Про всепагубне зухвальство

Повернутися до змісту книги "Теодор Студит. Поучення"

Поучення 30-е

Про всепагубне зухвальство

Чада мої духовні й чесні браття! 

Я не лінуюсь часто говорити вам і утверджувати вас словами істини, щоб хто-небудь з вас через невідання або недбальство не був якимось чином уражений жалом смерті, тобто гріхом, не переступив заповіді і не вчинив чого-небудь неналежного, тим більше, що підступний сатана знаходить підхід до декого навіть тоді, коли я виконую своє діло. Якщо ж я не застережу вас, якщо наперед не утверджу і не навчу, то за всі ваші гріхи, які б вони не були, я, окаянний, повинен буду дати відповідь Владиці Богові у день правосуддя і одкровення. Горе мені! Я перебуваю в чині пастиря, тоді як і вівцею не гідний би називатися.

Що я відповім? Чим виправдовуватимуся? Сам - перебуваю у темряві, а стараюся просвітити інших, сам - у виразках від пристрастей, а хочу зцілювати хворих. Але з любові до вас і за повелінням отців я хочу страждати сам, аби тільки ви уникли шкоди. Щодня я розмірковую, браття мої, і роздумую про Боже судилище, про те, як Бог вимагає, щоб людина, а особливо, служитель слова, була цілісною і досконалою у кожній чесноті. Шо ж мені робити? До кого звернутися; Кого покликати на допомогу? Залишається одне: щоб ви підтримали мене своїми молитвами, долучаючись до молитов нашого пана і отця Ними зміцнюваний, я зможу належно наставляти вас, подвизатися проти своїх пристрастей та успішно виконувати Божу волю. Царстві Небесне - перед нами, браття мої, наблизьмо його виконанням заповідей, не любімо задоволення, не лінуймося, залишмо світ і те, що і світі, піднімімось над бурею пристрастей, вознесімось вище понад ду хами лукавства, спасімо себе у тихому пристанищі вічного життя. Яка гірка мука очікує лінивих! Яка лють і гнів на кожній душі, що чинить зло, на душі кожного монаха і християнина, але особливо монаха Адже наскільки вище ми пошановані, настільки ж більше вимагатиметься від нас і непорочність нашого життя. Дочасна скорбота від насилля над собою, та вічна від нього насолода. Отож привчімо себе до доброго, насилуючи себе у всьому: в їжі та сні, у гніві, гріховних помислах і в усьому іншому. Якщо ми таким чином потрудимось і при нудимо себе, то Бог укріпить нас, і путь чесноти буде для нас рівна гладка. А гріх - важкий, повний проваль, скорбний, темний, огидний і згубний.

Отож, послухайте мене, діти мої: простуймо скорботною і одночасно безскорбною, вузькою і разом з тим відрадною Божою дорогою. Не розслаблюйтесь у ваших чуваннях. Майте терпіння, благодушність любов до братів. Зухвальство - це велике зло, це - смертоносне діло. І якщо хтось не буде уважним, відразу ж впаде та розіб'ється: багатий на підступи диявол злими стрілами вражає наші душі. Він показу красиві лиця юних і любострасним сміхом збуджує в них нечисті по жадання, розпалює пристрасті з одного і другого боку й кидає їх збентеження помислів. Коли ж в одному розбудить нечисту любов, тог намагається принадити до взаємності й другого, до якого той почуває пристрасть. А тоді, приваблювані один до одного поглядами, розгляданням і нечистими дотиками, вони розпалюють вогонь любострастя. І якщо Господь не поспішить їм невдовзі на поміч, щоб вони зрозумілі спокусу й відійшли один від одного, то вони зазнають погибелі Содомського спалення та Гоморського знищення. Уникаймо цього всі.

Перший, спокушений раніше за інших, подаю руку вам, спокушува . Велика поміч у цьому - береження очей і щира сповідь.

Не будьмо безсоромними навіть самі зі собою, бо й тут чигає смерть про яку тим, хто цього не відає, навіть не треба знати. Втім, усі повинні берегти себе, і той, хто не досвідчив це зло, - щоб не впав у безодню загибелі через невідання. Ті, які спіткнулись, розуміють, про що я говорю. Не торкайся і не наближайся до деяких твоїх членів, не оглядай свою наготу, щоб не зазнати прокляття Ханаана. Також і Анхоній Великий згадує про великого подвижника, який впав у пустиш, а переможений був не яким-небудь іншим, а саме цим гріхом, хоч премудрий [Антоній] і не пояснив способу падіння. Адже блуд може здійснитись і без дотику до тіла іншої особи. Благоговійно бережіть себе у В всіх вчинках, щоб не наразитися на смерть. Не забувайте про строгу и уважність до себе і під час сповнення тілесної потреби. Коли спускаєте урину, зберігайте невинність зору і дотику. Окаянна людино! Чи не знаєш, що про це говорить апостол? - «Хто мене визволить від тіла тієї смерти?» (Рим. 7, 24). Ти живеш зі звіром, з лютим левом - твоєю плоттю. Якщо не піднімеш на нього меча, він викраде тебе й умертвить. Чи можливо доторкнутися до змії і взяти її руками? Навряд, чи залишишся цілий, перебуваючи серед мечів і списів. Помилуйте мене, чада мої і браття, помилуйте і не накликайте на мою голову вогню понад мої незліченні біди. Навпаки, вашою доброю ревністю знищіть і те зло, яке знаходиться в мені, бо в Писанні сказано: «Розумний син звеселяє батька» (Прип. 10, 1) і поправляє його нерозум. Про те, в чому грішимо, ще й таємно, необхідно говорити, один одного наставляти і допомагати. Отож відкриваймо це. Не соромтесь, бо краще висловити стидке, аніж чинити його. Від цього постає велика міць і перемога над дияволом. Не знемагайте у своїх послухах, мужнійте у своїх ділах. Носіть тягарі один одного у радісному упованні та благочесті духовної веселості. З кожним днем зростайте й укріпляйтесь у Христі Ісусі Господі нашому, якому належить слава на віки віків. Амінь.

[ Cкачати книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

[ Купити книгу: "Теодор Студит. Поучення" ]

Нагору

Рекомендуйте цю сторінку другові!