Християнська бібліотека - Про те, що мусимо упокорюватися і захищатися страхом Божим, щоб уникнути шкоди від бісів Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Теодор Студит: Поучення
Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!                І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!                І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!                Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,                не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,                не радіє з неправди, але тішиться правдою,                усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!                Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про те, що мусимо упокорюватися і захищатися страхом Божим, щоб уникнути шкоди від бісів
   

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"


Поучення 89

В третю неділю по Воздвиженні. - Про те, що мусимо упокорюватися і захищатися страхом Божим, щоб уникнути згубної для душі шкоди від бісів

Браття і отці! Коли агаряни напали на нас, ми збентежились і налякались, потерпаючи, щоб не впасти до рук безбожників і убивць - ісмаїльтян. А про те, що над нами висить небезпека зі сторони бісів, - ми і не задумуємось. І не боїмося, що через нашу неуважність і недбальство можемо стати бранцями лукавих духів. Притому шкода від видимих ворогів - короткочасна, та й чутки про них доходять наперед і з різних сторін, так що перед тими, хто бажає, відкривається можливість утікати туди або сюди. А про бісів ми не можемо цього сказати, бо вони нападають на нас вночі і вдень, не даючи нам спокою. Цього ми повинні більше боятися і берегтися - щоб еони не полонили нас, а ми - щоб уникли нападів і загибелі наших душ. До кого ж нам прибігати? Без сумніву, до Бога, як і Святе Письмо говорить: «Бог нам прибіжище і сила; у нещастях з'явився з дужою допомогою» (Пс. 46, 2). І ще: «Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться, і їх визволяє» (Пс. 34, 8). І: «Ті, які звіряються на Господа, - подібні до гори Сіон, що не хитається, що пробуває вічно» (Пс. 125, 1). Отож, якщо ми маємо страх Божий, то не злякаємось наших ворогів. Звернімо увагу на те, що ніхто й ніколи не може захопити фортецю, аби тільки не забракло там хліба й води. Що ж це означає стосовно нас? Це означає сльози і Боже слово, якими живиться і спасається душа. Якщо вони вичерпаються, то душа розтлиться і стане полонянкою. Отож «слово Христове нехай у вас перебуває щедро» (Кол. 3,16), і сльози нехай не оскудівають у вас. Але буває зрада, зрада внутрішня. І знову, на що це нам вказує? Не на що інше, як на пристрасті, які живуть в нас, - волю плоті і недобрі помисли. Подібно до злих зрадників, вони виходять з серця, відчиняють вхід супостатам і убивцям-бісам. Ці помисли треба відганяти, з усякою пильністю берегтися, щоб наше місто, тобто наша душа, не потрапило в полон. Не захоплюймося гріхом і поневолюймося злими пристрастями, але перебудьмо в доброчесті, для якого ми й створені на славу Творця нашого Бога і на похвалу мені, грішному, в день Христа. Оскільки вчора я розгнівався на вас за спів, то нині прошу і благаю вас співати чинно і правильно, а не просто і як вийде, безчинно. Це ображає не тільки мене, грішного, але й Духа Святого, бо Він повеліває співати розважливо й чинно. Співаки на крилосах повинні пильнувати, щоб один крилос не починав стих, поки не завершиться і не закінчиться тропар, який співають на другому крилосі, і щоб співати ані не заголосно, ані не затихо, не надто протяжно і не зашвидко. А оскільки трапляється часом напад лінощів і немочі, а часто і зневіра, то нехай один одному допомагає, але порядку треба строго дотримуватися. Якщо і в інших справах благочинність похвальна, то тим більше бесіда з Богом має бути не безладною, а уважною, пильною і солодкою, бо сказано: «Які солодкі твої слова для мого піднебіння, - для уст моїх солодші меду!» (Пс. 119, 103). Тому благаю вас, браття, всіляко стараймося поправити цю чесноту, допомагаючи один одному і поправляючи один одного у співі. Бо розважливо співаючи, ми знайдемо відпочинок для наших душ та й іншим людям багато користі принесемо, подаючи добрий приклад. І принаймні цим працюючи для Бога, будемо спадкоємцями Його вічного життя. Йому належить слава і влада з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!