Біблійна фігура того досконалого набоженства

VIII

Біблійна фігура того досконалого набоженства

183. Прекрасну ілюстрацію всіх, описаних вище правд про Пресвяту Матір Божу, її дітей та рабів, дає нам Святий Дух у Святому Письмі на прикладі Якова, який отримав благословення свого батька Ісака, завдяки старанням своєї матері Ревеки.

     Далі подаю пояснення цієї оповіді, переданої нам натхненням Святого Духа.

     Ревека і Яків

184. Ісав втратив своє право первородства, поступаючись Яковові. Ревека, матір обох братів, яка дуже палко любила Якова, забезпечила йому те право підступом, непозбавленим святості і таємниць.

     Ісаак на схилі віку, перед смертю, вирішив поблагословити своїх дітей. Він покликав свого сина Ісава і наказав йому піти на полювання, щоб вполювати звірину, аби старий міг набратись сил перед тим, як поблагословить Сина. Ревека повідомила про те Якова, і наказала йому вибрати з отари двох козенят. Коли він приніс козенят, вона приготувала Ісаакові страву, яку той дуже любив.

     Відтак одягла Якова в одіж Ісава, яку мала у себе, а його руки та шию обгорнула шкірами козеняти, щоби сліпий батько, почувши голос Якова, зумів бодай на дотик переконатися, що це Ісав Ісаак збентежився, почувши голос Якова. Але коли Яків наблизився, старий, торкнувшись волосся на шкурі, якою той мав вкриті руки, визнав, що ці руки є руками Ісава. Підкріпившись стравою, поцілував Якова, а відчувши ще й запах Ісава на одязі, поблагословив його, побажавши роси з неба і родючості землі. Батько призначив його володарем над усіма братами. “Проклятий хай буде, хто Тебе проклинає, а благословен, хто тебе благословляє!”

     Щойно Ісаак закінчив благословляти, як зайшов Ісав, який приніс йому поїсти звірину, убиту на полюванні, та й став очікувати, коли батько уділить йому своє благословення. Старий неабияк здивувався, збагнувши, що сталося. Однак, він не тільки не скасував свого рішення, але підтвердив його, бо в усьому цьому побачив перст Божий.

     Натомість, як зазначає Святе Письмо, Ісав скрикнув жалісним голосом, звинувачуючи свого брата в обмані, батька ж попросив ще одного благословення (Бут. 27).

     Батьки Церкви бачать у цьому вчинку Ісава образ тих людей, які вигідно поєднують шлях до Бога зі світськими справами, бажаючи одночасно отримувати дари небесні і дочасні. Ісаак, зворушений докорами Ісава, нарешті його поблагословив, але благословенням чисто земським, підкоривши його брату. Ісавом опанувала така люта ненависть до Якова, що він чекав лише смерті батька, аби убити брата.

     Мабуть, Яків не уникнув би смерті, якби його розумно не застерегла любляча мати, Ревека, даючи добрі поради, до яких Яків прислуховувався.

185. На думку всіх Отців Церкви і тлумачів Святого Письма, Яків уособлює постать Ісуса Христа та вибраних, а Ісав - проклятих.

     Щоб це зрозуміти, достатньо придивитись, що чинять та як поводяться Ісав і Яків.

     • Ісав, старший брат, мав міцну статуру, був міцний, спритний і вправний у стрільбі з лука та полюванні на звірів.
     • Майже ніколи не бував вдома, а, довіряючи своїй силі та спритності, працював поза домом.
     • Не поважав своєї матері Ревеки.
     • Був таким ненажерливим, що продав своє право первородства за миску сочевиці.
     • Як і Каїн, був сповнений заздрощів до свого брата, переслідував його затято.

     Користолюбиві

186. Такий щоденний спосіб негідної поведінки.

     Покладаються на власні сили та кмітливість у дочасних справах, бувають сильні та спритні в земних справах, але дуже слабкі та несвідомі у справах небесних. Через це:

     Не люблять самотності

187. Не бувають зовсім або дуже рідко у власному домі, тобто в глибині душі, даній Богом кожній людині, щоб оселитися в ній за Його прикладом. Бог же завжди там.

