Про відхід із цього життя і про упокоєння в Царстві Небесному

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 87-е

У першу неділю по Воздвиженні Хреста. - Про відхід із цього життя і про упокоєння в Царстві Небесному

Браття і отці! Ось ми переходимо і переносимось з одного року до другого, від часу до часу і від празника до празника, і не буває зупинки у цьому дочасному житті. З необхідністю треба буде і нам віддати загальний борг цього життя і увійти у свій відпочинок; «бо той, хто ввійде в його відпочинок, відпочине також від своїх діл, як і Бог від своїх власних» (Євр. 4, 10). Який же це відпочинок? Царство Небесне, до якого спонукує нас апостол: «Намагаймося, отже, увійти до того відпочинку, щоб ніхто не впав, даючи той самий приклад невірства» (Євр. 4, 11). Що я хочу цим сказати? Бог обіцяв євреям привести їх у землю обітованну. Але вони були непокірливі, непослушні і засмучували Його, тому й не сподобились увійти в землю обітовання. І ми зазнаємо того ж - не увійдемо в Царство Небесне, якщо будемо непокірливими і не виконуватимемо Божих заповідей. І ще сказано: «Сорок років осоружний був мені той рід, і я мовив: То народ, що блукає серцем; вони моїх доріг не знають. Тому й поклявсь я в моїм гніві: Вони не ввійдуть у мій спочинок/» (Пс. 95, 10-11). Якщо ми не постараємося виконати всі заповіді Божі, то і про нас буде сказано: «Не увійдуть вони в царство Моє». Оскільки ті не увійшли в землю обітованну, то «кості їх впали в пустині». Якщо ж ми не увійдемо в Царство Небесне, то і тіла, і душі наші будуть вкинуті в геєну вогненну, і це покарання набагато перевищує покарання євреїв. Бо у Письмі сказано: «Коли хтось відкидав закон Мойсея, він немилосердно гинув смертю при двох чи трьох свідках. Оскільки гіршої подумайте самі, заслужить кари той, хто потоптав Божого Сина й уважав кров завіту, якою освятився, за звичайну, і Пиха благодаті зневажив?» (Євр. 10, 28-29). 

Які ж були перешкоди, що заступили отим вхід в обітованну землю? Зневіра, нарікання, осуд, суперечки, жорстокосердя, гордість, блуд. Ось що їх погубило. Такі ж самі злі пристрасті погублять і нас, смиренних. Тому втікаймо від злих пристрастей, як від вогню. Довіряймо Богові у Його обіцянках, вірмо, що Він спроможний здійснити те, що обіцяв. Не нарікаймо, ані не осуджуймо, не сперечаймося, ані не озлоблюймось. Навпаки, будьмо «добрі один до одного та милосердні, прощаймо один одному, як Бог у Христі вам простив» (Еф. 4, 32). в Носімо «увесь час ... в тілі мертвоту Ісуса» (2 Кор. 4, 10), завжди обновляючись молитвою, благанням і сльозами, злітаючи умом до споглядання небесних сил. Поживши так, ми увійдемо не як вони - у землю, багату молоком і медом, а в землю лагідних, де джерело життя і безсмертя, де краса вишнього Єрусалиму, де радість, торжество і осяяння блаженної і животворящої Тройці, у самому Христі Господі нашому, якому належить слава і влада з Отцем і Святим Духом нині і   повсякчас, на віки віків. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!