Про те, щоб мужньо переносити все те, що нам випадає

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 38-е

Про те, щоб мужньо переносити все те, що нам випадає, щоб стати послідовниками Христа, який багато за нас постраждав

Отці, браття і діти мої! Якщо люди йдуть без лінощів, не гаючись і радісно, коли їх цар закликає до слави, багатства, благоденства, насолоди і розкішної трапези, то тим більше ми, яких закликає сам Цар і Бог всіх, - не задля перелічених вище дочасних і тлінних благ, а в Царство Небесне, у світ невечерній, життя безконечне, для усиновлення і успадкування вічних благ, - мусимо прямувати старанно, радісно і завзято, щоденно і щомиті. Ми мусимо ратоборствувати і подвизатися, не боятися і не тікати від скорбот, тісноти, голоду і спрага, біди, меча і смерті, але йти дорогою подвижництва, мужньо, безстрашно і радісно, витримувати все як легке і приємне, маючи на думці наше преблаженне уповання. Розслаблення і лінощі до подвигів - це сон душі. Тому благаю вас, діти мої і браття, - знаючи, який величний, божественний, невимовний і блаженний кінець завершує цей наш подвиг, потрудімося і витерпімо у нашому благому послухові й у великих його подвигах, у відреченні від своєї волі, у послуху і служінні, витерпімо кривду від братів, хоч це дуже болісне. Воістину і про вас належить сказати апостольське слово: «До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі», нас ображають, б'ють, та ми не нарікаємо, - «Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас» (1 Кор. 4, 11; Рим. 8, 37).

Укріпіться й ви, палко люблені діти, у владі Його кріпості і до ваших минулих подвигів додайте теперішні й майбутні, радіючи, що сподобились за Христа Спасителя вистраждати це і бути послідовниками Його страстей. Хто це розуміє, той вже має багато, щоб досягнути воздаяння. Згадайте, скільки Він вистраждав задля нашого спасіння. Чи він не був немовлям у плоті? Чи не втікав від підступного Ірода? Чи не корився батькам? Маючи дванадцять років і не навчаючись по-книжному - чи не викривав тих, що були у храмі? (Це для некнижних - щоб вони не сумували). Чи Він не мандрував часто, чи не втомлювався і чи не шукав плоду на смоковниці? Чи не докоряли Йому юдеї? Чи не казали Йому: «маєш біса» і «Велзевулом, князем бісівським, виганяєш»? Чи не кидали в Нього камінням, і Він утікав від тих, що кидали? А перед цим - чи не постився сорок днів і чи не був спокушуваний дияволом, коли той говорив Йому: «Оце все дам тобі, як упадеш ниць і мені поклонишся» І почув у відповідь: «Геть, сатано!» та інше (Мт. 4, 9-10). Чи не умив Він ноги учням, як слуга? Чи не зрадив Його зрадник? Чи не схопили Його юдеї? Чи не осудили Його Анна і Кайяфа? Чи не била Його рука раба? І палиця Пилата? Чи не били Його руки, Ним же створені, і чи не носив тернового вінця - на наругу? Чи не зійшов на хрест? Чи не були прибиті цвяхами Його пречисті руки і ноги? Чи Він не був принижений на хресті? Чи не було пробите списом Його святе ребро? Чи не напоїли Його жовчю? Чи не був похований і, як Бог, воскрес у третій день?

Чи можемо ми сказати про себе, що стільки ж постраждали? Покажи мені, брате, зранені плечі, подібні до Христових, побите лице, насмішки, приниження і зневагу без ліку, всі твої члени, освячені Христовими страстями. Але ти, без сумніву, не маєш цього. Тому принаймні мале прийми довготерпеливо, і прославить тебе Чоловіколюбець у великій своїй благості у друге своє пришестя завдяки цьому (іночеському) образові. Бо цей образ означає не що інше як обіцянку витерпіти Його хрест і смерть. Ось ми коротко нагадали вам про це, хоча самі нічого з того, про що говорили, не виконали. Але через це нагадування розбудімо в собі завзяття, знову піднімімось, знову понудьмо себе, знову  станьмо ретельні в послухах, старанно проходячи і виконуючи, кому який випаде у Христі Ісусі Господі нашому, якому належить слава і влада на віки. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!