     Люди, живучи в гріху, не люблять ані самотності, ані духовного життя, ані внутрішньої побожності; проте ті, які наповнені духовним життям, далекі від гамору світу і віддані більше житло внутрішньому, ніж зовнішньому, не вдаються до розумування, лицемірства і байдужості.

     Недбало відмовляють кілька молитов

188. Негідники не піклуються про набоженство до Пресвятої Діви, Матері вибраних. Власне, не воюють з Нею відкрито, бо виголошують їй хвалу, стверджуючи, що люблять Її; відправляють навіть на Її честь чимало набоженств. Проте не в змозі Її щиро любити, оскільки не мають до Неї почуття Якова. Критикують побожні практики, яким добрі діти та слуги стараються бути вірними, щоб завоювати Її любов; не вірять, що це набоженство може їм принести потрібне спасіння. їм здається, якщо не відчували відкритої неприязні до Пресвятої Діви і не погорджували набоженством до Неї, то вже зробили все, щоб заслужити ласку стати Її слугами, бо відмовляли на Її честь кілька молитов, в яких немає ані любові до Неї, ані наміру виправити власне життя.

     Продають ласку Хрещення

189. Ті люди продають своє право первородства, тобто розкоші раю за миску сочевиці чи за дочасне виживання. Сміються, п'ють, їдять, грають, танцюють, і т.п., не роблячи, як Ісав, жодних зусиль, аби стати гідними благословення Отця Небесного. Словом, думають тільки про землю, люблять лише дочасні добра, говорять і трудяться тільки для земних справ та приємностей, продають за хвилину розкоші, за кусок твердої, жовтої або білої землі (золото і срібло) ласку Хрещення, шати невинності і спадкоємство небесне.

     Збагачуються

190. Нарешті, негідні ненавидять вибраних і переслідують їх на кожному кроці, відкрито або приховано пригнічують їх, погорджують ними, критикують їх, висміюють, ображають, вводять в оману, переслідують, виганяють, стирають до тла.

     Самі ж збагачуються, насолоджуються приємностями, пливуть за течією, вростають у добро і похвалу, легко і безтурботно живуть.

     Послух материнським наказам

191. Яків, молодший син, слабший фізично, лагідний, спокійної вдачі, перебував переважно вдома, прагнучи завоювати прихильність своєї матері Ревеки, яку дуже любив. Коли ж виходив з дому, то не з власної волі, тобто, щоб собі догодити, а лише з послуху материнським наказам.

     Любила його щораз більше

192. Матір свою поважав і любив,тож залишався вдома, щоб бути з нею. Наповнювався щастям, коли бачив її. Всього уникав, що їй не до вподоби, натомість робив все, що приносило їй радість. Це, звичайно, збільшувало любов, яку Ревека відчувала до нього.

     Беззастережно

193. В усьому підкорявся коханій матері, накази її виконував беззастережно, слухняно і не зволікаючи, з любов'ю і без оскаржень. На кожний прояв її волі малий Яків біг і працював. Вірив в усе, що йому говорила, не піддаючи ані найменшому сумніву.

     І навіть тоді, коли попросила принести двох козенят для батька Ісаака, не заперечив їй, що досить одного козеняти, щоб приготувати їжу для однієї людини, без зволікань вчинив усе.

     Довіряв матері

194. Мав велику довіру до своєї улюбленої матері. Не розраховував на свої здібності, покладався тільки на її старання та опіку. Звертався до неї у всіх потребах і радився у всіх сумнівах. Так, наприклад, коли запитав її, чи замість благословення не отримає від батька прокляття, повірив їй, коли відповіла йому, що візьме на себе те прокляття.

     Наслідував чесноти, які побачив у матері

195. Нарешті, наслідував, наскільки це можливо чесноти, які помічав у матері. Можливо однією з причин, чому любив домашнє життя, було бажання наслідувати улюблену матір, сповнену чеснот, а також прагнення триматися здалеку від поганого товариства, в якому занедбуються добрі звичаї.

     Через це він став гідним подвійного благословення свого улюбленого батька.

