Про те, щоб уважно і розумно слухати Святе Письмо

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 88-е

У другу неділю по Воздвиженні. - Про те, щоб уважно і розумно слухати Святе Письмо

Браття і отці! Всі ми, люди, маємо очі і вуха, та не всі бачимо і чуємо. Тільки у небагатьох благопослушні вуха і видющі очі. Ось чому Господь у Євангелію сказав: «Хто має вуха, нехай слухає» (Мт. 13, 9). А про тих, які не чують, говорив пророк: «Бог дав їм аж по нинішній день дух приголомшення, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули» (Рим. 11, 8). Отож слухаймо читання Святого Письма уважно, а не просто і як прийдеться, щоб не наразитися на Божу погрозу і Божий гнів, а, навпаки, щоб ми могли сказати разом з Письмом: «Господь Бог відтулив мені вухо, і я не спротивився, назад не сахнувся» (1с. 50, 5). Хто так слухає, той розуміє псалом Давида, в якому сказано: «Ликуйте, праведні, у Господі» (Пс. 33, 1). Такий всі речі цього життя має за тінь, яка тікає і не стоїть, та «вважа[є] все за сміття, аби Христа придбати» (Фил. З, 8). Адже ми чуємо Господа, який говорить Своїм учням: «Не полишу вас сиротами; я прийду до вас. Ще трохи, і світ Мене вже не побачить. Ви ж мене побачите, бо Я живу, і ви будете жити» (Йо. 14, 18-19). І ще говорить: «Я - виноградина, ви - гілки» (Йо. 15, 5), і також: «Коли ви робите все, що я вам заповідаю, то ви - друзі мої. Тож слугами вже не називатиму  вас: слуга не відає, що його пан робить. Називаю вас друзями, бо все я вам об'явив, що чув від Отця мого» (Йо. 15, 14-15). «Ви ті, що перебували зо мною у моїх спокусах, і я завіщаю вам Царство, як мені завіщав Отець мій, щоб їли й пили за столом у моїм Царстві» (Лк. 22, 28-30). Чуючи це і подібне, боголюбива людина не тільки радіє, але й утверджується в тому, щоб кожного дня вмирати за любов Христа. Так жили всі святі, і таку проявляли до Бога любов. Пророк Єремія говорив: «я не клопотався перед тобою про лихо і не бажав я дня нещастя» (Єр. 17, 16). А Давид говорить: «Чим Господеві я віддячу за всі його добродійства для мене?» (Пс. 116, 12). І апостол Павло говорить: «бож вам дана ласка Христа, не тільки вірувати в нього, але за нього також і страждати» (Фил. 1, 29). Подібно й інші апостоли, що зазнали побоїв за Христа, раділи цьому і говорили, що «удостоїлися перенести зневагу за ім'я Ісуса» (ДІ. 5, 41). Словом, кожний святий говорив подібне і виявляв любов, яку мав до Христа.

Будьмо й ми, браття, благопослушними супроти того, що говорить Святе Письмо. Любімо Бога, який полюбив нас, завжди дякуючи за всі ті блага, які Він сотворив з нами. Адже Він від початку задля нашого спасіння і освячення захотів через цей благословенний і святий образ сотворити нам милість І подав нам дар триматися православної віри, поклонятися Йому і не перебувати в омані. Бо ж як багато людей, що заблудили через людську підступність! Як багато тих, що заблудили через підступи і хитруваня облуди! Як багато таких, що терплять голод і спрагу - «не голод за хлібом, не спрагу за водою, лише за слуханням слова Господнього» (Ам. 8, 11). А нам, християнам, запропонована трапеза, повна всяких дорогоцінних страв, тобто наука святих. Слухаючи іноді те, іноді друге читання, осолоджуючи наше слово наче б якогось смачною стравою і прикрашаючи його з одного боку якимось золотословним оповіданням із Божественного Писання або, з другого, іншими Божественними хваленнями, ми воістину мусимо сказати з апостолом Павлом: «Коли Бог за нас, хто проти нас? Він власного Сина свого не пощадив, а видав його за всіх нас, - як же разом із Ним не подарує нам всього? Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог - той, що оправдує; хто ж той, що засудить? Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, - він заступається за нас» (Рим. 8, 31-34) перед Богом Отцем, який нехай подасть нам вічне Своє царство, бо Йому належить всяка слава на віки віків. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!