 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Зміст: "Вражена блискавкою" Але повернімося до того страшного місця на краєчку прірви, де опинилася моя душа, бо на те були вагомі причини. На той час я не вірила в існування диявола, а отже - й Бога, і це був справжній атеїзм, хоч я цього не розуміла. "О ви, нещасні душі, витягніть мене звідси! - намагалася я докричатися до душ в Чистилищі. - Благаю вас, допоможіть!". Гукаючи, відчула нестерпний біль і відразу побачила, що мільйони людей плачуть і страждають разом зі мною. Особливо багато було серед них молоді. Ви навіть не можете уявити, яким нестерпним є відчуття відсутності Бога - якщо це кара за гріх. А що таке гріх, як не повне протиставлення Богові, тобто - Любові?.. Наслідки гріха жахливі, а ми так легковажно жартуємо, вигадуючи анекдоти про пекло і демонів. Повірте мені - це зовсім не смішно. Я й досі не можу стримати сліз, коли згадую те, що мені довелося побачити в Чистилищі: страждання мільйонів людей. Були тут самогубці - ті, котрі вкоротили собі віку від розпачу. Я бачила, як їх катували демони. Але найбільшою карою для них було відчуття відсутності Бога, бо в тому місці Його наче не існує. Я зрозуміла, що самогубці мусять каратися в Чистилищі стільки часу, скільки їм залишалося прожити на землі. Знищивши себе, вони переступили Закон Божий, тому демони мали доступ до них. Хоч, здебільшого, душі в Чистилищі ізольовані від впливу зла, тож не мають нічого спільного з демонами. Але не ті, котрі вчинили самогубство. Якби вони знали, що їх чекає в тому, іншому світі, погодились би на будь-яке страждання на землі, тільки не на таке, як тут. Бо, невимовно страждаючи, вони мусять дивитися, як побиваються за ними їхні рідні і близькі, зносять ганьбу чи не можуть позбутися відчуття провини. Вони чують, як ті кажуть: "Якби ми виховали його інакше, якби ми його покарали, якби ми йому пояснили...". Ці докори сумління стають пеклом для тих, котрі залишилися на землі, і самогубці через це невимовно страждають. А демони радіють, показуючи їм, як плачуть їхні батьки, як звинувачують самі себе і навіть оскаржують Бога - замість того, щоб докорінно змінити своє життя, чинити справи милосердя, відвідувати хворих, замовляти Богослужіння за померлих і брати участь у них. Адже душі, які перебувають в Чистилищі, самі собі уже нічим допомогти не можуть. Але Бог може допомогти їм через безмірні ласки літургійних жертв. Саме такою повинна бути наша допомога душам в Чистилищі, і ми самі маємо брати в ній участь, офіруючи наші молитви як дар Отцеві Небесному через Найсвятішу Діву Марію. Лише зараз я зрозуміла, що там, на краєчку прірви, душі в Чистилищі не могли мені допомогти. Але тоді я продовжувала кричати: "Це якась помилка! Чому я тут? Адже всі називали мене за життя святою! Я ніколи не крала і нікого не вбивала! Я нікому не завдавала страждань! Не вимагала грошей від пацієнтів, які не могли заплатити за лікування. Допомагала бідним. Ходила на Богослужіння. Хоч і не дуже прислухалася до проповідей священиків, за все своє життя пропустила не більше п'яти Богослужінь... Чому я тут?! Звільніть мене звідси! Порятуйте мене! Я ж католичка, практикуюча християнка!" - кричала і кричала, обліплена тими бридкими створіннями.
Зміст: "Вражена блискавкою" Скачати книгу: "Вражена блискавкою" Джерело: www.gloriapolo.net English: The Testimony of Gloria Polo. Deutsch: Gloria Polo. Der Blitz hat eingeschlagen. Polski: Orędzie Glorii Polo. Slovenská: Svedectvo pani dr. Glorie Polo. Русский: Глория Поло. Свидетельство. (перевод с немецкого)
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