     Щастя того, хто живе в домі Марії

196. Ось як чинять вибрані, коли постійно живуть в домі з Матір'ю, тобто полюбляють зосередженість, сповідують життя внутрішнє, практикують розважання та молитви, але за прикладом і спільно зі своєю Пресвятою Матір'ю, Дівою Марією, яка упродовж усього Свого життя так сильно любила самотність та молитву.

     Правда, інколи вони змушені виходити у світ. Однак це продиктовано волею Божою, а також їх люблячою Матір'ю, щоб виконати обов'язки стану. Та все ж, якими б великими і важливими не були діла, що їх виконують у світі, над усе цінять вони те, що в тісній співпраці з Пречистою Дівою виростає з їхніх душ.

     Тут вершиться велике діло їхньої досконалості, поряд з яким всі інші - ніщо.

     Тому, коли їхні брати і сестри працюють у світі, витрачаючи зусилля, здобуваючи успіх, шану і повагу світу, вони у світлі надхнень Святого Духа пізнають, що краще і приємніше, перебувати у затишку з Ісусом Христом, а також в цілковитому і досконалому відданні себе Матері, аніж власними силами здійснювати в світі чуда природи і ласки, як це роблять Ісав і відкинені. Слава Бога і багатство людини в домі Марії...

     Господи Ісусе, якою милою є святиня Твоя! Горобець знайшов дім, де міг би проживати, а горлиця гніздо, щоби в ньому вивести пташенят. Якою ж щасливою є людина, яка проживає в домі Марії, де Ти перший, Христе, зробив Собі притулок. В цьому домі вибраних Ти Сам стаєш його єдиною допомогою. Там прокладає він в серці своїм східці, які ведуть у ввись стежки всіляких чеснот, бо по них можна з тої долини сліз піднятись до досконалості. Які ж то вони любі, Твої шатра, Господи сил! ⁵⁰ (Пс. 84, 2).

     Належно оцінюють і застосовують досконале посвячення

197. Сердечно люблять вони і почитають Пресвяту Марію Дів у ж добру свою Матір і Царицю. Любов до Неї мають не тільки на вустах, але в душі. Почитають Її не тільки зовнішньо, але й в глибині своїх сердець. Як Яків уникають всього, щоб її могло вразити, ретельно виконують все, що може їм виєднати її прихильність.

     Приносять їй в дар не тільки двох козенят, як Яків зробив для Ревеки, але під виглядом тих двох козенят тіло і душу, щоб Вона:

     • прийняла їх як власність;
     • умертвила їх, щоб таким чином вони перестали існувати для себе і гріха, щоб їх роздягла і оголила від їхньої власної шкіри, тобто від власної любові, зробивши їх любими Ісусові, Сину Своєму, Котрий приймає в ряди Своїх учнів і приятелів лише тих, хто вмер для себе.
     • сформувала їх за своїми уподобаннями, смаком і для найвищої слави Отця Небесного, адже це Вона знає краще, ніж яке-небудь інше сотворіння;
     • Щоб завдяки Її опіці та заступництву тіло і душа, очищені від усілякого пороку, умертвлені, повністю оголені та досконало змінені, могли стати вишуканою поживою, гідною уст і благословенства Отця Небесного.

     Хіба не так повинні чинити вибрані, котрі належно оцінюють і впроваджують в життя це посвячення Христові через руки Марії, щоб виявити Ісусові та Марії свою правдиву і відважну любов.

     Послідовники Ісава стверджують, що люблять Христа Господа, бо кохають і почитають Марію, проте не чинять цього насправді, не досягають в любові та почитанні аж до посвячення їм свого тіла з усіма почуттями і душі з усіма поривами, як роблять це вибрані.

     Прислуховуються до усіх Її порад

198. Вибрані є покірні та послушні Пресвятій Діві, своїй улюбленій Матері, наслідуючи у цьому Ісуса Христа, котрий з тридцяти трьох років Свого земного життя тридцять присвятив почитанию, прославі та любові Бога, Свого Отця, беззастережно скорившись Своїй Святій Матері ⁵¹ .

