З літургійного року. Католицький молитовник.

Адвент є першим літургійним періодом церковного року. Він починається у неділю, яка припадає між 28 листопада і 3 грудня і включає в себе 4 тижні, які є перед Христовим Різдвом. Адвент - це період побожного й радісного очікування приходу Господа на землю. Під час Адвенту Церква закликає нас до більш інтенсивної молитви - через піст, вчинки милосердя ми готуємо місце для Нього у нашому серці. Нагодою до доброго духовного приготування перед урочистістю Христового Різдва є Роратна Євхаристія, яка починається у темряві лише при світлі роратніх свічок, котрі тримають вірні на знак свого очікування Христа. Символом радісного очікування є запалена біля вівтаря велика свічка, яка символізує присутність і молитву Діви Марії. Символом радісного очікування також є адвентовий вінок, що символізує спільноту Церкви, яка в любові та радості очікує свого Господа.

Різдвяний період

Перші християни не мали окремого свята Різдва Христового. У ті часи було відоме лише свято Богоявления. Воно поєднувало у собі Різдво Христове і Хрещення Ісуса. Свято Різдва Христового відділилося від Богоявления найперше у римській Церкві, яка за папи Юлія І (352 р.) почала святкувати Різдво Христове 25 грудня. Ця дата умовна, оскільки ми точної історичної дати народження Ісуса Христа не знаємо. Різдвяний період розпочинається 24 грудня, коли вся родина родина збирається на вігілійну вечерю; опівночі у храмі відправляється нічна Служба Божа, яка називається "Пастирка"; 25 грудня відправляютьсяурочисті Служби Божі з нагоди свята Різдва Христового і впродовж 8-ми днів (тобто "Октави") Церква святкує Різдво.

Різдвяний період також включає в себе такі урочистості, як: 26 грудня - св. Степана, 27 грудня - св. Йоана Апостола, 28 грудня

- Невинних Немовлят, 1 січня - Новий Рік
- урочистість Пресвятої Богородиці. Закінчується різдвяний період святом Хрещення Господнього в неділю після Богоявления.

Вігілія Різдва Христового (24 грудня)

Вігілія в перекладі з латинської мови означає "чування". Вечір 24 грудня має радісний характер. У цей вечір вся родина збирається за столом за святковою вечерею. Римокатолицька Церква не наказує, щоб вечеря була пісна, проте існує традиція, тому варто її зберігати. У вігілійний вечір існує традиція ділення хлібом (облаткою). Відбувається це так:

Запалюємо свічку. Той, хто запалює, каже: "Світло Христа", а всі відповідають: "Богу нехай буде подяка". Потім читається уривок з Євангелії від Луки 2, 1-20 або Матея 1, 18-25. Голова родини читає молитву на благословення облаток: "В цю урочисту хвилину прославляємо Бога, нашого Отця, за Святу Ніч, яку ми тепер згадуємо і в яку його Єдинородний Син Ісус Христос народився від Діви Марії, щоб бути Богом з нами". Хвилина тихої молитви: "Дякуємо Тобі, наш Боже й Отче, за цей білий хліб - облатку, плід землі та людської праці, який зібрав нас сьогодні навколо цього столу і збирає нас довколо вівтаря, коли силою Твого Слова цей хліб стає Твоїм Тілом. Поблагослови нас і ці облатки, якими ми ділитимемося та, за старим звичаєм, обмінюватимемося святковими побажаннямию. Господи, Ти навчив нас у символі ламання хліба ділитися з іншими, а особливо з нужденними, любов'ю, доброзичливістю та миром. Наділи, отже, всіх нас Твоїм миром, щоб ми спільно прославляли Твою Отчу доброту. Через Христа, Господа нашого. Амінь".

Потім всі присутні діляться облаткою та побажаннями і співають колядки.

Різдво Христове (25 грудня)

Свято Різдва Христового розпочинає опівночі нічна різдвяна Служба Божа. Завдяки Літургії ми можемо духовно з'єднатися з пастирями, яким ангели сповістили про народження Спасителя. Саме тому з цього приводу нічна різдвяна Служба називається "Пастирка".

Новий Рік - урочистість Пресвятої Богородиці (1 січня)

Кожний католик забов'язаний в урочистість Пресвятої Богородиці брати участь у Святій Літургії. Щоб цей Новий Рік свого життя розпочати з Богом, довіряючи Богові своє майбутнє і дякуючи за все, що пережив минулого року. Цього дня також молимося за мир у всьому світі.

Свято Богоявления (6 січня або у неділю між 2 та 8 січня)

Богоявления було одним з періодів урочистого хрещення, оскільки зміст цього свята становлять різні події, що об'являють славу Христа: від поклоніння Мудреців та хрещення Христа в Йордані аж до чуда в Кані Галилейській. За традицією в цей день освячують воду, кадило, миро, золото, крейду. Золото символізує царську владу Ісуса. Кадило символізує наші молитви, які жертвуємо Ісусові, як Богу. Миро, цілющі трави - безсмертя, вічність. Ці символічні дари, які зложили Ісусові мудреці, означають, що вони визнали Дитятко своїм Царем та Вічним Богом.

