 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення" Поучення 52-еУ другу неділю посту. - Про те, щоб смиренно і в мирі провадити дні посту в надії на вічне життя Браття та отці! Піст - добра справа, але при тій умові, якщо його супроводжують належні мир, добра воля, благопокірливість, смиренність, співчутливість І прояви інших чеснот. Що ж вигадує і робить диявол, ворог і обмовник нашого спасіння? Він вкладає в тих, що постять, все протилежне і підбурює їх перечити, бути зухвалими, жорстокими, гнівливими, лютими, марнославними, заздрісними і брутальними. Яка ж у нього мета? Щоб цими пристрастями зробити марними їхні зусилля, завдати їм більше шкоди замість користі, яку вони хочуть отримати від посту. Розпізнаваймо його задуми і підступи, провадьмо ці святі дні завжди мирно й тихо, смиренно і в мовчанці, кожний з любов'ю терплячи інших, знаючи, що саме такий піст - бажаний і приємний Богові. Якщо ж ми не матимемо вищеназваного, то, який би тягар ми не витримали, наші зусилля будуть втрачені, і ми намарно наражалися б на страждання. А втім, постити нам необхідно, бо піст висушує тіло, а душу зміцнює і оновлює: «хоч наша зовнішня людина н занепадає», за словом апостола, «наша внутрішня обновлюється день-у-день», і короткочасне «наше легке горе - готує нам понад усяку міру вічну ваготу слави» на небесах (2 Кор. 4, 16). Роздумуючи так, уявляючи нагороди і майбутні дари, довготерпеливо перебуваймо у подвигах чеснот і «Дякуйте Отцеві, який зробив нас гідними мати участь у долі святих у світлі. Він вирвав нас із влади тьми й переніс нас у царство свого улюбленого Сина» (Кол. 1, 12-13). Чи не причащаємося ми щодня Його пречистого Тіла і Крові? А що може бути миліше від Святого Причастя? Воно дарує вічне життя тим, які причащаються з чистою совістю. Чи не бесідуємо ми щодня і щоночі з божественним Давидом та з іншими святими Отцями і світилами нашої святої Церкви. Чи може бути якась втіха для душі більшою від цієї? Чи ми не відлучились та не відреклися від цього оманливого світу, та родичів наших за плоттю заради Господа? Що ще може бути блаженнішим і вищим від цього? «Бо наше громадянство в небі, звідки і Спасителя очікуємо. Господа Ісуса Христа, який перемінить наше понижене тіло, щоб було подібним до Його прославленого тіла, силою, якою Він спроможен усе Собі підкорити» (Фил. З, 20-21), Тому радіймо і веселімося, браття мої, зневажаючи і топчучи всяку злу хіть плоті. «Бо кожне тіло, як трава, і вся Його слава, немов цвіт трави: трава всохла, і цвіт опав», а діло доброчестя «повік перебуває» (1 Пт. 1, 24-25). «Страждає хтось між вами? Хай молиться. Радіє хтось? Хай псалми співає» (Як. 5, 13). Чи спокушує когось зла гріховна пристрасть (диявол бо ніколи не перестає боротись з нами)? Хай потерпить, пам'ятаючи, що «Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять» (Як. 1. 12). «Знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете», - сказав Господь (Йо. 13, 17). Йому слава во віки. Амінь. [ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ] [ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
