 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення" Поучення 81-еПро те, щоб стяжати праведне життя і триматися далеко від порочних людей. - Після Різдва Богородиці Отці мої, браття і діти! Ось ми, як бачите, переходимо від слави в славу і від свята до свята. Вчора-бо святкували Різдво Пресвятої Богородиці і Богоматері, а тепер переходимо до Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста. І блаженний той, хто святкує, живучи свято. Бо той, хто живе свято, святкує щоденно - освячуючись, просвіщаючись, очищаючись, відроджуючись, стаючи богоносним і воістину обожнюючись. О найчесніша братіє! Я не маю гідного слова поучення і настанови, однак маю велике бажання, і моє серце горить вашим спасінням і тим, щоб ви всюди знаходили дорогу до спасіння. Отож прошу й благаю вас: самі подвизайтеся, самі наставляйтеся, самі собою прагніть до добра, догоджаючи Богові, і підносьте ваші мисленні очі, щоб побачити вічні блага і заради них витримати все. Приймайте ж і мужньо н витримуйте та зносьте скорботи, тісноту, утиски, нестатки, докучання, лихослів'я, покору, труди, подвиги і все, що б не сталося з вами. Аби тільки ви досягай того, чого всі ми прагнемо, і отримали те, заради чого ми вийшли зі світу. О, як блаженно, браття мої, провадити праведне, незмінне й ретельне життя! Яке благо жити розчулено, смиренно і благоговійно, приготовлятися до смерті, до зустрічі й відповіді перед страшним і великим суддею всіх - Богом. Тому Арсеній Великий і задавав собі найсвятіше і спасительне питання: «Арсенію, навіщо ти вийшов зі світу?» Розглядаймо і розмірковуймо також і ми, навіщо ми вийшли зі світу, спонукуймо себе до цього і прикрашаймо життя красотами чеснот, бо ми звемося Божими храмами. А «коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того» (1 Кор. З, 17). Ось чому постараймося заручитися Христові світлістю найчеснішого дівства. Тому я плачу й ридаю за деякими, що для свого спасіння «не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога», і «Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще» {Рим. 1, 28). Соромно сказати, що і ви «наповнилися гордощами, хоч повинні б сумувати, щоб виключити з-поміж себе того, хто допустився цього вчинку!» (1 Кор. 5, 2). Через це і ви стаєте недбалими та впадаєте у ті ж пороки - бо не віддалюєтесь від таких, як це належало би. Не спокутуйтесь тим, що я вас викриваю. І на такого надто не обурюйтесь. Скажу вам навіть, що такого треба утішати, аби від великої скорботи він не впав у відчай. Проте окрім співчуття ви не повинні мати з ним спілкування, не повинні разом сміятися і пустословити на свою загибель, як про це говорить пророк: «Як бачив злодія, то приятелював із ним і з перелюбцями водився» (Не. 50, 18). Ви й не усвідомлюєте, таке творячи, а я, грішний, серцем моїм згораю і терзаюся; помічників же моїх знаю - всіх бо не хочу звинувачувати. Але чому всі ви не маєте любові й прагнення до спільного спасіння і користі? Горе мені, якщо я перестану викривати і звіщати Божі заповіді. Але горе й вам, якщо ви не будете триматися далеко від тих, що живуть зле. Хто я, окаянний і нечистий, що живу серед вас і маю вас за дітей? Однак це сталося. І тепер я чекаю, коли прийде час, і шукаю спосіб, якого не знаю. А чи не подасть його мені Господь і чи не сподобить безпристрасності для користі вашого спасіння? Бо через мої гріхи, що йдуть перед вами, ви, що мене наслідуєте, спотикаєтесь. На закінчення цих слів прошу вас, діти мої, помоліться Господеві, щоб Він за всесильним Своїм чоловіколюбством спас і мене, і вас, бо Йому належить всяка слава, честь і поклоніння нині і повсякчас і на віки віків. Амінь. [ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ] [ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