У свято Трьох Царів освячується також крейда, яку вірні беруть до дому, щоб написати на дверях імена трьох мудреців. Господар або почесний гість, стоячи перед порогом при відкритих дверях, говорить:
"Слово стало тілом"

Всі відповідають:
"І оселилось між нами"
Та пише на дверях:
К + М + В200...р. або С + М + В 200...р.
Потім говорить: "Хай кожен, хто шукає Ісуса, знайде Його посеред нас". Всі відповідають: "Амінь".

Стрітення (2 лютого)

Літургія Стрітення Господнього згадує Євангельську подію, коли Свята Родина жертвує свого первістка Ісуса Богові, приносячи його до святині. Пресвята Діва Марія приносить немовля Ісуса до святині як Світло Боже, яке прийшло на цей світ, щоб освітити пітьму гріховності та запровадити народи до Світла вічного - Неба.

Ісус перебуває в храмах у Святій Євхаристії. У цей день, слухаючи Євангеліє, чуємо пророцтво Симеона, який провіщає не тільки Страждання Господні, але і роль Марії: "Тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець" (Лк2,35) В цей день святимо свічки "громниці", щоб їх світло нагадувало нам Ісуса, який є Світлом світу. Згідно з традицією запалюємо їх у своїх домівках під час труднощів і небезпек.

Період Великого посту

Період Великого Посту триває впродовж сорока днів. Це час, коли ми готуємо наші серця до найбільшого свята: Страстей, Смерті й Воскресіння Христа, який цими спасенними подіями примирив світ з Отцем. Під час Великого Посту відправляються покутні богослужіння - Хресна дорога, Гіркі Жалі, скорботна частина святого Розарія. Метою покутних богослужінь є глибше усвідомлення необхідності постійного навернення, внутрішнього оновлення та винагороди за скоєне зло і занедбане добро. Ці богослужіння допомагають підготуватися до Таїнства Покаяння.

Попільна середа

Попільна Середа розпочинає в Церкві Великий Піст. У цей день Церква зобов'язує вірних до строгого посту. На Святій Літургії відбувається обряд посипання голови попелом. Під час цього обряду священик каже: "Пам'ятай, людино, що ти - порох і повернешся у порох".

Або: "Покайтеся і вірте в Євангеліє".

Вербна неділя

Вербна неділя розпочинає Великий тиждень Великого Посту. На початку Євхаристії цього дня в Євангелії роздумуємо про урочистий в'їзд Ісуса в Єрусалим. Читається повний опис Страстей і смерті Ісуса Христа, тому Вербна неділя носить ще одну назву - неділя Господніх Страстей. На знак того, що ми прагнемо духовно з'єднатися з подією входження Ісуса як Царя до Єрусалиму, вірні тримають вербні гілки, які під час Літургії освячуються, а потім забирають з собою до домівок на знак своєї приналежності до Христа.

Пасхальне Тридення (Трідіум)

Трідіум Пасхальне є кульмінацією літургійного року. Тому всі вірні зобов'язані брати у ньому участь. Урочистість Пасхи має таке значення у літургійному році, як неділя у тижні. Адже через Пасхальну Тайну благословенних Страстей Христос відкупив людей і прославив Бога, знищуючи своєю смертю нашу смерть і своїм Воскресінням повертаючи нам життя. Пасхальне Тридення Страстей і Воскресіння Господнього розпочинається вечірньою Службою Господньої Вечері і закінчується Вечірнею неділі Воскресіння. Ввечері Великого Четверга збираємося на Божу Службу, яка є особливим спомином Тайної Вечері Ісуса з Апостолами, де Господь встановив Таїнство Священства і Євхаристії. У Велику або Страсну П'ятницю не правиться Євхаристія. В цей день роздумуємо про Страсті і Смерть Господню. У Страсну П'ятницю дотримуємося строгого посту.

У Велику Суботу також не правиться Євхаристія, бо вся Церква готується до пасхальної ночі. Вірні перебувають на адорації Пресвятих Дарів. У цей день освячуються пасхальні страви, які споживаємо в неділю після резурекційної св. Літургії. В цій пасхальній Службі Божій ми, зустрівшись з Воскреслим Христом, з радістю повертаємось до своїх домівок і разом з Ним сідаємо за святковий стіл. За старим звичаєм господар кропить всіх присутніх, помешкання і святкові страви свяченою водою. Потім відмовляються такі молитви: "Господи Ісусе Христе! Напередодні своїх страждань і смерті Ти наказав приготувати учням пасхальну вечерю. В день же Воскресіння Ти прийняв запрошення двох учнів і сів з ними за стіл, а пізно ввечері прийшов до Апостолів, щоб разом з ними повечеряти. Просимо Тебе, дай нам з вірою переживати Твою присутність серед нас під час святкового сніданку, в день Твоєї перемоги, щоб ми могли радіти з того, що ми є співучасниками Твого життя і воскресіння".