     Укриваються в Її Материнському Серці

199. Вони довіряють доброті та силі Пресвятої Діви, чуйній своїй Матері. Неустанно благають Її про допомогу. Вдивляються в Неї як у провідну зорю, котра показує їм напрямок до порту спасіння. Простодушно і щиросердечно звіряються їй у своїх потребах і сумнівах. Пригортаються до Її грудей, переповнених милосердям і солодкістю, очікують за Її заступництвом прощення гріхів, прагнучи солодкістю Її материнських пестощів відвернути збайдужіння і клопоти. Заглиблюються, ховаються, занурюються чудесним чином в Її люблячому, дівичому Серці, щоб в ньому запалати чистою любов'ю, щоб очиститися навіть від найменших плям і заволодіти в усій повноті Ісусом, котрий там сидить на найвищому троні прослави. О, яке ж це щастя! “Не вірте, - говорить о. Гуерріц, - що більше щастя перебувати на лоні Авраама, ніж на лоні Марії, адже там Господь заклав Свій трон.

     Негідні, натомість, покладаються на себе, споживаючи разом з марнотратним сином страву свиней, з жабами поїдаючи землю, а з людьми любляться тільки в справах видимих і зовнішніх. Не смакують вони солодощами лона і Серця Марії. Не шукають в Пресвятій Діві тієї міцної підтримки непохитної довіри, яку знаходять вибрані у своєї доброї Матері. “У такій нужденності люблять недостатньо, через що потерпає їхнє внутршнє життя, - каже Св. Григорій, - позаяк не хочуть спробувати солодкості, приготованої їм у власній душі, а також в Ісусі та Марії.

     Осягають щастя

200. Нарешті, вибрані простують стежками Пресвятої Діви, своєї доброї Матері, тобто наслідують Її, і в цьому полягає усе їхнє щастя і побожність. Це становить особливе їхнє вибранство, про це їм говорить Сама добра Матір: “Щасливі тії, що дороги Мої пильнують ” (Прип. 8, 32), іншими словами, благословенні ті, котрі за допомогою ласки Божої плекають чесноти Мої і йдуть слідами Мого життя. Щасливі вони ще за життя земного завдяки незліченним ласкам і солодкості, яких їм уділено більше, аніж тим, котрі Мене не наслідують так вірно. Щасливі вони і в хвилині смерті, яка для них буде солодкою і спокійною, бо Я буду поряд, щоб вести їх до вічної радості. Щасливими будуть вони й у вічності, бо ще не загинув жоден з вірних Моїх слуг, які за життя наслідували Мої чесноти.

     Натомість, негідні зазвичай нещасні за життя, в годині смерті й у вічності, позаяк не наслідують чеснот Пресвятої Діви Марії, лишень записуються до якогось з Її товариств, відмовляють кілька молитов на її честь або виконують якусь іншу, суто зовнішню побожну практику.

     О Діво Свята, добра моя Мати, щасливі ті, - повторюю вкотре захоплено, - що не піддаються спокусам хибного набоженства до Тебе, а вірно йдуть Твоїми стежками, дотримуються наказів і порад! Нещасні і прокляті ті, котрі, зловживаючи набоженством до Тебе, не виконують наказів Сина Твого: “Ти погрозив гордим, отим проклятим, що від велінь Твоїх блудять далеко” (Пс. 119, 21).

     Пресвята Діва Марія та Її діти - невільники любові

201. Ось милосердні вчинки, якими Діва Марія, найкраща з усіх матерів, обдаровує Своїх вірних слуг, які, наслідуючи Якова, повністю їй посвятились.

     “Люблю тих, які Мене люблять” (Прип. 8, 17); любить їх, адже є їх Матір'ю; кожна ж мати любить своє дитя, плід лона свого.

     Любить їх з вдячності за те, що вони люблять Її як свою добру Матір.

     Любить їх, бо Бог їх любить як Своїх вибраних: “Якова полюбив Я, Ісава ж зненавидів” (Рим. 9,13).

     Любить їх, бо пожертвували себе їй повністю, адже вони її частка і спадок: “В Ізраїля візьми спадок”.

