 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення" Поучення 59-еУ п'ятницю середнього тижня. - Коли ми умертвимо плотські пристрасті й воскреснемо чеснотами, тоді святкуватимемо пасху Господеві Богові нашому Браття і отці! День пасхи наближається - з Божою поміччю ми переступили середину посту. Але задля чого ми так сильно бажаємо дочекатися цієї пасхи, яка настає і минає? Хіба ми не святкували її багато разів у минулі роки? Так і тепер ця пасха мине і закінчиться, бо нема нічого в нинішньому часі постійного і назавжди, а все тимчасове і проминаюче. Так дні і час нашого життя щезають, як тінь, минають, як сон, і пробігають, як скороход, доки не приведуть кожного з нас до кінця нашого життя. Може, хто-небудь скаже на це: «Хіба не жадана пасха?». О так, істинно жадана. Чи можна сказати «ні»? Але я кажу: та пасха жадана, яка буває не раз на рік, а завжди і щодня. Яка це пасха? Очищення гріхів, сокрушення і смирення серця, сльози розчулення, чистота совісті, викорінення плотських пристрастей, тобто блуду, нечистоти, злих пожадань і різних інших гріхів і пристрастей. Хто сподобиться досягти чеснот у таких ділах, той святкує пасху Господеві і звершує світлий і жаданий празник не раз на рік, як ми сказали, а ціле своє життя. І навпаки, хто не має того, про що ми сказали, а залишається рабом пристрастей і плотських пожадань, той не може належно святкувати. І справді, як може святкувати той, хто за бога має черево? Як буде духовно веселитися той, кого пече І опаляє пожадання плоті? Як буде божественно торжествувати той, чиє серце роз'їдають і розтлівають зависливі ревнощі і злопам'ятство? Як відчує духовну радість празника той, хто загруз у грошолюбстві, поневолений марнославством або опутаний іншими пристрастями? Такі святкувати не можуть. Хіба прийде комусь в голову сказати про лежачого на одрі в тяжкій хворобі, що він відпочиває, або про того, чий корабель розбився і хто перебуває в небезпеці потонути, - що ця особа має щасливе плавання? Це неможливо. І як не може бачити світло той, хто перебуває у темряві, так і не може святкувати і звершувати пасху той, хто творить гріхи. Браття, я уповаю на Бога про вашу любов І надіюся, що ви є в якнайкращому, похвальному і спасительному стані. Наше житгя є не що інше, як тільки приготування до свята. Бачите, що в нас робиться! Спів за співом, читання за читанням, поучення духовне за поученням, молитва за молитвою, - все це носить нас ніби в якомусь колі й з'єднує з Господом. Чи є яке-небудь інше життя блаженніше і триблажен-ніше, аніж отаке наше життя? Нема жодного. І оскільки ми дізнались, у чому полягає для нас жадана, постійна і щоденна пасха, то постараймося, мої найчесніші браття, досягнути її; щоб святкувати за нашими силами, тобто умертвленням пристрастей І воскресінням чеснот. Тримаймо в пам'яті Господа нашого Ісуса Христа, бо і Він постраждав за нас, залишивши нам приклад і зразок, щоб і ми простували Його шляхом. Я сказав це не для того, щоб ви інших карали чи осуджували за прогрішення, бо це дуже тяжкий гріх і наражає на муки. Навпаки, кожен повинен осуджувати і картати себе, а не іншого, адже апостол каже: «кожний бо власний тягар понесе» (Гал. 6, 5), тобто тягар власних гріхів. Нехай лиш пізнаємо Божу благодать, яку Він нам дарував - завжди дякуватимемо Йому і прославлятимемо як благодійника. Бо Він не тільки теперішні блага дарує нам, але тим, хто працюватиме задля Нього до кінця, дасть іще небесні блага, і такі успадкують вічну небесну пасху. Нехай всі ми її досягнемо за благодатно і чоловіколюбством Господа нашого Ісуса Христа, якому належить слава і влада з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь. [ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ] [ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
