Про труднощі, які зустрічаються у спільноті

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 36-е

Про труднощі, які зустрічаються у спільноті, і про те, ідо в міру помноження братії Господь Бог безнастанно подає потрібне

Отці, браття і чада мої! Якщо я відважився і відважуюся керувати вами і бути вашим настоятелем, то не на силу свого слова надіюся. Бо воно, як бачите, немічне. І не на те, що моє життя достойне наслідування, ви бо мої лінощі знаєте. Я надіюся тільки на Божу милість, маючи при цьому, як мені здається, добрий намір і помічну молитву отця мого і отця вашого. Я знаю, кому належить настоятельствувати, - тим, які досягли безпристрасності й сяють в ній, які володіють словом; мудрістю, уважні, далекоглядні, милосердні і можуть, за словом апостола, «нести немочі безсильних» (Рим. 15, 1). Я ж, чада мої, убогий немічний і не можу ще провадити боговгодне життя. Однак правдиво і незмінно хочу не тільки передати вам спасительне Боже слово, але й віддати саму окаянну мою душу. Я не знаю, чи догоджу Господеві у цій справі, однак вірю, що заради вас так буде, якщо тільки ви захочете з завзяттям і ретельністю допомогти мені, дотримуючись Божих заповідей. Часом трапляються зі мною скорботи, утиски і спокуси - це вад: відомо. Та я не скорблю через це і не думаю, що терплю щось надзвичайне і понад сподівання. Бо на це, до цього і задля цього я є тим, чим я є. Я мушу пильно піклуватись вашими душами, чувати і ніч, і ранок, дбайливо обдумувати, трудитися, підганяти себе і звершувати плин життя ділом і словом, щоб привести вас до досконалості.

Тому й ви, браття мої, не знемагайте. І якщо я, недостойний, вважаючись вашим наставником, стільки переношу заради вас, то й ви мусите трудитися заради мене, а також і один для одного, переносити разом страждання і нещастя, не дивуючись, не нарікаючи, не впадаючи у відчай і не жахаючись труднощів. Бо ми, чада мої, ще «не протиставились гріху до крові», ще «не пройшли крізь вогонь і воду подібно до святих мучеників, ще «залізо не пронизало нашу душу» як це було з приснопам'ятним Йосифом; ми ще не були вражені, ще не отримали ран, як усі преподобні і праведні. І чим ми похвалимось в будучому віці? Чи зможемо похвалитися тим, що постраждали за Христа, якщо не переносили з радістю і мужністю навіть найменше, тобто ганьбу, кривду, докори, зневагу, безчестя, убогість їжі, пиття і одягу, тілесні труди, ретельне відвідування церковних служб, предстояня на псалмоспівах і догани, які часом трапляються.

Гей, чада мої! Терпіть і витривайте, щоб заспівати разом з Давидом «Надіявся, на Господа надіявся я твердо, і Він нахиливсь до мене ь вислухав моє благання» (Пс. 40, 2). Кожний принесе свій плід в буду чому віці: триблаженні мученики - свою кров, преподобні отці - великі чесноти. А які подвиги в нас грішних, - ми вже сказали. Я твердо переконаний, що ми не залишимось без їх частки, як говорить наш у Божественний Антоній. Отож, діти мої, «хай живе серце ваше, ви, що шукаєте Бога» (Пс. 69, 33). «Жадайте обличчя Його завжди» і оглядайте Його чистим серцем. «Пам'ятайте про всі чуда Його, які сотворив» нам у минулому і тепер творить, як бачу я, сліпий. Бо є багато противників, і ніхто (з володарів) уже не погоджується з нами в Божественному, та Бог зберігає їх у безпеці, помножує їх, ростить і годує, і нас не позбавляє нічого необхідного в цьому житті. Тому, мої чесні брати, за те, що Він тепер чинить для нас, ще більше виявляймо Йому вдячність і віддаваймо належне. А що Він від нас чекає? Нічого іншого, тільки те, щоб ми Його боялися і любили всім серцем і всією думкою, і в міру наших сил наслідували Його життя в плоті. Він, як мандрівник, зійшов з небес на землю, щоб і ми помислами відреклися від нашої волі. Він був послушний Отцеві, щоб і ви пильно слухались мене, недостойного. Він упокорився аж до смерті, щоб ви, роздумуючи над цим, схилилися долу і упокорювалися в думках, ділах, словах і рухах. В чому полягає істинна Божественна слава, як не в тому, щоб задля Бога зазнавати зневаги від людей? І в чому полягає істинна честь і прослава інока, браття мої, як не в тому, щоб зневажати себе задля Бога і бути погордженим. Смиренних і принижених вибрав Бог і Спас мій, коли зодягнувся в тіло, щоб засоромити все славне і багате в людей. Для цього Він народився у вертепі і був покладений в ясла, називався сином теслі, прозивався назарянином, носив один одяг, ходив пішки і працював. Юдеї погрожували Йому камінням, над Ним знущалися, Його схопили, розіп'яли, прокололи списом, умертвили. А потім Він воскрес, браття мої, - для того, щоб і нас подвигнути до витривалості у всьому цьому перед Його ангельськими силами і увінчати нас в Небесному Царстві у самому Христі Господі нашому, якому належить слава і влада з Отцем і Святим Духом нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!