Про тих, які спокусились насолодою, знову піднімаються через покаяння

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 83-є

Про тих, які, упавши перед спокусою насолод і тілесних задоволень, знову піднімаються через покаяння

Браття і отці! Ніщо не боронить тому, хто хоче спастися, і ніщо не перешкоджає тому, хто хоче покаятися, хоч би й дійшов був такий до глибини зла. А що це правда, то є багато цьому прикладів, і одним з багатьох є Давид, начальник розбійників, про якого нам прочитали в п'ятницю. Бо оповідання відкрило, яким він був раніше: убивав людей і був обтяжений іншими злочинами, а потім, розкаявшись і в монашому чині принісши Богові покаяння, став до такої міри второпним ченцем, що спасав ще й інших, кого насилував і мучив диявол. Бо ангел сказав йому: «Давиде, Давиде! Бог простив тобі гріхи і відтепер ти будеш творити чудеса». Таким великим і невимовним було Боже чоловіколюбство до нього, що Бог не тільки простив йому такі тяжкі й численні вбивства, але й зробив його чудотворцем. Хочеш інший приклад? Подивись на Манасію, який п'ятдесят два роки примушував євреїв поклонятися бездушним ідолам, але і цей, від серця покаявшись, не тільки спасся, але й склав Богові пісню, яку дотепер співають у Божій Церкві. А таких, що спокусились плотською пристрастю і знову піднялися, стільки, що нема їм числа! Серед них і пророк Давид, що після й перелюбу і вбивства знову отримав дар пророцтва. Подібно і Марія Єгипетська, яка після ненаситної пристрасті досягла ангельського життя і сподобилася дару пророцтва. Отож нема ніякої перешкоди для є того, хто захотів покаятися, бо тільки-но він захоче покаятися, відразу ж знайде спасіння. Таким чином і ми, браття, відтепер і надалі прикладаймо старання, вірячи, що многомилостивий Бог, спасши тих, які впали на саме дно зла, тим більше спасе нас, які моляться Йому день і ніч. Ось чому, чуючи про навернення грішника, нехай ніхто не заздрить, що, мовляв, такий і тут утішився тілесними втіхами, і там буде о втішатися. Нехай радше уболіває за такого, що він не утішиться ані  тутешніми, ані тамтешніми благами. Адже як буде насолоджуватися переможений гріхами? Скажи, що за насолода для грішника віддаватися блуду, обжерливості, грошолюбству, крадежам та Іншим злим пристрастям? Чи не згоряє серце у таких? Чи не спалюється воно в час беззаконних бажань, ніби в полум'ї вогню, подібно до того, як одержимі гарячкою згоряють від спраги. І якщо сказати правду, як вона є, то таких і тут осуджують і ганять, і в майбутньому віці вони будуть навічно осуджені як такі, що любили згубні насолоди. За такими грішниками і блудниками треба стогнати, плакати, жалкувати і не думати, що вони насолоджуються благами. А хто живе доброчесно, той завжди отримує і те, і друге. Безпристрастям і чистотою він отримує насолоду і радість невимовну й несказанну так само, як святі завжди радіють у Господі, віддаючи понад усім перевагу Божій любові. Цих святих наслідуймо й ми, радіючи і співрадіючи один з одним. Прийдіть, потрудимось у справі спасіння, тобто у подвижництві, терпінні, покорі, відітненні волі, що є мучеництвом, та в інших чеснотах і служінні, щоб успадкувати вічне життя у Христі Ісусі Господі нашому, якому належить слава і влада з Отцем і Святим Духом нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!