     Любов Її не тільки почуттєва, але й дієва

202. Любить їх більше, ніж усі матері світу. Вклади, якщо в змозі, усю природню любов, якою матері усього світу люблять своїх дітей, в серце однієї матері до її єдиної дитини, і, без сумніву, мати ця любитиме своє дитя любов'ю безмежною. Однак Марія любить своїх дітей чутливіше, ніж оця матір єдиного сина. Любов Її не тільки почуттєва, але й дієва. Набагато дієвіша, ніж любов Ревеки до Якова. Для Неї Ревека тільки взірець, як здобути для Своїх дітей благословення Отця Небесного.

     Наповнює всяким добром

203. Як Ревека, очікує Вона кожної принагідної хвилини, щоб зробити їм добро, щоб спонукати їх до зростання та удосконалення. Бачачи в Богові всяке добро і зло, щас лив і і нещасливі долі, благословення і прокляття Боже, чинить усе так, щоб вберегти Своїх вірних слуг перед злом і наповнити добром. Якщо можна так висловитися, то і у Бога можна зробити велику кар'єру, правильно виконуючи службові обов'язки. Так, безсумнівно, Марія допоможе у цьому Своїм добрим дітям та слугам, даруючи їм ласку, таку необхідну для витривання. “Вона керує нашими справами,” - говорив святий Раймонд.

     Принесли їй в жертву свою душу та тіло

204. Марія, як Ревека Якові, дає добрі поради: “Сину Мій, послухай Моєї поради” (Прип. 27, 8). Серед них, зокрема, радить принести їй в офіру двох козенят, тобто, свою душу і тіло, вигартувані за Божими уподобаннями, інакше кажучи, робити усе, чого Христос, Син Її, навчав словами та власним прикладом. Якщо поради не дає особисто, чинить це через Ангелів, які не знають більшого щастя, ніж виконувати Її накази, сходячи на землю та допомагаючи Її слугам.

     Вбиває у них і умертвлює життя старого Адама

205. Що чинить добра Мати, коли принесли їй в жертву тіло і душу та все, що мають, до останку? Те, що зробила колись Ревека з двома козенятами, які приніс їй Яків: вбиває і умертвляє в них життя старого Адама - здирає з них шкури, тобто їхні природні схильності - любов егоїстичну, сваволю і прив'язаність до усякого створіння; очищає їх від бруду, нечистоти гріха; готує їх за уподобаннями Божими до найвищої Божої слави.

     Позаяк тільки Вона досконало знає уподобання Божі та найбільшу славу Господню, тому лише Вона здатна приготувати і приправити наше тіло та душу, надавши їм витонченого смаку і тієї утаєної слави.

     Марія - скарбничка

206. Добра Мати, отримавши жертву, яку в тому набоженстві склали їй від самих себе, своїх заслуг і задоситьучинень:
• Роздягає нас із старих шат, перемінює і робить гідними предстати перед лицем Отця Небесного.
• Зодягає нас у чисті, нові, дорогі і запашні шати старшого Ісава, тобто Ісуса Христа, Сина Свого. Ті шати ховає в Своєму домі, ними розпоряджається як всюдисуща скарбничка, вічна дароносиця заслуг і чеснот Свого Сина, Ісуса Христа, котрі роздає, кому хоче, коли хоче, скільки хоче і як хоче, про що вже було вище сказано.
• Обгортає шию та руки Своїх слуг шкурами убитих козенят, тобто оздоблює їх заслугами Своїх власних учинків.
• Знищує все, що в слугах Її було нечисте й недосконале, однак не роздає і не губить нічого доброго, що в них ласка звершила. Навпаки, утримує та примножує, щоб прибрати і укріпити їхні шию та руки, тобто, зміцнити їх, щоб нести ярмо Христове, а також вершити великі діла на славу Бога і задля спасіння бідних співбратів.
• Надає новий запах і нову красу тим шатам і оздобам, позичаючи їм власну одіж, тобто Свої заслуги і чесноти, які,помираючи, заповіла їм. Всі Її вірні слуги (діти) і невільники одягнені ще й в шати Ісуса Христа: «… бо вся її сім 'я одягнена подвійно» (Прип. 31,21). Тому не варто боятися прохолоди Ісуса, білої наче сніг, яку не зможуть пережити відкинені, не зодягнені у заслуги Ісуса Христа і Пресвятої Діви.