Отче наш... Царице неба...

Господи Ісусе Христе! Ти сидиш за столом міжнами, вділи нам радості Твого Воскресіння, щоб ми були Твоїми учнями, а наш стіл нехай буде знаком примирення.

Всі сідають за святковий стіл і діляться свяченим яйцем, символом нового життя, бажаючи одне одному великодньої радості. Після сніданку відмовляємо молитву:

Боже, Ти сьогодні переміг смерть і через Свого Єдинородного Сина відкрив нам брами вічності. Вчини, щоб ми після нашої земної мандрівки разом з Ним могли сісти до небесного столу в Твоєму Царстві. Котрий живеш і царюєш на віки вічні. Амінь.

Великодній період

Великодній період розпочинає Пасхальна Вігілія, яка складається з таких частин: Літургія Світла, Літургія Слова, Літургія Хрещення, Євхаристійна Літургія. Цей період триває 50 днів, від неділі Воскресіння до неділі Зіслання Святого Духа включно. Це дні радості, коли особливо піднесено співається Алілуя. Перші 8 днів Великоднього періоду творять октаву. На сороковий день після Воскресіння святкуємо Вознесіння Господнє. Дні від Вознесіння до суботи перед Зеленими Святами є часом приготування до приходу Святого Духа.

Урочистість Пресвятого Тіла й Крові Христа (неділя після урочистості Св. Трійці)

В урочистість Божого Тіла відбувається процесія до чотирьох вівтарів. Кожна процесія нагадує нам, що Ісус приходить у наше життя та іде разом з нами. Відзначаючи це свято, потрібно пам'ятати, що найбільшим вшануванням Христа є, передусім, активна участь в Євхаристії та з'єднання з Ним у Святому Причасті.

Успіння Пресвятої Діви Марії (15 серпня)

Після закінчення земного життя Непорочна Божа Мати, вільна від первородного гріха, була взята на Небо з душею і тілом. Закінчивши своє земне життя, Марія одразу входить до радості свого Сина. В цей день святимо зілля, квіти та лікарські трави.

Урочистість Всіх Святих (1 листопада)

Цього дня Церква вшановує всіх, хто вже ввійшов до небесної слави. Ця урочистість нагадує нам істину про наше єднання зі святими, що оточують нас опікою. Урочистість Всіх Святих є обов'язковим святом.
2 листопада - спомин усіх вірних померлих. Тому в особливий спосіб молимося за наших померлих, які знаходяться у чистилищі і завдяки сопричастю святих у Христі, завдяки молитві Церкви отримують допомогу, щоб якнайшвидше осягнути небесне щастя. Церква заохочує кожного католика до молитви за померлих та відвідання цвинтаря.

Травневе Богослужіння

Травень - місяць, присвячений Божій Матері. Впродовж цього місяця проводяться Марійні богослужіння. В родинах - це спільні розарієві молитви або Літанія до Матері Божої та співання Марійних пісень.

Червневе Богослужіння

Червень присвячений Пресвятому Серцю Ісуса. Віддаємо Йому честь, співаючи Літанію до Його Пресвятого Серця перед виставленими Пресвятими Дарами, та відновлюємо акт присвячення цілого людського роду Ісусовому Серцю. В червні бажано також відмовляти Літанію до Серця Ісуса цілою родиною вдома, віддаючи Божій опіці та Божому Серцю свою родину, парафію та цілий світ.

Перша п'ятниця місяця

Кожна перша п'ятниця місяця присвячена Пресвятому Серцю Ісуса. Винагороджуємо Боже Серце за зневаги та гріхи людства, приступаючи до Святої Сповіді та Святого Причастя. Молимося за рідних, за навернення людей, за цілий світ. Богослужіння, яке відправляється в кожну першу п'ятницю місяця, мають бути для нас заохоченням, щоб ми любили Ісуса понад життя та не ображали Його своїми гріхами, пам'ятаючи, скільки Він вистраждав на хресті для нашого спасіння.

[ Повернутися до змісту книги: "В Ім'я Господнє" (Молитовник католиків латинського обряду) ]

[ Cкачати книгу: "В Ім'я Господнє" (Молитовник католиків латинського обряду) ]

Читайте також - Молитви

Читайте також - Молитовник католиків латинського обряду.

Читайте також - Молитовник. Молитви на різну потребу.

Читайте також - Молитовник дитини

Читайте також - Християнські пісні

Читайте также - Молитвы

Read also - Prayers

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!