 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Зміст: "Вражена блискавкою" Коли ми дійшли до десятої заповіді, з'ясувалося, що причиною усіх моїх гріхів, мого зла, моєї недоброзичливості було пожадання. Я хотіла мати все і сама вирішувати все. "Мати" для мене означало "бути". Була переконана, що щастя залежить від багатства, що, власне, багатство і є щастям. А коли в мене дійсно з'явилося багато грошей і я могла дозволити собі що завгодно, настав найгірший і найнещасніший період мого життя. Я почувалася настільки спустошеною і самотньою, що навіть хотіла вчинити самогубство. Переконалася на власній шкірі, що грошима не можна купити ні любові, ні дружби, ні симпатії. Навіть якщо за гроші всього світу спробувати купити любов, можна отримати тільки її підробку. Здавалося, я піднялася на вершину своїх мрій, але там чомусь віяв крижаний вітер і мене не полишало питання: а навіщо я взагалі сюди піднімалася? Прагнення грошей і багатства, заздрість до тих, котрі все це мають, і переконання, що я також повинна щось здобути - чіплялися до мене, хапали за руки, зводили на манівці, якнайдалі від Бога, мого Творця, від якого я отим пожаданням відбилася і пішла в протилежному напрямі, за демоном. Бо чим більше людина віддаляється від Бога, тим рідше відчуває Його присутність і тим меншою є для неї Його охорона. Щоб показати вам, як Бог в чудесний спосіб наближався до мене, хочу розповісти наступне. Після того, що сталося зі мною, санітари відвезли мене не до соціальної, а до народної лікарні, де місця для мене вже не було. Ліжка стояли не лише в палатах, але й в коридорах тієї лікарні, але жодного порожнього. Бог допустив, щоб я відчула себе зайвою, покинутою, самотньою. Ношам, на яких несли мене санітари, ніде було притулитися. Лікарня була переповнена. Може, з цієї причини, а, може, тому, що лікарі вважали мій стан безнадійним, ніхто до мене не підходив. Я була роздратована, обурена, що в такій важкій ситуації мене покинули напризволяще, аж раптом побачила поруч Господа нашого Ісуса Христа. Він схилився наді мною і ніжно поклав свою руку на моє чоло. Я подумала, що це галюцинація - і закрила очі, а коли відкрила їх знову, то не тільки побачила схиленого наді мною Ісуса, але й почула Його голос. "Знаєш, маленька, ти помираєш, - лагідно мовив. - Чи прагнеш мого милосердя?". Подумала тоді: "Що це означає? Чому маю прагнути Його милосердя, адже нічого злого не зробила". Не мала ніяких докорів сумління. Ні за чим не шкодувала. Зрозуміла тільки те, що помираю, що прийшла моя остання година. Єдине, що мене тоді турбувало: як зняти з рук персні з діамантами. Не уявляєте, якого болю собі завдавала, стягуючи їх насилу з обпечених і спухлих пальців. А щойно зняла, з'явився інший клопіт. Я подумала: "Боже, та їх же вкрадуть санітари!". Але тієї миті до мене підійшов мій швагер і я подумки подякувала Богові, що хоча би мої персні тепер будуть в безпеці, а швагрові сказала: "Передаси їх моєму чоловікові, а моїм сестрам скажи, щоб піклувалися про моїх дітей, бо я помираю, тож тепер їм доведеться про все дбати самим". Здалося мені, що нарешті можу померти спокійно. І замість того, аби вхопитися за останній промінь надії, який посилав мені Ісус, я подумала: "Господи, де візьмуться гроші на мій похорон, адже у нас стільки боргів!". Такою була історія життя і смерті людини, котра втратила відчуття власного сумління і в свої останні хвилини дбала лише про марнотні набутки цього світу - замість того, аби думати про вічність і порятунок своєї душі. І так стається з кожним, хто вважає себе безгрішним, і, помилково оцінюючи своє життя, скеровує його в напрямі пекла.
Зміст: "Вражена блискавкою" Скачати книгу: "Вражена блискавкою" Джерело: www.gloriapolo.net English: The Testimony of Gloria Polo. Deutsch: Gloria Polo. Der Blitz hat eingeschlagen. Polski: Orędzie Glorii Polo. Slovenská: Svedectvo pani dr. Glorie Polo. Русский: Глория Поло. Свидетельство. (перевод с немецкого)
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
