На початку XV століття сталася подія, яка сприяла новому утвердженню незалежності Київської митрополії. В 1407 р. Константинопольський Патріарх висвятив на митрополита Київського і всієї Руси грека Фотія, відкинувши кандидатуру, запропоновану великим князем Литовським Вітовтом. Митрополит Фотій обіцяв оселитися в Києві, але невдовзі переїхав до Москви, а до Києва приїжджав тільки для того, щоб вивозити з України коштовні речі. Це обурило великого князя і, коли виявилося, що Константинопольський Патріарх ігнорує його протести, він скликав у 1415 р. Собор у Новогрудку. Собор обрав кандидатом на нового митрополита ігумена Дечанського монастиря Григорія (Цамблака). Патріарх не тільки відмовився висвятити його, а й наклав на нього анафему та позбавив священства. Тоді нова сесія Собору, за участю українсько-білоруських єпископів, самостійно ухвалила поставити Григорія (Цамблака) митрополитом - без згоди Царгорода. У грамоті про цей акт Новогрудський Собор посилається на прецеденти з обранням митрополитів Іларіона та Климента (Смолятича), на практику Болгарської та Сербської Церков. У грамоті визнається канонічна юрисдикція Константинопольського Патріарха та висловлюється пошана до нього, але в той же час дається зрозумілий натяк, що коли Церква-мати відмовляється прислухатися до потреб Церкви-доньки, то остання має повне право взяти справу у власні руки.
[ Повернутися до змісту книги: "Закон Божий" ]
[ Cкачати книгу: "Закон Божий" ]
Нагору
Рекомендуйте цю сторінку другові!
