 |
 |
 |
|
|||
| |||
| |||
| |||
|
|
|
|
|
|
Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення" Поучення 40-еПеред Різдвом Христовим. - Про Різдво Спасителя нашого Ісуса Христа і про те, щоб мужньо переносити труднощі в нашому подвижницькому житті Браття і отці! Наблизився день з'яви Бога всьому світові, і радість досягла наших дверей. Велика радість - ще не було такої від початку світу, бо Син Божий прийшов до нас. Прийшов не так, як у древні часи - з'являвся нашим батькам у знаках і пророцтвах, а, за віщуваннями пророків, прийшов через народження від Діви і з'явився нам особисто. У всіх родах родів нема нічого вищого і спасеннішого від цього таїнства, ані чудеснішого з усіх чудес, які тільки сотворив Бог від початку світу. Тому ангели благовістували про це таїнство, і небесна зірка провістила на землі Небесного царя; тому й пастирі послинили побачити благовіщене Отроча, і звіздарі з царськими дарами поклонилися Йому, і ангели оспівали, що Бог, прославлений у вишніх, з'явився на землі з миром. І апостол свідчить про Нього, кажучи: «Він - наш мир», що з'єднав ангелів і людей, два чини в один, сотворивши мир хрестом і убивши ворожнечу Собою (Еф. 2, 14 наст.) Хотіли бачити це пророки і праведники, та не бачили. А бачили - тільки вірою. Ми ж «бачили нашими очима», і «руки наші доторкалися» як і написано про «Слово життя» - «життя об'явилось» нам (1 Йо. 1, 1-2), і ми прийняли усиновлення. Чим же віддячимо ми Господеві «за всі його добродійства»? На це святий Давид багато років перед Христом відповів так: «Я підніму чашу спасіння і прикличу ім'я Господнє» (Пс. 116, 12-13). Отож радіймо, браття, що і ми сподобилися віддячити Господеві «за всі його добродійства». Яка ж це дяка? - Монаше життя, яке ми полюбили, і обіти, які ми склали, що є явним мучеництвом. Нехай це свято буде в нас не один день, а ціле життя. Охоплені ж плотськими пристрастями не можуть святкувати, хоч і думають, що святкують, і не мають свободи, будучи рабами пристрастей, проданими за гріх. «Кожен, хто гріх чинить, - гріха невольник! Невольник не перебуває в домі повсякчас - повсякчас перебуває син» (Йо. 8, 34-35). І оскільки ми сподобилися називатися синами Божими за благодаттю, то пробудемо в домі Отця нашого Бога завжди і до кінця, якщо при доброму початкові твердо вистоїмо до кінця. Таким чином, зміцнювані Святим Духом, ще більше трудитимемось у нашому подвижницькому житті. Спонукуймо один одного до досконалої любові і добрих справ до послуху, упокорення, лагідності і всякого доброго досягнення. Не занедбуймо старанність, а ще і ще міцніймо - тим більше, чим ближче бачимо день, що наступає. Бо наближається великий і пресвітлий день Господній, в який з'явиться Суддя всього світу, і з'явиться у великій славі - в якій Він з'явився апостолам під час Свого Божественного преображення. Він приведе на суд усе Своє творіння і воздасть кожному за його ділами. Нехай і ми з усіми святими побачимо Владик, нашого Ісуса Хрисга і Бога нашого, і нехай Він просвітить нас світлом лиця Свого і прийме нас в Небесне Царство за благодаттю і чоловіка людством Своїм, бо Йому належить слава, честь і поклонення з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. [ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ] [ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]
Рекомендуйте цю сторінку другові!
|
|
|
|
|
|
