрішніх покоях свого дому і, коли дзвонили до вечірні, тихо і спокійно відійшов до Господа, стоячи на колінах перед образом Божої Матері, який він привіз із Чернігова; нині це одна з найбільших святинь Тобольської єпархії. Так закінчив своє служіння на землі, на 64-му році життя, великий просвітитель, заступник за своїх вірних, святитель Іоан. Церква святкує пам'ять святителя Іоана 10 червня (ст. ст.). [ Повернутися до змісту книги: "Закон Божий" ] [ Cкачати книгу: "Закон Божий" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові! |
|
|
|
|
|
