Про те, що мусимо упокорюватися і захищатися страхом Божим, щоб уникнути шкоди від бісів

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 89-е

В третю неділю по Воздвиженні. - Про те, що мусимо упокорюватися і захищатися страхом Божим, щоб уникнути згубної для душі шкоди від бісів

Браття і отці! Коли агаряни напали на нас, ми збентежились і налякались, потерпаючи, щоб не впасти до рук безбожників і убивць - ісмаїльтян. А про те, що над нами висить небезпека зі сторони бісів, - ми і не задумуємось. І не боїмося, що через нашу неуважність і недбальство можемо стати бранцями лукавих духів. Притому шкода від видимих ворогів - короткочасна, та й чутки про них доходять наперед і з різних сторін, так що перед тими, хто бажає, відкривається можливість утікати туди або сюди. А про бісів ми не можемо цього сказати, бо вони нападають на нас вночі і вдень, не даючи нам спокою. Цього ми повинні більше боятися і берегтися - щоб еони не полонили нас, а ми - щоб уникли нападів і загибелі наших душ. До кого ж нам прибігати? Без сумніву, до Бога, як і Святе Письмо говорить: «Бог нам прибіжище і сила; у нещастях з'явився з дужою допомогою» (Пс. 46, 2). І ще: «Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться, і їх визволяє» (Пс. 34, 8). І: «Ті, які звіряються на Господа, - подібні до гори Сіон, що не хитається, що пробуває вічно» (Пс. 125, 1). Отож, якщо ми маємо страх Божий, то не злякаємось наших ворогів. Звернімо увагу на те, що ніхто й ніколи не може захопити фортецю, аби тільки не забракло там хліба й води. Що ж це означає стосовно нас? Це означає сльози і Боже слово, якими живиться і спасається душа. Якщо вони вичерпаються, то душа розтлиться і стане полонянкою. Отож «слово Христове нехай у вас перебуває щедро» (Кол. 3,16), і сльози нехай не оскудівають у вас. Але буває зрада, зрада внутрішня. І знову, на що це нам вказує? Не на що інше, як на пристрасті, які живуть в нас, - волю плоті і недобрі помисли. Подібно до злих зрадників, вони виходять з серця, відчиняють вхід супостатам і убивцям-бісам. Ці помисли треба відганяти, з усякою пильністю берегтися, щоб наше місто, тобто наша душа, не потрапило в полон. Не захоплюймося гріхом і поневолюймося злими пристрастями, але перебудьмо в доброчесті, для якого ми й створені на славу Творця нашого Бога і на похвалу мені, грішному, в день Христа. Оскільки вчора я розгнівався на вас за спів, то нині прошу і благаю вас співати чинно і правильно, а не просто і як вийде, безчинно. Це ображає не тільки мене, грішного, але й Духа Святого, бо Він повеліває співати розважливо й чинно. Співаки на крилосах повинні пильнувати, щоб один крилос не починав стих, поки не завершиться і не закінчиться тропар, який співають на другому крилосі, і щоб співати ані не заголосно, ані не затихо, не надто протяжно і не зашвидко. А оскільки трапляється часом напад лінощів і немочі, а часто і зневіра, то нехай один одному допомагає, але порядку треба строго дотримуватися. Якщо і в інших справах благочинність похвальна, то тим більше бесіда з Богом має бути не безладною, а уважною, пильною і солодкою, бо сказано: «Які солодкі твої слова для мого піднебіння, - для уст моїх солодші меду!» (Пс. 119, 103). Тому благаю вас, браття, всіляко стараймося поправити цю чесноту, допомагаючи один одному і поправляючи один одного у співі. Бо розважливо співаючи, ми знайдемо відпочинок для наших душ та й іншим людям багато користі принесемо, подаючи добрий приклад. І принаймні цим працюючи для Бога, будемо спадкоємцями Його вічного життя. Йому належить слава і влада з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!