Про піст, безпристрасність і чистоту

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 47-е

В середу першого тижня. - Про піст, безпристрасність і чистоту

Браття і отці! Ці дні святого посту поміж іншими днями року уподібнюються до тихого пристанища, куди всі стікаються і знаходять духовну тишу - не тільки іноки, але й миряни, малі й великі, володарі й підлеглі, царі та єрєї, бо цей час корисний і спасенний для людей всякого роду і віку. Тепер у містах і селах припиняють різні смути і безпорядки, а помножуються славослів'я і співи, милостині і молитви. Цим умилостивлюється і схиляється до милосердя наш благий Бог, умиротворює наші душі і подає нам прощення гріхів , якщо тільки ми щиро звернемося до Нього від усього свого серця, припадаючи до нього зі страхом і трепетом і обіцяючи відмовитись від усякої поганої звички, хто яку мав. Але християни, які живуть у світі, мають учителів, тобто своїх архиєреів і пастирів, які настановлюють їх і вчать. Бо так само, як борці і бійці потребують заохочення, так і посник потребує підбадьорювання і потішання учителів. А оскільки і я перебуваю серед вас, найдорожчих, на місці предстоятельства й ігуменства, то й на мені лежить обов'язок сказати вам кілька слів про цей спасительний для душі піст.

Браття! Піст - це оновлення душі. Бо апостол говорить: наскільки тіло знемагає і в'яне від подвигів посту, настільки душа оновлюється з дня на день і робиться прекрасною, і виблискує красою, яку дав нам Бог від початку. А коли вона постом І покаянням очиститься і прикраситься, тоді й Бог полюбить її, І буде жити в ній, як говорить Господь: «і прийдемо ми [Я і Отець] до нього, і в ньому закладемо житло» , (Йо. 14, 23). Тому, якщо така вартість посту і така його благодать, що він витворює нас Божим житлом, то нам належить зустріти його з великою радістю і веселощами, а не засмучуватися через брак їжі, знаючи, що Господь наш Ісус Христос, коли в пустині благословив п'ять хлібів, нагодував п'ять тисяч людей хлібом і водою. Він міг би, якщо б захотів, повеліти, щоб там з'явилися різноманітні страви, та не зробив так і цим подав нам приклад здержливості, щоб ми дбали тільки про необхідне. Тепер, на початку, піст здається нам трудним ділом, та якщо ми з дня в день будемо докладати старань і примушувати себе, то з Божою допомогою нам стане легше. Однак, якщо ми хочемо, щоб наш піст був істинним і приємним Богові, то разом із здержливістю в їжі здержуймо себе від усякого душевного і тілесного гріха, як навчає нас і стихира, в якій сказано: «сповнимо піст не лише утриманням від їжі, але відчуженням від усякого гріха». Бережімо себе від лінощів і недбальства щодо свого келійного правила і церковних служб, а понад усе - від марнославства, заздрісних ревнощів, ненависті через злобу і ворожнечі, оскільки таємні пристрасті вбивають душу. Бережімось також лихого норову і самочинства, тобто не привласнюймо речей і не чинімо свою волю. Бо нічого так не бажає диявол, як знайти людину, яка не питає іншу людину і не радиться з тими, які можуть настановити її на добро. Тоді ворог легко зваблює свавільного ловить його у всьому, що той чинить і вважає за добро.

Особливо вважаймо на плотські пожадання, бо і нині, коли постимося, многоликий змій диявол боре нас недобрими помислами. Красивий на вигляд і приємний на смак плід гріха, та не такий він насправді. Як іноді яблуко ззовні виглядає красивим, а коли розрізати, то всередині виявиться гниль, так і плотське пожадання, здається, містить у собі насолоду, але коли гріх сповнюється, то виявляється, що він гірший від жовчі і [смертоносний], як двосічний меч. Цього зазнав наш прабатько Адам. Він був спокушений дияволом, скуштував плоду непослуху і надіявся завдяки цьому отримати життя, але знайшов смерть. З того часу і досі цього зазнають всі, кого спокутує древній змій недобрими пожаданнями плотських пристрастей. Бо диявол – це тьма, але часто він перетворюється і являється як ангел світла. Так винахідник зла, сатана, і погане виставляє добрим, І гірке - солодким, і темне - світлим, і потворне - красивим, і смерть представляє життям, і цим спокутує світ та мучить його. Але ми, браття, будьмо особливо уважними, щоб він не впіймав нас своїми численними лукавими З підступами, і ми не постраждали подібно до птахів, які через харч попадають у сильця й сіті. Уважно досліджуймо своїм умом хитромудрощі злоби і в кожному випадку пізнаваймо, де ховається зло, і бережімо себе від нього. Понад це будьмо завзятими і ретельними у псалмоспівах і церковних службах, нашим умом старанно вслухаймося в те, що читається. Бо так само, як тіло, живлячись хлібом, міцніє і росте, так і душа живиться Словом Божим. Повсякчасно творімо колінопреклонення, кожний за своєю силою і скільки кому призначено, займаймося і своїми рукоділлями, бо той, хто нічого не робить, не заслуговує навіть їсти (2 Сол. 3,10). Помагаймо один одному, бо один буває немічний, а другий - сильний, не сперечаймося, а тихо чинімо добро, будьмо приємними в розмові, мирними, поблажливими, милосердними, лагідними, благопокірливими, сповненими милості І добрих плодів. І мир Божий нехай збереже наші серця і ум і сподобить нас Небесного Царства, у Христі Ісусі Господі нашому, якому належить слава і влада з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!