Про піст

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 46-е

В сиропусну неділю. - Про піст - і про те, що істинний піст істинного послушника полягає у відітненні своєї волі

Браття і отці! Наш благий Бог, який дарує нам життя і веде від одного до другого часу-пори, а нині з чоловіколюбства привів нас до часу святого посту, під час якого кожний подвижник подвизається і трудиться задля спасіння своєї душі, за своїм вибором і бажанням. Один, пильнуючи здержливість, постить по два або й по три дні; другий, чуваючи у бдінні, читає або молиться більшу чи меншу кількість годин; третій виконує колінопреклоніння, кладучи до підніжжя хреста в міру своїх сил більше чи менше число поклонів. Ще інший вправляється в іншому якомусь подвигові. Любо дивитись на їх ретельність і старанність у ці дні. Інок же, який перебуває в покорі і послусі, і який є істинним послушником, - несе тягар свого подвигу не тільки в певний час, а ціле своє життя. У чому ж полягає подвиг істинного послушника, в чому його великий обов'язок посту і світлий вінець, як не в тому, щоб не покладатися на свій розум, цілком відмовитися від самовілля і все, що б не робив, робити за благословенням ігумена або свого старця та економа? Саме це і є найбільший з усіх іночеських подвигів. Коротко кажучи, покора з послухом, тобто відітнення своєї волі і виконання, волі свого настоятеля, сподобляє нас мученицького вінця. Це так цінується у Бога, як коли б хто пролив свою кров за Христа. Одначе нам добре відомо, браття мої, що під час цих святих днів згідно древнього передання святих наших отців бувають зміни в їжі, додається число колінопреклонінь і поклонів, продовжується час співу і служб. Приймімо цей дар посту чесно і радісно; не засмучуймося труднощами і ослабленням нашого тіла, а радіймо здоров'ям і спасінням нашої душі. Проведімо ці святі дні в лагідності серця, незлобливості, неосудно, без гніву, без лукавства, без заздрості, але більше в мирі, любові один до одного, в лагідності і благопокірливості, сповнені милості і добрих плодів. Коли надходить час перебувати у мовчанні, - будьмо безмовними; коли прийде нагода для слова, - відповімо смиренно і благоговійно, уникаймо багатослів'я, смути і безпорядків, щоб як Христові служителі ми відбували свій послух мирно і без смути. Бо смута в спільноті спричинює велику шкоду однодумності братії. Понад це будьмо обережними, щоб не отворяти двері поганим помислам, які приходять і осквернюють наші душі, і не давати місце дияволу, як навчає нас Божественне Писання: «Коли вельможі гнів на тебе запалає, не кидай твого місця» (Проп. 10, 4). Бо ворог наш, диявол, не має влади примушувати нас, а тільки закидає погані помисли, як риболов закидає приманку. І коли ми погоджуємося і приймаємо їх, тоді вони панують над нами. А коли відганяємо їх молитвою і закликанням славного імені Господа нашого Ісуса Христа, тоді ворог тікає від нас, осоромлений. Докладаймо труду й пильності, щоб зберегти нашу душу неоскверненою і чистою від усякого нечистого помислу і неушкодженою його стрілами, як Христову невісту, - і удостоїмося бути житлом Святого Духа і почути: «Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога» (Мт. 5, 8). Як говорить апостол, «усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе, коли якась чеснота чи щобудь похвальне, - про те думайте!» (Флп. 4, 8). Оце сотворімо, і Бог буде з нами. Тому, браття, остерігаймося об'їдання і п'янства, від яких походять всі гріхи, їжмо й пиймо з благоговінням і страхом Божим і прославляймо Бога, який ізбавив нас від омани і неспокою світу. А втім і між нами є монахи (насправді ж - не монахи), які співають сатанинські, тобто безчинні, пісні і забавляються, як нерозумні діти, чого не слід було б робити і світським, а тим більше монахам, Божим обранцям. Подібне ми знаходимо і в Старому Завіті: як Бог прогнівався на євреїв, і за один день померло їх три тисячі за те, що «посідали люди їсти й пити, і знову встали забавлятися» (Вих. 32, 6). І якщо Він прогнівався на євреїв, то чого ж зазнаємо ми, іноки, що поступають подібно до отих?

Тому, браття, будьте уважні і живіть, як діти Божі. «Служіте Господеві в страсі й радуйтесь у тремтінні» (Пс. 2, 11). Чи ви не бачите, як трясеться земля і хитаються пагорби, а ви забавляєтеся, глумитеся і безчинствуєте? Чи нам, що стоять перед Царем неба І землі, розважатися? Послухайте й ви, що забавляєтеся й безчинно співаєте! Писання говорить, що серця тих, які займаються безчинством, наповнюються духом бісівським, а серце того, який смиренно співає, - наповнюється Святим Духом, про що й апостол говорить: «Радіє хтось? Хай псалми співає» {Як. 5, 13), а не упивається. Засвідчую перед Богом і святими ангелами, що монах, який вчинить такі пребеззаконня, не достойний буде причащатися і приймати антидор упродовж цілої Чотиридесятниці (хіба що буде мати духівника, подібного до себе, який простить йому). Тому будьте уважні і пильнуйте передання і заповіді святих: їжте і пийте в міру, як Божі діти, і подайте бідним, які не мають, щоб і вони утішилися в цей святий день. Якщо ми чинитимемо так, то сподобимося нинішнього року досягти днів Воскресіння Господнього, а в будучому віці, після воскресіння мертвих отримаємо Небесне Царство у Христі Ісусі Господі нашому, якому належить слава і влада з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!