Християнська бібліотека - Про те, що браття повинні перебувати в мирі й однодумності Християнство. Православ'я. Католицтво. Протестантизм. Теодор Студит: Поучення
І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.                І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,                де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!               
УкраїнськоюХристиянський портал

Додатково

 
Про те, що браття повинні перебувати в мирі й однодумності
   

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"


Поучення 39

Про те, що браття повинні перебувати в мирі й однодумності

Отці, браття і діти мої! Я бачу, що ви, за благодаттю Христа, істинного Бога нашого, який оживлює все, підтримані молитвою нашого отця, досягли деякого нового похвального і безпорочного устрою. Бо якимось чином вирвано пророслі в вас від моїх гріхів корені суперечок, ревнощів, гордого марнославства і згубної схильності до юдейського розділення, яка з цього випливає. А все це є дар Божий і плід вашої праці, а не мого смирення, яке (в міру осягнення вами успіхів) ревніше настоятельствує, допомагаючи вам, скеровуючи вас до божественного і преподобного. Ось до якого ладу, діти, привело вас те, що ви всі разом послушливі і потрохи силуєте себе. І які тільки блага звідси не виникли? Мир, радість, чиста віра, нерозривна єдність, спасенна печаль, прихильна відповідь, божественне замилування, розважливе смирення, братня любов, щира любов до отця, нерозкаянне покаяння. Як говорить апостол, «ви в усьому показали невинність у цій справі» (2 Кор. 7, 11). «Благословен, Господь, Бог Ізраїля, що навідався і звільнив народ свій» (Тік. 1, 68). Бо всі ви - Його люди, і люди вибрані, і Він «підняв нам спасенну потугу» (Лк. 1, 69) через вашу оновлену налаштованість. В цьому, діти, ваша радість, ваша веселість, слава і честь ваша. В цьому - премудрість, веселість, знання і досконалий розум, щоб ви жили похвально і чисто за Богом, як говорить про це і еллінський мудрець (бо і їх висловлювання іноді бувають корисні для нас в деяких випадках). Ось що він говорить: «Того називаю премудрим, хто провадить чисте і бездоганне життя, хоч би він і не був обізнаний з таї бажаною ученістю». Отже, якщо це здається найкращим навіть для тих, які ні про що інше не турбуються, як тільки про те, щоб говорити і слухати, то чи ж ми віддамо перевагу якомусь іншому правилу понад це? Тому, діти мої, умудріться боятися і трепетати перед Богом і берегти Його заповіді, щоб благодать Його зробила вас вибраними, призначеними до всякого благого діла сосудами Його Святого Духа. Бо в кому замешкає Сам Отець, Син і Святий Дух завдяки душевній чистоті, там - якого тільки не буде блага, премудрості, тепла, чого тільки не буде корисного, повчального і розумного? А без цього все - холодне  витійство, помилка, обман, безумство і всяке зло.

Будьте уважні під час читання, щоб не втратити ані слова Писання, не заради марнославства, а заради вашого спасіння, не заради переступу, а заради виконання заповідей. Розумійте, що я вам говорю, бо ви маєте розум: здержіть від зла ваш язик, а особливо ви, юні лихослови та обмовники, і всі, хто не здержує свій нестримний язик. Бо він повний смертоносної отрути, від якої багато хто легко впадає у гріх. Не влаштовуйте більше шкідливих зборів, не заводьте більше шкідливої дружби та юдейських зборищ. Нехай не буде більше серед вас злодійства і привласнення речей з місця вашого послуху і виконання обов'язків, як це зробили Ананій і Сапфіра. Не влаштовуйте таємних підступів і обмов, подібно до фарисеїв та садукеїв. Не говорімо більше «моє і твоє», бо від цього породжуються тисячі зол. «Старе минуло, настало нове» (2 Кор. 5, 17), а тому не згадуймо минулого, щоб не впасти знову в ті самі пристрасті, і не розпалюймо один в одному полум'я помислів. Я надіюся щодо вас, діти мої, на все найкраще і спасительне для ваших душ. Можливо, ми тому і впали у колишні (гріхи), щоб відсахнутися від них, наче від безодні, шуму, біди і великої бурі, і звернути в тихе й мирне пристанище і не наражатися більше на лихо від бурі, а мирно безмовно перебувати в пристанищі упокорення у всі дні нашого життя у Христі Ісусі Господі нашому, якому належить слава з безначальним Отцем і Святим Духом нині І повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]


Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!

Підписатись на розсилку




Християнські ресурси

Нове на форумі

Проголосуй!