Хліб щоденний і різноманіття дібр того світу

207. Нарешті, здобуде Вона для них благословення Отця Небесного, яке як діти молодші і прийомні, не мали б отримати. Одягнені в шати нові, коштовні і запашні, маючи тіло і душу перебражену і ушляхетнену, наближаються до місця, де спочиває їхній Отець Небесний.

Він чує і розрізняє їхні голоси; голос грішника, та, доторкаючись-до їхніх рук, вкритих шкурами, відчуває гарний аромат їхнього одягу, споживає з радістю те, що Марія, їхня Мати, приготувала, розпізнаючи приємний запах Свого Сина і Його Пресвятої Матері.

• Дає їм подвійне благословення - благословення роси небесної (Бут. 27,28), тобто ласки Божої, яка є насінням слави. “Благословив вас всяким духовним благословенствому Христі Ісусі ” (Еф. 1,3), а також благословенством врожаю: “Дай же тобі, Боже, росу з неба й родючу землю" (Бут. 27, 28), інакше кажучи, ласкавий Отець дає їм хліб щоденний і різноманіття дібр цього світу.
• Призначає їх володарями над іншими братами, тобто негідними, хоч панування не завжди помітне у цьому швидкоплинному світі (1 Кор. 7, 29-31), де часто владарюють негідні (Пс. 94, 3-4; 37, 36, 35). Однак воно істинне і виявиться у потойбічному світі, коли праведні, за словами Духа Святого, пануватимуть і розповідатимуть народам (Мудр. 3,8).
• Велич Божа не зупиниться на благословенні їх та їхніх дібр, бо благословлятиме усіх, які їм благословитимуть, і відмовлятиме у благословенні тим, які їх обмовлятимуть та переслідуватимуть.

Споживайте Мій хліб і пийте вино

208. Ще одним виявом милосердя Пресвятої Діви до вірних рабів є уцінення їм всього як для тіла, так і для душі. Дає їм одяг. Живить їх найвишуканішими стравами з Божого столу, підносить їм хліб життя... “Дорогі діти, - говорить Вона до них словами Мудрості Божої, - наситіться Моїми плодами (Сир. 24,26), тобто Ісусом, плодом лона, який для вас на світ привела (Бут. 9, 5). “ Ходіть, - повторює їм, - споживайте Мій хліб, яким є Ісус, і пийте вино Його любові, яке змішала з молоком грудей Моїх (пор. П. п. 5,1). Як скарбничка, дароносиця ласк Найвищого, розділяє їх якнайкраще, щоб живити і утримувати Своїх дітей і слуг. Наситяться вони хлібом поживним, сп'яніють від вина, яке зродило діву, - бо виношені на материнському лоні (Іс. 66, 12) ⁵² . З такою легкістю несуть ярмо Христове, майже не відчуваючи його тягаря, завдяки пахощам побожності, якими Марія їх намастила.

Якщо Вона тебе тримає, не упадеш

209. Третє добродійство, яким Марія обдаровує Своїх вірних рабів, зводиться до того, що веде їх і керує ними за волею Свого Сина. Ревека вела Якова, даючи йому час від часу корисні поради, щоб скерувати на нього батьківське благословення та охоронити від ненависті й переслідувань брата Ісава. Марія, Зірка Моря, направляє усіх, які їй вірно служать, до порту спасіння, вказує їм дороги, що прямують до життя вічного, просить їх уникати небезпечних кроків, веде їх за руку стежками справедливості ⁵³, підтримує їх тоді, коли вони можуть упасти, а якщо б спіткнулися, Милосердна Мати ганить їх; коли заблукають, іноді навіть карає з любов'ю. Хіба може заблукати в дорозі до вічності дитя, покірне Марії, своїй Матері. «Ідучи за Нею, - не заблудишся», - говорить Св. Бернард. Не сумнівайтеся, справжнє дитя Марії не може піддатися диявольським спокусам і впасти в єресь. Туди, де Марія, ані дух темряви зі своїми примарами, ані відступники зі своїм вченням, потрапити не можуть. Якщо Вона тебе тримає, не упадеш.

