Про тих, що сваряться і дратуються, та про мир, лагідність і дівство

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 92-е

У шосту неділю. - Про тих, що сваряться і дратуються, та про мир, лагідність і дівство

Браття і отці! Ані я не повинен насититися спасительним поученням, ані ви, браття, не повинні насититися бажанням слухати і користати, подібно до спраглих пити воду. Це ознака успіху і запорука спасіння. Бо слова прокладають дорогу справам, добрі слова - добрим справам і, навпаки, злі слова приводять до злих справ. Так і ми, що прагнемо благого життя, повинні триматися благих слів і повчальних бесід, щоб не погрішити супроти обов'язку, як говорить апостол Павло: Смердюче і «погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне, що може в потребі повчити» і сприяти плоду і користі, «і щоб це вийшло на користь тим, які чують його. І не засмучуйте Святого Духа Божого» (Еф. 4, 29-30). І ще говорить: «Усяка досада, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом з усією злобою. Будьте, натомість, добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив» (Еф 4 31-32). Чи ви усвідомлюєте, що він заповідає? Яка строгість заповіді? І кому він це говорить? Не тільки монахам, але й усім мирянам. Тільки монахів стосується наступне: «Ті ж, що є Ісус-Христові, розп'яли тіло з його пристрастями і пожадливостями» (Гал. 5, 24) ми маємо бути наче мертвими для гріха і не здатними до його здійснення.

Якщо ж це так, то тепер нехай уважно слухають ті, які сваряться й ображають. Якого осуду вони варті, якщо не тільки посварилися, а й підняли руки один на одного? Якщо монах піднімає руку, щоб вдарити другого монаха, то це вже не монах і не самітник, а особа, яка перебуває ще у світському налаштуванні. Невже, будучи монахом, ти смієш взяти палицю і бити твого єдинокровного брата? Ні, ти не монах, а боєць, не подвижник, а розбійник і не син миру, а син гніву. Від образ хіба не доходили до ран, а за ранами і побоями хіба не приходить до убивства? Отож ті, що це вчинили, повинні підлягати найсуворішій епітимії, щоб не робити цього вдруге. Ви ж, любі, як учні Владики лагідного і миродавця, живіть лагідно і мирно, «з усіма дбайте про мир та про святість, без якої ніхто Господа не побачить» (Євр. 12, 14). Посоромимось Тіла і Крові Господніх, яких ми сподобились причащатися. Душа, яка приймає Пречисті Дари, не повинна дратуватись, лютувати і віддаватися нечистим пожаданням. Уста, що прийняли від безсмертного Джерела, не повинні виригати смердючих слів і безсоромних промов. Очі, які очистились чесною Христовою кров'ю, не повинні дивитись люто і по-звірячому та захоплюватися блудними сатанинськими видовищами. Рука, що торкається святині, не повинна торкатися стидких членів - всі ж наші члени, як члени Христові, будемо берегти чистими і неоскверненими.

Усі чесноти важливі, і здобувати їх вельми бажано, але жодна з них не зрівняється з дівством. Дівство - це перша чеснота, що возсіяла в раю, перш ніж змій спокусив прародичів. Дівство стало Христовою Матір'ю. Дівство перетворює людей в ангелів. Шлюб починається тлінням і ним закінчується, а дівство підносить світ до безсмертя. Як же можна його досягти? Не інакше, як тільки великими подвигами, трудами і потом. Бо де висока вимога, там треба багато старанності й подвигів. Так, як гострий меч січе ворогів, гак і душа, викувана, наче вогнем, страхом Божим, повинна сікти і брати в полон бісівські помисли.

А якщо вона притупиться, то нехай знову нагостриться і тоді сіктиме силу бісів - не тільки тисячами, але й, подібно до Давида, десятками тисяч (1 Сам. 29, 5). «..День-у-день лютують мої противники, багато бо тих, що йдуть боєм на мене» (Пс. 56, 3). Десятки тисяч лукавих бісів воюють проти нас, а ми, як воїни Христові та істинні й непереможні вінценосці, повинні боротися проти них до самої смерті. Нехай же Бог милістю своєю подасть добрим подвижникам велику старанність, щоб вони ще більш ревно виконували кожну Божу заповідь і отримали Царство Небесне у Христі Ісусі Господі нашому, якому належить слава і влада з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!