     Оберігає, як квочка курчат

210. Четверта послуга, яку Марія надає Своїм дітям і вірним рабам у тому, що Вона оберігає і захищає їх від ворогів. Ревека заздалегідь застерігала Якова від усякої небезпеки, в якій він міг опинитися, насамперед від смерті, яку, без сумніву, зазнав би від руки Ісава, що, як Каїн, палав ненавистю до брата. Марія, добра Мати вибраних, ховає їх під крила Своєї опіки, пригортає як квочка курчат. Розмовляє з ними, сходить до них, співчуває їхнім слабостям. Щоб охоронити їх від яструба, розгортає над ними Свої рамена і супроводжує їх “як військо, добре вишикуване ” (П. п. 6, 3). Невже людина, оточена стотисячним вишикуваним військом, може боятися ворогів? Вірний слуга Марії, огорнений Її опікою і царською величчю, має ще менше підстав для страху. Добра Матір і Цариця Небес, радше підняла б мільйонну ангельську рать на допомогу кожному із Своїх слуг, ніж дозволила б, щоб вірним їй заволоділа злоба, щоб його перемогли вороги.

     Запах квітучого поля

211. Нарешті, п'яте і найбільше добро, яким мила Марія обдаровує Своїх вірних і відданих, полягає в тому, що Вона заступається за них у Свого Сина. Єднає Його з ними проханнями, зв'язує найміцнішим вузлом.

     Ревека порадила Якову підійти до постелі батька; старенький торкнувся сина, обійняв і навіть поцілував, отримавши задоволення від смачної страви, прекрасно приготовленої, яку приніс йому Яків. А вдихнувши милий йому запах синової одежі, вигукнув: “Ось запах сина мого, наче запах поля, що Господь благословив його" (Бут. 27, 27). Це поле, запах якого зачарував серце батька, не що інше, як запах чеснот і заслуг Марії, котра, як це поле, повна ласки, де Бог Отець засіяв зерно вибраних: Свого Єдинородного Сина. О, як ласкаво приймає Христос Господь, Отець майбутнього віку (Пс. 9, 6), вірне дитя, яке пахне милим ароматом Марії! Як швидко і міцно з'єднується з ним!

     Вони в Ісусі, а Ісус – у них

212. Окрім того, Марія, наділивши Своїх вірних дітей та рабів ласками і отримавши для них благословення Отця Небесного і єднання з Ісусом, укриває їх в Ісусі, а Ісуса у них. Стереже і неустанно чуває над ними, боячись, щоб діти не втратили Божої ласки та не потрапили в розставлені сіті недругів: “Вона зберігає святих у їхній повноті, ” і як бачимо – дає їм силу витривання аж до кінця.

     Ось як можна розтлумачити цю стародавню і прекрасну історію про вибрання і відкинення, історію, що так мало вивчена та сповнена таємниць.

50 “Марія світить людям мандруючим як знак певної надії і потіхи” ( Lumen qentium , 68).

51 В Кані Марія постає в усій простоті і правді Свого Материнства. Материнство завжди звернене на дитину, на людину. Одночасно Марія в Кані свідома місії Свого Сина, свідома Його сили (Іван Павло II, 20 січня 1980).

52 Марія завжди приходить мені з допомогою, коли лише її взиваю. Якщо спіткає мене якась прикрість або маю якусь журбу, звертаюсь відразу до Неї, і завжди найчутливіша з Матерів мені допомагає (Св. Тереза від Дитятка Ісус).

53 Їй довірив початок мого понтифікату, до Неї звертався упродовж року з синівською любов'ю, котрої навчився від моїх родичів. Марія у найвідоміших і найтихіших Своїх святинях була провідною зіркою на моїй дорозі (Іван Павло П, 28 червня 1980).

Повернутися до змісту книги Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії

Читайте также эту книгу на русском языке

Read this book in English also

Przeczytaj tę książkę także w języku polskim

Купити книгу: Трактат про досконале набоженство до Пресвятої Діви Марії

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!